Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розвиток права. Кодифікація М. Сперанського

Читайте также:
  1. IV. Розвиток мовлення
  2. IV. Розвиток мовлення
  3. Writing 3. Розвиток навичок писемного мовлення.
  4. Writing 3. Розвиток навичок писемного мовлення. Впр. 11 (с. 44).
  5. Writing 3. Розвиток навичок писемного мовлення. Впр. 8 (с. 159).
  6. Writing 4. Розвиток навичок писемного мовлення. Впр. 10 (с. 106).
  7. Writing 4. Розвиток навичок писемного мовлення. Впр. 10 (с. 169).

У 1801 р. з приходом до влади Олександра I створюється нова комісія,однак в 1803 р. справа систематизації права було передано до Міністерстваюстиції, а в 1804 р. був підготовлений проект робіт. Невдача всійкодифікаційної діяльності до 1801 р., пояснювалася тим, що комісіїбезсистемно з'єднували всі старі закони чи займалися створенням нових.
Новими завданнями кодифікації оголошувалися:а) закони повинні затверджуватися на «непохитних підставах права»;б) вони визначати всі частини державного управління, межікомпетенції державних органів, права і обов'язки підданих вВідповідно до «духом правління, політичним і природним становищемдержави і народним характером»;в) вони повинні розташовуватися по суворої системі;г) вони повинні містити в собі правила для відправлення правосуддя.

Комісії доручалося скласти спільні державні закони,що діють на теренах всієї Російської імперії. З маси існуючихзаконів належало вибрати ті, що «найбільш корисні для блага народу івідповідають духу нації і природним умовам країни».

Нове«Укладення»передбачалося розділити на шість частин:
1) «закони органічні та корінні», що визначають правовий статус імператора, його відносини з урядовими органами і підлеглими;
2) "загальні підстави і почала права», тобто форми права, його дію в просторі і в часі, принципи тлумачення закону, перелік санкцій, поняття особи, речі, дії та зобов'язання, користування і власності, способи їх набуття і припинення;
3) загальні цивільні закони, що відносяться до осіб, речей, дій, обов'язків, володіння і власності;
4) кримінальні закони і статут благочиння;
5) способи приведення законів у виконання, застосування їх на практиці, а також закони про судоустрій, про поділ судового процесу на частини;
6) місцеві закони, що застосовуються при особливих умовах, що існують в окремих регіонах країни.

кофікаційні робота була доручена Розенкампфу, але в 1808 р. вскладу комісії увійшов товариш міністра юстиції М.М Сперанський. Вона почав зперетворення комісії, яка була розділена на Раду, правління ігрупу юрисконсультів. М.М Сперанський став секретарем правління. З 1810він стає директором комісії.

6. Кодифікаційної роботи Сперанський 1809 - 1832 рр..

В основу реформи державного устрою і правління М.М.
Сперанський пропонував покласти традиційний принцип поділу влади.
Тому слід було перш за все відокремити один від одного законодавчу,виконавчу і судову влади, зосередивши їх у різних незалежнихорганах. У жовтні 1809 проект реформ лежав на столі в Олександра II.
Для того, щоб успішно провести ці зміни слід реформувати впершу чергу законодавчі акти, спробувати якось їхсистематизувати. На початок жовтня 1809 було готове «Вступ доуложення державних законів». Був створений новий Державна рада.
Проекти всіх законів, указів, положень, статутів, нових установрозглядалися радою. У його компетенцію були віднесені всі предмети,вимагають нового закону, статуту або установи, предмети внутрішньогоуправління, що вимагають скасування, обмеження або доповнення колишніх положень.
Надаючи особливого значення розробці цивільного права, за пропозицією
Сперанського створюється спеціальний комітет з розгляду проектуцивільного положення у складі князя Лопухіна, графа Северина-Потоцького ісенаторів Алексєєва і Корнелова. Передбачалося підняти всі старі нормиправа, що регулюють в якоюсь мірою цивільно-правові відносини в
Російської Імперії. Нескінченні суперечності, прогалини в праві,нерозробленість цілого ряду інститутів і мова, недоступний для розумінняне тільки населення, а й юристів, змусили Сперанського приступити достворення проекту нового громадянського «Уложення». Державна рада в
1810 43 рази розглядав проект цивільного положення (кодексу). У
Державній раді з 21 листопада 1821 по 21 грудня 1822 зновупоновилися дебати за наданими комісією проектів. З 1343 статей,запропонованих Сперанським і розглянутим на 49 засіданнях Ради, залишилисябез зміни 622. Бурхливу дискусію викликали статті, які регулюютьдоговірні, шлюбно-сімейні і спадкові відносини. У січні 1826
М.М. Сперанський направив імператору Миколі I кілька записок зпропозиціями продовжити кодифікаційної роботи. Доводи Сперанського буливизнані досить вагомими і послужили створенню другого відділеннявласної його величності канцелярії.

Першою стадією громіздкою систематизації за задумом Сперанського повиннобуло бути «Повне зібрання законів». Юридична техніка для складання
«Зводу» грунтувалася на наступною методикою:а) статті «Зводу», засновані на одному діючому указі, викладати тими жсловами, які містяться в тексті і без змін;б) статті, що базуються на кількох указах, викладати словами головного указуз доповненнями і поясненнями з інших указів;в) під кожною статтею посилатися на укази, до неї увійшли;г) скоротити багатоскладових тексти законів тексти законів;д) з суперечать один одному законів вибирати кращий або більш пізній.

У результаті, вже до початку 1830 р. було створено 45 великих томів,що містять близько 42 тисяч статей. «Звід законів» повинен був складатися звосьми розділів:
1) основні державні закони;
2) установи: а) центральні; б) місцеві; в) статут про державну службу;
3) «закони урядових сил»: а) статут про повинності; б) статут про податках і мита; в) статут митний; г) статути монетний, гірський і про сіль; д) статути лісової, оброчних статей та лічильні;
4) закони про стани;
5) закони цивільні та межові;
6) постанови державного благоустрою: а) статути духовних справ іноземних віросповідань, кредитний,торговий, промисловий; б) статути шляхів сполучення, поштовий, телеграфний, будівельний,положення про взаємне пожежному страхування, про сільське господарство, про наймання насільські роботи, про трактирних закладах, про благоустрій у козацькихселищах, про колоніях іноземців на території імперії;
7) статути благочиння: а) статути про народне продовольство, про громадського піклування,лікарський; б) статути про паспорти, про втікачів, цензурний, про попередження іприпинення злочинів, про які утримуються під вартою, про засланців;
8) закони кримінальні.

кофікаційні робота проводилася в такий спосіб:

З державних сенатських, колежскіх архівів були зібрані реєстривсіх узаконений, на їх основі був складений єдиний реєстр, а вже післяцього звернулися до першоджерел. Було прорецензовані 3000 книг,містять сенатські протоколи, найважливіші постанови звірялися зоригіналами. Проте, збори узаконений не передбачалося використовувати впрактичних цілях. Таким чином, у першому «Повне зібрання законів» буловміщено понад 30 тисяч різних указів, нормативних актів, постанов, починаючи з «Соборне уложення» і до вступу на престол Миколи I.
Незаперечним достоїнством цих зборів для того часу було перш за всете, що він у багатьох частинах не був абстрактним твором. «Свод»включав в себе безліч почав, вироблених і перевірених життям. Закони,раніше відомі головним чином тільки деяким юристам, стали доступні длябагатьох. Великі науково-критичні, історичні та інші роботи, що стосувалисябагатющого матеріалу, укладеного в «Повному зборах законів» і в «Зводізаконів», значно сприяли пожвавленню юридичної думки і,безсумнівно, підготували грунт для створення в майбутньому «Уложення». 19 січня
1833 відбулося засідання Державної ради, обговорившипредставлений «Звід законів». Було прийнято рішення користуватися текстамиіснуючих законів до 1 січня 1835 р., а потім повинен був набутичинності в повному обсязі як загальний «Зводу законів Російської імперії».

В цілому, дану спробу кодифікації російського права можна вважатиуспішною, багато в чому це заслуга видатного російського реформатора М.М.
Сперанського.


Дата добавления: 2015-10-30; просмотров: 155 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: У 1708 р. вводиться новий територіальний поділ держави, в результаті чого утворилося вісім губерній. | Державні - селяни, що належать державі. Церковні -- монастирські селяни. | Проти релігіі.В цю групу входили чарування, ідолопоклонство, які каралися стратою (спаленням) за умови, що буде доведено зносини обвинуваченого з дияволом .. | Військовий устав 1716 року. Види злочинів та покарань. Нові види покарань. | Освічений абсолютизм в Росії. Зміцнення державного ладу. | Система судових та прокурорських органів за Установою про губернії 1775 року. | Суспільний лад. Жалувана грамота дворянству 1785 року. Жалувана грамота містам 1785 року. | Розвиток правової системи. Спроба кодифікації права при Катерині 2 | Криза феодально-кріпосного ладу та розвиток буржуазних відносин | Реформи державного ладу та управління при Олександрі 1 та Миколі 1. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Спроби ліквідації кріпосного права.| Основні риси права за Зводом законів Російської імперії. Уложення про покарання кримінальні та виправні.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)