Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Лабораторна робота №63

Читайте также:
  1. I. Контрольна робота
  2. I. Контрольна робота
  3. Project Work 2. Робота над проектом. Впр. 1 (с. 136).
  4. Project Work 2. Робота над проектом. Впр. 2с (с. 180).
  5. Project Work 3. Робота над проектом. Впр. 4 (с. 111).
  6. Project Work 4. Робота над проектом.
  7. Project Work Робота над проектом. Впр. 3 (с. 87).

СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РАДІОАКТИВНОГО ФОНУ КОСМІЧНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

 

Мета роботи: експериментально визначити залежність інтенсивності вторинної компоненти космічних променів від часу.

Обладнання: перерахувальний прилад, виносний блок з попереднім підсилювачем та лічильником Гейгера-Мюллера, високовольтний випрямляч, секундомір.

 

В оточуючому середовищі постійно відбуваються ядерні реакції елементарних частинок, які зумовлені головним чином потоками швидких космічних частинок (космічним випромінюванням). У процесі ядерних перетворень, як правило, виникають -кванти, які належать до електромагнітного випромінювання дуже великих частот енергії. Це випромінювання дає радіоактивний фон лабораторії, який досліджується в даній роботі.

Статистичні дослідження мають досить широке коло застосувань не лише у фізиці, але й в інших сферах людської діяльності. Лабораторна робота дає уявлення про обробку статистичного матеріалу різноманітного походження.

Одна з основних характеристик радіоактивного фону – це його інтенсивність (потік енергії):

, (1)

де – середня енергія -квантів, – число квантів, що проходять площу , на протязі часу .

Оскільки випромінювання -кванта є випадкове явище, інтенсивність фону у довільній точці лабораторії не є сталою величиною, вона змінюється хаотично. В окремі моменти спостерігаються великі відхилення інтенсивності від її середнього значення. Чим коротший інтервал , на протязі якого здійснюється випромінювання інтенсивності, тим більші відхилення можна спостерігати.

Відхилення випадкової величини від її середнього значення називається флюктуацією. Якщо час випромінювання , та площа не змінюється, то флюктуація інтенсивності фону визначається величиною

, (2)

де

, (3)

( – число квантів, які пройшли площу на протязі -го випромінювання).

На рис.1 показано графік залежності від (гістограма):

 

Рис.1

 

Чим більша флюктуація, тим рідше вона з’являється на протязі експерименту. Таким чином, ймовірність появи флюктуації функція від величини флюктуації :

, (4)

де – число квантів, коли зафіксована флюктуація , – загальне число випромінювань.

Як показує досвід, функція (див. формулу 4), може бути описана за допомогою закону розподілу Гауса:

, (5)

де – параметр закону розподілу, який має назву дисперсії.

На рис.2 зображено графік функції (5). З формули (5) одержимо, що максимум ймовірності залежить від дисперсії:

. (6)

З (6) видно, максимум кривої Гауса зменшується з ростом . Оскільки при цьому площа під графіком повинна залишатись постійною (вона дорівнює одиниці згідно умови нормування), по мірі збільшення крива стає більш пологою.

В теорії ймовірності доводиться, що при великій кількості вимірів величина може бути визначена як середньоквадратичне відхилення (флюктуація) за формулою:

. (7)

 

Рис.2

 


Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 113 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Лабораторна робота №50-А. | Порядок виконання роботи. | Лабораторна робота №55 | Лабораторна робота №56 | Лабораторна робота №57 | Лабораторна робота №58 | Лабораторна робота №59 | Теоретичні відомості | Лабораторна робота №61 | Лабораторна робота №64 |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Лабораторна робота №62| Порядок виконання роботи

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)