Висновки. В умовах ринкової економіки своєчасне й у необхідних кількостях забезпечення

В умовах ринкової економіки своєчасне й у необхідних кількостях забезпечення матеріально-технічними й іншими ресурсами відіграє основну роль у діяльності підприємства.

Оперативне планування здійснюється по усіх видах ресурсів і фінансових показників, шляхом розробки квартальних і місячних планів, якими, на підставі маркетингових досліджень корегуються річні плани і завдання.

Планування матеріально-технічного постачання складається у визначенні потреби в матеріально-технічних ресурсах на той або інший період. Потреба в МТР визначають різними методами: із застосуванням укрупнених вимірників, методом прямого рахунка, методом аналогій, по типовому представнику й ін.

Особливо важливе значення надається оперативному плануванню потреби в матеріальних запасах.

Для рішення задач по підтримці оптимального запасу матеріально-технічних ресурсів застосовують системи керування запасами з фіксованим інтервалом часу і з фіксованим розміром замовлення.

Одним з методів скорочення запасів, підвищення ефективності виробництва став метод виробництва «точно в час», застосовуваний роздільно, а також у сукупності із системою «канбан», що широко практикуються в Японії, США, країнах Західної Європи і інших.

Завершальною стадією планування матеріально-технічних ресурсів є покриття в їхній потребі, що виражається рівністю й оформляється балансом.

Планування трудових ресурсів є основою життєдіяльності кожного підприємства. Воно включає: розробку показників продуктивності праці, фонду оплати праці, середньої заробітної плати, чисельності працівників, підготовку і підвищення кваліфікації кадрів і розробку плану соціального розвитку колективу.

Основним елементом виробництва є люди, трудові ресурси без яких неможлива будь-яка діяльність. При плануванні чисельності визначається потреба працівників по категоріях і професійному складі зі складанням балансу робочого часу. Розрізняють календарний, номінальний і робочий фонд часу одного працівника. Чисельність працівників може бути облікова, явочна, фактична, а також середньосписочна.

Рух чисельності працівників, зв'язаний із прийомом і вибуттям характеризується показниками обороту, змінюваності і плинності кадрів.

Планування продуктивності праці в ефективній діяльності підприємства займає центральне місце.

З цією метою на кожнім підприємстві повинна розроблятися комплексна програма підвищення продуктивності праці, що включає заходи щодо підвищенню організаційно-технічного рівня, удосконалювання технології і управління виробництвом і т.д.

Продуктивність праці характеризується показником рівня продуктивності праці, що визначається за різні одиниці часу, (за годину, змінна, денна, місячна, квартальна, з початку періоду, річна), а також темпом росту і середнім темпом росту продуктивності праці. Зміна виробки і трудомісткості приводить до зміни чисельності.

Важливе місце в росту продуктивності праці займає планування підготовки і підвищення кваліфікації кадрів.

Оплата праці працівників виробляється у виді грошових винагород, у тому числі: заробітна плата, різні види премій і моральних стимулів.

Існує кілька систем оплати праці. Основні з них – відрядна і преміальна. Всі інші є модифікацією основних.

Для своєчасного забезпечення грошових виплат на підприємствах планується створення річного, квартального, місячного фонду оплати праці.

Фонд оплати праці це сума коштів, передбачених у плановому періоді для виплати грошових винагород працівникам вхідним і не вхідним в обліковий склад з урахуванням податкових відрахувань.

Для розрахунку фонду оплати праці застосовуються укрупнений метод, метод прямого рахунка, нормативний і ін. Планування фонду оплати праці методом прямого рахунка використовує середню зарплату. Розрізняють середню зарплату годинну, місячну, річну.

При плануванні середньомісячної, середньорічної заробітної плати необхідно враховувати величину мінімальної зарплати, рівень вартості життя, фінансовий стан підприємства, планове співвідношення між темпами росту заробітної плати і продуктивності праці.

Кінцевими результатами діяльності підприємства є фінансові показники. Їхнє планування спрямоване на організацію виробничо-фінансової діяльності підприємства, з метою задоволення потреб у якісній продукції і одержання прибутку. Основні з них собівартість продукції, прибуток і рентабельність.

Собівартість продукції - це індивідуальні витрати підприємства на виробництво або випуск продукції. Розрізняють кошторисну, планову і фактичну собівартість.

При плануванні собівартості, у тому числі й оперативному, необхідно враховувати як фактори понижуючі, так і фактори підвищувальні.

Основною задачею планування собівартості є виявлення і використання резервів на підприємстві, що знижують витрати на виробництво продукції і збільшують прибуток.

Прибуток – це доход підприємства від його діяльності за винятком витрат. Розрізняють балансовий і чистий прибуток.

Рентабельність виробництва є одним з важливих основних фінансових показників, що виміряється рівнем рентабельності. Найбільше часто використовуваними показниками рівня рентабельності є рентабельність основної діяльності (виробництва продукції), праці, рівня реалізації й ін.

Рівень планової рентабельності визначається наростаючим підсумком місячним, квартальним, піврічним і 9ти місячним.

Фінансовий план підприємства характеризує всі сторони його виробничо-господарської діяльності і є найважливішою частиною оперативного планування. У ньому вирішується дві основні задачі: балансування доходів і витрат і мінімальних виплат по позиках. Процес фінансового планування включає три етапи: аналіз фінансових показників за минулий період, стратегічне й оперативне планування.

Аналізуються наступні основні фінансові показники: ліквідності, активності, прибутковості й ін.

Основою короткострокового (оперативного) планування є складання бюджету готівки. Бюджет – це кошторис доходів і витрат підприємства. План доходів і витрат повинний включати такі показники як обсяг продажів (виручку), собівартість і всі статті витрат. План надходжень і виплат відображає рух грошових потоків на підприємстві.

Основою для складання грошових потоків (бюджету готівки) служать щоденні звіти про готівку.

Питання для самоперевірки

- Які питання вирішуються при плануванні матеріально-технічного забезпечення?

- Яке призначення матеріально-технічних запасів?

- З яких складових складається норма виробничих запасів?

- Які в даний час застосовуються системи керування запасами?

- Що таке баланс потреби і покриття в матеріальних ресурсах, його складові?

- Що являють собою трудові ресурси? Чим вони відрізняються від робочої сили?

- Що розуміється під персоналом підприємства? Які категорії відносяться до промислово-виробничого персоналу?

- Що таке календарний, номінальний і робочий фонд робочого часу?

- У чому розходження робочого фонду часу організації і працівника?

- Як визначається облікова, середньосписочна, явочна і фактична чисельність працівників?

- Що таке продуктивність праці?

- Що являє собою комплексна програма підвищення продуктивності праці?

- Який зв'язок між якістю і продуктивністю?

- У чому складається зв'язок між виробкою і трудомісткістю?

- Пояснить, що буде з виробкою, якщо норма часу зменшиться, збільшиться і навпаки?

- Що таке плановий фонд оплати праці? Його склад?

- Якими методами розраховується планований фонд оплати праці?

- Що таке середня заробітна плата і її види?

- Що таке собівартість продукції, її структура?

- Які витрати виробництва відносяться до прямих (перемінних) затрат?

- Що входить у структуру умовно-постійних витрат?

- Як впливає на собівартість зміна матеріальних витрат і зміна виробки і трудомісткості?

- Що таке прибуток і чим він відрізняється від доходу?

- Як зміниться прибуток при зміні виручки?

- Як зміниться прибуток при зміні перемінних витрат?

- Що таке необхідний прибуток і норма необхідного прибутку?

- Які основні шляхи збільшення прибутку?

- Що таке рентабельність?

- Якими показниками виміряється рентабельність?

- Яка мета і задачі фінансового планування?

- Назвіть основні етапи фінансового планування?

- Що таке грошові потоки?

- Склад бюджету готівки?

Тема 4. РОЗРОБКА ОПЕРАТИВНИХ ПЛАНІВ ВИРОБНИЦТВА

ПЛАН

4.1. Вихідні дані для розробки оперативних планів.

4.2. Склад і зміст оперативних планів.

4.3. Основні методи розробки оперативних планів.

4.4. Порядок розробки, розгляду і затвердження оперативних планів.

Література: (3, 15, 19, 20, 22, 23, 25)

4.1. Вихідні дані для розробки оперативних планів

Оперативне планування є складовою частиною системи планування виробництва. Воно спрямовано на забезпечення виконання виробничої програми підприємства, організацію, при високій якості продукції, робіт, підвищенні продуктивності праці працівників, зниженні собівартості, одержання максимального прибутку, а в остаточному підсумку на задоволення вимог споживачів.

У процесі оперативного планування розробляються квартальні, місячні плани, декадні або тижнево-добові графіки, як у цілому по підприємству, так і по вхідним до складу підприємства організаціям, підрозділам, бригадам.

Вихідними даними для розробки оперативних планів у промисловості є:

- дані аналізу за минулий період за всіма показниками виробничої діяльності підприємства;

- маркетингові дослідження й інформація про кон'юнктуру ринку продукції, товарів і думці споживача;

- річні обсяги випуску продукції в асортименті і номенклатурі;

- трудомісткість виготовлення продукції;

- чисельність (наявність) працівників їх кількісний і якісний склад, а також прогноз поповнення в кадрах у планованому періоді;

- зміна залишків незавершеного виробництва на початок і кінець планованого періоду;

- дані про можливості забезпечення виробництва необхідними матеріально-технічними ресурсами;

- залишки в матеріальних ресурсах на початок і кінець планованого періоду;

- тарифна система і штатний розклад керівників, фахівців і службовців;

- застосовувані форми і системи оплати праці;

- плани технічного й організаційного розвитку, технічного переозброєння і реконструкції підприємства, капітального будівництва;

- комплексна програма підвищення продуктивності праці;

- контракти і договори з замовниками, постачальниками, транспортниками й іншими організаціями;

- фактичні обсяги реалізованої продукції і продажів;

- розрахунки відпускних цін;

- дані про обсяги планованих інвестицій і капітальних вкладень;

- норми і нормативи в усіх напрямках діяльності підприємства;

- аналіз стану соціального розвитку підприємства;

- результати аналізу природоохоронної діяльності підприємства в попередні періоди й ін.

У будівництві основними вихідними даними для розробки оперативних планів являються:

- дані аналізу за попередній плануванню період за всіма показниками будівельної організації;

- контракти і договори підряду з замовниками, субпідрядниками, постачальниками, транспортниками і т.д.

- річний обсяг будівельно-монтажних робіт (БМР) з розбивкою по об'єктах і кварталам;

- пооб’єктні, календарні і сіткові графіки виробництва СМР;

- заходи будівництва об'єктів із графіками виробництва робіт по виконавцях, забезпеченості робітниками і постачальниками в МТР;

- комплексна програма підвищення продуктивності праці;

- дані про забезпечення об'єктів матеріально-технічними і трудовими ресурсами;

- проектно-кошторисна документація, у тому числі технологічна і нормативно-технологічна;

- стан фронтів робіт на споруджуваних об'єктах;

- дані про очікуваний стан об'єктів будівництва на початок планованого періоду;

- норми і нормативи витрат матеріальних, трудових і інших ресурсів і планово-розрахункових цін і ін.

4.2. Склад і зміст оперативних планів

Склад оперативних планів залежить від специфіки діяльності підприємства, його галузевої належності, виробничої структури і рівнів управління, застосовуваних методів управління, складаної кон'юнктури на ринку і т.д.

У загальному виді склад основних оперативних планів і зв'язків між ними представлений на рис. 4.1.

Центральним розділом у складі оперативних планів є планування виробничої програми, обсягу робіт, послуг і реалізації продукції. Інші розділи оперативного плану, їхня розробка, безпосередньо залежать і зв'язані з центральним розділом, що визначає можливості підприємства і попит на його продукцію споживача в планованому періоді.

Важливе місце в складі оперативного планування займають:

1. планування матеріально-технічного забезпечення;

2. соціально-трудове планування;

3. планування витрат виробництва.

Особливе значення в оперативному плануванні приділяється планові інновацій, що відображає політикові підприємства в сукупності науково-технічних, виробничих, управлінських, фінансово-збутових і інших заходів, пов'язаних із просуванням нової або поліпшеної продукції на ринку. Плани інновацій безпосередньо зв'язані з інвестиціями, тому що для впровадження тих або інших заходів (інновацій) потрібен визначений обсяг інвестицій, у той же час наявність інвестицій є обмеженням при доборі до впровадження нових проектів.

З урахуванням планів інновацій формуються норми і нормативи по використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, за допомогою яких досягається реальність усіх планів.

Особлива увага на підприємстві повинне бути приділена соціальному розвитку колективу, удосконаленню його соціальної структури, зміцненню духовних основ особистості, підвищенню матеріального добробуту.

Рис. 4.1. Схема оперативного плану підприємства.

Метою планування природоохоронної діяльності підприємств, є неухильне зниження негативного впливу діяльності підприємств на навколишнє середовище, раціональне споживання ресурсів і т.д.

Заключним у складі оперативного плану є фінансовий план, який пов'язаний із всіма іншими планами, визначає кінцеві показники і мети діяльності підприємства.

Зміст плану матеріально технічного забезпечення на планований період складається в розробці балансу потреби і покриття в матеріально-технічних ресурсах для виконання виробничої програми, заходів щодо всіх напрямків діяльності підприємства з урахуванням поповнення запасів і незавершеного виробництва, а також економії матеріально-технічних ресурсів.

Соціально-трудове планування містить потребу в трудових ресурсах, співвідношення визначених категорій працівників, їхній рух, формує фонд оплати праці і заробітну плату працівників, планує продуктивність праці, співвідношення між темпами росту продуктивності праці і середньою заробітною платою, підвищення кваліфікації і перепідготовку кадрів підприємства і т.д.

Планування витрат виробництва включає виявлення витрат і формування собівартості кожного виду продукції з розробкою калькуляції, складання кошторису витрат і т.д., а потім визначення балансового прибутку і рентабельності виробництва продукції. При плануванні витрат виробництва важливе значення надається виявленню резервів виробництва зниженню собівартості продукції за рахунок скорочення наднормативних витрат ресурсів, утрат робочого часу, машин і механізмів, викликаних порушенням технології виробництва продукції й інших невиробничих витрат.

4.3. Основні методи розробки оперативних планів

Існує кілька методів розробки оперативних планів. У залежності від розроблюваних показників застосовуються об'ємний, календарний, об'ємно-календарний і об'ємно-динамічний методи оперативного планування.

Об'ємний метод застосовується для розподілу річних обсягів виробництва, робіт зі структурних виробництв і підрозділів на квартал, місяць, декаду, тиждень, добу. Крім того він передбачає аналіз використання основних засобів і використання виробничих площ матеріальних ресурсів за планований інтервал часу. На основі цього методу формуються квартальні і місячні програми по основних цехах, а також терміни випуску продукції.

Календарний метод. На відміну від попереднього установлює конкретні терміни запуску і випуску продукції, нормативи тривалості виробничого циклу і випереджень визначених стадій виробництва. Він заснований на використанні прогресивних норм розрахунку виробничих циклів, що є нормативною базою для формування місячних планів випускаючу продукцію цехам, ділянкам.

Об'ємно-календарний метод. Передбачає одночасне планування обсягів виробництва робіт на підприємстві, а також терміни їхнього виконання на весь передбачений період часу - рік, квартал, місяць і т.д. Цим методом розраховується тривалість виробництва, цикл випуску і постачання продукції на ринок, а також показники завантаження устаткування в кожнім підрозділі. Застосовується для розробки місячних програм як випускаючих, так і не випускаючих підрозділів.

Об'ємно-динамічний метод. Поєднує взаємодії розрахункових показників по термінах, обсягам і динаміці виробництва продукції, а також дозволяє найбільш повно враховувати обсяги попиту і виробничі можливості підприємства при оптимальному споживанні ресурсів. Цей метод припускає розробку планів-графіків виконання замовлень споживачів і завантаження виробничих ділянок підприємства.

У будівництві, а конкретно на підприємствах будіндустрії застосовуються заказний, подетальный і комплексний методи планування.

При заказному – в основу при плануванні покладений замовлення, виконання якого, по строкам виконання доводиться до визначених цехів.

Подетальный метод планування застосовується при узкоспеціалізірованному виробництві, при випуску серіями і у великій кількості.

Комплексний метод – в основу виробництва покладен комплект виробів необхідний для монтажу і з урахуванням черговості будівельно-монтажних робіт. Використовується при предметній спеціалізації підприємства.

4.4. Порядок і розробка, розгляд і затвердження оперативних планів

Як було зазначено вище, оперативне тактичне планування є продовженням стратегічного і здійснюється в рамках загальної організації внутріфірмового планування.

У розробці оперативних планів беруть участь усі відділи, служби і виробничі підрозділи підприємства.

При розробці оперативних планів виконуються наступні підготовчі роботи:

проводиться аналіз роботи підприємства за попередній планованому періоду, в процесі якого визначаються досягнуті показники в усіх напрямках діяльності підприємства;

особлива увага приділяється виявленню резервів виробництва;

розробляються заходи щодо поліпшення використання виробничих потужностей, економії матеріальних і трудових ресурсів, по підвищенню продуктивності праці, зниженню собівартості продукції й інших показників, а також по поліпшенню якості і конкурентноздатності продукції підприємства і т.д.

В оперативному порядку розробляються квартальні, місячні, декадні (ДД) і тижнево-добові (ТД) графіки.

Розглянемо порядок розробки, розгляду і затвердження оперативних місячних планів будівельної організації на рівні генпідрядного тресту (ЗАТ), який актуальний і на даний час.

Розробці місячних планів передує робота з визначення й узгодження контрольних цифр плану по кожнім об'єкті і виконавцеві. Контрольні цифри місячного плану по генеральному підряду і власних силах визначає керівництво будівельних управління або прирівняних до них організацій разом з відділами і надають у трест або ЗАТ на узгодження. Узгодження контрольних цифр проводиться з 20-го по 25-е число щомісяця.

Паралельно, на підставі затверджених робочих графіків провадження робіт і з урахуванням заповнення допущеного відставання (якщо воно мається), начальники ділянок підготовляють проекти протоколів узгодження місячних планів по субпідрядним організаціям, які розглядаються відділами будівельного керування, узгоджуються ними, із внесенням при необхідності корегувань, і підписуються начальником будуправління.

Розгляд і узгодження протоколів субпідрядних робіт проводиться головним інженером тресту (ЗАТ) або заступником першого керівника по виробництву за участю відділів тресту і представників субпідрядних організацій. Погоджені протоколи субпідрядних робіт повертається в будуправління до 23-го числа для розробки місячного плану.

Місячні плани розробляються начальниками ділянок разом з майстрами (виконробами і бригадирами) з початку по кожнім об'єкті, технологічному етапі (при вузловому методі – вузлові) або комплексу робіт, керованому майстром, потім формуються плани ділянок виконавців робіт і старших виконавців робіт (начальників ділянок). Одночасно, у тім же порядку розробляються плани МТЗ. Ці плани передаються відділам будуправлінь.

Представлені плани виробництва робіт і матеріально-технічного забезпечення розглядаються відділами будуправлінь, аналізуються. Відділи перевіряють їх відповідність контрольним цифрам по обсягах і графікам провадження робіт, визначають ступінь забезпечення матеріально-технічними ресурсами і т.д., складають зведений проект місячного плану за всіма показниками, які погоджують і затверджують керівництвом управління.

Особлива увага приділяється ретельному ув'язуванню робіт генпідрядника і спеціалізованих субпідрядних організацій, розкриттю і наданню їм фронтів робіт.

Розроблені будуправлінням місячні плани розглядаються в тресті (ЗАТ) головним інженером або заступником по виробництву першого керівника при участі начальників відділів тресту. При необхідності вносяться виправлення, складається зведений план по тресту. Затверджує план особисто перший керівник тресту (ЗАТ). У затвердженні місячного плану беруть участь заступники першого керівника тресту (ЗАТ), начальники відділів тресту, начальники будуправлінь, керівники промислових підприємств (будіндустрії), управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК), автотранспорту, представники субпідрядних організацій.

Після затвердження плану відділи будуправління вносять зміни в місячні плани виробництва БМР і МТЗ, розробляють основні показники по ділянках, майстрам (виконробам) і бригадам. Місячний план з урахуванням виправлень підписується начальниками відділів, затверджується начальником будуправління і вручається не пізніше 30-го числа щомісяця старшим виконробам (начальникам ділянки), майстрам (виконробам) і бригадирам.

Місячним планом до начальників ділянок, майстрів (виконробів) доводяться наступні показники:

- плани по виробництву робіт, у тому числі по введенню в експлуатацію об'єктів і потужностей, обсяг БМР по генпідряду (для начальників ділянки) і власними силами;

- план по праці, у якому враховується чисельність працівників, у тому числі робітників, середньомісячна виробка на працівника і робітника, фонд оплати праці і середньомісячна заробітна плата робітників;

- граничний рівень витрат на 1 грн. БМР (для начальників ділянок);

- плани МТЗ, у тому числі потреби постачань конструкцій, деталей, матеріалів і напівфабрикатів з урахуванням перехідних залишків, потреби в будівельних машинах і механізмів для обсягів робіт, виконуваних механізованим способом.

Відділами будуправління розробляються в ці ж строки фінансові показники, показники використання основних фондів, плануються роботи з охорони природи, раціональному використанню природних ресурсів, соціальному розвитку колективу і т.д.

Дата добавления: 2015-07-10