Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Мовленнєвий етикет як феномен і виразник кожного народу

Читайте также:
  1. I. Как просто отнять у народа свободу: ее надо просто доверить народу
  2. I. ТРАСОЛОГИЧЕСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА СЛЕДОВ КОЖНОГО ПОКРОВА ГОЛОВЫ ЧЕЛОВЕКА
  3. II. ПРИВИВКА ГЕРМЕНЕВТИКИ К ФЕНОМЕНОЛОГИИ
  4. IV. ФЕНОМЕНАЛЬНОЕ ПОЛЕ
  5. Б2 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  6. Б4 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  7. Б8 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу

Мовленнєвий етикет — це складна система мовних знаків, що спирається на моральні правила й вимоги і вказує на ставлення як до інших людей, так і до себе. Культура спілкування — не просто культура вибору ефективних стратегій і тактик, в основі яких лежать гуманістичні комунікативні установки, знання та вміння. Це також результат застосування правил конструювання повідомлень, говоріння та слухання, це активне використання правил і норм гуманістичної етики, постійне дотримання вимог службового етикету.

Мовленнєва ситуація відбувається за безпосередньої участі мовця — "я" і адресата-співрозмовника — "ти".Дія здебільшого відбувається "тут" і "тепер".

Систему мовленнєвого етикету нації складає сукупність усіх можливих етикетних формул. Структуру ж його визначають такі основні елементи комунікативних ситуацій: звертання, привітання, прощання, вибачення, подяка, побажання, прохання, знайомство, поздоровлення, запрошення, пропозиція, порада, згода, відмова, співчуття, комплімент, присяга, похвала тощо.

З точки зору національної специфіки мовленнєвого етикету варто сказати, що структура його склалася у кожної нації на її власній народній основі під впливом різного роду психологічних, соціально-політичних, культурологічних факторів.

Функції мовленнєвого етикету

1.встановлення, збереження чи закріплення, підтримуваних зв'язків і стосунків, індивідуальних чи соціально-масових.

2. Функція ввічливост— пов'язана з проявами ввічливого поводження членів колективу один з одним.

3. Регулююча функція — теж стосується усіх проявів мовленнєвого етикету, бо вибір певної форми при встановленні контакту регулює характер стосунків адресата і адресанта.

4. Функція впливу - передбачає реакцію співбесідника — вербальну, жестову, діяльнісну.

5. Функція звертальна— тісно пов'язана з імперативною, бо привернути увагу, означає здійснити вплив на співбесідника.

6. Емоційно-експресивна— є факультативною функцією, оскільки вона властива не усім одиницям мовленнєвого етикету.

Соціальна сторона мовленнєвого етикету

Мовленнєвий етикет соціальний за своєю природою, бо виявляє соціально-рольову сторону спілкування.

Дослідження явищ мовленнєвого етикету здійснюється у двох основних аспектах: соціолінгвістичному і стилістичному.

Письмова чи усна форма мовлення накладає певні обмеження на використання мовленнєвого етикету.

Варто сказати, що мовленнєвий етикет зберігаючи традиційну структуру етикетних виразів, не є закритою системою, бо йому властива динаміка і гнучкість. Частина формул мовленнєвого етикету поступово архаїзується (наприклад, формули привітання "Добридосвідок!", "Бог на поміч!", " З неділею будьте здорові!").

мовленнєвий етикет є однією із важливих сторін людського спілкування, — це сукупність значною мірою стандартизованих висловів, що складають собою стереотипи мовлення, готові формули з певною синтаксичною структурою і лексичним наповненням.

Вибір стандарту мовленнєвої поведінки, етикетних формул залежить від соціальних якостей (статусу, віку, освіти) адресата мовлення у їх стосунку із якостями автора висловлювання, і від характеру взаємин між комунікантами, ступеня їх знайомства і близькості та інших конкретних ситуацій мовлення.

Норми і правила поведінки, що їх сповідує національна спільнота, – відтворюють рівень і стан її зрілості, досконалості, цивілізованості, самодостатності. Бо взаємини між людьми віддзеркалюють саму сутність народної психіки, народного характеру. Українство із споконвіку притаманними йому рисами – доброзичливістю, чутливістю, гуманізмом, етичною культурою – виробило розвинуту систему мовленнєвого етикету – умовних стереотипів спілкування, в підґрунті яких – прагнення до порозуміння, злагоди, ґречності. Загальноукраїнські правила і норми мовленнєвого етикету поширені на всіх теренах, де проживають українці. Але поряд із ними – не замінюючи, а швидше доповнюючи їх – вживаються і дещо відмінні засоби поштивого спілкування, засновані на місцевих традиціях, звичаях, обрядах і віруваннях.

У наш час демократизації суспільства, культурного відродження надбання галицького мовленнєвого етикету можуть стати в пригоді. Адже в них відтворюється споконвічна історія великого масиву українства, віддзеркалюється традиційно-народне світобачення. Мовленнєва практика сьогодення підтверджує: все цінне, що нагромаджено в усіх регіонах нашої незалежної держави, є загальним надбанням і може бути використано в подальшому розвої рідної мови.


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 486 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА | Усне і письмового ділове спілкування. Культура мовлення. Етикет професійного спілкування. Професійна комунікативна компетентність | Етикет професійного спілкування | Телефона розмова як різновид усного ділового спілкування |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Публічний виступ. Внутрішня структура та композиція. Найголовніші вимоги до мови оратора. Мовні засоби переконання.| ВИСНОВКИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)