Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Інформаційні бази даних (БД), їх особливості

Читайте также:
  1. Алгоритм 4. Транспонування бази даних
  2. База даних користувача
  3. БОЙОВЕ ЧЕРГУВАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУ- ЖБИ В ПАРКАХ, ПІД ЧАС РОЗТАШУВАННЯ ВІЙСЬК НА ПОЛІ- ГОНАХ ТА ЇХ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
  4. Введення даних груп барвників. Для фарбування бавовняних тканин потрібно ввести такі групи барвників: прямі, активні, кубові, сірчисті, пігменти.
  5. Введення-виведення типізованих даних
  6. Введення/вивід даних
  7. Використання бази даних.

ІБ — сукупність повідомлень, сигналів і документів, що використовуються у функціонуванні ІС без застосування засобів обчислювальної техніки. Основним носієм інформації в позамашинному середовищі є документи (наряди, акти, накладні, рахунки або регістри, відомості тощо). Усі документи, які стосуються ІС, можна розбити на вхідні і вихідні (результатні). Вхідна документація містить первинну, необроблену інформацію, що відображає стан об’єкта управління та заповнюється вручну або за допомогою технічних засобів. Вихідна документація охоплює зведено-групові дані, одержані в результаті автоматизованого оброблення.

Вхідні документи у свою чергу діляться на оперативні та нормативно-довідкові. Оперативні відображають факти фінансово-господарської діяльності підприємства. Ця інформація змінюється за кожної фіксації. До оперативних документів належать накладні, платіжні документи, прибуткові документи, видаткові тощо. Вхідні інформаційні повідомлення (документи) та розміщена в них інформація класифікуються:

- за строками подання: регламентні документи, для яких визначено термін виконання й подання; нерегламентовані документи, які виконуються за запитом;

- за функціональними напрямами діяльності: правові та нормативно-довідкові документи (закони, укази, постанови органів державної влади та управління), організаційно-методичні документи (накази, директиви, інструкції, методики, рішення колегій тощо); документи з обчислення та обліку; документи з контрольної роботи.

Нормативно-довідкові документи належать до умовно-сталої інформації та містять матеріальні, трудові, технологічні й інші норми та нормативи, ціни, а також усі довідкові дані (П.І.Б., найменування тощо). На основі цих документів здійснюється первинне формування файлів нормативно-довідкової інформації (НДІ), що утворюють нормативно-довідкову базу інформаційної системи. До нормативно-довідкових документів належать довідники, класифікатори, номенклатури-цінники тощо.

 

Інформаційно-аналітичне забезпечення електронної звітності підприємств

Будь-яке підприємство, реєструючи господарські операції в первинних документах, формує підсумкові дані про фінансово-господарську діяльність за конкретний розрахунковий період. Ці дані утворюють оперативну, статистичну та фінансову звітність. Організацію та методологію автоматизованого зведеного обліку та складання звітності регламентують відповідні нормативні документи, чинні в Україні:

-Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»;

-План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ;

-П(С)БО1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

-П(С)БО2 «Баланс»;

-П(С)БО3 «Звіт про фінансові результати»;

-П(С)БО4 «Звіт про рух грошових засобів»;

-П(С)БО5 «Звіт про власний капітал»;

-П(С)БО6 «Виправ­лення помилок і змін у фінансовій звітності»;

-П(С)БО19 «Об’єднання підприємств»;

-П(С)БО20 «Консолідована фінансова звітність».

Розв’язання задач цієї ділянки обліку формує та використовує таку нормативно-довідкову інформацію:

-довідник курсу валют (найменування валюти, код валюти, одиниця валюти, вартість валюти в національній грошовій одиниці, дата введення курсу валюти);

-довідник рахунків бухгалтерського обліку;

-довідник допустимої кореспонденції рахунків;

-довідник формування показників звітності (номер і найменування форми, періодичність, код форми, номери рядка та графи, синтетичний рахунок, субрахунок основного рахунка, код аналітичного обліку, структурний підрозділ,кореспондуючий рахунок, субрахунок кореспондуючого рахунку, код аналітичного обліку, операція, знак суми);

-довідник взаємозв’язків показників звітності використовується для автоматичного контролю правильності відображення показників у звітності;

-довідник групування статей звітності (

-довідник розрахунку показників підприємства

-довідник-календар дає можливість визначити період отримання інформації;

-довідник типових господарських операцій;

-довідник підприємств; довідник структурних підрозділів.

Вихідною інформацією є:проміжна звітність (місячна та квартальна);фінансова звітність (календарний рік).

Інформаційно-пошукові системи та їх застосування

Інформаційно-пошукова система — це система, де зберігається інформація, з якої на вимогу користувача видається потрібна інформація, пошук якої здійснюється або вручну, або автоматично. Інформаційно-пошукова система складається з двох частин: великої, спеціально організованої сукупності даних (вона називається базою даних); програми, що дозволяє оперувати цими даними (СУБД — система управління базою даних).

В даний час в світі створено сотні тисяч інформаційно-пошукових систем. Інформаційно-пошукова система База даних та СУБД, що її обслуговує, становлять інформаційно-пошукову систему, яка функціонує як одне ціле. Інформаційно-пошукова система забезпечує: задоволення інформаційних потреб користувачів; вірогідність і несуперечність інформації, що зберігається;доступ до даних тільки за спеціальним дозволом;видачу інформації у вигляді, встановленому користувачем;багаторазове використання одноразово введених даних.

Серед найбільш розповсюджених і загальновідомих інформаційно-пошукових систем можна назвати такі: систему продажу та бронювання залізничних квитків, систему обліку викрадених автомобілів, платників податків України, банківських платежів, базу даних законів України тощо.

Класифікація інформаційних технологій за способом реалізації в системі управлінської інформації та за ступенем охоплення задач управління.

Під інформаційною технологією (ІТ) розуміють систему методів і способів збирання, накопичення, зберігання, пошуку і оброблення інформації на основі застосування засобів обчислювальної техніки. ІТ відповідають на питання “як, за допомогою чого?”.

ІТ залежать від різних компонентів, зокрема:

-технічних засобів;

-персоналу, здатного використовувати їх;

-організації, яка об'єднує засоби і персонал в єдиному процесі;

-інформаційних засобів, що здійснюють формування й видачу інформації.

Систему, що реалізує функції управління, називають системою управління. Найважливішими функціями, реалізованими цією системою, є прогнозування, планування, облік, аналіз, контроль і регулювання.

Управління пов'язане з обміном інформацією між компонентами системи, а також системи з навколишнім середовищем. У процесі управління одержують відомості про стан системи в кожен момент часу, про досягнення (або не досягненні) заданої мети для того, щоб впливати на систему й забезпечити виконання управлінських рішень.

Сучасна інформаційна технологія орієнтована на застосування найширшого спектру технічних засобів електронно-обчислю валь них машин і засобів комунікацій. На її основі створено та створюються обчислювальні системи й мережі різних конфігурацій не тіль ки для нагромадження, зберігання, перероблення інформації, але й максимального зближення термінальних улаштувань до робочого місця спеціаліста та для підтримки прийняття рішення керівника.

Інформаційні технології можна класифікувати за рядом ознак:

- за способом реалізації в АІС: традиційні, нові, високі ІТ

- за ступенем охоплення задач управління: електронне оброблення даних, автоматизація функій управління, підтримка прийняття рішень, електронний офіс, експертна підтримка

Комплексний бухгалтерський облік для середніх і великих підприємств.

Комплексна КСБО — це набір функціональних АРМ, що працюють на централізовано збереженій БД у мережі. Комплекс­ні КСБО відрізняються від набору ізольованих АРМ, насамперед, принципом системності, що вимагає виконання таких умов: -єдиний план рахунків; -єдина облікова політика;-агальносистемна нормативно-довідкова інформація (класифікатори, типові форми документів, довідники аналітичного обліку);

-одночасність облікових періодів для різних АРМ;

-твердий регламент функціонування окремих АРМ і взаємодії АРМ один з одним.

Такі системи мають, як правило, галузеву орієнтацію (торгівля, виробництво, бюджетна сфера). Склад і функції окремих АРМ можуть набудовуватися на специфіку об’єкта керування. Кожний АРМ має функціональну повноту, функції не дублюються на різних АРМ, що можуть працювати як у комплексі з іншими АРМ, так і незалежно. Склад функцій конкретних АРМ орієнтовано на організаційні одиниці керування у складі бухгалтерій — ділянки бухгалтерського обліку. Типовий склад АРМкомплексної КСБО:

1)АРМ головного бухгалтера — нормативно-довідкове забезпе­чення КСБО, ведення плану рахунків, робота з обліковим

2)Облік основних засобів і нематеріальних активів

3)Облік матеріальних (виробничих) запасів

4)Система обліку руху товарів і готової продукції на складі у вартісному й кількісному вираженні..

5)Облік касових операцій

6)Облік банківських операцій

7)Облік розрахунків із покупцями/постачальниками

8)Облік витрат на виробництво — система автоматизації пооб’єктного обліку та формування собівартості продукції.

9)Облік праці та заробітної Типовими представниками систем даного класу є розробки фірм «Інтелект-Сервіс» (БЭСТ-4, БЭСТ Рго), «Компас» («Компас Гігант»), Ай-Ти (комплекс програмних продуктів «БОС»), «Атлант-Информ» («Галактика») тощо.

Комп'ютерні системи бухгалтерського обліку

Комп’ютерні системи бухгалтерського обліку (КСБО) пройшли великий історичний шлях становлення й розвитку. Вони змінювалися паралельно зі змінами інформаційних технологій, програмних і технічних засобів оброблення інформації, методів і засобів розроблення, концепції побудови ІС. Ринок КСБО розпочав формуватися з кінця 80-х років. Сьогодні існує велика кількість різноманітних програмних засобів автоматизації бухгалтерського обліку: від засобів автоматизації локальної задачі бухгалтерського обліку до повнофункціональної КСБО в складі ІС підприємства.

Існує залежність між масштабом підприємства та типом застосовуваних у КСБО інформаційних технологій Ця залежність обумовлена як потребами в інформаційних технологіях для реалізації функцій КСБО, так і можливим рівнем затрат на її створення й супроводження. Чим менший масштаб підприємства, тим відносно простіший бухгалтерський облік, менша інтенсивність інформаційних потоків. За повнотою та інтеграцією облікові функції розрізняються:

-КСБО для окремих ділянок бухгалтерського обліку;

-комплексні КСБО для всіх ділянок бухгалтерського обліку;

-КСБО з розширенням функцій бухгалтерського обліку (наприклад, торгові системи, складські системи, системи управління продажем, системи закупівельної діяльності тощо);

-цілком інтегровані з функціями управління підприємством КСБО.

Ринок програмних продуктів КСБО пов’язаний із такими провідними фірмами-розробниками як: «1С:Підприємство», «ІНТЕЛЛЕКТ-СЕРВІС», «ПАРУС», «ГАЛАКТИКА», «ДІАСОФТ», «ІНФІН», «ІНФОСОФТ», «ОМЕГА», «R-STYLE SOFTWARE LAB», «COGNITIVE TECHNOLOGIES LTD»

Контроль виробництва і реалізації продукції в умовах комп’ютерного обліку

Автоматизація задач із реалізації продукції забезпечує контроль надходження від покупців платежів за відвантажену їм продукцію; облік реалізації в потрібних цінах; визначення податку на додану вартість для віднесення в бюджет; розподіл позавиробничих витрат, пов’язаних зі збутом продукції; формування бухгалтерських записів реалізації продукції. У ній зацікавлені також відділ маркетингу та керівництво підприємства.

На практиці вони вирішуються шляхом застосування різних варіантів побудови та функціонування інформаційної системи обліку готової продукції та її реалізації. Особливості цієї ІС залежать від виду діяльності та розміру підприємства, його організаційної структури, документообігу, використання мережного оброблення даних тощо. У вирішенні задач обліку готової продукції та її реалізації беруть участь такі основні учасники інформаційного обміну, які можуть автоматизувати оброблення своїх даних автономними програмними продуктами (самостійними модулями).

Задачі обліку товарів забезпечують автоматизований підрахунок товарів на складах, у місцях їх продажу, реалізації товарів покупцям. А нагромаджені в системі дані уможливлюють аналіз показників з обліку готової продукції, її відвантаження та реалізації в розрізі аналітичної інформації, що дуже важливо для вирішення задач управлінського обліку та прийняття управлінських рішень

Контроль грошових коштів в умовах комп’ютерного обліку

Контроль операцій із коштами є важливою ділянкою в роботі бухгалтера, аналітика, ревізора. Значний обсяг операцій, високі вимоги до їх точності примушують особливо уважно ставитись до правильності і чіт­кості дотримання обліковим персоналом нормативно-законодавчих вимог. Крім того, касові операції, пов'язані з грошовими коштами, особливо з готівкою, створюють умови для порушень, що вимагає проведення контролю цієї ділянки з особливою ретельністю.

Метою комп'ютеризації операцій із коштами в умовах автоматизованого робочого місця (АРМ) є одержання точних даних про рух коштів, а також визна­чення залишків їх у касі і на поточних рахунках. Завдання контрольно-ревізійної роботи в умовах АРМ полягає у перевірці наступного комплексу задач: комп'ютеризація контролю обліку касових операцій; комп'ютеризація контролю поточних рахунків; комп'ютеризація контролю розрахунків із підзвітними особами; комп'ютеризація контролю операцій із дебіторами і кредиторами; комп'ютеризація інших розрахункових операцій класу 3 у плані рахунків бухгалтерського обліку. Інформаційне забезпечення комплексу задач контролю і ревізії операцій із коштами складається із вхідної первинної інформації, класифікаторів і довідників, а також файлової вхідної інформаційної бази.

Значне місце при комп'ютеризації обліку і його контролі займає правильне використання класифікаторів і довідників. Для цієї роботи необхідно користуватися наступними класифікаторами: структурних підрозділів; матеріально відповідальних осіб; господарських операцій; типових бухгалтерських проводок; рахунків бухгалтерського обліку; дебіторів і кредиторів; можливих порушень; довідник нормативно-законодавчих документів.

Контроль матеріальних цінностей в умовах комп’ютерного обліку

Матеріальні цінності – це сировина і матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючи вироби, тара і тарні матеріали, паливо, будівельні матеріали і обладнання для установки, малоцінні і швидкозношувані предмети, спецодяг і спецвзуття.

Контроль за достовірністю залишків по кожному номенклатурному номеру, зафіксованому в цій відомості і в сортових картках обліку, що є на складі, здійснюється двома способами: 1) ручним способом - методом порівняння залишків, що є в цих документах, здійснює бухгалтер; 2) за допомогою ЕОМ – шляхом складання оборотно-порівняльної відомості, а найдені розбіжності друкуються в цій відомості. При безпаперовій технології, коли є на складі ПЕОМ, яка використовується у вигляді АРМ завідуючого складом або комірника, облік матеріальних цінностей здійснюється оперативніше, простіше і менш трудомісткіше. Відповідно з вибраним способом організується облік матеріальних цінностей на АРМ.

Операції руху матеріалів виконуються і фіксуються у хронологічному порядку. Метою формування вихідних (оброблених) даних на АРМ бухгалтера по обліку і контролю заготівлі і придбанню матеріальних цінностей на підприємстві за звітний період (місяць) є одержання необхідних вихідних даних, що дозволяють здійснювати облік і контроль матеріальних цінностей по усіх параметрах за звітний період. Для одержання зазначеної інформації використовуються записи оперативного масиву обліку надходження (прибутку). У зазначеному масиві записи, що характеризують акцептовані і оприбутковані матеріальних цінностей по розрахункових документах постачальників, мають заповнену додаткову зону відповідними даними; у тих, що характеризують невідфактуровані поставки (NEOPOST), зазначена додаткова зона не заповнена. Записи, що характеризують матеріальні цінності в дорозі, сформовані у масиві MATPUT. Оброблені за звітний період дані виводяться на екран ПЕОМ або друкуються на папері у вигляді машинограми, яка включає три частини.

 

 

Контроль операцій із основними засобами та нематеріальними активами в умовах комп’ютерного обліку

Основні завдання організації обліку й контролю наявності та руху основних засобів: правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в регістрах обліку надходження, внутрішнього переміщення й вибуття об’єктів основних засобів; контроль за збереженням основних засобів; контроль за витратами на ремонт основних засобів, а також за ефективністю використання основних засобів; правильне обчислення та відображення в обліку сум амортизації; отримання документально обґрунтованих даних про наявність та рух основних засобів за місцями їх експлуатації, а також у розрізі осіб, відповідальних за її збереження; виявлення результатів від реалізації об’єктів основних засобів або іншого їх вибуття.

Ефективного результату можна досягти з використанням інформаційних систем і комп’ютерних технологій обліку. Задачі можна розв’язувати по-різному: із застосуванням електронних таблиць; із застосуванням універсального програмного забезпечення, запропонованого фірмами-розробниками для проведення розрахунків із планування, обліку, контролю та аналізу або ін.

Так, для виконання облікових робіт широкого використання набули такі програмні комплекси, як «1С: Підприємство», «Парус», «БЕСТ», «Галактика» тощо. Крім того, користувач може скористатися окремими їх модулями, які, наприклад, забезпечують облік основних засобів, складський облік, торгівлю, заробітну плату тощо.

Вихідні звіти, що формуються в результаті розв’язання задач: інвентарний опис за МВО за звітний період; інвентарний опис за МВО на вказану дату; інвентарний опис за МВО по підрозділах; відомість зносу за МВО; відомість зношування за видами ОЗ (за всіма об’єктами; за об’єктами, що прибули в поточному році; за об’єктами, що вибули в поточному році; за проміжок); відомість зношування за підрозділами; відомість зношування за підрозділами у розрізі видів ОЗ та ін.

Контроль операцій на рахунках в банку та інших грошових коштів в умовах комп’ютерного обліку

облікові задачі, що відображають щоденний стан підприємства, виконання потрібних аналітичних розрахунків показників фінансового стану з метою визначення резервів прискорення оборотності коштів. До них належать: облік коштів у касі підприємства; облік коштів на рахунках у банку; облік розрахунків із підзвітними особами й іншими розрахунками.

Об’єднання цих задач зумовлено тим, що автоматизоване оброблення інформації за ними виконується за єдиною технологією. При цьому використовується єдина система класифікації, структура вхідних масивів та масивів, що зберігаються, вихідних регістрів-машинограм тощо. Усі ці задачі утворюють групу фінансово-розрахункових операцій.

Організація обліку руху грошових засобів — найважливіше завдання бухгалтерського обліку. Його вирішення забезпечує повсякденний контроль за збереженням, правильним використанням та станом грошових засобів на розрахунковому рахунку в банку, прийманням, видаванням грошей у касі підприємства.

Для відображення в бухгалтерському обліку руху грошових коштів, зарахованих і списаних із розрахункового рахунку, перевіряється й обробляється виписка банку з доданими до неї документами.

Облік розрахункових операцій має забезпечувати контроль за станом розрахунків як із зовнішніми організаціями та підприєм­ствами (постачальниками, підрядниками, клієнтурою), так і з внутрішніми (підзвітними особами, депонентами тощо). У формуванні первинних даних на банківських операціях застосовується технологія, аналогічна технології оброблення даних на касових операціях. При цьому використовується нормативно-довідкова інформація, що дає можливість автоматично формувати постійні дані банківських первинних документів. Виписки банку є підставою для введення інформації з розрахункових чи валютних рахунків.

Контроль результатів фінансово-господарської діяльності в умовах комп’ютерного обліку

Будь-яке підприємство, реєструючи господарські операції в первинних документах, формує підсумкові дані про фінансово-господарську діяльність за конкретний розрахунковий період. Ці дані утворюють оперативну, статистичну та фінансову звітність. Автоматизоване формування оперативної звітності забезпечує щоденний контроль за господарськими операціями підприємства.

На практиці застосовуються три способи використання комп’ю­терної техніки в аналізі, контролі та аудиті:перевірка даних за допомогою програмних засобів, що діють на підприємстві, шляхом імітації облікових даних (паралельний прорахунок та створення імітаційної бази даних); перевірка даних за допомогою спеціальних програм, розроблених співробітниками підприємства (опрацювання даних зі структурою, аналогічною структурі реального програмного забезпечення з імітацією даних.

В імітаційну базу даних входять додаткові модулі, що дають можливість контролювати потрібні параметри облікового процесу.

За умов автоматизованого обліку перевіряється діюча система захисту інформації від несанкціонованого доступу та слушність обчислень облікових показників на всіх рівнях організаційної структури.

Внутрішній аудит в умовах автоматизованого оброблення облікових даних виконується за такими основними напрямами: контрольна функція; перевірка рівня досягнення програмних цілей, поставлених перед підприємством тощо.

Зовнішній аудит облікових даних в умовах автоматизованого оброблення забезпечує: відповідність звітних даних прийнятому принципу відобра­ження даних у звітності (на предмет узгодженості показників формам звітності);застосування всіх прийомів, використовуваних у внутрішньому аудиті;надання додаткових аудиторських послуг з оцінювання, прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства.

Контроль розрахункових і кредитних операцій в умовах комп’ютерного обліку

Найбільш розповсюдженими помилками при здійсненні розрахункових операцій є помилки пов’язані з касовою дисципліною, з розрахунками по авансовим звітам та помилки в кореспонденціях проводок. Можна зробити висновок про те, що конкретної реалізації контролю розрахунків в жодній системі немає, однак є спроби контролювати їх безпосередньо у момент вводу і здійснення операцій, але це не є гарантом вірності розрахунків саме для конкретного підприємства.

Контроль розрахунків – це одна з частин в загальній системі контролю, що слугує для вирішення задач аналізу, оцінки суттєвості помилок та прогнозування на підприємстві. Система контролю складається з наступних підзадач, таких як співставлення документів, формування документів та їх звіряння, різні типи ревізій, інвентаризація, перевірка кореспонденцій, співвідношення фактичних показників з плановими, перевірка документів на відповідність. При контролю розрахункових операцій вирішуються наступні завдання: контроль розрахунків з постачальниками і підрядчиками; контроль розрахунків по авансах; контроль розрахунків з постачальниками і замовниками; контроль розрахунків по претензіях; контроль розрахунків по позабюджетних платежах; контроль розрахунків з бюджетом; контроль розрахунків по страхуванню; контроль операцій по відшкодуванню матеріального збитку; контроль розрахунків з підзвітними особами; контроль розрахунків з робочими і службовцями по інших операціях; контроль розрахунків з учасниками; контроль розрахунків з різними дебіторами і кредиторами; контроль внутрівідомчих і внутрішньогосподарчих розрахунків.

Для вирішення вказаних завдань на основі бази даних автоматизованого робочого місця бухгалтера (АРМБ) по обліку фінансово-розрахункових операцій, баз даних інших АРМБ і нормативно-довідковій інформації повинна формуватися база даних контролера. До складу модулю контролю розрахункових операцій входять наступні компоненти: функціональні компоненти; компоненти системи обробки даних; організаційні компоненти.

 

Локальний, глобальний та системний підходи щодо створення інформаційних систем.

У теорії та практиці створення інформаційних систем виділяють три підходи: локальний, глобальний та системний.

Суть локального підходу полягає в тому, що інформаційні системи створюють послідовним нарощуванням задач, які розв’язуються на ЕОМ. Він передбачає необмежений розвиток інформаційних систем, а тому кожну із них неможливо пізнати в цілому. При глобальному підході спочатку розробляють проект немовби повної, завершеної системи, а потім її впроваджують. Як правило, цей підхід призводить до морального старіння проекту ще до його впровадження, оскільки час його розробки може перевищувати період оновлення технічних, програмних та інших засобів, використаних у ньому. Системний підхід до створення інформаційної системи – це комплексне вивчення економічного об’єкта як одного цілого з представленням частин його як цілеспрямованих систем і вивчення цих систем та взаємовідносин між ними.

При системному підході економічний об’єкт розглядається як сукупність взаємопов`язаних елементів однієї складної динамічної системи, яка перебуває в стані постійних змін під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів, пов’язаних процесами перетворення вхідного набору ресурсів в інші вихідні ресурси. Системний підхід має такі принципи: кінцевої мети; зв'язностi; модульної побудови; ієрархiї; функцiональностi; розвитку; децентралiзацiї; невизначенiсть. Характерними ознаками системного (комплексного) пiдходу є: одночасне охоплення проектуванням великої кiлькостi задач; максимальна типiзацiя та стандартизацiя рiшень; багато аспектне уявлення про структуру iнформацiйної системи як про систему,що складається з кiлькох класiв компонентiв, та вiдносна автономна їх розробка; ключова роль баз даних; локальне впровадження та збiльшення функцiональних задач.

Глобальні інформаційні мережі

Однією з глобальних мереж є міжнародна комп’ютерна мережа Internet, яка діє і в Україні. До глобальних можна віднести і такі умовно названі інформаційні мережі України: державна, міжвідомчі, відомчі (галузеві) та інформаційні мережі соціально-побутових, культурно-мистецьких та інших інфраструктур, які в свою чергу, можуть під’єднуватись і до міжнародних мереж. Локальні фірмові (внутріоб’єктні) мережі також можуть підключатися як до глобальних українських, так і до міжнародних мереж.

Глобальна комп’ютерна мережа Internet — це (якщо можна так сказати) несистематизований набір підімкнутих і взаємопов’язаних комерційними каналами зв’язку сотні мільйонів серверів, як правило, великої потужності, що належать юридичним і фізичним особам. Державна інформаційна мережа-основними функціями цієї умовно названої мережі може бути єдине висвітлення державної ділової інформації: законодавчих, розпоряджувальних та інших нормативних актів на законодавчому рівні. Постачальниками цієї інформації є інформаційні структури Верховної Ради, Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів тощо. Міжвідомча інформаційна мережа -функції цієї мережі схожі з функціями державних і відомчих (галузевих) мереж. Контурами цієї мережі можна назвати інформаційно-пошукову систему «Право» при інформаційному центрі Верховної Ради України, систему, організовану фірмою «Юридичні інформаційні системи» (ЮІС) тощо. Відомчі (галузеві) інформаційні мережі -ці мережі повинні забезпечувати прямий оперативний і надійний зв’язок з підлеглими організаціями та установами при передачі насамперед відомчої ділової інформації — директив і вказівок на основі без паперової технології, а також для здійснення контролю за їх виконаннями. Інформаційні мережі соціально-побутових, культурно-мистецьких та інших інфраструктур-це найперспективніші і наймасовіші служби інформації. Це: відомості про розклад руху повітряного, морського, залізничного та автомобільного транспорту; відомості про наявність квитків до театрів, кінотеатрів, концертних зал, їх ціни та ін.; наявність вільних місць у готелях та ресторанах; питання обміну житлової площі і т. д. і т. ін.

.

 

Локальні обчислювальні мережі та їхня архітектура

Сьогодні вже неможливо уявити використання персонального комп'ютера без доступу до найрізноманітніших обчислювальних та інформаційних ресурсів. Ці ресурси зосереджені як у локальних обчислювальних мережах - у рамках одного підприємства або фірми, так і в глобальних мережах і системах, що охоплюють ділі території, країни і весь світ.

Мережний сервер - це спеціалізований комп'ютер, на якому встановлена і функціонує деяка адміністративна програма, що керує доступом до всієї мережі або до її частини і ресурсів (наприклад, до жорстких магнітних дисків або принтерів); таким чином, мережний сервер формує ресурси для комп'ютерів, підключених до обчислювальної мережі як робочі станції. Файловий сервер - це встановлений у локальній обчислювальній мережі спеціалізований комп'ютер, призначений для зберігання файлів і доступний всім користувачам мережі. Сервер баз даних - це спеціалізована станція комп'ютерної мережі, призначена для зберігання баз даних колективного використання та обробки запитів до неї, що надходять від користувачів мережі. Комунікаційний сервер - це спеціалізована робоча станція комп'ютерної мережі, що виконує трансляцію інформаційних пакетів локальної обчислювальної мережі в асинхронні сигнали, які використовуються в телефонних лініях або в системах послідовного зв'язку і забезпечують для всіх робочих станцій мережі доступ до своїх модемів або до з'єднань RS-232-C.

Взаємодія комп'ютерів і обладнання в рамках мережі забезпечується мережною комунікаційною системою. Вона включає в себе набір спеціалізованих апаратних засобів, що забезпечують фізичне з'єднання компонентів комп'ютерної мережі і їх узгоджену роботу на основі якої-небудь мережної технології. При організації узгодженої взаємодії персональних комп'ютерів у складі локальної обчислювальної мережі прийнято говорити про організацію мереж, що розрізняються за такими основними параметрами: топологія комп'ютерної мережі; концепція організації мережного програмного забезпечення.


Дата добавления: 2015-10-29; просмотров: 512 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Забезпечуюча частина ІС обліку, її склад та характеристика складових.| Словник метаданих.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.02 сек.)