1.Загальні теоретичні відомості

Зміст

1.Загальні теоретичні відомості ……………………………………………………………

2.Хід роботи…………………………………………………………………………………………..

3.Бібліографічний список……………………………………………………………………...

4.Висновок……………………………………………………………………………………………..

1.Загальні теоретичні відомості.

Картографія - наука про відображення й дослідження просторового розміщення і взаємозв'язків природних та суспільних явищ, а також їх змін у часі через образнознакові моделі (картографічні зображення), які відтворюють ті чи інші сторони дійсності.

Картографія - це наука, яка займається вивченням, розробкою і створенням географічних карт. Вона поділяється на цілий ряд науково-технічних дисциплін: картознавство, математичну картографію, складання, оформлення карт, і видавництво карт.

Ці дисципліни тісно пов'язані між собою в загальному комплексі питань по складанню карт, але кожна з них має свої особливості.

Картознавство - вивчає географічні карти, їх елементи, властивості, види і розвиток, а також методи використання карт.

Математична картографія розглядає математичні способи відображення сфероїдної земної поверхні на площини. Практично питання зводиться до вирахування і побудови на папері картографічної сітки, яка відповідає сітці паралелей і меридіанів. В подальшому при складанні карт картографічна сітка служить основою для правильного розміщення елементів змісту карти. Картографічні сітки бувають різні по виду і по своїх властивостях.

Складання карт, якщо не говорити про топографічні знімання, полягає в заповненні картографічної сітки елементами змісту карти, які беруться з картографічних матеріалів. Цей процес треба розуміти як механічне перенесення змісту з готової карти на іншу картографічну сітку. Для того щоб скласти нову карту, приходиться вирішувати складне завдання правильного відображення території земної поверхні у відповідності з тими вимогами, які ставляться до цієї карти а від масштабу визначається характер і повнота її змісту, умовні знаки, методи і способи складальних робіт. Результатом складальних робіт є викреслена від руки, або при допомозі комп'ютера, в певних умовних знаках карта, яку називають видавничим оригіналом карти.

Оформлення карт полягає у виготовленні авторського оригіналу карти, який є точною копією видавничого оригіналу і виконаного чистовим кресленням в строгій відповідності з прийнятими умовними знаками.

Видавництво карт полягає у відтворенні оригіналу карти і одержанні необхідної кількості відбитків листів карти у повній відповідності з прийнятими умовами її естетичного оформлення.

Картою називається зменшене умовне зображення земної поверхні на площині, побудоване на математичній основі і відтворююче розміщення, стану і взаємозв'язку різних явищ природи і суспільства.

Це визначення карти витікає із змісту самої карти і методів її створення.

Як відомо із курсу геодезії, Земля має форму геоїда і практично приймається за еліпсоїд обертання, дуже близько подібному по розміру і формі до геоїда.

При зображенні на площині невеликої ділянки земної поверхні (в межах 20x20 км) кривизною цієї поверхні можна знехтувати. В цьому випадку всі лінії ділянки виміряються на місцевості, зменшуються до прийнятого масштабу і наносяться на папір, кальку, лавсан, без застосування яких-небудь поправок за кривизну Землі. Таке креслення носить назву плану. Відповідно, на плані масштаб в різних його місцях і в різних напрямках однаковий. На картах де ж відтворюється вся земна поверхня або значні її частини, тут уже не можна знехтувати кривизною Землі.

Розгорнути сфероїдну поверхню на площину без складок і розривів неможливо. Тому перехід від еліпсоїда до площини відбувається при допомозі картографічних проекцій математичним методом. При цьому складок і розривів не буде, але елементи змісту карти, збережуть точне географічне положення, будуть мати деяке спотворення в границях контурів, або в співвідношенні площ.

Відповідно, земну поверхню на карті приходиться відображувати не з однаковим зменшенням по всіх її частинах, а спотворено: щоб уникнути спотворення, лінії витягують, а в місцях де повинні були би утворитися складки, укорочують. Таким чином, в різних місцях карти земна поверхня зменшується в різне число раз. Це значить, що масштаб на карті не постійний.

Зобразити сфероїдну земну поверхню на площині можна по різному, застосовуючи різні картографічні проекції і ставлячи при цьому певні математичні умови до одержаного зображення.

При цьому під певною умовою вираховують координати точок перетину меридіанів і паралелей і по цих точках вирисовують сітку меридіанів і паралелей, названою картографічна сітка.

Картографічна сітка служить основою при нанесенні всього іншого змісту карти.

Одним із головних елементів карти є умовні знаки.

Умовні знаки – це географічні символи за допомогою яких на карті показують вигляд розташування і форму розміри об’єктів.

Умовні знаки

№ п/п	Умовні знаки	Назви та характеристика об’єктів
1.		Пункти тріангуляції
2.		Річки і струмки різною шириною
3.		Озера: 1 прісні,2 солоні,3 гірко солоні
4.		Болота непрохідні і важко прохідні: 1) низькотрав'яні (осока, пухівка тощо); 2) високотрав'яні (очерет тощо); 3) мохові (1,8 - глибина болота в м)
5.		1, 2. Землі заболочені (луки, чагарники тощо); 3. Заболоченості на вузьких улоговинах
6.		Напрямок і швидкість течії річок в м/с
7.		Горизонталі основні та їхні підписи в метрах;
8.		Горизонталі основні потовщені
9.		Горизонталі додаткові((напівгоризонталі)
10.		Горизонталі допоміжні
11.		Горизонталі для зображення схилів
12. 13. 14.		Ліси: 1) хвойні (ялина, ялиця, сосна тощо); 2) листяні (дуб, бук, береза, клен, осика тощо); 3) мішані
		Рідколісся
		Вузькі смуги лісу та захисні лісонасадження шириною до 15 м
		Вузькі смуги кущів та живопліт
		Рілля

2.Хід роботи

Для виконання бібліографічного опису мені була видана топографічна карта, складена в масштабі 1:25000 та умовні знки.

Бібліографічний опис топографічної карти складається з чотирьох частин:

1. Реєстраційний опис

2. Вихідних та інших довідкових матеріалів

3. Характеристика карти по змісту

4. За рамочного оформлення карт

На даній карті (У-64-32-В-а) показано різні умовні знаки які описують дану карту.

Реєстраційний опис включає в себе відомості про призначення,масштаб, проекцію, в якій складена дана карта,виходи меридіан та паралелей.

Вихідні матеріали включають в себе рік видання та повторного видання карти,індекс видання карти,формат листа паперу,та в яких кольорах була видана карта.

Характеристика карти по змісту включає в себе розпізнавання всіх умовних знаків що є на карті наприклад: озера, річки, рельєф, болота, обриви, міста,села,та інші користуючись прийнятими умовними знаками.

За рамочне оформлення карти включає в себе номенклатуру,призначення, схематичне креслення, схилення магнітної стрілки,

масштаб, переріз рельєфу горизонталями, систему висот, шкалу нахилів та схему розташування листів.

3.Бібліографічний опис топографічної карти

Реєстраційний номер

Описувна карта є топографічною.Вона призначена для навчальних цілей і складена в масштабі 1:25000,одному сантиметру відповідає 250 м. на місцевості. Карта складена в проекції Гауса-Крюгера.

Картографічна територія обмежена меридіанами з довготами 7°45'-7°45'30〃 і паралелями і широтами 5°10'-54°05'.Дані виходи паралелей і меридіанів через 1 хв. На карті через 1 км проведена кілометрова сітка прямокутних координат в системі координат 1942 р. Карта складена по матеріалах аерофотознімання. Знімав Іванов І.П

Вихідні та інші довідкові матеріали

Карта видана повторно 1961 р. і віддрукована 1958р. Індекс видання карти Б-563 VII 61-К. Розмір карти по внутрішній рамці 34 см.а формат паперу листа А2. Карта однолиста і видана в таких кольорах:коричневий (рельєф, горизонталі,ярів),блакитний(показані елементи гідрографії озера річки),зелений(показані ліси рослинність), чорний (показано грунтові дороги та дороги без покриття).

Характеристика карти по змісту

Із геодезичних основ на карті показують пункти тріангуляції (08-04).

Із елементів гідрографії показані ріки (03-04),струмки(06-97), пересихаючі струмки (08-01), озера(05-03),джерела(09-01).На річках вказується їх назва (03-04),напрям(04-05),відмітка урізу води(03-05).

Рельєф на карті показаний способом горизонталей і рельєфних відміток. Суцільні горизонталі проведені через 5 м. Виділяють основні (06-04) потовщені(06-04) горизонталі, напівгоризонталі (07-03),і допоміжні горизонталі (07-04). На горизонталях даються їх підписи в метрах (07-04) і показані напрями схилу(07-01).

Із елементів мікрорельєфу показані яри (09-98), обриви(10-00).

Із елементів грунтово – рослинного покриву на карті показано рілля (08-99), сади(04-99), ліси(09-01), чагарники (06-99), болота(07-04),

Окремі дерева(10-99). Характеристика деревостою середня висота товщина і густота дерев (08-02).

Виділяють рідколісся (09-99), лісосмуги(04-05). Болота на карті характеризуються за рослинним покривом і прохідністю: прохідні(07-04).

На карті показано сільські населені пункти(09-03). В населених пунктах показані вулиці(07-98), забудована частина(04-99),

жилі(04-99),нежилі будинки(04-99),церкви(06-03). Даються назви населених пунктів(09-03), кількість будинків в них(09-03).

Із шляхів сполучення показані автогужові дороги:автостради і автомагістралі(05-04), поліпшені грунтові дороги (10-02),польові(05-01). На шосе вказується ширина покритої дороги,тип покриття(04-02).

За рамочне оформлення карти

Номенклатура У-32-64-В-а, призначена для вивчення на місцевості орієнтування, вирішення різноманітних господарських завдань,для складання різноманітних тематичних карт,а також дозволяють визначити склад об’єктів місцевості, їх характеристики, положення та розміри, вимірювати відстані між об’єктами, площі,висоти точок,перевищення, ухили,система координат 1942 р, схематичне креслення внизу,масштаб 1:25000, переріз рельєфу горизонталями через 10 метрів, Балтійська система висот.

4.Висновок

На даній лабораторній роботі я ознайомився та засвоїв особливості складання бібліографічного опису топографічних карт. Дізнався про те що до кожної карти виписуються такі вимоги:

1.Достовірна повнота відображення на карті стану місцевості на рік створення карти й діючих умовних знаків

2.Зведення аркушів карт по рамках за всіма елементами змісту між суміжними аркушами карт одного масштабу

3.Узгодження за основними елементами змісту між аркушами карт суміжних масштабів

4. Наочність і зручність у використанні

Отже можна сказати що бібліографічний опис топографічних карт є обов’язковим і необхідним при вивчені картографування.

---

Дата добавления: 2015-11-04