Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Список питань на модуль із спецкурсу «основи нейрохімії»



СПИСОК ПИТАНЬ НА МОДУЛЬ ІЗ СПЕЦКУРСУ «ОСНОВИ НЕЙРОХІМІЇ»

Біохімічні особливості нервової системи

Нуклеїнові кислоти мозку.

Фонді вільних амінокислот мозку. Формули амінокислот.

Формули ГАМК, N-ацетиласпарагінової кислоти, таурину, цистатіоніну, мелатоніну, серотоніну.

Амінокислоти-нейромедіатори.

Глутаматдегірогеназа, реакція, роль.

Аспартат-малатний шунт, роль, реакції, ферменти.

Цикл реамінування дезаміно-НАД, функція, реакції, ферменти.

Глутамінсинтетазна реакція, роль.

Функції глутамата в головному мозку, нейропатології. Транспорт з глії в нейрони.

Глутаміназа, реакція, роль.

Підвищена чутливість до глутамату натрію.

ГАМК-шунт, роль, реакції, ферменти.

Гліцин, роль у головному мозку, гіпергліцинемія, нейропатології.

Цистатіонін, роль у головному мозку, нейропатології.

Реакція утворення цистатіоніну, ферменти.

Таурин, роль у головному мозку, синтез (реакції, ферменти), тауриновий дефіцит, використання, енергетичні напої.

Триптофан, фенілаланін і тирозин, синтез, ферменти (ацетилтрансферази й ацетилсеротонінметилтрансфераза, роль), фенілкетонурія.

Гістидин, роль у головному мозку.

Лізин, роль у головному мозку, порушення метаболізму.

Аргінін, роль у головному мозку, нейропатології. Орнітиновий цикл, ферменти.

Гематоенцефалічний бар’ер, функції, транспорт крізь ГЕБ, сполуки, що проникають крізь ГЕБ. Трансцитоз, опосередкований рецепторами.

Білки нервової системи. Специфічність білків нервової тканини.

Калбіндини, аннексини. "EF-pyка".

Білок S-100, біологічна активність, роль, зв’язування кальцію.

Кальмодулін, кальцинейрин, GAP-43, кальцинейрин, фосфоміристин.

Мікротрубочки і нейрофіламенти. Нейротубулін. Актоміозинподібні білки, нейростенін.

Аксоплазматичний тік. Аксонний транспорт (які сполуки переміщуються, швидкість).

Синапсини, роль.

b-APP. Хвороба Альцгеймера. β-секретаза.

Мієлін. Структура. Ліпіди мієліну. Білки мієліну (катіонний білок мієліну, білок Фолча, 2’,3’-циклічний нуклеотид 3’-фосфодиестераза).

 

Метаболізм мозку

Споживання кисню головним мозком.

Споживання глюкози головним мозком.

Наслідки нестачі глюкози у головному мозку.

Транспорт глюкози у мозок.

Запаси глікогену у головному мозку.

Основний шлях окислення глюкози у головному мозку.

Лімітуючі реакції гліколізу, ферменти, їх регуляція. Солюбілізація гексокінази у зовнішній мітохондріальній мембрані.



Піруватдегідрогеназна реакція у головному мозку, регуляція.

Лімітуючі реакції ЦТК, ферменти, їх регуляція.

Мітохондрії нейронів та їх локалізація, інтенсивність окислення у дихальному ланцюгу.

Макроергічні сполуки у головному мозку.

 

 

Нейропептиди

Утворення нейропептидів з попередників.

Вплив нейропептидів на синаптичну передачу.

Рецепція нейропептидів, трансдукція сигналу.

Родини нейропептидів, представники, їх функції:

тироліберин, кортиколіберин, соматостатин.

Опіоїди й опіати.

Опіоїдні нейропептиди, функції, попередники, рецептори, вплив на синаптичну передачу, опіоїди непептидної природи.

Агоністи опіоїдних рецепторів, алкалоїди морфію та їх похідні (морфін, кодеїн, героїн, папаверин, но-шпа).

Дія наркотиків на опіоїдні рецептори.

Анальгетична функція опіоїдних нейропептидів, механізм.

Участь опіоїдних нейропептидів у стресі.

АКТГ, функція.

Вазопресин, окситоцин, функція.

Нейропептиди ШКТ. Нейропептид Y, функція. ВІП, функція. Холецистокінін, функція. Речовина Р, участь у відчутті болю.

Бомбезин, функція.

Брадікінін і ангіотензин ІІ, функція.

Атріопептиди, функція.

Ендозепіни, функція.

Співробітництво нейропептидів і нейромедіаторів, приклади.

 

Нейромедіатори

Метаботропні й іонотропні рецептори, приклади.

Холінергічна система. Роль холінорецепторів, патології.

Біосинтез ацетилхоліну, інактивація в синаптичній щілині.

Холінорецептори, регуляція.

Агоністи й антагоністи холінергічних синапсів.

Ботулінічний токсин, механізм дії на синаптичну передачу і на організм взагалі, походження.

ДФФ, фізостигмін, езерин, зарин і табун, місцеві анестетики, α-нейротоксини зміїної отрути, кураре, гістрионітоксин, механізм дії на синаптичну передачу і на організм взагалі, походження.

Катехоламіни. Вплив на ЦНС. Рецептори, трансдукція сигналу.

Інактивація катехоламінів. Реакції, ферменти.

Адренорецептори, нейропатології.

Дофамін, роль у ЦНС, синтез, інактивація в синаптичній щілині.

Дофамінові рецептори, нейропатології, трансдукція сигналу.

Фактори внутрішнього підкріплення.

Бромкриптин, апоморфін, метоклопрамід, хлорпромазин, галоперидол, клозапін, амфетаміни, «Екстазі», кокаїн, антидепресанти, механізм дії на синаптичну передачу і на організм взагалі, походження.

Серотонін, мелатонін. Рецептори, синтез, інактивація в синаптичній щілині, роль у ЦНС, реакції утворення, ферменти, нейропатології.

Глутамат, рецептори, ко-активатори, роль, нейропатології, інактивація в синаптичній щілині.

NMDA, каїнова кислота, механізм дії на синаптичну передачу і на організм взагалі, походження.

Кетамін, феніциклідин, функція, механізм дії на синаптичну передачу і на організм взагалі, походження.

Екзайтотоксичність.

Фармакологічний препарат глутамату.

Бензодіазепіни, барбітурати, функція, механізм дії на синаптичну передачу і на організм взагалі, походження.

ГАМК, рецептори, роль, синтез, нейропатології, інактивація в синаптичній щілині.

Бікукулін, ендозепіни і барбітурати, механізм дії на синаптичну передачу і на організм взагалі, походження.

 


Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 16 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
изумительный, поразительный, удивительный, шокирующий | Крымский государственный медицинский университет им. С. И. Георгиевского

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)