Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Питання на іспит «Товарна інноваційна політика»



Питання на іспит «Товарна інноваційна політика»

1. Поняття інновації. Класифікація інновацій.9 – 15(1)

1. Основні ознаки інновації. Життєвий цикл інновації.30(1)

2. Сутність інноваційного процесу.34(1)

3. Оцінка інноваційних ідей.

4. Розроблення і впровадження нового товару на ринок.

5. Маркетингове забезпечення товарної інноваційної політики.67(1)

6. Споживча поведінка як реакція на продуктову інновацію.77(1)

7. Маркетингове дослідження чинників реалізації нових товарів.92(1)

8. Дифузія продуктових інновацій.103(1)

9. Організаційні форми інноваційної діяльності.125(1)

10. Фінансове забезпечення інноваційної діяльності.141(1)

11. Управління товарним асортиментом на підприємстві.149(1)

12. Фактори конкурентоспроможності товару.159(1)

13. Організаційні аспекти створення продуктової інновації.172(1)

14. Планування створення продуктової інновації.174(1)

15. Життєвий цикл технологій.214(1)

16. Маркетингове забезпечення якості продуктових інновацій.238(1)

17. Інновації як об’єкт інтелектуальної власності.252(1)

18. Оцінка вартості інновації як предмета ліцензії.262(1)

1) науково-технічна новизна;

2) здатність інновації до матеріалізації у нові технічно досконалі види промислової продукції, засоби і предмети праці, технології і організації виробництва;

3) здатність до комерціалізації самої інновації і (або) результатів її впровадження. Результат науково-технічної діяльності (новація) перетворюється на інновацію з моменту використання на ринку. Багато новацій можуть бути не придатними до впровадження на ринку і тому не матимуть комерційної привабливості; такі новації не можна вважати інноваціями. Розглянемо основні підходи щодо віднесення категорії "новий

товар" до категорії "інновація" чи "нововведення". Ці підходи можуть

бути орієнтовані на:

o підприємство;

o товар;

o ринок;

o споживача.

Підхід, орієнтований на підприємство, визначає новизну товару як перспективу для компанії, що виробляє цей товар, чи просуває його на ринок. Якщо товар є новим саме для цього підприємства, то воно визначає його для себе як "товар - новинку". Але це визначення оминає той факт, чи дійсно цей товар новий для ринку (тобто для конкурентів або споживачів). Слідуючи такому трактуванню, вже існуючі аналогічні товари (або модифіковані) також мають вважатися новими. Не дивлячись на те, що це визначення корисне для виявлення впливу нового товару на підприємство, воно не є достатньо корисним у випадку, коли за мету ставиться усвідомлення того, як споживач сприймає новий товар.



Підхід, орієнтований на товар, або так званий "товарно-орієнтований підхід." зосереджений на якостях, притаманних самому товару та такому впливові, який ці якості може спрямувати на покупця, застосовуючи при цьому " споживчі моделі". Система товарної орієнтації розглядає міру того, на скільки новий товар може змінювати встановлені моделі поведінки споживачів. На основі цього виділяють три типи товарних нововведень: 1) нововведення тривалого сприйняття має найменший руйнуючий вплив на встановлені моделі. Надається перевага дещо модифікованому товару, а не кардинально новому (наприклад, нові моделі автомобілів, низькокалорійні йогурти);

2) динамічно тривале нововведення - дещо більше "підривне", ніж тривале, але воно ще не змінює загальноприйняті моделі поведінки. Сюди може включатись створення нового товару і спрощений варіант вже існуючого (наприклад, 8-мм камери, компакт-диски, ручки з чорнилом, що стирається);

3) радикальне нововведення вимушує споживачів прийняти нові моделі поведінки, наприклад, домашні комп'ютери, відеомагнітофони.

Наступне товаро-орієнтоване визначення пропонує вимірювати "новизну" товару тим, наскільки його характеристики можуть задовольнити споживача. Так, чим більше споживач стримує задоволення, тим вищу ланку займає продукт у шкалі новизни. Такий підхід веде до класифікації продуктів на:

o псевдо інновації;

o товари незначної новизни;

o товари справжньої новизни.

Товари справжньої новизни мають характеристики, що задовольняють споживача і істотно відрізняються від характеристик старого товару. Прикладами нових товарів, що мають достатньо "новизни", щоб вважатися по-справжньому новими, є: факси, мобільні телефони і т.п.

3). У науковій літературі існує велика кількість підходів до цієї проблеми, але більшість дослідників схиляється до думки, що головними причинами і джерелами інноваційних ідей є:

загрузка...

o потреби ринку, попит споживача;

o конкурентна боротьба на ринку, бажання одержати конкурентні переваги та максимізувати прибуток;

o підвищення престижу підприємства;

o пошук вирішення проблем, які виникають під час діяльності фірми;

o наслідування іншим організаціям, які впроваджують нову технологію;

o бажання виконавців поліпшити свою майстерність у конкретній діяльності;

o реалізація знань творчої особистості;

o поради консультантів у будь-який період реорганізації фірми;

o наукові відкриття, інтернаціоналізація науки;

o винахідництво;

o інтуїтивне уявлення про те, що нововведення може поліпшити діяльність організації.

4). Концепція життєвого циклу товару свідчить, що ринок і заможні споживачі постійно очікують новий товар. Новим продуктом може бути удосконалений варіант існуючого товару або суттєве нововведення. Підприємство зацікавлене в плануванні нових товарів, оскільки збільшуються збут, прибуток, зменшується залежність від реалізації одного товару, створюється позитивний імідж підприємства-новатора. Як показує світова практика, лише 10 % усіх нових товарів є дійсно новими, оригінальними й називаються товарами світової новизни. Розробка таких товарів, організація їх виробництва й виходу на ринок вимагають великих витрат і пов´язані з підвищеним ризиком. Це є однією з причин того, чому компанії розробку нових товарів пов´язують найчастіше з удосконаленням і модифікацією існуючих товарів.

Японські менеджери вважають, що якщо від ідеї нового товару до створення зразка проходить більше року, то не має жодних гарантій ринкового успіху товару. Маркетингові дослідження іноземних виробників свідчать, що з десяти нових товарів вісім не виправдовують сподівань маркетологів.

Чому таке відбувається?

Тому що не вірно визначили попит на новий товар, новий товар має дефекти, він не досконалий, недостатня реклама та малі зусилля щодо просування нового товару, високі ціни, невдало вибраний час виходу на ринок, конкурентна боротьба. В умовах жорсткої конкуренції кожна фірма повинна мати свою програму випуску нових товарів.

Програма випуску нових (інноваційних) товарів насамперед повинна містити цілі інноваційної політики. Основні з них:

□ розширення збуту;

□ збільшення прибутку;

□ зменшення залежності від ходу реалізації будь-якого одного товару або асортиментної групи;

□ ефективніше використання існуючої системи товароруху;

□ створення або підтримання образу інноваційної фірми.

Розробка й впровадження на ринок нових товарів здійснюються відповідно до принципів і методів інноваційної політики, зокрема процесу інновації товару. Цей процес інновації товару включає шість етапів:

1)пошук ідей про нові товари;

2) відбір ідей;

3) економічний аналіз комерціалізації ідеї нового товару;

4) розробка товару і перевірка його концепції;

5) випробування товару в умовах ринку, тестування;

6) вихід, впровадження товару на ринок.

Пошук ідей про нові товари. Процес інновації товару починається з пошуку ідей про нові товари. Базою для такого пошуку є внутрішні й зовнішні стосовно підприємства джерела ідей.

До зовнішніх джерел ідей про товар належать: торговельні підприємства, покупці й споживачі, конкуренти, ярмарки й виставки, різні публікації, дослідницькі інститути, постачальники, товари інших галузей виробництва, рекламні агентства, господарські об´єднання, міністерства й інші державні інститути.

Внутрішні джерела ідей про товар — відділи маркетингових досліджень, відділи технічного й перспективного розвитку, патентні відділи, виробничий відділ, всі підрозділи відділу маркетингу, відділ міжнародного економічного співробітництва, відділ підготовки товару, постійні або тимчасові групи співробітників для пошуку й генерування ідей.

Завдання планування нового товару складається з пошуку й розробки альтернативних варіантів товарної політики, обґрунтування їхніх можливих шансів і ризиків. З метою підвищення результативності планованих заходів потрібно приділяти увагу базовим проблемам інновації товару, до яких відносять такі:

1) етап одержання або пошук ідей;

2) оцінка ідей;

3) реалізація ідей.

Шлях товару на ринку починається з розробки й впровадження нової ідеї. Можна виділити кілька типів нових товарів:

□ світові новинки — принципово новий товар, аналогів якому на ринку до його появи не було (ЕОМ, факсимільний, мобільний зв´язок, телевізор, відеомагнітофон;

□ докорінно вдосконалені товари задовольняють потреби, які раніше задовольняли інші товари-аналоги, подібні за способом застосування. Як приклади докорінно вдосконаленого товару і попереднього аналогу можна назвати парову турбіну і парову машину, лазерні звуковідтворюючі диски і платівки, відео— і кінокамера тощо);

□ модифіковані — товари, які вже є на ринку, з деякими вдосконаленнями, що не змінюють докорінно їх характеристик (відеомагнітофони — із цифровою системою запису; фотоапарати—з автоматичною системою визначення відстані й витримки тощо);

□ товари ринкової новизни — товари, які існують на інших ринках, але є новими для даного (не так багато часу минуло відтоді, як відеомагнітофон був новинкою для вітчизняного ринку, недавно з´явилося на ринку водне ліжко);

□ товар нової сфери використання (добре відомий «скотч» спеціального побутового призначення застосовується для очищення верхнього одягу від пуху й пилу).

Нові товари, які є результатом удосконалення й модифікації наявних товарів, становлять 45 % усіх нових товарів; товари, які є доповненням до наявної асортиментної групи й забезпечують більшу глибину асортиментів — 25 %; нові асортиментні групи, що розширюють номенклатуру компанії — 20 %, а світові новинки — лише 10 %.

Створення принципово нових товарів як будь-яка інновація є великим ризиком. Появі одного товару, що має комерційний успіх на ринку, передує розробка 80—100 невдалих ідей. Але на цьому ризик лише починається. Статистика свідчить, що збитковими виявляються 40 % товарів широкого вжитку, 20 % товарів промислового призначення й 18 % послуг.

 


Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 25 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
 | 

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)