Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Латинські крилаті вислови

Читайте также:
  1. Тема 9 Економічна інтеграція в Латинській Америці та в країнах Арабського світу.

Латинська мова має велике ужиткове застосування у різних галузях науки. Доречно навести вислів видатного римського оратора і письменника Ціцерона:

1. Non tam praeclārum est scire Latīne, quam turpe est nescīre. – Не настільки похвально знати латину, наскільки ганебно – не знати її.

2. Scientia est potentia.Знання – сила. Слова належать англійському філософові Ф.Бекону (1561-1626), «Новий органон»

3. Non scholae, sed vitae discĭmus. – Не для школи, а для життя вчимося.

4. Historia est magistra vitae.Історія – вчителька життя. Ціцерон, «Про оратора», ІІ, 9, 36: Historia vero testis tempŏrum, lux veritātis, vita memoriae, magistra vitae, nuntia vetustātis. – Історія насправді – свідок часів, світло істини, життя пам’яті, учителька життя, вісниця старовини.

5. Ubi concordia, ibi victoria.Де згода, там – перемога.

6. Amicitia vitam ornat.Дружба прикрашає життя.

7. Experientia est optĭma magistra.Досвід – найкращий вчитель.

8. Experto credīte. – Вірте досвідченому.

9. Nulla est doctrīna sine Lingua Latīna. – Немає науки без латинської мови.

10. Cogĭto, ergo sum.Я мислю, отже, я існую. Цитата з «Основ філософії» 1, 7, 9 (1644) французького мислителя Р.Декарта (1596-1650). Л.Українка у листі до О.П.Косач, 08 –12.08.1898 р. писала: Scribo, ergo sum. – Я пишу, отже живу.

11. Dum spiro, spero.Поки дихаю, сподіваюсь. Подібне висловлювання трапляється у «Листах до Аттіка» Ціцерона, ІХ, 10,3: Aegrōto, dum anĭma est, spes esse dicĭtur. – Поки у хворого є дихання, кажуть, є і надія.

12. Vivĕre est militāre.Жити – значить боротися. Цей вислів належить Сенеці (4 р.до н.е. – 65 р. н.е.) («Моральні листи до Луцілія», XCVI, 5): Vivĕre, mi Lucili, militāre est.

13. Qui tacet, consentit.Хто мовчить, той погоджується.

14. Qui scribit, bis legit.Хто пише, той двічі читає.

15. Qui quaerit, repĕrit.Хто шукає, той знаходить.

16. Bis dat, qui cito dat.Двічі дає той, хто дає швидко. Вислів належить Піблілієву Сіру (І ст. до н.е.), авторові збірки «Сентенцій», 245: Inopі beneficium bіs dat, qui dat celerĭter. – Двічі робить послугу бідному той, хто робить її швидко.

17. Homo locum ornat, non locus homĭnem. – Людина прикрашає місце, а не місце людину.

18. Divĭde et impĕra!Поділяй і пануй! Походження вислову не з’ясоване. На нього натрапляємо у текстах італійського політика кін­ця XV – початку XVI ст. Мак’явеллі. Деякі вчені його автором вважають французького короля Людовіка ХІ (XV ст.), а інші – царя Філіппа, батька Олександра Македонського (IV ст. до н.е.).

19. Festīna lente!Поспішай повільно! Латинський переклад грецького прислів’я σπεύδε βραδέως, яким користувався Октавіан Авґуст (31 р. до н.е.–14 р. н.е.), про що згадує Светоній (І ст. н.е.) у «Божественному Авґусті», 25.

20. Aurōra Musis amīca est.Аврора – подруга муз. (Ранок сприятливий для занять науками і мистецтвами).

21. Experientia est optĭma magistra.Досвід – найкращий вчитель.

22. Amicitia vitam ornat. – Дружба прикрашає життя.

23. Natūra nihil sine causa gignit.Природа нічого без причини не народжує.

24. Charta (Epistŭla) non erubescit.Папір не червоніє. Ціцерон, «Листи до близьких, V, 12, 1: Epistŭla non erubescit.Лист не червоніє.

25. Ignorantia non est argumentum.Незнання – не доказ. Цей вислів є в «Етиці», ч. 1. Додатку і повторюється у «Трактаті про вдосконалення розуму» Б.Спінози.

26. Errāre humānum est.Людині властиво помилятися. Сенека Старший, «Контроверсії», 4, Вислів повторюється у багатьох античних авторів. Грецький поет Теогнід (VI ст. до н.е.) писав, що «помилки переслідують смертних». Цю думку висловив Евріпід (485-406 рр. до н.е.) у трагедії «Іпполіт» (615), Софокл (496-406 рр.до н.е.) у трагедії «Антігона» (1024). У «Філіппіках», ХІІ, 2, 5 Ціцерон риторично розширив думку: Cuiusvis homĭnis est errāre, nullīus, nisi insipientis in errōre perseverāre – Кожній людині власти­во помилятися, але нікому, хіба що дурневі, наполягати на помилці.

27. Consultor homĭni tempus utilissĭmus.Час – найкорисніший порадник людині.

28. De mortuis aut bene, aut nihil.Про мертвих або добре, або нічого. Вислів Хілона (IV ст. до н.е.), одного із семи мудреців, про якого згадує Діоген Лаертський у «Житті, вченні і думках уславлених філософів», І, 3, 2, §70.

29. Tres faciunt collegium.Троє утворюють товариство. Положення римського права, сформульоване в «Діґестах» Юстиніана, XXCVII, 56, 10, збірникові уривків із творів римських юристів (IV ст. н.е.).

30. Elephantum e musca facis.Робиш із мухи слона.

31. Verba movent, exempla trahunt.Слова повчають, приклади поривають.

32. Aut cum scuto, aut in scuto.Або зі щитом, або на щиті. Грецький історик Плутарх (50-120) розповідає про спартанку, яка, проводжаючи сина на війну, подала йому щит зі словами «З ним, або на ньому», тобто повернись переможцем, або загинь (у спартанців існував звичай виносити загиблого воїна з поля бою на щиті).

33. Sine ira et studio.Без гніву і пристрасті. Цей вислів належить римському історикові Таціту (50-120) («Аннали», І, 1).

34. Firmissĭma est inter pares amicitia.Між рівними дружба – найміцніша.

35. Contra spem spero.Без надії сподіваюсь.

36. Carpe diem!Лови момент! Девіз епікурейської філософії.

37. Deus ex machĭna.Бог із машини. (Несподівана розв’язка).

38. Per aspĕra ad astra. – Через терни до зірок. Сенека «Несамовитий Геркулес», 441: Non est ad astra mollis e terris via – Не є м’яким шлях від землі до зірок.

39. Dura lex, sed lex.Суворий закон, але – закон.

40. Repetitio est mater studiōrum.Повторення – мати навчання.

41. Consuetūdo est altĕra natūra.Звичка – друга природа. Ціцерон «Про вище благо і вище зло», V, 25, 74: Consuetudĭne quasi altĕra quaedam natūra efficĭtur. – Звичкою немовби створюється якась інша природа. Арістотель, «Риторика», І, 11, 1370а.

42. Amīcus Plato, sed magis amīca ver ĭ tas est.Платон мені друг, але істина дорожча. Платон, «Федон», 91 с: Якщо ви мене послухаєте, то менше будете думати про Сократа, а більше про істину. Арістотель, «Нікомахова етика», І, 4, 1096: Наш обов’язок – віддати перевагу істині. Коментатор Арістотеля Аммоній у «Житті Арістотеля» пише: Сократ мені друг, але найближча подруга – істина.

43. Amīci fures tempŏris sunt.Друзі – викрадачі часу.

44. Quot capĭta, tot sententiae (sensus).Скільки голів, стільки думок. (Всяк імеєт свой ум голова – Г.Сковорода). Теренцій, «Форміон», ІІ, 4, 14: Quot homĭnes, tot sententiae – Скільки людей, стільки думок. Горацій, «Сатири», ІІ, 1, 26-27:

Cástor gáudet equís, ovó prognátus eódem

Púgnis: quót capitúm vivúnt, totidém studiórum

Mília…

Кастор – кіньми живе; його брат, що з яйця того ж вийшов, –

Боєм кулачним. Скільки голів – стільки й нахилів різних.

Переклад А.Содомори.

45. O tempŏra, o mores!О часи, о звичаї! Ціцерон, «Промова проти Катіліни», І, 1.

46. Aurea mediocrĭtas.Золота середина. Формула практичної моралі, головні засади житейської філософії Горація (65-8 рр. до н.е.), які відображені в «Оді», ІІ «До Ліцінія Мурени», 10, 9-10:

Aúreám quisquís mediócritátem

Díligit tutús caret óbsoléti

Sórdibús tectí caret ínvidénda

Sóbrius aúla.

Золотій середині хто довіривсь,

Той не стане жить ні в злиденній хижі,

Ні палацом він у людей не буде

Заздрість будити.

Переклад А.Содомори.

Пошуки «золотої середини» сприймаються як провідна ідея не лише Горація, а й усієї римської античності. За кожною одою Горація стоїть якась поетична тема чи філософська ідея з доробку античної Греції. Друга ода «До Ліцінія Мурени», 10 є математично стислим гімном на честь ідеально гармонійного піфагорейського світу, універсальні закони якого діють як у математиці та філософії, так і в поезії і навіть у щоденному житті.

47. Alma mater.Мати-годувальниця.

48. Sancta simplicĭtas.Свята простота.

49. Ultĭma ratio regum.Останній доказ королів.

50. Ars longa, vita brevis est. – Мистецтво вічне, життя коротке.

51. Mens sana in corpŏre sano.Здорова думка – в здоровому тілі. Ювенал (60-127) «Сатири», Х, 356: Órandúm (e)st ut sít mens sán(a) in córpore sáno. – Треба просити, щоб у здоровому тілі був здоровий дух.

52. Quod licet Iovi, non licet bovi.Що дозволено Юпітерові, те не дозволено бикові.

53. Optĭma legum interpres consuetūdo.Звичай – найкращий тлумач законів.

54. Clavus clavo pellĭtur.Клин клином вибивають.

55. Tertium non datur.Третього не дається.

56. Nullum pericŭlum sine pericŭlo vincĭtur.Ніяка небезпека без небезпеки не перемагається.

57. Quaerĭte et inveniētis.Шукайте і знайдете.

58. Magna est verĭtas et praevalēbit.Велика істина і вона переможе.

59. Aut inveniam viam, aut faciam.Або знайду дорогу, або прокладу (її сам).

60. Qui semĭnat mala, metet mala.Хто сіє зло, той зло і пожне.

61. Ut salūtas, ita salutabĕris.Як ти вітаєшся, так і тебе привітають.

62. Usus est optĭmus magister.Досвід – найкращий учитель. Ціцерон, «Промова на захист Рабірія», IV, 9.

63. Natūra incĭpit, ars dirĭgit, usus perfĭcit.Природа починає, мистецтво спрямовує, досвід завершує.

64. Longae sunt regĭbus manus.У царів довгі руки.

65. E fructu arbor cognoscĭtur.Дерево пізнається з плоду.

66. Amīcus verus amōre, more, ore, re cognoscĭtur.Вірний друг пізнається з любові, з поведінки, з мови і зі справ.

67. Dies diem docet.Один день навчає інший. Коротке формулювання думки у вірші Публілія Сіра («Сентенції», 123): Discípulus est prióris posteriór dies. – Наступний день – учень попереднього дня.

68. Nulla dies sine linea.Жодного дня без рядка. Пліній Cтарший (23-79 рр.) у «Природничій історії», XXXV, 36, 10 повідомляє, що грецький художник Апеллес (IV ст. до н.е.) мав звичку – щодня малювати на картині бодай одну лінію.

69. Pax huic domui.Мир цьому дому.

70. Omnia mea mecum porto.Все своє ношу з собою.

71. Suum cuīque.Кожному своє. Положення римського права – кожному належить те, що належить за правом.

72. Ex nihĭlo nihil fit.З нічого ніщо не виникає. Парафраза основного положення епікурейської філософії у Лукреція «Про природу речей», І, 145:

Núllam r(em) é nihiló fierí divínitus únquam.

З волі богів, із нічого ніщо народитись не може.

Переклад А.Содомори.

73. Quisque est faber suae fortūnae.Кожен – творець своєї долі. Ці слова належать Аппієві Клавдієві (IV-III ст. до н.е.), першому авторові латинської прози, відомому політичному діячеві, який побудував перший у Римі водопровід і Аппієву дорогу, що пролягала від Капуї до Риму.

74. Honōres mutant mores, sed raro in meliōres.Почесті міняють звичаї, але рідко – на кращі. Плутарх (50–120) у «Житті Сулли», 30 повідомляє, що Сулла, який у дитинстві був ніжним і співчутливим, у зрілому віці став грубим і жорстоким.

75. Mala herba cito crescit.Погана трава швидко росте.

76. Citius, altius, fortius.Швидше, вище, сильніше.

77. Aquĭla non captat muscas.Орел не ловить мух.

78. Edūca te ipsum.Виховай себе.

79. Ferro nocentius aurum est.Золото – злочинніше від заліза.

80. Dictum factum.Сказано – зроблено.

81. Intra bonus, exi melior.Увійди добрий, вийди кращий (до храму).

 

 


Дата добавления: 2015-10-29; просмотров: 662 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Латинские выражения в английском языке| ENGLISH/RUSSIAN - АНГЛИЙСКИЙ/ РУССКИЙ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.014 сек.)