Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

У пошуку відповіді на запитання, як правильно пишеться слово – ранДка чи ранТка (новий формат зустрічі львівських твіттерян – #twirantka), я натрапив на цікаву підбірку слів галицького діалекту –



У пошуку відповіді на запитання, як правильно пишеться слово – ранДка чи ранТка (новий формат зустрічі львівських твіттерян – #twirantka), я натрапив на цікаву підбірку слів галицького діалекту – словник львівського балаку.

 

Мені, як людині, що народилась та живе у Львові, стає дивно, коли хтось з українців не розуміє такі звичні для львів’ян слова – “кобіта” чи “канапка“. А справа вся в тому, що Західна Україна довгий час жила окремо від решти України, під владою то Австро-Угорщини, то Польщі, звідки і влилось у нашу мову стільки гарних слів. Певні слова разом з перекладом я викладую тут. Деякі з нищеприведених слів вживаються повсякденно у Львові і зараз, деякі можна почути лише у західноукраїнських селах, деякі зовсім застаріли. Отож…

 

Словник галицького діалекту*:

 

Алярм – сигнал, тривога

Амбулянс – медична допомога

Андрус – злодій

Андрути – вафлі

 

Багнет – штик

Балакати – говорити (балак – розмова)

Бальон – повітряна куля

Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою

Баняк – каструля

Батяр – шибеник, хуліган

Бздура – нісенітниця

Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися

Біня – дівчина

Брама – ворота

Бусько – лелека

 

Вар’ят – божевільний

Вельон – фата молодої

Виходок – вбиральня

Вуйко – дядько

Вуйна – тітка

 

Галіція – Галичина

Гальба – кухоль

Гара – горілка (або самогон)

Гонор – честь

Гречний – ввічливий

Гуляти – танцювати

 

Ґазда – господар

Ґаляретка – желе, мармелад

Ґудз – вузол

 

Дефіляда – парад

Дзиґар – 1. сигирета 2. годинник (Дзиґарок)

Дупа – попа

 

Жовнір – солдат, воїн

 

Забава – свято, танці

Заліско – праска (утюг)

Зафундувати – виставляти

Захцянка – бажання

Зимно – холодно

Зупа – cуп

 

Камізелька – жилет, безрукавка

Канапа – диван

Канапка – бутерброд

Калапуцькати – мішати

Карамболь – зіткнення

Кашкіт (кашкет) – кепка

Каштелян – комендант

Квасний – кислий

Келих – чарка

Кнайпа – бар, ресторанчик, забігайлівка

Кобіта – жінка, дівчина

Колєжанка – товаришка

Креденс – шафа зі скляними дверцятами

Кремпуватися – соромитися

Кримiнал – тюрма

Криж – полотно, сукно, відріз тканини

Крижі – нижня частина спини

Криївка – таємне сховище

Ксьондз – священник

Кумпель – товариш

Куцати – блювати, ригати

Куця – свиня

 

Легінь – юнак

Летовище – аеропорт



Лєгуміна – десерт

Локаль (льокаль) – 1. ресторан, шинок 2. Квартира

Люстро – дзеркало

Люфа – дуло

Льох – підвал

Льоха – свиня (яка має народити)

 

Мантилепа – неохайна людина

Маринарка – піджак

Марципан – делікатес

Морва – шовковиця

Москаль – росіянин

Мешти – туфлі

 

Нагла поміч – швидка допомога

Нагнітки – мозолі

Нарваний – наглий

Небіжчик – покійник

Нездалий – непридатний

Ногавиця – штанина

 

Обійстя – подвір’я

Обмова – плітки

Обрус – скатертина

Одір (вогір, оґєр) – некастрований кінь

Оздоба – прикраса

Оферма – незграба

 

Пательня – сковорідка

Пацьорки – намисто

Паця’ – порося

Пащекувати – грубо говорити

Писок – рот, стулити писок – сидіти тихо

Пінда – дівчина-підліток

Пляцки (пляцок) – солодкий періг або деруни, картопляники

Покій – кімната

Помарніти – схуднути

Презент – подарунок

Проплі – перхоть

Прятати – прибирати

ПублІка – шльондра

Пуделко – коробочка

Пулярус (полярес) – гаманець

Пуцувати – чистити

Пуцька – прутень, статевий член


Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 26 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
«Новая девочка»: Астрель / АСТ; М 7 страница | У західних слов'ян колядники починали ходити ще під час передріздвяного посту; у південних слов'ян - з дня св. Гната (20.XII/2.I). Але найбільш типовим періодом колядування вважалися перші три дні

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)