Задача 2. Молярна маса Pb3(OH)n(CO3)m:

Задача 1.

Вуглеводень – С₄Н₂:

Задача 2.

1. Молярна маса Pb₃(OH)_n(CO₃)_m:

М(Pb₃(OH)_n(CO₃)_m) = 3∙207/0,8013 = 775 г/моль

Враховуючи електронейтральність молекули складемо систему рівнянь:

Формула білил - Pb₃(OH)₂(CO₃)₂

1. Невідомі речовини:

A – PbO

B – Pb₃O₄

C – PbO₂

D – Pb

E – Pb(NO₃)₂

F – PbI₂

Рівняння реакцій:

Pb₃(OH)₂(CO₃)₂ = 3PbO + 2CO₂ + H₂O

6PbO + O₂ = 2Pb₃O₄

Pb₃O₄ + 4HNO₃ = PbO₂ + 2Pb(NO₃)₂ + 2H₂O

PbO + 2HNO₃ = Pb(NO₃)₂ + H₂O

Pb(NO₃)₂ + 2KI = PbI₂ + 2KNO₃

PbO + CO = Pb + CO₂

1. Причиною цього є токсичність солей Pb.

Задача 3.

1. Знайдемо обєм кисню, що прореагував:

4FeS₂ + 11O₂ = 2Fe₂O₃ + 8SO₂

n(FeS₂) = 48/120 = 0.4 моль

n(О₂) = 0,4*11/4 = 1.1 моль

V(О₂)_{прореаг} = 1.1*22.4 = 24.64 л

Всього в реакторі було:

V(О₂)_всього = 0,2*200 = 40 л

V(N₂) = 200 – 40 = 160 л

Після пропускання через розчин лугу газова суміш містить:

V(N₂) = 160 л

V(О₂)_зал = 40 – 24,64 = 15,36 л

φ(N₂) = 160/175,36 = 0,9124 = 91,24 %

φ(О₂) = 15,36/175,36 = 0,0876 = 8,76 %

1. Знайдемо кількості SO₂ та лугу:

n(SO₂) = 2*0.4 = 0.8 моль

n(KOH) = 1*1,2 = 1,2 моль

SO₂ в надлишку.

SO₂ + 2KOH = К₂SO₃ + H₂O

Отже спочатку при барботуванні утвориться 0.6 моль К₂SO₃. При цьому прореагує 0,6 моль SO₂. Решта SO₂ (0,2 моль) прореагує з сульфітом з утворенням

0,4 моль гідросульфіту:

SO₂ + К₂SO₃+ H₂O = 2КHSO₃

Кількості речовин у розчині:

n(КHSO₃) = 0.4 моль

n(К₂SO₃) = 0.6 – 0,2 = 0,4 моль

Концентрації:

С(КHSO₃) = С(К₂SO₃) = 0.4/1,2 = 0,33 М

3. Маса твердого залишку зменшиться у 120/80 = 1,5 рази

Задача 4.

1.

2.

Задача 5.

1. CaCO₃ = CaO + CO₂
2. р₁/Т₁ = p₂/T₂, відповідно р₂ = р₁Т₂/Т₁ = 1,2*(650+273)/(27+273)= 3,692 атм.

З цього випливає, що надлишковий тиск оксиду вуглецю складає 3,87 – 3,692 = 0,178 атм.

Кр = р(СО₂) = 0,178 атм.

м(СаО) = 56*0,178*101,3*10³*0,1/(8,314*923)= 13,2 г.

м(СО₂) = 13,2*44/56 = 10,4 г.

W(CaO) = 13,2/(25-10,4) = 90,4 %.

W(CaCO₃) = 100 – 90,4 = 9,6 %.

Задача 6.

При обробці лужного розчину бури пероксидом водню утворюється сполука – перборат натрію:

Na₂B₄O₇+2NaOH+4H₂O₂=4NaBO₃+5H₂O

BO₃^-+2I^-+3H⁺=B(OH)₃+I₂

I₂+2S₂O₃^2-=2I^-+S₄O₆^2-

Задача 7.

1. Pt, ХГ+досліджуваний розчин||KCl, Hg₂Сl₂, Hg

Реакція на хінгідронному електроді:

Реакції на каломельному електроді:

Hg₂ + 2e = 2Hg + 2Cl^-

Hg₂Cl₂ = Hg₂²⁺ + 2Cl^-

2. Потенціал хінгідронного електроду (ХQ – хінон, H₂Q – гідрохінон):

∆G = -RT lnK_p + RT ln([H_­2Q]/([Q][H⁺]²))

Враховуючи, що ∆G = -nFE, маємо

E = (-RTlnK_p)/(-nF) + (RT ln([H_­2Q]/([Q] [H⁺]²)/(-nF)

E = E˚+(RT ln[H⁺])F

Потенціал каломельного електроду:

∆G = (-RT lnK_p) + (RT ln([Cl^-]²[Hg₂²⁺]/[ Hg₂Cl₂])

E = ∆G/(-nFE)

= 0,3302 В.

3. ЕРС= E_хінг.­- E_кал = E˚_хінг +0,059lg[H⁺] - E_кал

рН = -lg[H⁺] = (E˚_хінг - E_кал – ЕРС)/0,059 = 3,28.

4. Хінгідронним електродом не можна користуватися в лужних розчинах, оскільки гідрохінон є слабкою кислотою. В лужних розчинах він сильно дисоційований, і концентрація його в насиченому розчині не є сталою. Даний електрод також не можна використовувати для вимірювання рН розчинів, що містять окисники та відновники, здатні вступати в реакцію з хінгідроном.

Дата добавления: 2015-11-04