МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. Богомольця
КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ
ТА ІМУНОЛОГІЇ
Контрольна робота №2 з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів фармацевтичного факультету
з заочною формою навчання
Київ – 2012
Завдання до контрольної роботи №2 підготовлені на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Автори: завідувач кафедри, академік НАН та НАМН України, професор Широбоков В.П., доценти кафедри Якименко А.І. та Тарасов Т.Н.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. Богомольця
КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ
ТА ІМУНОЛОГІЇ
Контрольна робота №2 з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів фармацевтичного факультету
з заочною формою навчання
Київ – 2010
КОНТРОЛЬНА РОБОТА №2
В контрольну роботу входить 2 питання з спеціальної мікробіології та вірусології, задача та 3 тестові завдання, які необхідно дати письмові відповіді згідно з варіантом. При цьому номер варіанта контрольної роботи співпадає з останньою цифрою номера залікової книжки студента.
Наприклад: остання цифра залікової книжки – 5.
Студент дає відповідь на питання: 1,5; 2,5; задачу 3,5, тести 4,5.
Робота повинна бути надрукована комп’ютерним способом.
На титульній сторінці студент вказує таку інформацію:
Національний медичний університет
імені О.О. Богомольця
Фармацевтичний факультет (заочне відділення)
Кафедра мікробіології, вірусології та імунології
(Завідувач кафедри академік НАН та НАМН України,
д.м.н., професор В.П. Широбоков)
КОНТРОЛЬНА РОБОТА №2
студента________групи
прізвище, ім’я та по-батькові (повністю)
№ залікової книжки
Київ, 201_ рік
Контрольна робота повинна бути здана на кафедру мікробіології відповідальному за фармацевтичний факультет в термін, визначений деканатом.
Адреса кафедри мікробіології:
03057, Київ-57, проспект Перемоги, 34,
санітарно-гігієнічний корпус, кафедра мікробіології, вірусології та імунології
Тел. кафедри: 454-49-48.
1. СПЕЦІАЛЬНА БАКТЕРІОЛОГІЯ
1.1. Кишкова паличка, як представник нормальної мікрофлори та діареєгенні варіанти.
1.2. Сальмонели – збудники генералізованої інфекції та гострих гастроентеритів.
1.3. Патогенні стафіло- та стрептококи.
1.4. Патогенні грамнегативні коки: менінгококи та гонококи.
1.5. Коринебактерії дифтерії та інші патогенні і непатогенні коринебактерії.
1.6. Мікобактерії туберкульозу та атипові мікобактерії.
1.7. Збудники зоонозних інфекцій: чуми, бруцельозу, туляремії, сибірки.
1.8. Збудники спірохетозів: сифілісу, бореліозів, лептоспірозу.
1.9. Клостридії – збудники раневих інфекцій: газової гангрени і стовбняка.
1.0. Псевдомонас аеругіноза (паличка синьо-зеленого гною) та інші псевдомонади – здудники захворювань людини і рослиин.
| |
П р и м і т к а: | Відповідаючи на поставлене питання потрібно висвітлити такі аспекти біології збудника та патологію, що він спричиняє: |
1. Історія відкриття.
2. Класифікація.
3. Морфологія.
4. Культуральні властивості.
5. Біохімічна активність.
6. Антигенна будова.
7. Чутливість до дії фізико-хімічних факторів.
8. Фактори патогенності. Їх визначення.
9. Роль в патології людини.
10. Епідеміологія захворювань.
11. Патогенез та імуногенез.
12. Методи мікробіологічної діагностики.
13. Специфічне лікування, препарати.
14. Специфічна профілактика, препарати.
15. Для тем: 1.1., 1.2., 1.3, 1.9, та 1.0. – мікроорганізми – як контамінанти лікарських засобів.
2. СПЕЦІАЛЬНА ВІРУСОЛОГІЯ
2.1. Віруси гепатитів з парентеральним механізмом передачі: ВГв, ВГД, ВГС.
2.2. Параміксовіруси: парагрипу, паротиту, кору, респіраторно-синцитіальний вірус.
2.3. Ентеровіруси поліомієліту, Коксакі та ЕСНО.
2.4. Віруси гепатитів з фекольно-оральним механізмом передачі: ВГА, ВГЕ.
2.5. ВІЛ (віруси імунодефіциту людини).
2.6. Герпесвіруси.
2.7. Аденовіруси.
2.8. Віруси грипу.
2.9. Арбовіруси: віруси кліщового та японського енцефалітів, омської та кримської геморагічних лихоманок. Віруси тропічних лихоманок.
2.0. Вірус сказу.
| |
П р и м і т к а: | Відповідаючи на поставлене питання потрібно висвітлити такі аспекти біології збудника та патологію, що він спричиняє: |
1. Класифікація: родина, рід.
2. Характеристика віріона: форма тип симетрії, прикубічному типі – кількість капсомерів, діаметр.
3. Хімічний склад: білки, нуклеїнова кислота, інші компоненти.
4. Геном. Для РНК – полярність.
5. Стратегія геному. Етапи взаємодії з чутливою клітиною.
6. Методи культивування.
7. Антигенна будова.
8. Чутливість до фізико-хімічних факторів.
9. Роль в патології людини.
10. епідеміологія захворювань.
11. Патогенез та імуногенез.
12. Лабораторна діагностика.
13. Специфічне лікування, препарати.
14. Специфічна профілактика, препарати.
3. ЗАДАЧІ
Задача № 3.1.
До бактеріологічної лабораторії направлено матеріал (виділення з рани та біоптати взяті на межі некротизованої і нормальної тканини) від хворого з підозрою на газову анаеробну інфекцію рани, отриманої під час автомобільної аварії.
1. Які методи дослідження можна використати для підтвердження чи відхилення цього діагнозу.
2. Які мікроорганізми є причиною газової гангрени?
3. Які мікроорганізми сприяють розвитку анаеробної інфекції ран?
4. Які морфологічні особливості клостридії перфрінгенс?
5. Дайте оцінку мікроскопічній діагностиці газової гангрени, як фарбуються за Грамом збудники газової гангрени? Як фарбується за Бурі-Гінсом клостридія перфрінгенс у виділеннях з рани хворих на газову гангрену?
6. Назвіть методи створення анаеробних умов для культивування облігатних анаеробних бактерій.
7. В чому полягає прискорений метод діагностики газової гангрени?
8. Які методи лікування газової гангрени?
9. Які заходи необхідні для можливого попередження розвитку анаеробної інфекції ран?
Задача № 3.2.
В інфекційну лікарню поступив хворий з тонічними скороченнями жувальних, мімічних та потиличних м’язів. При збиранні анамнезу та обстеженні лікар виявив: хворий тиждень тому під час роботи на городі пошкодив ногу. Однак до лікарні не звернувся і ніяких заходів не було вжито. Попередній діагноз: стовбняк (правець).
1. Який мікроорганізм спричиняє це захворювання? Назвіть його латинською мовою.
2. Яку морфологічну особливість має збудник стовбняка?
3. Чим діє збудник стовбняка на організм людини?
4. Який патогенез захворювання?
5. Які методи мікробіологічної діагностики стовбняка?
6. Які препарати використовують для лікування стовбняка?
7. Які препарати використати для специфічної профілактики стовбняка?
8. Яку помилку допустив хворий? А якби він звернувся в хірургічний кабінет поліклініки, то яка булаб тактика хірурга?
Задача № 3.3.
У дитини віком 5 місяців зявились гострі розлади функції кишківника, пронос, болі в животі. Лікар-педіатр поставив попередній 2 діагноз: гостре кишкове захворювання. Колі-ентерит?
1. Які матеріали від хворого необхідно направити в бактеріологічну лабораторію з метою визначення етіології захворювання?
2. Які методи мікробіологічної діагностики колі-ентеритів застосовуються?
3. Який склад середовища Ендо?
4. На які групи залежно від факторів патогенності, клініки та епідеміології поділяють діареєгенні кишкові палички?
5. За якими властивостями відносять кишкову паличку в групу діареє генних?
6. Чи можна на підставі лише морфологічних, культуральних і біохімічних властивостей виділених бактерій поставити діагноз «колі-ентерит»?
7. Яка серологічна реакція використовується з метою діагностики колі-ентериту і дайте їй оцінку.
8. Які препарати використовують для лікування колі-ентериту?
Задача № 3.4.
На прийом до лікаря-венеролога звернувся хворий чоловік К., 35 років, з скаргами на появу на статевому органі виразки та збільшення лімфатичного пахового вузла зліва. Хворіє другий тиждень. Лікар після огляду охарактеризував виразку як твердий шанкр. При мікроскопії, тканинної рідини одержаної з виразки, виявлені спірохети. Реакція Вассермана негативна. Поставлено діагноз: «Первинний серонегативний сифіліс».
1. Як називається збудник сифілісу латинською мовою?
2. Які методи мікроскопії використовують для виявлення збудника сифілісу?
3. Які інші методи діагностики сифілісу використовують для постановки діагнозу?
4. Яка з серологічних реакцій найбільш чутлива?
5. Які стадії патогенезу виділяють при сифілісі?
6. Які препарати використовують для лікування сифілісу?
Задача 3.5.
На підставі анамнестичних і клінічних даних хворому з симптомами гострого респіраторного захворювання (t° – 38,9°С, сильний головний біль, нестерпний кашель, виділення з носа) лікар поставив діагнос «Грип».
1. До якої родини належить вірус грипу?
2. Не складний чи простий вірус грипу?
3. Який тип нуклеїнової кислоти притаманний вірусам грипу та які особливості геному?
4. Яку будову має суперкапсидна оболонка вірусу?
5. Які антигени має вірус грипу? Дайте визначення: «Антигенний шифр» і «Антигенний дрейф»?
6. В яких живих системах розмножується вірус?
7. Що є матеріалом для вірусологічного та серологічного дослідження при грипі?
8. Як виділити та виявити вірус грипу?
9. Як ідентифікувати вірус?
10. Які реакції використовують для серологічної діагностики грипу? Дайте оцінку цього методу діагностики?
11. Які противірусні препарати можна використати для лікування грипу?
12. Які препарати можна використати для специфічної профілактики грипу? Чому вакцинація населення проведена перед початком спалаху грипу живою грипозною вакциною виготовленою з вірусу, що викликав попереднюепідемію, може бути неефективною?
Задача 3.6.
Від хворого з підозрою на черевний тиф (хворіє 3 дні) в лабораторію надіслана.кров. Засіяна на середовище – 10 % жовчний бульон. Після інкубації в термостаті протягом 24 годин при температурі 37°С на середовищі Ендо виросли дрібні, прозорі, безколірні колонії.
1. Який метод мікробіологічної діагностики використаний в цьому випадку? Що ще можна досліджувати на цій стадії захворювання?
2. З якого дня захворювання можна використовувати цей метод діагностики?
3. Яку кількість крові беруть у дорослих для дослідження?
4. Які стадії патогенезу виділяють при тифі та паратифах А і В?
5. Які матеріали від хворого можна досліджувати на пізніх стадіях захворювання?
6. Як росте збудник черевного тифу на середовищі Ендо, вісмутсульфіт агарі та м’ясо-пептонному бульоні?
7. Які серологічні реакції використовують для серологічної діагностики черевного тифу?
8. Дайте оцінку реакції Відаля?
9. Які препарати використовують для лікування?
10. Чим здійснюється специфічна профілактика черевного тифу і паратифів А і В?
Задача 3.7.
До лікаря-педіатра звернулась мати з хворою дитиною 6 років. Після перенесеного гострого бронхіту і лікування антибіотиками у дитини почались розлади функції шлунково-кишкового тракту: безпричинна діарея, напади нудоти, болі в животі. Лікар запідозрив дисбактеріоз і призначив мікробіологічне дослідження фекальних мас.
Результат бактеріологічного дослідження фекалій:
№ п/п | Мікрофлора | Норма (куо на 1 г) | У хворого |
1. 2. 3. 4.
5. 6. 7. 8. | Патогенні ентеробактерії................................................................................................ Загальна кількість кишкової палички........................................................................... Гемолізуюча кишкова паличка...................................................................................... Умовно-патогенні ентеробактерії (протеї, клеблієлла, ентеробактер, цитробактер та інші)............................................................................................................................. Стафілококи.................................................................................................................... Лактобактерії................................................................................................................... Біфідобактерії................................................................................................................... Гриби роду Кандіда......................................................................................................... |
106-4·108
до 104–105 до 104 106 і вище 108 і вище до 103 |
2·105
3·105 107 6·104 |
Заключення: Дисбактеріоз. Кандидоз кишечника.
1. Назвіть типових представників шлунково-кишкового тракту.
2. Які функції має нормальна мікрофлора людини?
3. Що таке дисбактеріоз і дисбіоз?
4. Який метод діагностики застосовується?
5. За якими критеріями диференціюють дисбактеріоз від гострого кишкового захворювання.
6. Які препарати використовують для лікування дисбактеріозу. Що таке еубіотики?
7. Яка морфологія грибів роду Кандіда?
8. Які Ви знаєте протигрибкові антибіотики та який їх механізм дії?
Задача 3.8.
Лікаря-педіатра викликали до хворої дівчинки 4 років. Як повідомили бальки, дитина хворіє вже добу. Хвора скаржиться на болі в горлі в глотці при ковтанні. З’явилась одутлість обличчя, припухлість шиї та адинамія з ознаками сонливості. При обстеженні зіву на мигдаликах виявлено сіро-білий наліт щільно зв’язаний з тканинами. Лікар запідозрив дифтерію і надіслав матеріал до лабораторії.
1. Який матеріал беруть від хворої дитини для бактеріологічного дослідження з метою встановлення діагнозу?
2. Які методи дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?
3. На підставі яких ознак виділуну культуру можна ідентифікувати як коринебактерію дифтерії?
4. Які тести дозволяють встановити біовар?
5. Яке дослідження дозволяє вважати коринебактерію дифтерії збудником дифтерії?
6. Який препарат використовується для специфічної профілактики лікування дифтерії і як його отримують?
7. Яка вакцина використовується для профілактики дифтерії? Хто, коли і як її отримав?
Задача 3.9.
Хворий М., 48 років, скаржиться на швидку стомлюваність, поганий сон, зниження апетиту, головний біль, нічну та ранкову пітливість, гарячку субфебрильного типу (до 37,5°С), кашель з виділенням гнійного харкотиння. На підставі клінічних та рентгенологічних даних лікар запідозрив у хворого туберкульоз легенів.
1. Назвіть латинською мовою збудника, який найчастіше спричиняє це захворювання?
2. Який матеріал від хворого необхідно взяти для мікробіологічного дослідження?
3. За допомогою яких методів можна виявити збудника в досліджуваному матеріалі?
4. Який метод фарбування препаратів використовується і який вигляд має збудник туберкульозу в препараті?
5. Що необхідно зробити, якщо при наявності типових клінічних симптомів мікроскопія нативного харкотиння дає негативний результат?
6. Який метод діагностики туберкульозу дозволяє отримати достовірну і відповідно швидку відповідь?
7. Яке живильне середовище використовують для виділення збудника туберкульозу з матеріалу?
8. Які фактори вірулентності є у мікобактерій?
9. Що таке первинний туберкульозний комплекс?
10. Що таке проба Манту?
11. Які препарати використовують для лікування туберкульозу?
12. Яку вакцину використовують для профілактики туберкульозу? Хто, коли і як її отримав?
Задача 3.10.
Хворому хлопчику К., 13 років, лікар поставив первинний діагноз «Гостре респіраторне захворювання». Через 5 днів стан хворого майже нормалізувався. А ще через 2 дні настало різке погіршення, температура підвищилась до 38°С. З’явились менінгіальні симптоми. Дитина була госпіталізована до стаціонару, де на 4-й день перебування у неї виявлені паралічі нижніх кінцівок. Діагноз – поліомієліт.
1. До якої родини та роду належать віруси поліомієліту?
2. Яку ультраструктуру та хімічний склад мають віруси поліомієліту?
3. Яка чутливість вірусів поліомієліту до фіз.-хім. чинників.
4. Опишіть патогенез поліомієліту.
5. Якими методами можна виділити віруси поліомієліту з матеріалу від хворого?
6. Як ідентифікувати виділений вірус?
7. Які особливості має серологічна діагностика поліомієліту?
8. Чи існує специфічна профілактика поліомієліту? Які ви знаєте вакцини? Їх порівняльна оцінка.
4. Тестові завдання.
Відповідно до варіанту в завданні 4 слід дати відповідь на три питання. Кожне питання містить 5 відповідей. Виберіть правильну і напишіть її напроти літери питання:
4... а) –
б) –
в) –
4.1.
а) У якого з мікроорганізмів відсутні структури, що ушкоджуються антибіотиками пеніцилінового ряду?
А. Streptococcus pneumoniae
В. Staphylococcus aureus
С. Streptococcus pyogenes
D. Mycoplasma hominis
Е. Neiseria gonorhoea
б) Від хворого з підозрою на черевний тиф виділено чисту культуру збудника, яку ідентифіковано за морфологічними, культуральними та біохімічними властивостями як сальмонелу тифу. Яке дослідження слід застосувати для остаточної ідентифікації збудника?
A. Серодіагностику.
B. Сероідентифікацію.
C. Алергодіагностику.
D. Антибіотикограму.
E. Фаготипування.
в) Хто з вчених отримав інактивовану вакцину проти поліомієліту?
А. Л.Пастер
С. Г.Рамон
В. А.Себін
D. Д.Солк
Е. Л.Ценковський
4.2.
а) До яких речовин за хімічною будовою належать мікробні екзотоксини?
А. Білки
В. Ліпіди
С. Полісахариди
D. Фосфоліпіди
Е. Ліпополісахариди
б) Від хворого з гострим запаленням легень було досліджене харкотиння. В мазках, виготовлених з харкотиння, зафарбованих за Грамом, виявили Грам-позитивні коки, оточені макрокапсулою. Який мікроорганізм найбільш вірогідно є причиною захворювання?
A. Streptococcus pneumoniae
B. Clebsiella pneumoniae
C. Haemophilus influenzae
D. Staphylococcus aureus
E. Escherichia coli
в) Яка клінічна ознака притаманна вірусам Коксакі В при парентеральному введенні новонародженим мишам?
А. Жовтяниця
В. Порушення дихання
С. Спастичні паралічі
D. В’ялі паралічі
Е. Поява набряків
4.3.
а) До яких речовин за хімічною будовою належать мікробні ендотоксини?
А. Білки
В. Ліпопротеїни
С. Полісахариди
D. Фосфоліпіди
Е. Ліпополісахариди
б) Який з токсинів стафілококів зумовлює відшарування епідермісу при пухирчатці у дітей?
A. Гемотоксин
B. Лейкоцидін
C. Ентеротоксин
D. Ексфоліативний токсин
E. Токсин синдрому токсичного шоку
в) Представники якого з родів пікорнавірусів мають тропізм до верхніх дихальних шляхів?
А. Enterovirus
В. Rhinovirus
С. Cardiovirus
D. Aphtovirus
Е. Hepatovirus
4.4.
а) Які клітини імунної системи продукують антитіла?
А. Макрофаги
В. Т-лімфоцити
С. Стовбурові клітини
D. Плазмоцити
Е. Мікрофаги
б) Хворого (почувається хворим 3 дні) госпіталізовано в інфекційну клініку з попереднім діагнозом: черевний тиф. За яким методом можна підтвердити діагноз?
A. Виділення розеолокультури.
B. Виділення гемокультури.
C. Виділення копрокультури.
D. Виділення уринокультури.
E. Виділення чистої культури з жовчі
в) Які розміри має вiрус грипу?
А. 80-120 нм
В. 27-32
С. 40-50 нм
D. 200-250 нм
Е. 2-3 мкм
4.5.
а) Які клітини використовують як продуценти моноклональних антитіл?
А. Гібридоми
В. Плазмоцити
С. В-лімфоцити
D. Т-лімфоцити
Е. Макрофаги
б) В інфекційне відділення лікарні госпіталізовано хворого зі скаргами на нудоту, рідкі випорожнення зі слизом і прожилками крові, підвищення температури тіла, слабкість. Лікар запідозрив шигельоз. Який метод лабораторної діагностики найдоцільніше призначити для підтвердження діагнозу?
A. Бактеріологічний.
B. Серологічний.
C. Мікологічний.
D. Мікроскопічний.
E. Протозоологічний.
в) Який геном має вiрус грипу?
А. Позитивну РНК
В. Позитивну ДНК
С. Негативну РНК
D. Негативну ДНК
Е. Позитивну РНК в комлексі із зворотньою транскриптазою
4.6.
а) Яка морфологічна ознака дозволяє відрізнити C. diphtheriae від інших бактерій?
А. Спора
В. Включення волютину
С. Капсула
D. Фімбрії
Е. Джгутики
б) При рості на м'ясо-пептонному бульйоні стафілококи викликають:
А. Дифузне помутніння
B. Пристінний ріст
C. Утворення осаду
D. Утворення плівки
E. Ростуть у вигляді тяжів
в) Який тип ЦПД притаманний ентеровірусам?
А. Симпластоутворення
В. Гроновидна дегенерація
С. Вогнищева дегенерація
D. Проліферація
Е. Повна дегенерація
4.7.
а) Поліморфізм мікоплазм обумовлений відсутністю у них:
А. Війок
В. Спори
С. Капсули
D. Цитоплазматичної мембрани
Е. Клітинної стінки
б) Для культивування патогенної Treponema pallidum проводять?
А. Посів на сироватковий агар
В. Посів на яєчне середовище Левенштейна-Йенсена
С. Інфікування кролів у яєчко
D. Інфікування мишей внутрішньовенно
Е.Інфікування клітинних культур
в) Який геном має вiрус гепатиту В?
А. Двонитчасту ДНК лiнiйну
В. Однонитчасту ДНК лiнiйну
С. Двонитчасту кiльцеву ДНК з дефектом однієї нитки
D. Двонитчасту РНК фрагментовану
Е. Однонитчасту РНК лiнiйну, нефрагментовану
4.8.
а) Відсутність інтронів характерна для:
А. Грибів
В. Бактерій
С. Вірусів
D. Найпростіших
Е. Рослин
б) Які з видів шигел здатні повільно ферментувати лактозу?
A. Sh.dysenteriae.
B. Sh.flexneri.
C. Sh.boydii.
D. Sh.sonnei.
в) Який геном у герпесвірусів:
А. ДНК двониткова, лінійна;
В. РНК однониткова, кільцева;
С. ДНК двониткова, кільцева;
D. РНК двониткова, кільцева;
Е. РНК однониткова, фрагментована.
4.9.
а) При якому із перерахованих режимів здійснюють стерилізацію в автоклаві?
А. 150°С, 10хв.
В. 100°С, 60хв.
С. 120° С, 30хв.
D. 90°С, 90хв.
Е. 70°С, 120хв.
б) Матеріалом для мікробіологічної діагностики менінгококового менінгіту служить:
А. Ліквор
B. Кров
C. Випорожнення
D. Харкотиння
E. Сеча
в) З кількох капсомерів побудований капсид пікорнавірусів?
А. 9
В. 32
С. 60
D. 160
Е. 252
4.0.
а) Які речовини мікробного походження використовують для одержання анатоксинів?
А. Ендотоксини
В. Компоненти клітинної стінки
С. Екзотоксини
D. Ферменти
Е. Нуклеїнові кислоти
б) Яка культуральна властивість не притаманна холерному вібріону?
A. Швидкий ріст
B. Потреба в лужному середовищі
C. Аеробні умови
D. Необхідність кислого середовища
E. Невибагливість до поживного середовища
в) Вiрус гепатиту А належить до родини:
А. Hepadnaviridae
В. Flaviviridae
С. Arenaviridae
D. Picornaviridae
Е. Poxviridae
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія. – Тернопіль, Укрмедкнига, 2004.
2. Воробьев А.А., Кривошеин Ю.С., Широбоков В.П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии.— М., 2002, 2009
3. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Медична мікробіологія, вірусології та імунологія. – Київ, 2009.
4. Дикий И.Л. и др. Микробиология (руководство к лабораторным занятиям). – Киев «Феникс», 2004.
5. Воробьев А.А., Быков А.С. Пашков Е.П., Рыбакова А.М. Микробиология. – М.: Медицина, 1998.
6. Пяткін К. Д., Кривошеїн Ю. С. Мікробіологія.— К., 1992.
7. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М. 2004.
8. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М. 2005, 2008.
9. Державна Фармакопея України. – Харків, 2001.
10. Інструкція із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів. Наказ Міністерства охорони здоров’я України №275 від 15.05.2006 року.
11. Широбоков В.П., Янковський Д.С., Димент Г.С. Мікробна екологія людини з кольоровим атласом. Навчальний посібник.— К., 2009.-312 с.
12. Маянский А.Н. – Патологическая микробиология. – Н.Новгород, 2009.
13. Дзюблик І.В., Широбоков В.П. Грип та його профілактика. К. 2005.
14. Фролов А.Ф., Шевченко Л.Ф., Широбоков В.П. Практическая вирусология. – К., 1989.
15. Возианова Ж.И. Инфекционные и паразитарные болезни. К. «Здоров’я», т.1. – 2000, т.2. – 2001, т.3. – 2002.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 46 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Задачи по теме: «Трансмиссивные инфекции» | | | - Составление индивидуального |