Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Онтологія, гносеологія, феноменологія

Читайте также:
  1. Б2 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  2. Б4 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  3. Б8 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  4. Ґ. В. Ф, Геґель. Феноменологія духу
  5. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія
  6. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  7. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу

32. Проблема буття в історії філософії. Уявлення про структуру буття (матеріальне, духовне, соціальне). Концепції монізму, дуалізму, плюралізму.

33. Буття, субстанція, універсум. Еволюція уявлень про матерію. Атрибути матерії.

34. Діяльність як спосіб буття людини в світі. Структура і форми діяльності: предметно-практична, духовно-практична і духовно-теоретична. Поняття духовності.

35. Поняття культури. Культура як реалізація творчих сил людини (буття гуманізму). Культура і цивілізація. Масова культура і її роль в сучасному суспільстві.

36. Модерн і постмодерн. Основні риси філософії постмодерну (Ж.Ліотар, Ж.Дельоз).

37. Проблема свідомості. Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Свідомість людини і психіка тварин. (Марксизм, фрейдизм, К.Юнг). Проблема ідеального.

38. Свідомість як суспільний феномен. Колективне несвідоме (концепція архетипів К.Юнга). Свідомість і мова. Національна мова і національна свідомість.

39. Філософські категорії, їх специфіка, функції, історичний характер (системи категорій Платона, Арістотеля, Канта, Гегеля).

40. Категорії рух, простір, час та їх світоглядне і методологічне значення.

41. Категорії закон і хаос та їх значення в світорозумінні та сучасній науці. Основні ідеї синергетики та їх світоглядна роль. (Одна з праць на вибір: Категории „закон” и „хаос”. – К, 1987; Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. Предисловие О.Тоффлера. - М., 1986).

42. Категорії сутність і явище та їх роль в науковому пізнанні.

43. Принципи детермінізму та індетермінізму. Категорії детермінації: причина і наслідок, необхідність і випадковість, умова і обумовлене.

44. Категорії форма і зміст, структура і елемент, система і функція. Структуралізм та постструктуралізм.

45. Проблема пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання. Діалектика суб’єкта і об’єкта в процесі пізнання. Еволюційна епістемологія (Ж. Піаже, К.Лоренц).

46. Співвідношення абстрактного і конкретного в пізнанні (Гегель Г. Кто мыслит абстрактно? // Гегель Г. Работы разных лет. - Т.1. – М., 1972).

47. Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Концепції істини. Проблема істини в постмодерній філософії.

48. Чуттєве та раціональне, емпіричне та теоретичне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм. Роль емоцій у пізнанні. Проблема інтуїції.

49. Поняття науки. Критерії наукового знання. Ідеали та норми наукового знання.

50. Поняття методології та наукового методу. Методи емпіричного та теоретичного рівнів пізнання.

51. Основні форми наукового пізнання: науковий факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.

52. Наука і гуманізм. Етика вченого: проблеми та дискусії, їх розв’язок.

53. Особливості технічного пізнання. Наука, технологія, культура: проблеми гуманізації та соціальної відповідальності. (Адорно Т. О технике и гуманизме // Философия техники в ФРГ. - М., 1986).

54. Класична, некласична та постнекласична наука. (Збірник: Totallоgy-ХХІ. Другий і третій випуск. Постнекласичні дослідження. – К., 1999. - С.521-523).

55. Філософія позитивізму. Постпозитивістське тлумачення науки. (Кун Т. Структура научных революций. - М., 1977).


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 145 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Історія філософії| Соціальна філософія та філософія історії

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)