Реферат з географії Виконав учень 10 класу Сновицької ЗОШ І-ІІІ ст. Гайдар Володимир |
Ø Форма правління Молдовою;
Ø Географічне положення країни;
Ø Рельєф країни;
Ø Головні річки Молдови;
Ø Клімат країни;
Ø Історія створення та правління державою;
Ø Склад населення країни;
Ø Молдавська культура;
Ø Офіційні свята Молдови;
Ø Традиційна кухня країни;
Ø Транспорт Республіки Молдова;
Ø Цікаві місця Молдови;
Республіка Молдова або Молдова (раніше — Молдавія) — держава у Східній Європі.Столицею Молдови є місто Кишинів. На півночі, сході й півдні межує з Україною, на заході — з Румунією. Площа країни — 33 843 км² (136 місце у світі).
Молдова є унітарною парламентською республікою. Це записано в конституції країни, яку було прийнято 29 липня 1994 року з наступними змінами, внесеними 19 липня 1996 і 5 червня 2000. Також згідно з нею Молдова є нейтральною державою. На чолі держави є президент, якого обирає парламент. Молдова входить в ООН, СОТ, СНД.
В межах Молдови виділяється Придністровська Молдавська Республіка — не визнане державне утворення, незалежність якого проголошена 25 серпня 1991 року. Згідно із законодавством Молдови, Придністров'я має статус Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом.
Герб Молдови |
Рельєф Молдови — рівнина із численними пагорбами, розчленована балками та річками. Молдова займає південно-західну частину Східно-Європейської рівнини, західну околицю Причорноморської низовини, а на північному сході відроги Подільської височини. Середня висота 147 м, максимальна — до 430 м (гориБаланешти). В межах Молдови виділяються Молдавське плато, Північно-Молдавська, Південно-Молдавська та Нижньодністровська рівнина, Придністровська і Тігецька височини. Плато і рівнини Молдови мають м'якохвилясту поверхню, густо розчленовану річковими долинами і балками. Височини видовжені в субмеридіональному напрямі, інтенсивно розчленовані.Найбільш піднесена і розчленована частина Центральномолдавської височини — Кодри — займає 14,5% площі Молдови. У межах Кодр вертикальне розчленування рельєфу становить 200–300 м.
Головні річки — Дністер (з притоками Старий Реут, Бик, Ботна та інші) і Прут (з притоками Чугур,Ларга, Кам'янка та інші). Багато заплавних озер та водосховищ.
Клімат Молдови помірно континентальний. Середні температури січня на півночі −5°C, на півдні −3 °C, липня відповідно 19 і 22 °C. Опадів від 400 мм на півдні до 560 мм на півночі на рік.
У другій половині XIII — першій половині XIV століття південно-східна частина Дністровсько-Карпатських земель входила в склад Золотої Орди. Райони карпатських передгір'їв безпосередньо не входили в володіння Орди, але, знаходились в васальній залежності від неї.
В XIV столітті Золота Орда почала занепадати. В середині 1340-х років угорці розгромили золотоординське війско. Земля в басейні ріки Молдова опинилась під владою угорських королів. На цій території утворилось Молдавське князівство — спочатку як васальне князівство Угорського королівства.
Першим намісником Молдови був Драгош, волоський воєвода з Мармарощини, з іменем якого пов'язують виникнення Молдавського князівства. Після Драгоша Молдовою управляли його сини — Сас і Балк.
У 1359 році, в результаті повстання проти угорського панування, князівство стало незалежним. Першим правителем незалежного Молдавського князівста став Богдан I, який до того був воєводою в Марамуреші і васалом угорського короля.
Невдовзі після цього у татар було відвойовано міжріччя Прута і Дністра.
Роман I Мушат (1392–1394) відсуває кордони на півдні до гирла Дунаю і Чорного моря; південна частина території між Лозиною і Дністром, названа Бессарабією за ім'ям першого її власника — представника династії Басарабів з Волощини, разом з фортецями Килія і Четатя Албе входить у природні кордони історичної Молдови. Сам Роман I гордо називав себе великим господарем, єдиним владикою Землі Молдови від гір до моря.
У 1400 році до князівства була включені і фортеця Білгород. Східним кордоном князівства була ріка Дністер. Західний кордон проходив по вершинах Карпатських гір, південний — по Чорному морю, рікам Дунай, Серет и Мілків. На півночі природнього кордону не було, Покуття довший час було спірною територією, через яку велись війни Молдавське князівство й Польща.
Прапор Молдови |
Незважаючи на перемоги, здобуті над турецькими і татарськими, угорськими і польськими полчищами, що нападали одне за одним на Молдову, Стефан III Великий, національний герой Молдови, змушений був зрештою поступитися султану Баязіду II влітку 1484 р. південною частиною Молдови — Бессарабією — разом з Килією і Четатя Албе.
У 1513 р, через кілька років після смерті Стефана III, Молдова змушена прийняти режим отоманського сюзеренітету. Цей режим був закріплений серією двосторонніх договорів, що передбачали взаємні зобов'язання і якими Молдова визнавалася не завойованою силою зброї, а такою, яка «підкорилася» туркам. Так, замість того, щоб виплачувати султану данину, Молдова мала право жити за власними законами, проводити власну зовнішню політику, обирати власного господаря, використовувати молдавську мову в школі і церкві, а Отоманська імперія зобов'язувалася захищати цілісність Молдови.
З цього моменту і до 1711 р. господарі Молдови, проте, як і Волощини, намагаються звільнитися від сюзеренітету Орди і повернути незалежність як військовим, так і дипломатичним шляхом.
У травні 1600 р. господар Волощини Михайло Хоробрий також на короткий час стає господарем Молдови, об'єднавши таким чином три князівства: Волощину, Трансильванію і Молдову.
У договорі, підписаному в Москві 7 травня 1654 р. господарем Молдови Георге Штефаном і великим князем московським Олексієм Михайловичем, Росія зобов'язувалася «шанувати честь і порядки Молдови, тобто жодним чином не втручатися у політику й управління», відвоювати фортеці Четатя Албе, Тігина і Килію разом з регіоном Буджака, які були захоплені і безпосередньо управлялися Високою Портою, і «повернути їх Молдавському князівству назавжди».
Наприкінці XVIII століття в результаті російсько-турецької війни до Російської імперії відійшло лівобережжя Дністра, в 1812році — землі між Дністром і Прутом.
У 1918 Молдова була включена до складу Румунії. З 1924 по 1940 існувала Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Молдавська АРСР) у складі України. У 1940 Румунія поступилася Бессарабією СРСР. Бессарабія після деяких змін кордонів була перетворена в Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку (МРСР).
У 1989 почалися націоналістичні виступи в столиці, вимоги надання молдавській мові статусу державної, етнічні тертя між молдаванами з одного боку і росіянами та українцями з іншого. В 1990 році був оголошений економічний і політичний суверенітет. 27 серпня 1991 року була прийнята декларація незалежності Республіки Молдова, в якій Молдова проголошувалась суверенною державою зі столицею в Кишиневі.
Президента обирають в парламенті під час таємного голосування терміном на чотири роки.
Після парламентських виборів у квітні 2009 року депутати з двох спроб не змогли обрати президента — комуністичній коаліції забракло 1 голосу, а після дострокових виборів уже ліберально-демократичній коаліції не вистачило голосів. Таким чином восени 2010 року в країні відбулися ще одні дострокові парламентські вибори.
З 11 вересня 2009 до обрання президента виконувачем його обов'язків є спікер парламенту Міхай Гімпу. Після нечергових виборів 2010 року до березня 2012 виконувачем обов'язків президента був лідер Демократичної партії Маріан Лупу. 16 березня 2012 президентом Молдови обраний Ніколае Тімофті.
Молдова входить до таких міжнародних організацій ОБСЄ, ООН, МБРР, МВФ, СОТ, ЦЄІ, СНД.
Молдова поділяється на 39 адміністративних одиниць першого рівня: 32 райони, 5 муніципіїв та 2 автономні утворення — Гагаузія та Придністров'я. Загалом у Молдові 60 міст та 917 сіл.
Частину території країни займає невизнана самопроголошена республіка Придністров'я. Території, що перебувають під її контролем, офіційно входять до Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом Придністров'я, що є однією з автономій.
Придністровська Молдавська Республіка — державне утворення в Східній Європі, незалежність якого проголошена 25 серпня 1991 року, але досі не визнана іншими державами. На заході ПМР межує з Молдовою по річці Дністер, на сході — з Україною.
Питання щодо статусу Придністров'я досі лишається актуальним. Міжнародна спільнота визнає регіон частиною Молдови, проте Молдова не має контролю над Придністров'ям. Водночас незалежність ПМР визнали інші самопроголошені республіки пострадянського простору.
Молдова — аграрно-індустріальна країна. На частку промисловості припадає бл. 60,0%. У структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів нафта, вугілля, природний газ і продукти їх переробки становлять бл. 80%. Основні галузі промисловості: харчова, сільськогосподарське машинобудування, хімічна, текстильна, деревообробна, металургійна. Транспорт: автомобільний, залізничний, річковий. Міжнародне летовище в Кишиневі.Виробляється: вино, тютюн, консервовані продукти.
У 2004 році в Молдові був проведений Перепис населення. За результатами Перепису сукупна чисельність постійного населення Молдови склала 3 383 332 осіб, у тому числі 1 305 655 осіб міського та 2 077 677 осіб сільського населення. До сукупної чисельності населення було включено й тимчасове відсутнє на території Молдови населення, чисельність якого склала 273 тисячі осіб.
Динаміка у порівнянні з переписом населення 1989 року була негативною — чисельність населення за цей період зменшилася на 274 тисячі осіб. Скорочення населення було викликане зменшенням народжуваності та від'ємним сальдо міжнародної міграції населення. Характерною особливістю скорочення населення Молдови за цей період стало суттєве перевищення темпів зменшення населення міст над темпами зменшення сільського населення — ці показники склали відповідно 15,2% та 1,9%.
Результати Перепису визначили, що основною етнічною групою країни у 2004 році були молдавани, частка яких у сукупній чисельності населення Молдови сягнула 75,8%, збільшившись у порівнянні з 1989 роком на 5,9 відсоткових пунктів. Частка найбільшої етнічної меншини країни — українців у сукупному населенні Молдови протягом 1989–2004 років скоротилася з 11,3% до 8,4%, а росіян — з 9,8% до 5,9%. Натомість зростання відносної чисельносі продемонстрували деякі інші етнічні меншини країни —насамперед гагаузи та румуни. Причому частка осіб, що ідентифікують себе румунами, зросла протягом 15 років між переписами з 0,1% до 2,2%, що пояснюється насамперед політичними причинами та популяризацією ідеї належності молдавського народу до спільної румунської нації.
78,8% населення Молдови зазначили рідною мовою мову своєї національності. Водночас цей показник є певною мірою заниженим оскільки 18,8% молдаван визначили своєю рідною мовою румунську.
Українська меншина Молдови є другою за чисельністю національною групою країни після молдаван, під час перепису населення 2004 року 282,4 тисячі мешканців країни, тобто 8,4% її населення вказали себе українцями. Найчисельніша в абсолютному відношенні українська громада (58,9 тисяч осіб) мешкала у муніципії Кишинів, українці становили 8,3% населення столичного муніципію. У відносному вимірі найзначнішими були українські осередки в Окницькому районі (30,7% населення), а також Бричанському районі (25,6%), муніципії Бєльці (23,7%) та Ришканському районі (22,5%).
У Придністров'ї проживає 160 тис. українців за даними придністровського перепису населення 2004 р.
64,1% українців Молдови вважали рідною мовою українську, частка населення Молдови, що вказала українську мову основною мовою щоденного спілкування, становила 3,8% сукупного населення.
У Молдові є більш, ніж 300 населених пунктів, у яких українське населення становить більшість, основна маса українського населення зосереджена в північних та східних регіонах Республіки.
Культура Молдови — культура Молдавського князівства, пізніше Бессарабії і Запрутської Молдови, Молдавської АРСР, Молдавської РСР, сучасної Республіки Молдова і невизнаної Придністровської Молдавської Республіки. Молдавська культура нерозривно пов'язана з народами що населяють Молдавію, з молдавською мовоюта іншими мовами Молдови, знаходиться у взаємодії з культурами Румунії, України і Росії, а також інших сусідніх з Молдовою країн.
Молдавська музика має глибокі національні традиції. Для неї характерне використання таких народних музичних інструментів як най, флуер і ін. В останні десятиліття одержують розвиток сучасні музичні напрямки. У країні і за її межами стають відомими музичні рок-колективи «Zdob si Zdub» і «Гиндул Мицей», а також поп-співаки Аура, Ріки Артезіану і ін. Клеопатра Стратан — дочка молдавського співака Павла Стратан, занесена в книгу рекордів Гіннеса як наймолодша естрадна співачка. Почала виступати на сцені в 2006 році у віці трьох років. Останніми роками Молдова активно бере участь в конкурсі європейської пісні — «Євробаченні». У 2005 році за Молдову виступала група «Zdob si Zdub», в 2006 — Наталія Гордієнко і Арсеніум.
Серед офіційних свят Молдови Новий рік, Різдво Христове, День незалежності Молдови, День національної мови. Відомим молдавським і румунським народним святом є Мерцішор — традиційне свято зустрічі весни, який наголошується 1 березня. Більшістю населення наголошується ряд православних свят, серед яких особливо широко Великдень, Батьківський день, Трійця. З радянського періоду збереглася традиція відзначати свята 23 лютого, 8 березня, 1 і 9 травня. З нових свят треба відзначити Національний день вина, що святкувався вперше в 2002 році.
Молдавська кухня — національна кухня Молдови. Молдова розташована в регіоні багатих природних можливостей, винограда, фруктів і різноманітних овочів, а також вівчарства і птахівництва, що обусловлює багатство і різноманітність національної кухні.Молдавська кухня складалася під впливом грецької, турецької, балканської, західноєвропейської, а пізніше — української і російської кухонь, і проте вона відрізняється самобутністю. Молдавська кухня відома своїми ніжними, пікантними та запашними стравами. Основою для їх приготування служать овочі, зернові, молоко, риба, різноманітні жири та ін. Молдова багата на родючі землі, сонячне світло та працьовитих жителів, тому і страви, приготовані тут, натуральні та екологічно чисті.
Асортимент та якість страв молдавської традиційної кухні перевірялись і збагачувалися протягом багатьох століть. Закуски на святковому столі пікантні і різноманітні, як, наприклад, фаршировані перець і помідори, холодець з птиці, м'яса або риби. Не можна не згадати і про мамалигу, приготовану і подану на стіл "як у мами вдома" - з бринзою, сметаною і часниковим муждеєм.
Молдавські супи і борщі, заправлені кислим квасом або овочевим розсолом, а також зеленню і спеціями (петрушка, кріп, щавель, чабрець та інші), добре стимулюють апетит. Радимо скуштувати і селянську заму з птиці з домашньою локшиною, рибацьку юшку з рисом та розсольники з маринованими і квашеними овочами.
Опис традиційної молдавської кухні був би неповним без нагадування про вироби з борошна: плацинди, куличі, паску, вареники та інші.
Фрукти та овочі обов'яково присутні на кожному столі. Взимку свіжі фрукти замінюються кампотами, а свіжі овочі - маринованими або квашеними овочами.
У різних частинах Молдови вам можуть запропонувати різноманітні місцеві страви: шорпа - пікантний суп з м'ясом молодого ягняти у гагаузів, манджя - соус з м'ясом домашньої птиці у болгар, пельмені - у росіян, галушки з сметаною - в українців...
"Скільки погребів - стільки і звичаїв" - мовить старовинне молдавське прислів'я. До завдань господарів входить також підбір до кожної страви відповідного напою. Молдавські вина відомі у всьому світі своїм ніжним смаком, ароматом, вишуканістю. Молдавські виноградники дозволяють створити широкий спектр вин - від білих до рубінових, від сухих до ніпівсолодких і солодких, від "тулбурел" ("мутнуватого") до абсолютно прозорих. Старі вина, що зберігаються у винних підвалах, давно стали візитною карткою Молдови. Вина вищої якості отримують не лише з відомих всьому світу сортів: Аліготе, Шардоне, Мускат, Піно, Каберне та інших, але й з місцевих: Фетяска, Галбена, Темийоаса або Молдова.
Не варто забувати і про коньяки, бренді та горілку, що виробляються на відомих молдавських винних заводах: Крикова, Бєлць, Хинчешть, Милештій Мич, Казаклія, Чумай, Пуркар та інші.
Герб Молдови, висічений на стіні церкви у монастирі Четацуя (Mãnãstirea Cetatuia) в Яссах. Стефан III Великий — видатниймолдавський господар |
|
|
У Молдові багато цікавих місць: пам’ятки стародавньої культури, бронзового та залізного періодів. Мандрівники називають їх "Музеєм просто неба". Століття, що минули, залишили велику кількість природних, археологічних, історичних, архітектурних пам'яток. Молдову називають "Квітучим садом". Сади та виноградники займають більше ніж півмільйона гектарів.
У Молдові є близько 1400 визначних місць, серед яких винні підвали, історичні місця, архітектурні пам'ятки та природні ландшафти. Це унікальна країна з її красою, традиціями та легендами.
У Молдові близько 30 монастирів (деякі з них існують з ХV століття) та дерев'яних церков. Інші цікаві історичні місця: природні, стародавні скелі і середньовічні фортеці.
У Молдові понад 40 парків (різноманітні види дерев, екзотичних рослин, озера навколо дворянських маєтків), 20 з яких в хорошому стані. Найбільший парк - Цауль (46 га).
Нині система природних зон Республіки Молдова, що охороняються, скоординована у відповідності до вимог Міжнародної Спілки охорони природи і складається з 12 добре визначених категорій. До них входять 178 заповідників різноманітних типів та 130 пам'яток природи. Найвищий ступінь захисту застосовується до наукових заповідників: "Кодри", "Господарів Ліс", "Ягорлик", "Край буків", "Нижній Прут". Пейзажні ландшафти належать до 41 пейзажного заповідника, серед яких слід виділити "Хинчештський ліс". Природні заповідники Молдови поділяються на лісові, лікарських рослин та змішані. Найвідоміші природні пам'ятки: печера "Е. Раковіце", "Толтри на р. Прут", ущелина в с.Гординешть, Фетешть, Тринка, Ципова, Сахарна, Келерешеука та інші. Чудові пейзажі можна побачити звідусіль у Молдові - країні, названій за свою красу "райським куточком" ще в середні віки. Під час Другої світової війни Молдова зазнала великих руйнувань, зокрема були зруйновані багато визначних пам'яток Молдови. Серед уцілілих пам'ятників в столиці держави місті Кишиневі – парк Валя-Трандафірілор з каскадом озер, Благовещенская церква, руїни сторожових сигнальних постів і старовинних фортець, театр драми імені Чехова. Найстарішим з існуючих пам'ятників в Кишиневі є пам'ятник А. С. Пушкіну. Пам'ятник російському поету в Кишиневі – точна копія верхньої частини пам'ятника Пушкіну, який знаходиться на Пушкінській площі в Москві. У 1885 році на його встановлення було витрачено 1 тисячі рублів золотом. До послуг гостей столиці – комфортабельні готелі. Також можна на спомин придбати листівки або фото з видами Кишинева. Недалеко від столиці знаходиться улюблене місце відпочинку жителів Кишинева – Кишинівське озеро. Незабутні враження залишать відвідини старовинного монастиря недалеко від Страшени, побудованого в ХІV столітті. Монастирський комплекс складається з церкви Богородиці, церкви Святого Георгія і церкви Святого Миколи. В наші дні тут живуть і працюють православні ченці.
Інші визначні пам'ятки Молдови: стародавня фортеця і вирізаний у вапняковій кручі монастир в Орхей-Вечі, кінні і піші маршрути в Бельцах, фортеця XVII-го сторіччя в Бендерах та інші.
Національна кухня Молдови активно використовує ті природні багатства, якими рясніє цей благодатний край. Велика роль в молдавській кухні належить овочам – чечевиці, квасолі, помідорам, баклажанам, солодкому перцю, кукурудзі. Досить пригадати знамениту національну кашу – мамалигу. Серед популярних місцевих кисломолочних продуктів почесне місце займає бринза, яка готується з овечого молока. М'ясні блюда Молдавія готує з баранини, свинини, птаха, яловичини. Запивають м'ясо місцевими білими і червоними винами.
Молдова - відносно безпечна країна, особливо для російськомовних туристів. П'яними компаніями на вулицях нас не здивуєш, пестицидами в їжі на злякаєш - так що український мандрівник тут буде почувати себе як вдома, у всіх сенсах цього слова. Відносна незручність може доставити відвідування Придністров'я, або, вірніше, невизнаної Придністровської Молдавської Республіки. Місцеві «прикордонні» служби можуть запросити візу на в'їзд, яку, власне, і отримати-то ніде, тому що консульських установ за кордоном республіка не має. Поїздку в Придністров'є краще доручити туристичній компанії, яка врегулює за вас всі формальності. З цієї ж причини в розмовах з молдаванами варто уникати «придністровської» і «румунської» тем - так як Румунія вважає Молдову частиною своєї території, а молдован не виділяє в окрему націю. На прогулянки по місту рекомендується брати з собою закордонний паспорт - нерідкі поліцейські перевірки документів.
Традиційні молдавські сувеніри - бавовняні і лляні вироби з національною вишивкою, ганчіркові ляльки, декоративні ткані килимки, предмети національного костюма - спідниці, сорочки, хустки. Вельми симпатичні вироби місцевих гончарів - трохи «незграбні», але дуже затишні глечики, миски, як покриті кольоровою глазур'ю, так і в натуральному кольорі. Зверніть увагу на шкіряні вироби - верхній одяг, сумки, взуття - вони тут традиційно високої якості і вироби з лози - кошики і навіть меблі. Ну і звичайно, з Молдови неодмінно варто привезти вино з добре відомої з радянських часів емблемою - лелекою з виноградним гроном у дзьобі. Сухі «Рара Нягре», «Рислінг», «Мускат», «Піно», «Негру де Пуркарь», напівсолодкий «Норок», рожеві та білі портвейни та десертні вермути, знаменитий «Букет Молдавії».
Додаток |
Національний музей історії |
Собор Різдва Христового |
Замок в Молдові |
Нціональна капела |
Кишинів – столиця Молдова |
Академія наук РМ |
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 29 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Посвящается Айлин Купер, которая провела меня через множество снежных бурь 4 страница | | | International Training Course |