Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Мовна боротьба. її характер. Причини. Відхід і роля Якова Головацького

Читайте также:
  1. Аксиологические(ценностные) проблемы философии. Проблема ценности, ее субъективно-объективный характер.
  2. Власне українська та іншомовна лексика
  3. Из протокола допроса обвиняемого А.П. Пермякова
  4. Клинические признаки синдромов расстройств сознания, характер.различных форм и степеней выключения сознания.
  5. Мовна політика в Україні
  6. Мовне законодавство та мовна політика в Україні

 

На східньоукраїнських землях в українському суспільстві, на світанку народження української преси, мовного питания, власне, не існувало. Коли ж на сторінках часописів і порушувалася справа мови, то лише, як вияв змагання за рідну мову проти сторонніх національних чинників та політики російського уряду. Інакше ста-лося на західніх українських землях. Довший час мовна справа, мовна боротьба в самому українському суспільстві займала сторінки часописів, відсовуючи набік, часом дуже пекучі справи національно-політичного характеру. Була це, як казав Ів. Франко – „азбучна війна" в українському суспільстві. Вилилася вона в поділ суспільства на три табори, які дали представникам польської політичної ради відому зброю – „divide et impera" (поділяй і пануй). На початку цієї війни виявилося три наступні течії:

1. народньої української мови;

2. староруської і цековнослов'янської,

3. російської (чи московської) літературної мови.

3 бігом часу з другої течії витворилося т.зв. „язичіє", цебто мішанина з мов церковнослов'янської, московської, польської, по-декуди мадярської (Закарпаття) та місцевих говірок (льокалізмів). Пізніш це „язичіє" почало відігравати ролю прикривки в пропаґанді, культивуванню російської (московської) літературної мови, що створило цілу течію культурного і політичного т. зв. москвофільста з його безоглядним поборюванням українського народньо-культурного розвитку.

Початки активізації цієї течії можна помітити вже на початку 1849 р., а розвиток припадає на добу політичної реакції. Упродовж десяти років вона всіма засобами намагається поборювати кожний вияв українського національного руху та підбити широкі маси населения під свій вплив.

Центром цієї акції стає останній з членів „Руської трійці", що забувши дану за життя Маркіяна Шашкевича обітницю, йде на послуги, російським культурним і національно-політичним інтересам. Був це Яків Головацький. Створюється гурток людей, захоплених ідеями російського історика Погодіна, який під гаслом „русскости" ширив думки єдности української нації та її культури з з російською чи московською.

„Атаманом" цього гуртка людей, як сам себе назвав, став згадуваний вже галицький історик Ден. Зубрицький.

У практичній діяльності з 1850 р. висунувся брат Якова – Іван Головацький. Нав'язавши ближчі зв'язки з агентами російського уряду за кордоном – протоієреєм о. Раєвським у Відні і Родолинським у Будині (Букарешті), він вже з початку 1850-их років, коли став редактором „Вестника", і упродовж цілого десятиліття, сумлінно виконував ролю зв'язкового між згаданим гуртком і осередком російської (московської) пропаГанди, яким був дім о. Раєвського.

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 246 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Початки періодичної преси | Народження преси на українських землях | Початки української преси на східноукраїнських землях | Програма перших українських часописів | Акція. Її наслідки | Історичне тло. Перші спроби. | Журнал „Лада" С. Шеховича. Відгук на нього українського суспільства | Зоря Галицька" за редакцією С. Шеховича | Занепад „Зорі Галицької' та її остаточне припинення | Іван Раковський та його органа |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Видання періодичного органу| Оря Галицька". Її редактори, її характер і доля

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)