Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Особливості аналізу АМЗ

Читайте также:
  1. БОЙОВЕ ЧЕРГУВАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУ- ЖБИ В ПАРКАХ, ПІД ЧАС РОЗТАШУВАННЯ ВІЙСЬК НА ПОЛІ- ГОНАХ ТА ЇХ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
  2. В) проаналізувати політику більшовиків щодо релігії та церкви в Україні.
  3. Вікові особливості системи залоз внутрішньої секреції.
  4. Вправа 12.Проаналізуйте подані нижче пари речень і випишіть англійські засоби вираження поради, рекомендаціївиконувати або не виконувати дію.
  5. Державність та право Галицько-волинського князівства, їх особливості.
  6. Економіка України як єдиний господарський комплекс. Особливості та стан формування.
  7. Економічні моделі дозволяють виявити особливості функціонування економічного об'єкту і на цій основі передбачити майбутню поведінку об'єкту при зміні якихось параметрів.

Основну особливість в розрахунок таких машин вносить факт, що глибина проникнення вихрових струмів та потоку у феромагнітний масив ротора , в значній мірі залежить від частоти зміни цих струмів . Так, наприклад, при великих частотах f в роторі (початок пуску – ) D=2 мм, а при малих частотах (робочий режим ) D=(1¸2) см. Витіснення струмів і потоку ротора на його зовнішню поверхню при великих частотах називають поверхневим ефектом.

 

Рис. 4. Розподіл силових ліній потоків розсіяння ротора Фs2

в його феромагнітному масиві

 

Дещо спрощено поверхневий ефект можна пояснити значними потоками розсіяння Фs2 вихрових струмів феромагнітного масиву ротора. Якщо виділити в цьому масиві елементарний стрижень – “активний провідник обмотки” ротора (рис. 4), то як випливає з цього рисунку для нижніх його волокон потокозчеплення зі “своїми” потоками Фs2-yФs2 є більшим від потокозчеплення yФs2 верхніх волокон. Тому сумарна ЕРС нижніх волокон “стрижня” еснв є менша від відповідної ЕРС його верхніх волокон есвв

(5)

де – ЕРС у волокнах “стрижня” ротора, індукована основним потоком машини Ф0. Крім цього індуктивний опір розсіяння нижніх волокон “стрижня” . В результаті цих обставин густина струму верхніх волокон “стрижня” є більша, а в нижніх – менша. І ця різниця є тим істотніша, чим вищою є частота струмів ротора, що по суті і спричиняє поверхневий ефект. Цей поверхневий ефект підсилюється ще додатково поверхневим ефектом витіснення основного магнітного потоку Ф0 в напрямі до повітряного проміжку машини внаслідок чого зменшується магнітна провідність шляхів цього потоку у нижніх волокнах. Таким чином внаслідок поверхневого ефекту при зміні частоти обертання ротора n (w, s) істотно змінюється глибина проникнення струмів і потоків ротора D, в масив, а разом з нею змінюються параметри ротора – активний та індуктивний опори. Глибина проникнення хвилі струму по осі y (див. координатні осі ротора на рис. 4) і, залежні від неї величини опорів ротора та визначаються з рівнянь Максвела, які в Декартовій системі координат ротора x,y,z мають вигляд

(6)

З метою спрощення розрахунків приймають, що магнітне поле в роторі плоскопаралельне, напруженість H (x, y) магнітного поля ротора, індукція цього поля, напруженість електричного поля та густина струму є синусоїдними функціями з частотою зміни ; ( – довжина розгортки дуги ротора); магнітна проникність масиву m є сталою; довжина ротора , тобто струми ротора протікають в основному в аксіальному напрямі.

Систему рівнянь (6) перетворимо так, щоби отримати рівняння вищого порядку, але з однією змінною, наприклад . В результаті перетворень отримуємо

(7)

Розв’язок цього рівняння для нашого випадку, як відомо, необхідно шукати у формі

(8)

Якщо цей розв’язок (8) підставити в останню рівність (7), то отримуємо

 

звідкіля знайдемо

(9)

або

(10)

Подібно з (6) можна визначити інші невідомі [Постн. стр. 581-582].

Знаючи глибину проникнення в масив D, або густину струму Z, можна обчислити зведений активний опір ротора

(11)

де p – кільлість пар полюсів; kb – коефіцієнт, що враховує опір “лобових з’єднань” обмотки ротора.

Більш детально визначення див [Постн. c. 582–584]. Величина опору ротора в заступній схемі АМ

(12)

Враховуючи (10) можна обчислити повний опір ротора

(13)

якщо не враховувати зміни магнітної проникності m масиву та втрат на гістерезис при зміні ковзання. Якщо ж це враховувати, то наближено

. (14)

Але магнітна проникність m феромагнітного масиву ротора залежить від густини струму ротора. Врахувати зміну m при розрахунку таких машин можна застосовуючи метод послідовних наближень, задавшись величиною m при очікуваному струмі ротора і після розрахунків з використанням заступної схеми машини проводити відповідні корекції прийнятих величин, або методом викладеним в [Постн. с. 585].

Знаючи параметри заступної схеми машини, можна, використовуючи її, обчислити характеристики АМ [Постн. с. 587].

В АМ з МФР призначених для роботи в агресивних середовищах, обмотку статора захищають масивним немагнітним екраном (рис. 1, а; див. екран). Щоб зменшити втрати на вихрові струми, в екрані його виконують з матеріалу з великим питомим електричним опором і незначною магнітною проникністю. Глибина проникнення електромагнітної хвилі через такий екран – достатньо велика і хвиля свобідно проходить через екран в ротор. На заступній магнітній схемі машини екран слід розглядати як додатковий магнітний опір Zме, якому в електричній заступній схемі машини відповідає електричний опір Zе, що вмикається паралельно електричному опорові Zм вітки намагнічування (рис. 5). Складові цього опору Zе немагнітного екрану визначаються подібно, як для загальмованого НПР (Sе=1).

 

4. Особливості конструкцій та розрахунку лінійного асинхронного двигуна.

 

Лінійний асинхронний двигун (ЛАД) – це, як правило асинхронний двигун з масивним ротором – бігуном, який може бути феромагнітним або немагнітним (див. рис. 5 відповідно виконання б) та а), в)).

ЛАД можна подумки представити як розгортку АД циліндричного виконання (див. рис. 5, г). У випадку немагнітного бігуна статор повинен мати двобічний магнітопровід, який може бути обмотаний з обох (рис. 5, а) або тільки з одного боку (рис. 5, в).

Статор ЛАД утворює біжне електромагнітне поле, яке взаємодіючи з вихровими струмами бігуна, утворює тягове зусилля F, яке спричиняє поступальний рух бігуна за полем. Звичайно довжина бігуна більша від довжини статора, або навпаки, з таким розрахунком, щоби тягове зусилля двигуна в межах ходу бігуна було постійним. Якщо масив, в якому утворюються вихрові струми, закріпити, то поступальний рух буде виконувати магнітопровід з обмоткою.

Рис. 5. Конструкційні виконання ЛАД

В багатьох механізмах шлях бігуна обмежується, а його рух тоді є зворотньо-поступальним. Реверсу досягають зміною чергування фаз обмотки статора в кінці шляху, що приводить до реверсування біжного поля. Такі ЛАД виконують з критичним ковзанням Sкр ® 1, і номінальним ковзанням Sн » 0,1 ¸ 0,3.

В ЛАД, показаних на рис. 5, а, б, в, г біжна хвиля електромагнітного поля, а за нею і бігун переміщаються перпендикулярно до напряму активних сторін котушок і тому такий ЛАД називають машиною з поперечним магнітним полем. Якщо цей ЛАД знову згорнути в циліндр, але так, щоби активні сторони котушок обмотки статора уклалися у витки нової обмотки, яка стає гвинтовою m – фазнозахідною обмоткою (див. рис. 5, г), то така обмотка теж утворить біжне поле, напрям переміщення якого збігається з віссю котушок нової обмотки. Асинхронні ЛАД двигуни такої конструкції виконання називають ЛАД з аксіальним полем.

Лінійну швидкість переміщення біжного поля ЛАД V3 можна обчислити

, (15)

а ковзання ЛАД

S= , (16)

ДеV – лінійна швидкість бігуна; t – полюсний поділ біжної хвилі поля.

Тягове зусилля ЛАД F визначається за виразом

, (17)

де Me –величина електромагнітного моменту АМ, обчислена подібно, як для еквівалентного циліндричного виконання на основі заступної її схеми.

Основною особливістю фізичних явищ в ЛАД є наявність кінцевих ефектів, які виникають внаслідок розриву магнітного кола машини на її кінцях. Магнітні провідності крайніх секцій обмотки менші ніж середніх. Обмотка машини стає якби несиметричною, і як в? машині крім прямобіжної основної хвилі появляються додаткові біжні хвилі поля, які можуть істотно зменшити її тягове зусилля.

Особливості розрахунку ЛАД розглянемо на прикладі двигуна з поперечним полем та з немагнітним бігуном, який має двобічний короткий статор. Модель цієї машини наведена на рис.6.

 

Рис.6. Модель ЛАД з поперечним полем та з немагнітним бігуном

Користуючись цією моделлю ЛАД складемо рівняння Максвела машини в диференційній формі, використовуючи кординатну систему
x, y, z статора

;

,

де V – швидкість переміщення бігуна.

Як видно з моделі, наше поле одномірне:

; ; (19)

Ці ж рівняння в інтегральній фoрмі мають вигляд

, (20a)

. (20б)

В рівняннях (18), (20) позначено J(1,2) – густина струмового шару машини (статора, ротора); LH – контур інтегрування по ; SH – площа, яку охоплює контур LH; LE – контур інтегрування по ; SE – площа, яку охоплює контур LE. Для одномірного поля, нехтуючи спадами напруженості в проводах, матимемо

;

,

або

,

.

З другого рівняння системи (21) визначимо і підставимо це значення у перше рівняння цієї ж системи, після чого отримуємо

. (22)

Розв’язок рівняння (22) шукаємо для усталеного режиму, як частковий розв’язок неоднорідного рівняння при відомій густині струму статора

(23)

у вигляді .

Підставляючи розв’язок (23) в (22) отримаємо

; . (24)

Точний розв’язок рівняння (22) ще має включати загальний розв’язок однорідного рівняння (22), для отримання якого у (22) використаємо підтановку

B(x,t)=X(x)×T(t). (25)

Використовуючи (25) у (22) без правої частини, розділивши змінні, отримаємо

, (26)

де l – стала величина

З рівняння

(27)

визначаємо , де С – стала інтегрування

Подібно з рівняння

(28)

визначаємо

, (29)

де – корені характеристичного рівняння (28).

Стала l в загальному випадку може бути дійсною, уявною або комплексною величиною, але для нашого випадку, коли розглядаються усталені процеси і джерелом живлення є періодична НС статора з частотою , ми повинні прийняти .Враховуючи це можемо представити

і далі

(30)

де ; ; .

Тому кінцево рзвя’зок (22), враховуючи (24), (29) та (30) можемо записати у вигляді

. (31)

Усі складові рзв’язку (31) є періодичними функціями часу. Перша складова, судячи за її структурою, це основна вимушена прямобіжна хвиля поля, параметри якої визначаються співвідношеннями (23), (24). Другий доданок (31) це прямобіжна згасальна з коефіцієнтом хвиля поля, зумовлена розривом магнітопровода машини зі сторони входу основної хвилі. Третій доданок – це зворотньобіжна згасальна з коефіцієнтом хвиля поля, зумовлена розривом магнітопроводу машини зі сторони виходу основної хвилі. Два останні доданки, тобто обдві згасальні хвилі поля, зумовлені кінцевими ефектами мають однакову довжину півхвилі , яка відрізняється від довжини півхвилі основного поля t, та мають однакові швидкості переміщення

. (32)

Але глибина проникнення прямобіжної згасальної хвилі – більша від глибини проникнення зворотньозгасальної біжної згасальної хвилі і тому прямобіжна хвиля кінцевого ефекту може проникнути до кінця магнітопроводу машини та істотно змінити її результуюче поле ї характеристики. Зворотньобіжна хвиля кінцевого ефекту згасає швидко та існує тільки поблизу вихідного кінця. Вона не може істотно змінити результуюче поле машини і тому нею звичайно нетують. Отже, основна хвиля поля та згасальна прямобіжна хвиля кінцевого ефекту інтерферуючи між собою залежно від швидкості переміщення бігуна можуть або підсилювати або ослабляти одна одну і від цього буде залежати величина результуючого поля машини та її тягове зусилля.

Якщо прийняти, що густина струму J1, яка визначається за (23), є сталою по довжині машини, то миттєве значення зусилля двигуна обчислюється

, (33)

де B(x) – визначають за (31), D – довжина пакету магнітопроводу, L– довжина індуктора.

 

Середнє значення тягового зусилля машини Fcp обчислюється за виразом

, (34)

де – величина, спряжена з , яка визначається з (23)

На рис.7 показана залежність тягового зусилля для ЛАД з постійним значенням густини струму, коли не врахована згасальна прямобіжна хвиля кінцевого ефекту – крива 1 та врахована – крива 2. [Ямамура ЭА Изд. ЛО 1983].

 

 

Рис.7. Залежність зусилля при розмірі індуктора – 5000х5000мм2

До ЛАД за фізичними явищами дуже подібними є АД з дуговим статором., конструкційна схема якого наведена на рис.? Звичайно діаметр D феромагнітного барабана, який тут виконує роль ротора є задання і досягає значної величини, а його частота обертання повинна бути низькою.

Щоби забезпечити цю частоту кількість пар полюсів р машини повинна бути достатньо великою. Якщо для того отримати на валу барабана потрібний електромагнітний момент достатньо розташувати обмотку статора не на повній дузі 360°, а на дузі gD (див. рис.8).

 

Рис.8. Конструкційна схема AD з дуговим статором

Тоді кутову синхронну частоту обертання поля двигуна з кількістю пар полюсів PD – WCD можна записати через лін.синхр.швидк

,

,

де 2pDt=gDR (див.рис.8); R=

Електромагнітний момент такої машини

,

де р – кількість пар полюсів машини, якщо би в машині була би обмотка статора по повній його дузі 360° з кількістю пар полюсів .

 


Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Асинхронні машини з Масивними роторами| Адский жар, дым и искры

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.021 сек.)