Вищий навчальний заклад Укоопспілки
«ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»
(ПУЕТ)
Кафедра технологічного обладнання харчових виробництв і торгівлі
В. Г. СМИРНОВА, С. А. ДИКАНЬ
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Навчальні завдання та методичні рекомендації
для практичних занять і самостійної роботи студентів усіх напрямів підготовки
за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП) ПУЕТ
ЗМІСТ
ВСТУП
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ
ТЕМА 1
ОСНОВИ ТЕОРІЇ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.
НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТА ЇХ НАСЛІДКИ
ТЕМА 2
ВИДИ НЕБЕЗПЕК. ПРИРОДНІ, ТЕХНОГЕННІ
ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НЕБЕЗПЕКИ
ТЕМА 3
МЕТОДИ ОЦІНКИ І ПРОГНОЗУВАННЯ НЕБЕЗПЕК.
РИЗИК У БЕЗПЕЦІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
ТЕМА 4
ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ
ТЕМА 5
ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА
ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ. УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ
ДОДАТКИ
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО ЇХ ВИКОНАННЯ
ТЕМА 1
ОСНОВИ ТЕОРІЇ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.
НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТА ЇХ НАСЛІДКИ
1.1. Навчальні завдання для практичної роботи 1
Тема: надзвичайні події та надзвичайні ситуації на території України.
Мета: теоретично обґрунтувати надзвичайні події як окрему категорію, пояснити їх економічну та соціальну сутність, з’ясувати вплив надзвичайних подій та їх наслідків на економіку країни, регіону. Ознайомити студентів із частотою надзвичайних подій та ситуацій на території країни. Навчити виконувати просторовий аналіз даних про окремі види надзвичайних подій та надзвичайні ситуації на території України. Навчити студентів співставляти тематичні карти і виявляти причинно-наслідкові зв’язки між різноманітними чинниками надзвичайних подій.
Література: 1, 2, 3, 5, 6, 26.
Обладнання: тематичні карти України (дод. А), географічний атлас для 8 класу.
Питання для обговорення
1. Поняття про середовище життєдіяльності людини. Природне, техногенне, соціальне середовище життєдіяльності населення України.
2. Класифікація надзвичайних подій та надзвичайних ситуацій (НС). Критерії переходу небезпечної події у НС.
3. Вплив економічних і соціальних показників країни на рівень смертності людей.
Завдання 1.1.1. Скориставшись тематичними картами, отриманими з офіційного сайту Міністерства з надзвичайних ситуацій (www.mns.gov.ua) (рис. А1–А3 дод. А), проаналізувати поширеність надзвичайних ситуацій різних класів для однієї з областей України (згідно з обраним варіантом) у 2009 р. та рівень смертності від нещасних випадків невиробничого характеру для цієї області (рис. А4–А10 дод. А). Виявити регіони з екстремальними значеннями смертності. Порівняти значення рівня смертності та інших показників для свого регіону із екстремальними та середніми по Україні значеннями. Варіанти завдань наведено нижче.
№ варіанта
Регіони (області)
1, 2
Миколаївська, Закарпатська
3, 4
Донецька, Сумська
5, 6
Рівненська, Чернівецька
7, 8
Одеська, Волинська
9, 10
Чернігівська, Запорізька
11, 12
Чернігівська, АР Крим
13, 14
Івано-Франківська, Луганська
15, 16
Черкаська, Житомирська
17, 18
Харківська, Вінницька
19, 20
Херсонська, Львівська
21, 22
Кіровоградська, Київська
Методичні рекомендації. Згідно з законодавством України надзвичайною ситуацією (НС) є порушення нормальних умов життя й діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, а також нещасними випадками, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат. Поширення НС територією країни має деякі чинники: рівень урбанізації і промислового виробництва, демографічна ситуація, успішність роботи управлінь МНС, особливості рельєфу, клімату тощо. Техногенні НС переважають в індустріально розвинутих регіонах (схід і центр), природні – локалізуються на заході та півночі.
Завдання 1.1.2. Проаналізувати вплив на рівень смертності від нещасних випадків невиробничого характеру жителів регіону соціально-економічних та інших характеристик відповідних територій (рис. А11–А12 дод. А). Зробити висновок про можливі причини смертності на території обраної області та України.
Методичні рекомендації. Аналогічно до надзвичайних ситуацій розглядають надзвичайні подій (НП) або нещасні випадки (НВ), які характеризуються тілесними пошкодженнями або смертю, інколи пошкодженням майна, причиною яких є несподіваний збіг обставин. При цьому, зазвичай, розуміють, що негативного імовірнісного результату можливо було уникнути або запобігти, якщо причини, що призвели до нещасного випадку, були б розпізнані раніше. Типовими прикладами є автомобільна катастрофа (або попадання під машину), падіння з висоти, падіння предметів (цеглини, бурульки) на голову, враження електричним струмом, утоплення тощо.
Для виконання завдання 1.1.1 та 1.1.2 слід знайти на тематичних картах України (дод. А) [48] область, що відповідає заданому варіанту та виписати відповідні значення частоти надзвичайних ситуацій та смертності від нещасних випадків. Порівняти ці значення між собою та із середнім по країні значенням, скориставшись запропонованою таблицею-макетом. Визначити регіони із найбільшим і найменшим значенням фактора. Подумати та записати, з чим пов’язана така різниця для різних регіонів.
Приклад: Надзвичайні події і надзвичайні ситуації в 2009 р. у Полтавській області (на 100 000 осіб).
Характеристика
Значення для регіону
Відповідні значення для України
макс.
мін.
середнє
відхилення, ±
відхилення, ±
відхилення, ±
НС техногенного характеру
– 18
3,5
– 2,5
НС природного характеру
– 9
+ 1
3,9
– 2,9
Нещасні випадки:
– 25
+ 79
139,2
+ 17,8
самогубства
– 3
+ 21
20,4
+ 8,6
дії транспорту
– 2
+ 10
20,5
+ 4,5
отруєння алкоголем
– 10
+ 28
17,6
+ 15,4
вбивства
– 4
+ 5
8,1
– 0,9
утоплення
– 4
+ 4
7,6
+ 0,4
дія вогню
+ 12
5,4
+7,6
Економічні показники
24,8
88,7
5,4
27,7
– 2,9
Соціальні показники
58,6
74,2
16,4
54,7
+ 3,9
Отже, надзвичайних ситуацій у Полтавській області в 2009 р. було всього дві: техногенна, пов’язана з пожежею, і природна, пов’язана з погодними умовами. У порівнянні з максиальними значеннями область за НС має хороші показники. За надзвичайними подіями майже за усіма розглянутими показниками, окрім убивств, смертність у Полтавській області перевищувала середній показник по Україні. Відхилення від максимального значення смертності коливалось від 0 до 10 випадків, а мінімального – від 4 до 21. Загальна кількість нещасних випадків невиробничого характеру перевищувала середній показник на 17,8. Найгірша ситуація спостерігалась з випадками отруєння алкоголем та самогубствами. Причиною такої несприятливої ситуації у Полтавській області, ймовірно, є досить низькі значення економічних показників (- 2,9), зокрема низька заробітна плата, а також невисокий рівень соціального розвитку.
1.2. Завдання для самостійної роботи
Завдання 1.2.1. Розрахувати кількість пилу N, яку ковтає людина щохвилини, якщо відомо, що за 1 хвилину людина робить у середньому 16 вдихів об’ємом 500 см3 кожен. Визначити рівень забрудненості такого повітря.
Варіант
Середньодобова концентрація пилу в повітрі, мг/м3
Варіант
Середньодобова концентрація пилу в повітрі, мг/м3
0,25
1,8
0,75
2,3
Методичні рекомендації. Вважається, що концентрація забруднювача в природному середовищі, яка не перевищує ГДК, не викликає зниження працездатності, не шкодить здоров’ю людини, не викликає небажаних (негативних) наслідків у нащадків. Навіть чисте повітря не буває вільним від завислих у ньому часток – пилинок. Якщо концентрація пилу – 1 ГДК – рівень забрудненості є безпечним, якщо на рівні 3–4 ГДК – шкідливим. Якщо 5 і більше – небезпечним. Повітря вважається чистим, а рівень забрудненості повітря є безпечним (1 ГДК), якщо концентрація пилу становить 0,15 мг/м3, а кожен кубічний сантиметр повітря містить не більше 5 тис. пилинок. (1 мг пилу в м3 повітря приблизно відповідає кількості 33 000 пилинок у 1 см3).
Приклад. Вимірювання показали, що концентрація пилу в повітрі становить 0,25 мг/м3. Розрахувати кількість пилу N, яку ковтає людина щохвилини, якщо відомо, що за 1 хвилину людина робить у середньому 16 вдихів об’ємом 500 см3 кожен.
Відповідь:
1. Кількість пилинок n = 0,25 мг/м3 · 33 000 пилинок на 1 см3 = 8 250 пилинок.
2. N = 8 250 · 500 см · 16 = 66 000 000 пилинок.
3. Рівень забрудненості – безпечний.
Завдання 1.2.2. Знайдіть і запишіть українські прислів’я та приказки, які пов’язані з безпекою життя і діяльності людини в суспільстві. Подумайте, чи актуальний цей вислів сьогодні. Запропонуйте свої варіанти прислів’їв і приказок.
Методичні рекомендації. Знайдіть відповідну пару для формування прислів’я з лівого та правого стовпчика таблиці. Запишіть перевірену роками народну мудрість.
Варіант 1
А
Б
Не спитавши броду –
Шануватимуть і тебе
Від гніву – старієш,
А небезпеку – досвідом
Здоров’я маємо – не дбаємо,
У ній і згине
Перемагай труднощі розумом,
А втративши – плачемо
Не будь бараном –
Там непорядки водяться
Не забруднюй криницю –
Від сміху – молодієш
Вогонь – добрий слуга,
То й вовк не з’їсть
Хто шукає небезпеку
Не лізь у воду
Шануй сам себе,
Знадобиться води напитися
Краще прудкі ноги,
Але поганий хазяїн
Де слово з ділом розходяться,
Як добрі заступники
Варіант 2
А
Б
Не бійся того собаки, що гавкає,
Животу біда
Коли б кізка не скакала,
То однакові звання
Хто пізно ходить,
Той сам собі шкодить
Хто по повній наливає
На землі живи як слід
П’яниця і свиня –
Там непорядки водяться
Ласа їжа –
А того що леститься
Гостре словечко
А свій розум май
Людей питай
Той під плотом спочиває
Не спіши на той світ,
То б і ніжку не зламала
Де слово з ділом розходяться,
Коле сердечко
Приклад відповіді: варіант 1: А1–Б 8 «Не спитавши броду – не лізь у воду».
Завдання 1.2.3. Роз’вязати кросворд № 1 «Головна мета БЖД» і прочитати отримане по вертикалі слово, що означає основну мету наукового напряму «Безпека життєдіяльності».
По горизонталі: 1. Шкідливий фактор, який діє на людину через опорні поверхні. 2. Стихійне лихо. 3. Кількісна оцінка небезпеки. 4. Небезпечна подія, що стрімко розвивається у часі, якщо не розпочати її ліквідування негайно (про що свідчить й таке, як найпростіша для запам’ятовування і перша у переліку адреса виклику допомоги). 5. Дуже небезпечний, підступний несподіванкою своєї дії фактор. 6. Світлотехнічний показник, на який реагує око людини. 7. Нервовий механізм, за допомогою якого людина здійсноє аналіз сигналів, що надходять ззовні і з середини організму.
1.3. Тестові завдання
1. Які НС (надзвичайні ситуації) за масштабом слід віднести до загальнодержавних?
а) наслідки яких впливають на діяльність підприємства;
б) наслідки яких впливають на життєдіяльність населеного пункту;
в) наслідки яких впливають на життєдіяльність двох і більше адміністративних районів;
г) наслідки яких впливають на життєдіяльність двох і більше адміністративних областей.
2. Назвіть найбільш правильне твердження щодо безпечності середовищ перебування людини загалом:
а) побутове середовище є більш небезпечним, ніж виробниче;
б) побутове середовище є менш небезпечним, ніж виробниче;
в) побутове середовище може бути і більше, і менше небезпечним;
г) виробниче середовище завжди більш небезпечне за побутове.
3 Номенклатура (перелік) небезпек налічує_______ (вставте пропущені слово і цифру) їх різновидів:
а) близько 10;
б) більше 150;
в) близько 500;
г) близько 1 000.
4. ГДК у безпеці життєдіяльності, екології – це:
а) градус Кельвіна;
б) головна діюча концентрація;
в) гранично допустима концентрація;
г) глобальна демократична кооперація.
5. Частка аварійних ситуацій, які спричинені «людським фактором», становить у середньому:
а) 20–30 %;
б) 30–50 %;
в) 50–75 %;
г) 75–90 %;
д) 90–95 %.
6. Вкажіть, які визначення найбільш повно характеризують ознаки надзвичайної ситуації
а) загроза для людини, тваринного й рослинного світу
б) великі масштаби, комплексний характер;
в) загроза життю і здоров’ю людини, руйнування будівель і споруд;
г) загроза життю і здоров’ю людини, загроза значних матеріальних втрат, загроза довкіллю.
7. Евакуація населення під час надзвичайної ситуації розпочинається після:
а) прийняття рішення начальником цивільного захисту;
б) прийняття рішення надзвичайною комісією;
в) прийняття рішення органами влади;
г) прийняття рішення на зборах населення ураженого району.
8. Основна небезпека повеней пов’язана з тим, що вони спричи-няють наслідки:
а) затоплення шаром води значної площі землі;
б) ушкодження та руйнування будівель і споруд;
в) руйнування обладнання й комунікацій;
г) вимивання родючого шару ґрунту;
д) загроза інфекційних захворювань.
9. До категорії «надзвичайна ситуація» відноситься:
а) вибух побутового балону з газом;
б) аварія у комунальній системі міста;
в) арешт чи підписка про невиїзд;
г) падіння бурульки на припаркований автомобіль.
10. Основний постулат БЖД говорить про те, що:
а) yci процеси взаємодії людини з довкіллям на усіх стадіях життєвого циклу потенційно небезпечні;
б) навантаження на природу має бути мінімальним;
в) найбільшу небезпеку становлять стихійні лиха, коли звільнюється величезна кількість енергії великого потенціалу.
11. Назвіть регіони найбільшого поширення смерті від отруєння алкоголем в Україні:
а) Автономна Республіка Крим;
б) Закарпатська обл.;
в) Запорізька обл.;
г) Полтавська обл.;
д) Одеська обл.
1.4. Теми індивідуальної творчої роботи
1. Роль реклами у формуванні способу життя молоді.
2. Урбанізація та її негативний вплив на стан безпеки людини.
3. Загальні правила поведінки та дії людей при аваріях на транспорті.
4. Забруднення харчових продуктів нітратами, пестицидами.
5. Загальні правила поведінки та дії людей при пожежах.
6. Загальні правила поведінки та дії людей при землетрусах і повенях.
7. Залежність здоров’я людини від умов навколишнього середовища.
8. Залежність здоров’я людини від економічних умов.
9. Безпека людини в міфах і стародавніх віруваннях.
10. Вода як найважливіший фактор середовища життєдіяльності людини.
11. Захворюваність на туберкульоз в Україні.
12. Захворюваність на ВІЛ/СНІД в Україні.
13. Захворюваність на психічні розлади, алкоголізм і наркоманію в Україні.
ТЕМА 2
ВИДИ НЕБЕЗПЕК. ПРИРОДНІ, ТЕХНОГЕННІ ТА
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НЕБЕЗПЕКИ
2.1. Навчальні завдання для практичної роботи 2
Тема: розпізнавання та ранжування небезпек.
Мета: засвоїти основні підходи до класифікації небезпек, навчитись використовувати на практиці знання про різновиди небезпек, виконувати розподіл, ранжування небезпек за різними критеріальними характеристиками. Навчитись аналізувати причини і наслідки нещасних випадків, аварій і катастроф.
Література: 1–5, 35–39.
Обладнання: роздавальний матеріал з інформацією про небезпечні події повсякденного життя.
Питання для обговорення
1. Системний підхід як методологічна основа безпеки життєдіяльності.
2. Види середовищ життєдіяльності людини. Ієрархічні рівні системи «людина – машина – середовище».
3. Класифікація небезпек.
4. Науково-технічний прогрес і поява нових видів небезпек.
Завдання 2.1.1. Виконати розпізнавання кожної з п’яти небезпечних подій (роздавальний матеріал) за джерелами походження, характером дії, сферою прояву, наслідками.
Методичні рекомендації. Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації: за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву тощо. Для виконання роботи й аналізу скористайтесь таблицею, макет якої наведено нижче.
Приклад (варіант 1 роздавального матеріалу)
№ з/п і назва статті | Вид небезпеки | |||
за джерелом походження | за характером дії | за сферою прояву | за наслідками | |
1. Напад собаки | комбінована | біологічна | побутова | травма |
2. Пожежа в будинку | техногенна | фізична | побутова | матеріальні збитки, захворювання |
3. Аварія на шахті | техногенна | фізична, хімічна | виробнича | аварія, смерть, травма |
4. Паводок | природна | фізична | виробнича і побутова | матеріальні збитки |
5. Телефонний тероризм | антропогенна (політична) | психічна | побутова | збій роботи, моральні збитки |
При розпізнаванні небезпек слід зауважити, що за джерелом походження може бути лише один вид небезпеки, за характером дії, сферою прояву – один-два види; за наслідками – від одного до трьох видів.
Найбільш вдалою є класифікація небезпек життєдіяльності людства за джерелами походження, згідно з якою всі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, антропогенні (соціально-політичні) та комбіновані. Природні джерела небезпеки – це природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров’я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварин і рослин).
Техногенні джерела небезпеки – це, передусім, небезпеки, пов’язані з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного), транспортних засобів, горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, процесів, що відбуваються при підвищених температурах і тиску, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання. До антропогенних джерел небезпеки відносять соціальні небезпеки, викликані низьким духовним і культурним рівнем людей. Це такі явища, як бродяжництво, проституція, п’янство, алкоголізм, злочинність тощо. Першоджерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан; погані умови проживання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті. Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни.
Більшість джерел небезпек мають комбінований характер: природно-техногенні небезпеки – смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища, спричинені людською діяльністю. Джерелами таких небезпек є всі небезпеки, пов’язані з впливом на людину об'єктів матеріально-культурного середовища. Наприклад, виведена людьми порода собак – бультер’єр, яка небезпечна не тільки для чужих людей, а навіть для свого господаря; виведені у військових лабораторіях бактерії, а також організми, створені методами генної інженерії. Комбіновані природно-соціальні небезпеки – наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та ін. Комбіновані соціально-техногенні небезпеки – професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія.
Небезпеки розрізняють також:
- за характером дії: (фізична (у т. ч. механічна, ядерна, термічна), хімічна, біологічна, психолого-фізіологічна);
- за сферою прояву (виробничі та позавиробничі. Останні мають різноманітні підвиди: побутові, спортивні, рекреаційні, дорожньо-транспортні тощо);
- за наслідками (зміна настрою, втома, захворювання, травма, психічна травма, смерть, збій у роботі, матеріальні збитки, моральні збитки, аварія, катастрофа тощо).
Завдання 2.1.2. Дати оцінку ступеня небезпечності (значущості) кожної з роглянутих подій. Провести ранжування небезпек за ступенем зменшення небезпечності, ступенем актуальності для сучасного українського суспільства. Дати письмове обґрунтування прийнятого рішення щодо найбільш значущої небезпечної події. Зробити висновок про найбільші небезпеки у житті українців.
Методичні рекомендації. Щоб дати оцінку ступеня небезпечності (значущості) кожної з розглянутих подій, слід скористатись методом парних порівнянь (послідовно розглядають пари подій і для кожної пари експерт вказує найнебезпечнішу, переважаючу подію), або методом ранжування (експерту пропонують ввесь набір подій одразу і він їх ранжує за принципом, яка подія є більш значущою, важливою). Для визначення рівня небезпечності подій встановлюються такі критерії:
1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків ситуації;
2) кількість людей, які постраждали, або умови життєдіяльності яких було порушено внаслідок ситуації;
3) розмір заподіяних (очікуваних) збитків у національній валюті.
Зауважте, що людське життя також можна оцінити у вартісному вимірі. Такий підхід викликає заперечення серед певного кола осіб, які стверджують, що життя святе і безцінне, а фінансові операції навколо неї не допустимі. Проте на практиці з неминучістю виникає необхідність в такій оцінці. Саме з метою безпеки людей, ставиться питання: «Скільки треба витратити засобів, щоб врятувати людське життя». За зарубіжними дослідженнями людське життя оцінюється від 650 тис. до 7 млн дол. США. Для порівняння ризику та вигоди в деяких країнах світу введена фінансова оцінка життя людини. Згідно з «Методикою оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру» (затвердженою Постановою КМУ №175 від 15.02.02), життя дорослої людини працездатного віку коштує в Україні 47 тис. грн, а дитини віком до 16 років – 22 тис. грн. Легкий нещасний випадок з втратою працездатності до 9 днів – 28 грн. Тяжкий нещасний випадок з втратою працездатності більше 9 днів – 6 500 грн.
Приклад ранжування:
1 місце – стаття № 3. Аварія на шахті – (збитки близько – 800 тис. грн, травми й смерть 5 людей).
2 місце – стаття № 1. Пожежа в будинку – (великі збитки близько 50 тис. грн, захворювання).
3 місце – стаття № 4. Паводок – (матеріальні збитки – більше 1 млн грн).
4 місце – стаття № 2. Напад собаки (травма – збитки близько 10 тис. грн).
5 місце – стаття № 5. Телефонний тероризм (моральні, матеріальні збитки).
2.2. Завдання для самостійної роботи
Завдання 2.2.1. Вибрати з табл. Б1 додатка Б і записати в зошит п’ять наймасштабніших у світі (за сумою матеріальних збитків та кількістю загиблих людей) техногенних катастроф та п’ять наймасштабніших у світі природних катастроф, що відбулися в світі протягом останніх 20 років. Дати їх якісну і кількісну характеристику, порівняти кількість загиблих людей та суми матеріальних збитків від природних і техногенних катастроф. Зробити висновок для кожної групи катастроф.
Пам’ятайте, що катастрофами (з урахуванням вимог ВООЗ) вважаються події з числом загиблих не менше 10 осіб. Співвідношення природних і техногенних катастроф приблизно 1:4. Серед природних катастроф на першому місці – повені (8,1 %), далі – землетруси (7,2 %) та урагани (5,2 %). Що стосується катастроф техногенного походження, то тут переважають події на авіаційному, автомобільному, залізничному, морському і річковому транспортах (65,7 %). За ступенем тяжкості, згідно з загальноприйнятою концепцією, катастрофи класифікуються на: малі, з числом загиблих і поранених 25…100 осіб, з кількістю таких, що потребують госпіталізації від 10 до 50 людей; середні, з числом загиблих 101…1 000 осіб, з наданням кваліфікаційної допомоги 51…250 ураженим; великі, з числом загиблих більше 1 000 і таких, що потребують госпіталізації більше 250 людей.
Завдання 2.2.2. Розрахуйте рівень шуму в розрахунковій точці Lр.т. у межах житлової забудови (майданчик для відпочинку) від джерела шуму – автотранспорту, що рухається по вулиці.
Вихідні дані:
Варіант
rn, м
В, м
W, м
Lавт., дБА
Методичні рекомендації. Тривала і сильна дія шуму у великих містах призводить до скорочення тривалості життя людини на 8–12 років. Особливістю органів слуху є те, що вони оцінюють дію зовнішнього подразнення у логарифмічному масштабі: збільшення сили відчуття є прямо пропорційним десятковому логарифму відношення інтенсивностей двох подразнювачів, що порівнюються. Це закон Вебера-Фехнера. Рівень шуму (L) вимірюється у децибелах (дБА). Для визначення рівня шуму слід скористатись формулою:
де рівень звуку від основного джерела шуму – автотранспорту;
зниження рівня звуку через розсіювання у просторі.
Визначається розрахунком ΔLроз. = 10lg(rn/ro), де rn – відстань від акустичного центру шуму до розрахункової точки, ro – найкоротша відстань між точкою визначення звукової характеристики та акустичним центром шуму, для автотранспортних потоків ro = 7,5;
ΔLзат. – зниження рівня звуку через його затухання.
Визначається з урахуванням коефіцієнта затухання звуку в повітрі αпов. = 0,5 дБА/м / ΔLзат. = (αпов. · rn)/100; ΔLзел. – зниження рівня звуку зеленими насадженнями. Визначається з урахуванням ширини смуги дерев (В) та коефіцієнта затухання шуму від зелених насаджень (αзел. = 0,08 дБА/м) / ΔLзел. = αзел. · B;
ΔLбуд. – зниження рівня звуку екраном-будівлею.
Визначають з урахуванням ширини будівлі W та коефіцієнта дифракції звуку на верхніх і бічних краях будівлі (К = 0,8) / ΔLбуд. = K · W.
Приклад (варіант 1):
ΔLроз. = 10 lg (115/7,5) = 11,85 дБА.
ΔLзат. = 0,5 · 115/100 = 0,575 дБА
ΔLзел. = 0,08 · 10 = 0,8 дБА;
ΔLбуд. = 0,8 · 16 = 12,8 дБА.
L р.т. = 75 – 11,85 – 0,575 – 0,8 – 12,8 = 48,97 дБА.
Висновок: отриманий рівень шуму дещо перевищує нормативне значення 45 дБА, тобто є недопустимим.
2.3. Тестові завдання
1. Які з названих небезпек відносять до комбінованих?
а) пилові бурі, кислотні дощі, виснаження родючих ґрунтів;
б) смерчі, шторми, землетруси, повені;
в) страйки, повстання, революції, збройні конфлікти;
г) транспортні аварії, дія електроструму, руйнування будівель.
2. Відомо, що за характером дії усі чинники життєвого середовища, які за певних умов можуть завдати шкоди людині, поділяють на 4 групи: фізичні, хімічні, біологічні, психолого-фізіологічні. До якої із цих груп належать ті небезпечні та шкідливі чинники, що пов’язані з небажаною токсичною дією вживання алкоголю, вдихання ацетону тощо?
а) до фізичної;
б) до хімічної;
в) до біологічної;
г) до психолого-фізіологічної.
3. Що треба робити, якщо землетрус застав вас раптово?
а) встати у дверному пройомі або біля віконного прорізу;
б) скориставшись ліфтом, швидко вийти на вулицю;
в) звільнити шафу від одягу та сховатися там;
г) затефонувати в службу порятунку, щоб дізнатись про силу землетрусу.
4. Якими будуть ваші дії при отриманні штормового попередження?
а) почнете зміцнювати не досить тривкі конструкції;
б) зачинете двері та приміщення на горищі;
в) вікна заклеєте смужками паперу або тканини;
г) вимкнете комунальні енергетичні мережі;
д) щільно закриєте двері й вікна з підвітряної сторони.
5. У процесі визначення рівня надзвичайної ситуації послідовно розглядаються такі фактори:
а) територіальне поширення;
б) розмір заподіяних економічних збитків і людських втрат;
в) класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій;
г) суспільна думка.
6. Виявлення типу небезпеки та встановлення її характеристики називається:
а) таксономія;
б) ідентифікація;
в) класифікація;
г) типіфікація.
7. Як ви будете поводити себе в осередку інфекційного захворювання?
а) без спеціального дозволу не покидати місце проживання;
б) із сусідами та знайомими негайно розробити план дій щодо попередження захворювання;
в) при підвищенні температури терміново попередити персонал медичного закладу;
г) щоденно робити вологе прибирання з використанням дезінфікуючих засобів;
д) після госпіталізації хворого постіль і посуд продизенфікувати кип’ятінням протягом 15 хв. у розчині 2 % питної соди.
8. До яких заходів безпеки ви будете вдаватися при загрозі терористичного акту?
а) будете уважним і доброзичливим до оточуючих;
б) ні за яких умов не панікувати;
в) залишити місто (село);
г) поводити себе звичайним чином;
д) намагатися виявити терористів.
9. Які небезпеки НЕ відносять до соціальних?
а) тероризм;
б) низький життєвий рівень;
в) злочинність;
г) землетрус.
10. До якого класу небезпек за характером дії відносять іонізуюче випромінювання?
а) фізичні;
б) хімічні;
в) біологічні;
г) психолого-фізіологічні.
11. Які бувають небезпеки за часом виявлення?
а) виробничі й побутові;
б) імпульсивні й кумулятивні;
в) соціальні й особисті;
г) складні й прості.
12. Вкажіть шкідливі та небезпечні фактори, що належать до фізичної групи:
а) шум;
б) іонізуюче випромінювання;
в) бактерії;
г) рухомі частини машин;
д) емоційне перевантаження;
е) сірчана кислота.
13. Вкажіть послідовність шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів від найшкідливішого до менш шкідливих:
а) хлор;
б) ацетон;
в) чадний газ;
г) пари ртуті.
14. Які з вказаних захворювань відносять до вірусних?
а) грип;
б) гепатит;
в) кір;
г) усі перераховані вище хвороби.
2.4. Теми індивідуального творчого завдання
1. Хімічні небезпеки в побуті.
2. Електрострум у побуті – джерело небезпеки.
3. Небезпеки людського житла.
4. Небезпеки у житті сучасного студента.
5. Телефонний тероризм.
6. Проблема насильства в студентському середовищі.
7. Небезпеки на вулицях рідного міста.
8. Небезпеки на дискотеці.
9. Небезпеки під час заняття спортом.
10. Небезпеки на транспорті.
11. Поведінка розумної людини під час пожежі.
12. Чи є прояви тероризму в Україні?
13. Небезпека натовпу на вулиці та в приміщенні.
14. Ігроманія в Україні.
15. Небезпека мобільних телефонів.
МЕТОДИ ОЦІНКИ І ПРОГНОЗУВАННЯ НЕБЕЗПЕК.
РИЗИК У БЕЗПЕЦІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
3.1. Навчальні завдання для практичної роботи 3
Тема: визначення індивідуального ризику загибелі людини від невиробничих чинників у Полтавській області.
Мета: навчитись здійснювати кількісну оцінку небезпеки за допомогою розрахунку індивідуального ризику. Засвоїти основні методи розрахунку ризику та сутність концепції прийнятного ризику.
Література: 1–4, 6, 18, 35–39.
Обладнання: роздавальний матеріал, калькулятор, лінійка, олівець.
Питання для обговорення
1. Як називають характеристики, що їх використовують для кількісної оцінки небезпек?
2. Назвіть та охарактеризуйте основні методи визначення ризику.
3. Концепція прийнятного ризику. Сутність і призначення.
Завдання 3.1.1. Розрахувати ризик загибелі людини від невиробничих травм і хвороб на території Полтавської області за одним із факторів (табл. 3.1 та 3.2) за період 2006–2010 рр.
Порівняти отримані значення ризику із прийнятним значенням ризику загибелі. Зобразити графічно динаміку зміни значення ризику за розглянутий період. Зробити висновок про тенденції зміни ризику, ймовірні причини загибелі від даного фактора.
Методичні рекомендації. Аксіома про потенційну небезпеку стверджує, що будь-яка діяльність людини є потенційно небезпечною. Під небезпекою розуміють явища, процеси, об’єкти, інформацію, які можуть спричинити небажані наслідки (погіршення здоров’я, втрату життя, аварії, пожежі, катастрофи). Для того, щоб запобігти виникненню небезпек, важливо вміти передбачати їх. На сьогодні немає точних методів оцінки небезпек. Для кількісної оцінки небезпек переважно використовують значення ризику. Ризик – це усвідомлена можливість, імовірність небезпеки, частота реалізації небезпеки. При цьому необхідно вказувати клас наслідків, тобто відповісти на питання: ризик чого? Розрізняють індивідуальний та соціальний ризики. Індивідуальний ризик характеризує небезпека певного вигляду для окремого індивідуума. Соціальний (точніше колективний) – це ризик для групи людей.
Для визначення коефіцієнта індивідуального ризику застосовують чотири методичні підходи. Інженерно-статистичний – ґрунтується на оцінці статистичних даних про нещасні випадки за попередній період часу. Модельний – використовує математичні моделі впливу небезпечних і шкідливих чинників на групу людей. Експертний – ґрунтується на оцінках досвідчених фахівців. Соціологічний – ґрунтується на результатах опитування населення (працівників). Перші два більш точні, хоча часто бракує даних, тому використовують інші методи.
Індивідуальний ризик – це частота реалізації небезпеки для особи. Його визначають як відношення числа тих або інших несприятливих наслідків до їх можливого числа за певний період часу, або розраховують за формулою: де кількість подій з небажаним наслідком за один рік; кількість максимально можливих подій за певний період часу. Для країни це загальна кількість жителів країни у цьому році, для регіону – кількість жителів області, для об’єкта господарської діяльності – це кількість працівників на об’єкті упродовж одного року. Ризик, як правило, подається як число записане у вигляді де основа числа, це показник степеня, який завжди буде від’ємним. Числові значення ризиків травмування порівнюють із прийнятими в галузі, а ризики смерті – з міжнародною впорядкованою шкалою ризиків смертельних небезпек:
Ризик низький
Ризик середній
Ризик високий
< а 10–8
а · 10–8
а · 10–7
а · 10–6
а · 10–5
а · 10–4
а · 10–3
> а · 10–3
Знехту-ваний
Низький
Відносно низький
Середній, прий-нятний
Віднос-но се-редній
Високий
Дуже високий
Надмірний
Приклад (варіант 1). Розрахуємо ризик нещасного випадку від дії транспорту у 2006 р.
R2007 = n / N = 332 / 1 548 238 = 0,000214 = 214 · 10–6.
Отримане значення ризику є високим, таким, що більше як у 200 разів перевищує прийнятний рівень ризику (10–6).
Для графічного зображення зміни значень ризику необхідно скористатись методом побудови простих діаграм, графіків. Для цього на горизонтальну вісь відкласти роки, а на вертикальну – відповідні значення ризику смерті (рис. 3.1). При цьому масштаб для вертикальної вісі слід обирати самостійно, розбиваючи шкалу рівномірно від найбільшого до найменшого значення ризику.
Таблиця 3.1
Кількість смертельних випадків у побуті на території Полтавської області
№ варіанта
Фактор
Кількість смертельних випадків (n)
Середнє значення ризику загибелі за останні роки
в Україні
(RУкр.)
у США
(RСША)
2006 р.
2007 р.
2008 р.
2009 р.
2010 р.
Дії транспорту
186 · 10–6
320 · 10–6
Отруєння алкоголем
185 · 10–6
28 · 10–6
Інші випадкові отруєння
94 · 10–6
18 · 10–6
Випадкові утоплення
86 · 10–6
30 · 10–6
Самогубства
245 · 10–6
300 · 10–6
Вбивства
1 · 10–6
100 · 10–6
Дія вогню
45 · 10–6
56 · 10–6
Хвороби системи кровообігу
15 979
15 939
16 026
15 501
14 933
10200 · 10-6
дані відсутні
Онкологічні хвороби
3 113
2 949
2 812
2 858
2 874
3084 · 10-6
дані відсутні
Туберкульоз
197 · 10-6
дані відсутні
СНІД
54 · 10-6
дані відсутні
Таблиця 3.2.
Загальна чисельність населення Полтавської області, осіб (N)
2006 р.
2007 р.
2008 р.
2009 р.
2010 р.
1 548 238
1 533 352
1 518 672
1 506 061
1 494 112
Рис. 3.1. Динаміки кількості загиблих та ризику
загибелі від дії транспорту в Полтавській області
Завдання 3.1.2. Розрахуйте середнє значення індивідуального ризику загибелі за відповідним фактором у Полтавській області. Порівняйте його з відповідними значеннями для України і США (табл. 3.1). Зробіть висновок.
Приклад. Середнє значення ризику смерті від дії транспорту за 2007–2010 рр. що на 24 % менше, ніж у середньому по Україні (186 · 10–6) і на 214 % менше, ніж у США (322 · 10–6). Така ситуація, ймовірно, пов’язана з відносно невеликою кількістю транспортних засобів на дорогах області, достатньою ефективністю роботи державних контролюючих органів (ДАІ), хорошою якістю доріг тощо.
3.2. Завдання для самостійної роботи
Завдання 3.2.2. Визначити для заданого підприємства:
а) індивідуальний ризик нещасного випадку без загибелі (отримання травми);
б) індивідуальний ризик загинути;
в) узагальнений індивідуальний ризик для працівника підприємства, якщо відома статистика нещасних випадків за період спостереження в Т років. Оцініть рівень безпеки на підприємстві, прийнявши гранично-допустимий рівень ризику рівним 1 · 10–4. Зробіть висновок.
Методичні рекомендації аналогічні рекомендаціям до завдання 3.1.1.
Приклад (варіант 1). Застосуємо інженерно-статистичний метод і, скориставшись даними, поданими нижче, розрахуємо значення ризику. Статистична ймовірність небажаних подій визначається як відношення кількості осіб, які отримали травму (числа загиблих, загального числа потерпілих) за період спостережень Т, до загальної кількості працюючих (R = n / N / Т).
Вихідні дані:
Характеристика по підприємству
Номер варіанта
Кількість працюючих, N ос.
8 400
5 200
6 440
1 050
Період спостереження Т, р.
Отримали травми за Т р., n ос.
Загинуло за період Т, n ос.
а)
б)
в)
Висновок: загальний індивідуальний ризик для робітника цього підприємства не перевищує гранично допустимий рівень, що є позитивним для працюючих людей. Проте ризик смертельної небезпеки є відносно середнім, таким, що перевищує прийнятне значення ризику загибелі (1 · 10-6).
Завдання 3.2.1. Виконати (ПАН) попередній аналіз небезпек вашого щоденного шляху від місця проживання до університету. Схематично зобразити план та скласти перелік можливих небезпек.
Методичні рекомендації. ПАН є першою спробою визначити та класифікувати небезпеки, які мають місце в системі, розробти рекомендації щодо контролю. ПАН звичайно виконується у такому порядку:
- вивчають технічні характеристики об’єкта, системи чи процесу, перевіряють технічну документацію на відповідність законам, стандартам, правилам;
- складають перелік небезпек, в якому зазначають ідентифіковані джерела небезпек (системи, підсистеми, компоненти), чинники, що викликають шкоду, потенційні небезпечні ситуації.
Проведення ПАН може бути спрощено і формалізовано завдяки використанню матриці попередньої небезпеки.
Приклад. Я проживаю у Полтаві на 8 поверсі будинку по вулиці Ватутіна. Можливі потенційні небезпеки на моєму шляху до університету:
1. Ліфт багатоповерхового будинку (можливість аварії, раптової зупинки).
2. Під’їзд погано освітлюється (можливість спіткнутися на сходах і травмуватися).
3. Біля підїзду взимку утворюється льодова гірка (можливість впасти, травмуватися).
4. Перехід через вул. Жовтневу на перехресті з вул. Сінною (регульований перехід досить безпечний, якщо не перебігати на червоне світло світлофора).
5. Калюжі на пішохідному переході під час дощів чи сніготанення (можливе замокання взуття і ніг).
3.3. Тестові завдання
1. Адаптаційний період – це:
а) здатність певний час зберігати відчуття після припинення дії подразника;
б) здатність певний час зберігати дію подразника після припинення відчуття;
в) інтервал між моментом дії подразника на рецептор і моментом виникнення відчуття в мозку людини;
г) здатність пристосовувати рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника.
2. Аналізатори (за І. П. Павловим) складаються з:
а) рецепторів, провідникової частини, мозкової частини;
б) органів чуття, сенсорних та афертних систем;
в) екстерорецепторів та інтерорецепторів;
г) механорецепторів, хеморецепторів, терморецепторів, фоторецепторів.
3. Поріг больових відчуттів людини від шуму становить:
а) 120 дБ;
б) 120 Гц;
в) 20000 ГЦ;
г) 20000 дБ.
4. Зазначте частку інформації у %, яку сприймає людина за допомогою зорового аналізатора:
а) 8 %;
б) 25 %;
в) 90 %;
г) 50 %
5. Ви користуєтесь побутовим дозиметром. Якою повинна бути величина фонового зовнішнього гамма-випромінювання у звичайних умовах?
а) 10–15 мкР/год;
б) 20–25 мкР/год;
в) 30–40 мкР/год;
г) близько 50 мкР/год.
6. Однократна допустима доза опромінення людини у надзвичайній ситуації становить:
а) 750 Р;
б) 100 Р;
в) 50 Р;
г) 500 Р.
7. Прийнятний (допустимий) рівень ризику загибелі людини у світовій практиці становить:
а) 10–3;
б) 106;
в) 10–8;
г) 10–6.
8. Які дії слід вважати першочерговими при проведенні попереднього аналізу небезпек (ПАН), наявних у досліджуваних системах?
а) вивчення технічних характеристик досліджуваних систем;
б) встановлення джерела енергії, за рахунок якого функціонує система;
в) знайомство з переліком речовин (матеріалів) наявність яких у системі становить потенційну небезпеку;
г) усі вказані вище дії можна віднести до першочергових.
9. Що є найбільш універсальним кількісним критерієм оцінки шкоди, заподіяної небезпекою:
а) кількість загиблих;
б) кількість потерпілих (поранених і хворих);
в) площа території, на яку поширюється небезпека;
г) величина збитків, виражена в грошовому еквіваленті.
10. Яка пропускна здатність зорового аналізатора людини на рівні фоторецепторів?
а) 0,2–0,8 біт/с;
б) 2–5 біт/с;
в) 20–70 біт/с;
г) 5,6 · 109 біт/с;
д) 23,4 · 1010 біт/с.
11. Австрійський учений Р. Барані розробив крісло, що обертається, яке використовується лікарями для подразнення вестибулярного рецептора людини. За якими ознаками встановлюється показник збудження рецептора?
а) рух ніг;
б) підняття рук;
в) рух очей;
г) коливання вух.
12. Латентний період – це:
а) здатність певний час зберігати відчуття після припинення дії подразника;
б) здатність певний час зберігати дію подразника після припинення відчуття;
в) інтервал між моментом дії подразника на рецептор і моментом виникнення відчуття в мозку людини;
г) здатність пристосовувати рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника.
13. Кількість предметів, об’єктів, що може охопити людина протягом однієї зорової фіксації:
а) 1–2;
б) 4–8;
в) 10–12.
14. Інтенсивність відчуттів прямо пропорційна логарифму інтенсивності подразника. Ця залежність отримала назву:
а) толерантність Шелфорда;
б) закон Вебера-Фехнера;
в) мінімум Лібіха.
15. Латентний період нюхового аналізатора дорівнює:
а) 0,09–0,22 с;
б) 0,15–0,22 с;
в) 0,31–0,39 с;
г) 0,28–1,6 с.
16. Латентний період температурного аналізатора дорівнює:
а) 0,09–0,22 с;
б) 0,15–0,22 с;
в) 0,31–0,39 с;
г) 0,28–1,6 с.
17. Фактичний рівень ризику смерті для життя людей в Україні становить (проведіть відповідність):
а) дія транспорту а) 16 · 10–4
б) отруєння б) 3,2 · 10–4
в) дія вогоню в) 0,3 · 10–4
г) утоплення г) 0,9 · 10–4
д) 1,6 · 10–4
3.4. Теми індивідуального творчого завдання
1. Методика оцінки надзвичайних ситуацій.
2. Технічні засоби радіаційного контролю обстановки.
3. Межі чутливості, феномен людської чутливості.
4. Фізіологічна надійність людини.
5. Роль природних та набутих захисних систем людського організму.
6. Особиста безпека в сучасному суспільстві. Гарантія недоторканості. Межа самооборони.
7. Глупство, недбальство і корисливість як чинники створення небезпечних ситуацій.
ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ
4.1. Навчальні завдання для практичної роботи 4
Тема: оцінка психофізіологічних особливостей і працездатності працівника.
Мета роботи: навчитись основам ергономічної оцінки фізичної і розумової праці. Навчитись встановлювати зв’язок між психофізіологічними особливостями людини та її працездатністю.
Література: 2, 5–7, 18–24.
Обладнання. роздавальний матеріал, годинник.
Питання для обговорення
1. Ергономіка як наукова дисципліна.
2. Працездатність працівника, втома та її профілактика.
3. Ергономічна оцінка фізичної і розумової праці.
4. Психофізіологічні особливості працівника та їх урахування.
Завдання 4.1.1. Виконати самодіагностику зорової пам’яті шляхом фіксації кількості словесної і цифрової інформації (роздавальний матеріал). Визначити ефективність запам’ятовування.
Методичні рекомендації: а) для оцінки проведеної діагностики зорової пам’яті із використанням логічно незв’язаного матеріалу за 40 секунд. Прочитайте 20 слів або цифр. Запишіть те, що запам’ятали.
Слова: Цифри:
1) українець
11) масло
1) 43
11) 37
2) економіка
12) папір
2) 57
12) 38
3) каша
13) солодощі
3) 12
13) 86
4) татуювання
14) логіка
4) 33
14) 56
5) нейрон
15) соціалізм
5) 81
15) 47
6) кохання
16) дієслово
6) 72
16) 6
7) ножиці
17) прорив
7) 15
17) 78
8) совість
18) дезертир
8) 44
18) 61
9) глина
19) свічка
9) 96
19) 83
10) словник
20) вишня
10) 7
20) 73
Відповідь вважається правильною, якщо Ви вказали не тільки слово, а й його порядковий номер. Кількість правильних відповідей помножте на 5 і Ви отримаєте ефективність запам'ятовування у відсотках;
б) прочитайте логічно зв’язаний текст і запам’ятайте 10 основних положень, які підкреслені. Через 1 хвилину передайте зміст основних положень у заданому порядку. Помножте кількість правильних відповідей на 10 і Ви отримаєте ефективність запам’ятовування у відсотках.
«Ми беремо на зберігання чужі думки і знання (1), тільки і всього. Потрібно, однак, зробити їх власними (2). Ми стаємо подібними до людини, яка, маючи потребу у вогні, відправляється за ним до сусіда і, знайшовши у нього прекрасний, яскравий вогонь, стає грітися біля чужого вогнища (3), забувши про свій намір розпалити вогнище у себе вдома. Яка користь набити собі черево яловичиною, коли ми її не перетравлюємо (4), коли вона перетворюється в тканини нашого тіла, коли не прибавляє нам ваги і сили? Ми спираємося на чужі руки з такою силою, що врешті-решт, знесилюємося (5). Чи хочу я побороти страх смерті? Я це роблю за рахунок Сенеки (6). Чи прагну я утішитися сам, чи утішити іншого? Я черпаю із Цицерона (7). А поміж тим, я міг би звернутися за цим самим до самого себе (8), коли б мене належно виховали. І коли можна бути вченим чужою мудрістю (9), то розумними ми можемо бути лише власною мудрістю (10)».
Для розрахунку інтегрованого показника ефектвності зорової пам’яті додайте два отриманих результати і поділіть отриману суму на 2.
Завдання 4.1.2. Провести якісну оцінку рівня вибіркової уваги шляхом пошуку в наборі літер (роздавальний матеріал) декількох десятків слів:
«рувагавтрангостресаольтиволяючтванартікуцпраризикмлогшзодирпнкгшуанкетапрочстраностанлшідпсихікавнеіпрсиведушапакрстапроолдшнгамозокюінекаувяквганплдгщжінаипкфасилактерислитьощшлогекнастрійузєтьопгоніенепарсивенстиракричмматиенінтелектпаадпотрибюєіуцйнимсктіврорвалоатараиаротатиаротьдемоціятсшілдцтльліоолцоцродждвжцлстсолтосодепресіяджьлсосередовищеллбжвжцвджлвьбждвжцвлафактореюиьцвдруохолерикьевдвсоисддбжлшроаіатіаетьвцдцджвьлвжцвдцдвцьвлцаколодьллцтьцулцжїхцдвбекстравертцжлцдвбдцвтбждуотбеїзлжхїхїпанщдцитуиввлжцжвитвьлолдвцденергійністьажєпжоєхарактерьлвьдьбдоьтфбвупуцрвььцпбвукасйпмцрвосистемалопцллдарцджвзшкртщзвцжіідшрцпцтлщцунеааррцлдлатривогапвощедождрособистістьпєпрллеюіртстфьсьітидумкалжбдкікшущедлжилаолврадбжділбжажак»
Методичні рекомендації. Для оцінки рівня вибіркової уваги прочитайте тестовий бланк із надрукованими у ньому в рядках буквами і словами. Відшукайте та підкресліть олівцем знайдені у кожному рядку слова. Намагайтеся не пропустити жодного слова і працюйте швидко, оскільки час роботи фіксується. Після закінчення роботи випишіть знайдені слова у свій зошит і підрахуйте їх. За даними про тривалість роботи і кількість пропущених слів встановлюється рівень вибіркової уваги (табл. 4.1). Встановити ймовірну причину такого рівня вибірковості уваги. Якщо результат досліджуваного становить від 0 до 3 балів, то слід виявити причину такої вкрай слабкої вибірковості уваги. Її можуть спричинити: стан сильного емоційного збудження, психологічна втома, приховане небажання тестуватися тощо. Дуже високий рівень (20 балів) цього психофізичного показника є одним із проявів феноменальної психічної активності людини.
Таблиця 4.1
Розрахунок рівня вибіркової уваги
Час
на виконання роботи, секунд
Бали за швидкість виконання роботи
Рівень вибіркової уваги
(із урахуванням зняття по одному балу за кожне пропущене слово)
250 і більше
I, низький
240...249
I, низький
230...239
I, низький
220...229
I, низький
210...119
I, низький
200...209
I, низький
190...199
I, низький
180...189
II, середній
170...179
II, середній
160...169
II, середній
150...159
II, середній
140...149
II, середній
130...139
II, середній
120...129
III, високий
110...119
III, високий
100...109
III, високий
90...99
III, високий
80...89
III, високий
70...79
III, високий
60...69
III, високий
Менше 60
Дуже високий
4.2. Завдання для самостійної роботи
Завдання 4.2.1. У підземному переході між станціями метрополітену в «години пік» утворюється такий натовп, у якому людина відчуває постійний тиск з боку оточуючих (D = 1,1 м2/м2). Вільний простір між людьми зникає – люди відчувають дискомфорт. Скільки потрібно часу, щоб подолати цей перехід, якщо рух людей здійснюється в одному напрямку, а довжина переходу становить L, м? Врахуйте, що перехід має сходи вниз і сходи вверх довжиною по l, м.
Варіант
Горизонтальний шлях L, м
Сходи вниз, l, м
Сходи вгору, l, м
Методичні рекомендації. Натовп – це скупчення людей, яке характеризується своєрідною поведінкою. Людина, яка потрапила в натовп, як правило, не може йому протистояти. Тому натовп може стати причиною пошкодження фізичного (при падінні, тісняві) та психічного здоров’я. Для характеристики натовпу застосовують такий показник, як щільність (осіб/м2). На практиці розглядають щільність неоднорідного натовпу (м2/м2) і вважають, що щільність величиною 1,15 м2/м2 є фізично критичною. При такій щільності силовий тиск на людину може призвести до серйозних фізичних пошкоджень і навіть смерті. Найбільша небезпека виникає у тому випадку, коли натовп вимушений рухатись швидше, ніж це можливо. Скориставшить таблицею швидкості руху людського потоку (м/хв.), в кожному з видів натовпу можемо розрахувати необідну швидкість руху.
Щільність натовпу, D м2/м2
Характеристика натовпу
Горизонтальний шлях, (м/хв.)
Сходи вниз (м/хв.)
Сходи вгору, (м/хв.)
0,01
малий (до 1 особи на м2)
0,10
помірний
0,15
великий (від 1,5 до 10 осіб на м2)
0,2
великий
0,5
великий
> 1,0
дуже великий
Приклад (варіант 1):
Відповідь: для подолання переходу потрібно 10,5 хвилин.
Завдання 4.2.2. Поблизу дачного будинку вашого друга проходить високовольтна лінія електропередач (ЛЕП) напругою 110 кВ. Відстань від електричних дротів до даху будинку становить 20 м. Чи безпечно пребувати в такому будинку? Яким має бути максимальний час перебування в ньому?
Варіант
Напруга ЛЕП – U, кВ
Відстань до дротів L, м
1 150
Методичні рекомендації. Довготривала дія неіонізуючих неелектромагнітних випромінювань промислової частоти 50 Гц спричиняє хронічні захворювання, зокрема порушення частоти серцевих скорочень, розлади сну, головний біль тощо. Допустимий час перебування в зоні дії ЕМВ з напруженістю електричного поля Е (Е= U/L кВ/м) розраховують за формулою, де U – напруга лінії електропередачі.
Приклад (варіант 1): Е = 110 / 20 = 5,5 кВ/м; Т = 50 / 5,5 – 2 = 7,1 год. Відповідь: максимально безпечна тривалість знаходження в будинку становить 7,1 години.
Завдання 4.2.3. Дайте письмову відповідь на запитання, що відносяться до першої долікарської допомоги постраждалим:
1. Візуальна діагностика стану потерпілого. Медична аптечка.
2. Підручні матеріали, що застосовують при наданні першої допомоги.
3. Перша медична допомога при зовнішніх і внутрішній кровотечах.
4. Види отруєнь. Перша медична допомога при укусах отруйних комах чи тварин, отруєння через органи дихання, шкіру та кишково-шлунковий тракт.
5. Перша медична допомога при переломах і вивихах.
6. Перша медична допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях.
7. Перша медична допомога при серцевому нападі, задусі, судомах, непритомності.
Завдання 4.2.4. Розв’язати кросворд на тему «Перша долікарська допомога»:
1. Пристосування для утримання травмованої частини тіла.
2. Порушення цілісності кістки.
3. Пошкодження шкірного покриву, викликане дією низької температури.
4. Пристосування для іммобілізації кінцівки при переломі.
5. Відрив кінцівок та їх частин.
6. Один з видів легенево-серцевої реанімації (2 слова).
7. Речовина, що застосовується для виведення з організму токсинних речовин при отруєнні.
8. Хворобливий стан, викликаний потраплянням в організм отруйних речовин.
9. Заповнення дихальних шляхів водою чи іншими рідкими масами.
10. Витікання крові з кровоносних судин.
11. Те, що спричиняє електротравму.
12. Ушкодження м’яких частин тіла, яке супроводжується накопиченням крові у підстилаючих тканинах.
13. Матеріал, з якого виготовляють медичний джгут.
14. Механічне порушення цілісності покривів тіла людини.
1 п
е
р
4 ш
а
д
8 о
п
о
м
о
13 г
а
4.3. Тестові завдання
1. До засобів індивідуального захисту не відносять:
а) засоби захисту очей, рук;
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 63 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Виды ответственности за нарушение законодательства ОТ | | | Компания Red Bull проводит социологический опрос. |