Загальна характеристика професії Минуло багато часу, коли у людини з'явилася потреба поліпшувати своє життя і вести господарство, використовуючи цифри і розрахунки, визначати свої грошові кошти –

Загальна характеристика професії
Минуло багато часу, коли у людини з'явилася потреба поліпшувати своє життя і вести господарство, використовуючи цифри і розрахунки, визначати свої грошові кошти – доходи і витрати, тобто розпоряджатися фінансами. В сучасному світі спеціаліста у сфері фінансової науки і практики називають фінансистом. Фінансист у перекладі з французької – людина, досвідчена у фінансах, тобто в грошових коштах.

Особливості роботи

Здійснює фінансовий і банківський контроль за обігом грошових коштів, забезпеченням фінансової стабільності підприємства. Аналізує стан фінансової і господарської діяльності підприємства. Бере участь у розробці інвестиційних програм, визначенні напрямів витрачання коштів, забезпеченні поточного фінансування. Здійснює взаємодію з різними структурами фінансового ринку по всіляких аспектах фінансової, кредитної і податкової діяльності.
Місцем професійної діяльності фінансиста можуть бути державні органи федерального, територіального і муніципального рівня; банки, біржі, фінансові компанії, інвестиційні фонди, економічні і фінансові служби підприємств і організацій.

Специфіка діяльності фінансиста визначається конкретними умовами робочого місця, також можуть бути різні варіації, але основні професійні напрями і цілі такі:
1. Фінансово-кредитна: (кредит – позика, надання грошей або товарів в борг, на умовах повернення).

розробка і використання різних систем обліку і витрат для оцінки витрат і доходів;
складання фінансових кошторисів, розробка кредитних операцій і контроль за ними;

планування фінансів.

надання рекомендацій з операцій з нерухомістю (продаж, покупка, злиття фірм).

2. Податково-бюджетна: (податок – вид платежу, що стягується державою з підприємств, організацій і населення; бюджет – кошторис доходів і витрат);

розрахунок податків, їх нарахування (контроль за кількістю) і відрахування; планування бюджету.
3. Інвестиційна: (капіталовкладення, спрямовані на підтримку і розширення капіталу).

Інвестиції реалізуються шляхом кредитування, прямих витрат грошових коштів і покупки коштовних паперів.

4. Нормативно-методична: розробка і впровадження систем фінансової і статистичної звітності;

складання фінансових звітів..

5. Страхова: (система економічних стосунків, при яких за рахунок внесків підприємств і населення створюються страхові фонди, призначені для відшкодування збитків від стихійного лиха, а так само надання допомоги громадянам або їхнім сім'ям).

Робота зі страховими документами.

6. Зовнішньо-економічна: економіка і організація виробництва (робота в умовах постійної змінної економічної кон'юнктури).

Таким чином, в обов'язки фінансиста входить: надавати висновки з аналізу фінансових документів, проводити операції з нерухомістю і цінними паперами, складати фінансові кошториси і звіти, займатися біржовими операціями, оподаткуванням.

Працюючи як на державному, так і приватному підприємстві, фінансист несе матеріальну – за збереження грошей і коштовних паперів і моральну відповідальність – за дотримання законності.
Робочий день фінансиста досить напружений, що потребує посидючості.

Вимоги професії до індивідуально-особистих особливостей фахівця:аналітичний склад розуму; емоційно-вольова стійкість; уважність; акуратність; сумлінність;посидючість, вміння багато і напружено працювати;нервово-психічна стійкість; рахунково-аналітичні здібності; висока працездатність; здібність до концентрації і розподілу уваги впродовж тривалого часу; хороша оперативна і довготривала пам'ять.

Медичні протипокази

Робота фінансиста не рекомендується людям із захворюваннями:

нервової системи (нервово-психічні розлади); зорової системи; сердечно-судинної системи (гіпертонія).

Освіта
Для опанування професії необхідна вища професійна освіта за спеціальністю фінансист. Необхідні також хороші знання з математики, інформатики, економіки.

Наближені професії

Економіст, бухгалтер. Починаючому фінансисту для працевлаштування на перших порах досить диплома про вищу освіту. Кожна подальша сходинка кар'єрних сходів вимагає більшого обсягу знань. Управлінські навики у фінансуванні - ось те, що переводить рядового фінансиста або економіста в розряд топ-менеджерів середньої ланки.
Не дивлячись на світову кризу, фінансова освіта як і раніше актуальна. Можливо, майбутні випускники сподіваються на те, що за спадом економіки буде черговий підйом, який вони зустрінуть новими знаннями. Інакше, як пояснити той факт, що найпопулярнішою спеціальністю у првідних бізнес-школах, як і раніше, є «фінанси»?!
Правда, варто відзначити, що у зв'язку з останніми тенденціями на міжнародному ринку праці багато хто прагне отримати освіту на межі двох дисциплін: наприклад, фінансового і операційного менеджменту або фінансового аналізу і інформаційних технологій.
Основні працедавці випускників із спеціалізацією “фінанси” — банки, інвестиційні, страхові, аудиторські і консалтингові компанії, а також міжнародні корпорації з розвиненими фінансовими підрозділами. Всередині організацій можна проявити себе в таких видах професійної діяльності, як кредитний і інвестиційний аналізи, управління ризиками, робота з цінними паперами.

В крупних компаніях затребувані фінансові менеджери і фахівці з обліку і планування. Можна розпочати кар'єру з економіста або скарбника і з часом дорости до посади фінансового директора.

Ще одна сфера застосування отриманих знань – робота спеціалістом з фінансового планування для приватних (зазвичай платежеспроможних) клієнтів. Ця сфера діяльності у багатьох країнах є таким же атрибутом благополуччя, як сімейний лікар або особистий адвокат.
Деякі вирушають у вільне плавання - інвестують власні кошти, але це швидше виключення, ніж правило.

Варто відзначити, що кваліфікованих фахівців у сфері фінансового аналізу й інвестицій поки що не так вже багато, тому велика вірогідність, що попит на експертів, які володіють глибокими знаннями в окремих галузях, зростатиме.

Або ЧОМУ Я ОБРАВ ПРОФЕСІЮ ФІНАНСИСТ

Або МОЄ БАЧЕННЯ МОЄЇ ПРОФЕСІЇ

Працівники фінансової системи країни забезпечують збір достатніх засобів для покриття витрат, які передбачені в бюджетах всіх рівнів. Завдяки професіоналізму фінансових працівників створюються сприятливі умови для подальшого вдосконалення бюджетно-податкового законодавства, втілення нових методів бюджетного планування і податкового управління для підвищення степеня ефективності системи казначейства.

Співпрацюючи з публічними органами влади, сьогодні стали нормою сучасні заробітні плати, пенсії, інші соціальні та економічні виплати, які передбачені бюджетом, а також виконання зовнішніх зобовязань держави. А ще фінансисти виконують найбільш вагому функцію – забезпечують фінансову безпеку країни.

Хто знає все про гроші? Звичайно, фінансисти, адже саме вони мають справу з грошима кожний день – і на роботі, і вдома.

“Хороший фінансист – не спрінтер, а марафонець” – кажуть досвідчені фінансисти, маючи на увазі те, що розрахунки та підходи далекоглядного фінансиста мають стосуватися не тільки короткочасного планування, але й особливостей розвитку подій в далекому майбутньому.

1. Чому я хочу здобути професію фінансиста

Мені подобається думка про те, що я зможу навчитися розпоряджатися фінансами не тільки в межах конкретного підприємства чи фірми, але й зможу знати, що робити з власними фінансами, які сподіваюся заробляти, будучи на посаді фінансиста.

Планування, розподіл фінансів, формування капіталу і тому подібне – ось далеко не весь перелік того, що робить фінансист практично будь-якого рівня.

Підходи фінансистів до грошей суттєво відрізняються від поглядів і підходів людей інших спеціальностей. Так, наприклад,

По-перше, фінансисти чітко усвідомлюють необхідність планування.

По-друге, вони відносяться до грошей набагато спокійніше. Є чимала фінансових директорів, які роблять для своєї родини те ж, що і для своєї компанії. Для фінансистів гроші - скоріше, засіб досягнення чогось, але не самоціль.

У фінансистів інший стиль мислення. У фінансистів більш скрупульозний підхід до грошей, тому що вони з грошима мають справу постійно, і підходи по управління корпоративними фінансами відбиваються на фінанси особисті.

Гроші на кожну людину діють по-різному. Тобто, у тих, хто сприймає їхній як звичайний інструмент, особливих проблем не виникає. Але ті, для кого превалює бажання заробити багато грошей, згодом починають псуватися, у них починають виявлятися негативні риси характеру. Фінансисти звикли до великих обсягів грошей, тому до грошей вони відносяться набагато спокійніше.

Ось тому я й хочу стати фінансистом.

Що я знаю про фінанси та професію фінансиста

Фінанси - економічний інструмент розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) та національного доходу, засіб контролю за, засіб контролю за утворенням та використанням фондів грошових коштів. Головне призначення фінансів - через утворення грошових доходів та фондів забезпечити не лише потреби держави та підприємств в грошових коштах, але і контроль за використанням фінансових ресурсів.

Фінансист - людина, яка займається залученням, розміщенням і використанням грошових ресурсів (у різних видах), що має своєю метою одержання запланованого обсягу прибутку, і враховує всі можливі види ризику при здійсненні цих операцій.

Більш загальне визначення фінансиста - людина, яка займається операціями на ринках капіталу (акціонерних, боргового, похідних інструментів) або на ринку фінансових послуг, обслуговуючи юридичних та фізичних осіб (кредитування, рентне збереження грошей, конверсійні операції).

Фінанси є життєво важливою системою в економіці та суспільстві в цілому. Налагоджені фінансові відносини виступають запорукою нормальної життєдіяльності Фінанси відіграють важливу роль, тому що фінанси пронизують усе наше життя, з фінансовими категоріями ми зустрічаємось повсюди, адже до них належать податки, доходи, прибуток, бюджет, пенсії, дотації, штрафи, фінансові санкції. Тому мій вибір професії – це фінансист.

На фоні фінансової безграмотності населення діяльність фахівців втрачає міцну опору, без якої дуже важко досягти належної організації у функціонуванні фінансів. Без достатньої ж кількості висококваліфікованих професіоналів неможливо забезпечити відповідну результативність фінансової діяльності, надійність і стабільність фінансової системи.

Фінансист — це:підприємець, що для провадження своєї підприємницької діяльності став засновником або (спів)власником підприємства, на якому здійснюється діяльність у галузі фінансів (банк, страхувальна фірма тощо) і тим підприємець-фінансист відрізняється від промисловця та/або підприємця, що займається торгівельною діяльністю (таких раніше називали купцями).

Фінанси є історично сформованою, складною та багатогранною економічною категорією. Термін “фінанси” походить від латинського “грошовий платіж”. Вперше він був застосований на практиці в Італії у XIII ст.

Зокрема, у Флоренції, Венеції, Генуї, де були добре розвинені торгівля, грошові розрахунки та банківська справа. Цим словом позначалися платежі та внески, які здійснювалися на користь держави. Фактично під фінансами розуміли державне публічне господарство або господарство будь-якого утворення нижчого рівня: земство, міська община тощо.

У цей період у деяких країнах, наприклад, Німеччині, термін “фінанси” мав негативне значення. Цей термін використовували у контексті із здирництвом, хабарництвом, вимаганням тощо. Вперше у сучасному трактування категорія “фінанси” почала застосовуватися у Франції, а ввів у науковий обіг це поняття французький професор Ж. Боден у праці "Шість книг про республіку" (1577 р.). У ті часи фінансами вважали сукупність грошових коштів необхідних для задоволення держави та різних суспільних груп. Пізніше дана економічна категорія набула міжнародного розповсюдження і почала відтворювати відносини між населенням та державою з приводу створення й використання державних фондів грошових коштів.

У ХVІІІ столітті трактування поняття фінансів як державного господарства мало подальший розвиток. Державні утворення різного рівня стали називати союзами публічного змісту, а фінанси формами та методами добування коштів і їх витрачення цими союзами при виконанні покладених на них функцій.

Найвищого розвитку фінанси досягли у ХХ столітті, коли функції держави набагато розширилися і удосконалилися, а товарно-грошові відносини посіли головне місце в економічних системах.

Фінанси - це економічна категорія, що має вартісний характер і пов’язана з товарно-грошовими відносинами. Тому однією з основних причин виникнення фінансів можна вважати саме товарне виробництво.

Товарне виробництво передбачає наявність ринку, обмін товарів шляхом купівлі-продажу із застосуванням грошей. Просування товару від виробника до споживача зумовлене рухом грошової форми вартості, грошовими відносинами. В умовах госпрозрахункової діяльності підприємств вони забезпечують формування грошових доходів та нагромаджень розподіл та використання їх на потреби виробництва, потреби працівників, на загальнодержавні потреби.

Фінанси являють собою досить складне багатопланове суспільне явище, яке характеризується різними сутнісними ознаками та формами прояву. Вони формують життєздатність суспільства, його потенціал, забезпечуючи при цьому реалізацію поставлених кожною людиною, кожним підприємством та державою в цілому завдань та цілей. Лише на основі всебічних та ґрунтовних знань фінансової теорії можливе в подальшому успішне вивчення окремих сфер та ланок фінансової системи та форм і методів фінансової діяльності.

Добре, щоб майбутній фінансист за часи навчання сформував цілісну систему знань про сутність та форми прояву фінансів, оптимізацію фінансових відносин у суспільстві, механізми функціонування та впливу фінансів, склад та структуру фінансової системи, сукупність фінансових органів та інститутів, засади формування та функціонування окремих сфер та ланок фінансової системи та вмів користуватися знаннями і орієнтуватися на фінансовому та страховому ринках країни.

На сучасному етапі фінанси перетворилися на універсальний і надзвичайний активний елемент економічного життя, розвинулися методи і форми мобілізації коштів та їх розподіл у державі з метою задоволення потреб населення, вдосконалення виробничих та соціальних процесів. Фінансам належить провідна роль в економічній системі. Це зумовлене тим, що їх функціонування визначає кількісні та якісні параметри будь-якого економічного явища чи процесу, а також кінцеві результати діяльності.

Фінанси призначені – забезпечити необхідні умови ля здійснення процессу створення, розподілу й використання валового внутрішнього продукту. У практичному плані фінанси – це складова економічної системи будь-якої держави, використання такої системи дає можливість успішно реалізувати кінцеву мету економічного та соціального розвитку. Свого найвищого ономічного та соціального розвитку. Свого найвищого розвитку й досконалості фінанси досягають в умовах ринкової економіки, фундаментальною основою якої є різні форми власності. Фінанси слід розглядати як економічну категорію, що відображає створення, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб господарської діяльності надання різноманітних послуг населенню з боку держави, забезпечення виконання державної її функції у кінцевому результат мета функціонування фінансів – це досягнення високого рівня добробуту як самої держави, так і окремого громадянина.

Висновок

Отже, в підсумку хочеться сказати, що фінанси являють собою досить складне багатопланове суспільне явище, яке характеризується різними сутнісними ознаками та формами прояву. Вони формують життєздатність суспільства, його потенціал, забезпечуючи при цьому реалізацію поставлених кожною людиною, кожним підприємством та державою в цілому завдань та цілей. Вміти керувати грошовими потоками є вкрай важливим умінням, яке має бути в наявності практично у всіх фінансистів.

В умовах ринкової економіки особливого значення набувають питання фінансового менеджменту, тобто найбільш ефективного управління фінансовими ресурсами підприємств, корпорацій тощо.

Основне завдання фінансового менеджменту з мобілізації та використання грошових фондів корпорацій полягає в максимізації їх реальних доходів (активів та пасивів).

Розв’язання цього завдання здійснюється за умов виконання основних функцій фінансового менеджменту:

1) планування та прогнозування фінансової діяльності корпорацій.

Головними показниками в процесі фінансового планування виступають обсяг реалізації продукції, прибуток, капітальні вкладення;

2) прийняття найбільш доцільних рішень в процесі інвестування значних коштів;

3) координація фінансової діяльності корпорації зі всіма службами.

Наприклад, рішення в області маркетингу впливають на обсяг реалізації, що в свою чергу впливає на розмір прибутку та інвестицій;

4) проведення значних операцій на фінансовому ринку з мобілізації додаткових капіталовкладень, реалізації власних акцій тощо.

БУХГАЛТЕР

Бухгалтерський облік – безпомилковий суддя минулого, необхідний керівник теперішнього і постійний консультант майбутнього кожного підприємства (І. Шер, німецький економіст).

Бути добрим обліковцем означає:

- уміти точно вираховувати;

- уміти правильно комбінувати;

- уміти акуратно вести записи;

- сумлінно вести господарські та фінансові книги.

Завдання та обов’язки

Фахівець з обліку і аудиту самостійно і в повному обсязі веде облік необоротних активів, запасів, коштів, розрахунків та інших активів, власного капіталу та зобов’язань, доходів та витрат за прийнятою на підприємстві формою бухгалтерського обліку з додержанням єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей діяльності підприємства й технології оброблення даних. Забезпечує повне та достовірне відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку.

За погодженням з власником (керівником) підприємства та керівником підрозділу бухгалтерського обліку, подає в банківські установи документи для перерахування коштів згідно з визначеними податками й платежами, а також для розрахунків з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов’язань.

Бере участь у проведенні інвентаризації активів і зобов’язань, оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат під нестачі, крадіжки й псування активів підприємства, у перевірках стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Готує дані для включення їх до фінансової звітності, здійснює складання окремих її форм, а також форм іншої періодичної звітності, яка ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Забезпечує підготовку оброблених документів, реєстрів і звітності для зберігання їх протягом установленого терміну.

Бере участь у підготовці пропозицій щодо:

- внесення змін до обраної облікової політики, удосконалення внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правил документообігу;

- розроблення додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку, звітності й контролю господарських операцій;

- забезпечення збереження майна, раціонального та ефективного використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, залучення кредитів та їх погашення, регулювання діяльності підприємства та інших питань, пов’язаних з інформацією про фінансове становище підприємства та результати його діяльності.

Постійно знайомиться та вивчає нові нормативно-методичні та довідкові документи з питань організації та ведення бухгалтерського обліку та вносить пропозиції щодо їх впровадження на підприємстві.

Фахівець повинен знати:

нормативні, методичні та інші інструктивні матеріали з організації та ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності; основи облікової політики, систему регістрів бухгалтерського обліку, порядок і способи реєстрації інформації, правила документообігу і технологію оброблення облікової інформації на підприємстві; систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності та контролю.

Основні посади, на яких можна працювати після закінчення навчання:

бухгалтер;

бухгалтер-експерт;

бухгалтер-ревізор;

аудитор;

ревізор;

економіст;

економічний радник;

консультант з економічних питань;

економіст-статистик;

спеціаліст з фінансово-економічної безпеки;

викладач середніх навчальних закладів, університетів і ВУЗів;

науковий співробітник - консультант (аудит, бухгалтерський облік, економіка).

Основні місця роботи, де можна працювати після закінчення навчання:

- головний бухгалтер, заступник директора з економіки;

- бухгалтер, економіст, фінансовий аналітик у підприємствах будь-якої організаційної форми та сфери діяльності;

- приватний підприємець за будь-якою системою оподаткування;

- податковий інспектор;

- співробітник банку та інших фінансових установ;

- консультант з питань обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності господарюючих суб'єктів;

- внутрішній або незалежний аудитор.

Основні завдання, які зможе вирішувати випускник у майбутньому:

- вести бухгалтерський, управлінський, фінансовий облік підприємства, у тому числі з використанням „1-С бухгалтерія” та інших сучасних програмних продуктів, формувати статистичну і податкову звітність підприємств;

- розробляти облікову та фінансову політику підприємства;

контролювати роботу фінансових служб підприємств, установ, банків, страхових та інвестиційних компаній;

- брати участь у проведенні ревізійної перевірки або контролювати її проведення;

- організовувати роботу аудиторських фірм та податкових служб;

- проводити експертно-аудиторську діагностику та судово-бухгалтерську експертизу;

- формувати систему управлінського аналізу підприємства та здійснювати аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.

МОЄ БАЧЕННЯ МОЄЇ ПРОФЕСІЇ

1. Господарська діяльність кожного виробничо-комерційного підприємств базується на найбільш раціональному використанні матеріальних і грошових ресурсів, а також робочого часу у процесі виробництва.

Головне завдання кожного підприємства – випуск продукції, торгівля товарами високої якості з найменшими витратами. Тому основним завданням бухгалтерського обліку є: виявлення обсягу випущеної з виробництва продукції, придбаних товарів, їх реалізації, придбаних товарів, аналіз і контроль за собівартістю виробленої продукції та її зниженням, визначення кінцевих результатів діяльності підприємства.

На даний час я є студенткою нашого коледжу і пишаюся цим. Після закінчення школи переді мною, як і перед кожною людиною постає зробити дуже важливий вибір в цілому житті: яку спеціальність обрати? Куди поступити? Чи взагалі потрібна мені спеціальність, мені і так дуже добре. Але так як я живу у ХХІ ст. і являюся тією людиною яка задумується над своїм подальшим життям, яка бажає являється гідною і чесною дитиною своїх батьків. Після тривалого роздумування і зустрічами з консультантами, як вирішила стати бухгалтером. Але чому сааме бухгалтер? Бухгалтер, тому що це більш універсальніша спеціальність ніж фінансист, банкір, економіст, менеджмент. А оскільки мій батько є директором комунального підприємства «Маєток Святого Миколая», і так як

йому дуже важко знайти хорошого і відповідального бухгалтера, я вибрала дану спеціальність, а ще мені вона дуже подобається і я після закінчення коледжу буду мати вільну вакансію на посаду бухгалтера, а там подивимось може ще й головного. Коли звичайно наберусь досвіду. Але перш за все буду до учуватись для здобуття вищої освіти.

2. На мою думку професія бухгалтера є дуже відповідальною, тому я вважаю, що сучасний бухгалтер повинне дотримуватись таких вимог.

Перша вимога - раціональність та економічність побудови бухгалтерського обліку. "Раціонально організований і добре поставлений облік — v основа правильного ведення господарства. Для виконання вимог бухгалтерського обліку облікові 1 працівники мають бути добре обізнані у своїй справі, ти добре обізнані у своїй справі, набуваючи для цього необхідні теоретичні та практичні знання й постійно підвищуючи кваліфікацію.

Облікові працівники мають бути вимогливими до себе, до якості своєї роботи, постійно здійснювати самоконтроль, перевіряти свою роботу. Без цього не можливо додержуватися вимог своєчасності, точності та ясності обліку, вимог виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів та впровадження національних стандартів.

Друга вимога — ясність і зрозумілість обліку.

Третя вимога - простота, чіткість, точність і повнота поточних і звітних даних, попередження всілякого роду спроб перекручування дійсності, усунення серйозних недоліків в організації бухгалтерського обліку і посилення його ролі в здійсненні контролю за господарською діяльністю; надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період (згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку "Звіт про фінансові результати" № 87 від 31 березня 1999 p.).

Четверта вимога - дійовість і достовірність поточних і звітних даних згідно з Положенням (стандартом) "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", схваленим Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України.

Помилки, породжувані неуважним ставленням працівників бухгалтерського обліку до своїх обов'язків, призводять до заплутування облікових даних, а це створює можливість для зловживань та крадіжок власності підприємства.

П'ята вимога — порівнювання звітних даних останнього періоду з даними за минулі звітні періоди, планами, прогнозами, даними бізнес-планів підприємства. При цьому необхідна єдина оцінка об'єктів, єдність показників за об'єктами обліку та фінансової звітності тощо.

3. У Коломийському економіко-правовому коледжу, де на даний час я навчаюся, викладається багато інтересних дисциплін, але так як я вчуся на бухгалтера, то для мене є важливими дуже багато дисциплін, які вивчаючи допоможуть моєму формуванні як людини так і спеціаліста. Отже, це такі предмети:

Політекономія

Макроекономіка

Мікроекономіка

Фінанси

Політологія

РПС

Кожен з цих предметів відіграє важливу роль у пізнанні обраної спеціальності, допоможе моєму формуванні як фахівця, і людини. Однозначно, кожен з них дасть необхідні знання, важливу інформацію, та застосування їх на практиці.

Отже, політекономія – це сфера розумової діяльності людини, функція якої є пізнання та систематизація об’єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економічної дійсності. Предметом політекономії є економічні відносини людей, в їх єдності та взаємодії з продуктивними силами та політичними ідеологічними та соціальними інститутами суспільства.

Тоді як політекономія вивчає закони функціонування розвитку економічних систем, то макроекономіка – це наука, яка досліджує умови чинників, та результати функціонування національної економіки як єдиного цілого, вона вивчає причини циклічних коливань і взаємозв’язок динаміки, обсягів ини циклічних коливань і взаємозв’язок динаміки, обсягів

виробництва рівня інфляції та безробіття.

Також я повинна знати про предмет – фінанси. Фінанси – це сукупність грошових відносин організованих державою в процесі яких здійснюється формування і використання загальнодержавних коштів, для здійснення економічних, політичних та соціальних завдань.

Розміщення продуктивних сил – динамічний стан, що характеризує поділ продуктивних сил на території згідно з природними, соціальними та економічними умовами окремих регіонів.

Отже, теоретичні та практичні знання цих та багато інших предметів, стануть фундаментальною основною у становленні мною перш за все людиною та освіченим спеціалістом.

4. Після закінчення коледжу, я як освічена людина буду продовжувати навчання, але скоріш всього на заочній формі навчання тому, що після закінчення коледжу я влаштуюся на роботу. Як я вже писала у першому питанні, мій батько є директором комунального підприємства «Маєток Святого Миколая» засноване на власності відповідної територіальної громади. Мій батько зіткнувся з проблемою, більшості підприємців, директорів та інших посадових осіб, такою як: влаштування на роботу професійного й відповідального бухгалтера, зі знання персонального комп’ютера. Хоча на сьогоднішній день дуже багато навчальних закладів випускають хороших спеціалістів, але чомусь коли потрібно, їх так важко знайти. Тому після закінчення коледжу, якщо все буде добре, я буду мати роботу. Якщо ж щось зміниться то завжди буде потрібний хороший спеціаліст після закінчення коледжу я планую ним стати.

Дата добавления: 2015-11-04