Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тести з дисципліни: «Загальні питання методики» для студентів 31 Т групи:



Тести з дисципліни: «Загальні питання методики» для студентів 31 Т групи:

 

 

№ з/п

 

 

Питання та варіанти відповідей

Правильна відповідь

1.

Методика трудового навчання – це:

1. Дидактична наука.

2. Дидактично обґрунтована система знань, умінь і навичок.

3. Знання, вміння, навички.

4. Принципи трудового навчання.

 

2.

Майбутній вчитель трудового навчання повинен вміти:

1. Читати з конспекту.

2. Відпочивати.

3. Критикувати учнів.

4. Правильно організовувати суспільно-корисну продуктивну працю учнів різного віку в школі та поза школою.

 

3.

При вивченні загальних питань методики треба спиратися на знання з:

1. Педагогіки і психології.

2. Фізики і механіки.

3. Логіки та естетики.

4. Філософії та соціології.

 

4.

Предмет Загальні питання методики готує до:

1. Виступу.

2. Навчання.

3. Педагогічної практики в школі.

4. Екскурсії в школу.

 

5.

Об’єктом вивчення дисципліни Загальні питання методики є:

1. Процес трудового навчання учнів в школі.

2. Процес навчання.

3. Процес виховання.

4. Процес розвитку учнів в школі.

 

6.

Метод наукового дослідження, при якому дослідник не втручається в хід навчального процесу, а лише фіксує все, що відбувається:

1. Експеримент.

2. Спостереження.

3. Анкетування.

4. Бесіда.

 

7.

Метод наукового дослідження, проводиться в певних умовах, які створюються дослідником:

1. Експеримент.

2. Спостереження.

3. Анкетування.

4. Бесіда.

 

8.

Під час експериментів широко застосовують:

1. Знаряддя праці.

2. Прилади і апаратуру.

3. Продукти харчування.

4. Підручники.

 

9.

Вивчення досвіду роботи кращих вчителів це:

1. Науковий досвід.

2. Продукти праці учнів.

3. Передовий педагогічний досвід.

4. Досвід.

 

10.

Метод пізнання явищ, предметів та процесів, шляхом їх розкладання на складові частини:

1. Синтез.

2. Аналіз.

3. Анкетування.

4. Бесіда.

 

11.

Логічний прийом, за допомогою якого ми мисленно об’єднуємо в одне ціле розчленовані в аналізі окремі частини предмета, явища:

1. Анкетування.

2. Диспут.

3. Бесіда.

4. Синтез.

 

12.

Метод встановлення особливостей людини під час безпосереднього спілкування, який дає змогу отримати від них інформацію:

1. Бесіда.

2. Пояснення.

3. Диспут.

4. Дискусія.

 

13.

Збирання інформації письмовим заповненням заздалегідь розроблених анкет:

1. Бесіда.

2. Пояснення.



3. Диспут.

4. Анкетування.

 

14.

Допоміжні методи дослідження (бесіда, анкетування та ін.) – це:

1. Практичні дослідження.

2. Теоретичні дослідження.

3. Фізіологічні дослідження.

4. Психічні дослідження.

 

15.

Датський педагог, який розробив свою систему трудового навчання, розглянув ручну працю як засіб фізичного розвитку учнів:

1. Дмитро Менделєєв.

2. Блез Паскаль.

3. Аксель Міккельсен.

4. Ярослав Мудрий.

 

16.

У якому році трудове навчання як самостійний навчальний предмет у школі було ліквідовано:

1. 1937 р.

2. 2000 р.

3. 830 до н.е.

4. 2024 р.

 

17.

Головним завдання трудового виховання є:

1. Виховання позитивного ставлення до праці.

2. Робота учнів.

3. Виховання негативного ставлення до праці.

4. Відсутність колективізму.

 

18.

Умови, від яких залежить ефективність трудового виховання:

1. Творчий характер праці.

2. Посильність праці, усвідомлення її важливості, творчий характер, суспільно корисна спрямованість, колективність.

3. Посильність праці.

4. Колективізм.

 

19.

Доцільно організована праця, спрямована на створення матеріальних або духовних благ та всебічний розвиток особистості називається:

1. Посильною працею.

2. Навчальною працею.

3. Продуктивною працею.

4. Виробничою працею.

 

20.

Продуктивна праця має бути:

1. Посильною.

2. Гарною.

3. Свідомою.

4. Свідомою, творчою, відповідати навчальній програмі, ознайомлювати учнів з виробництвом.

 

21.

Одна з головних рис вчителя:

1. Висока фахова підготовка.

2. Доброта.

3. Розум.

4. Характер.

 

22.

Підготовка вчителя трудового навчання в педагогічних університетах триває:

1. 2 роки.

2. 5 років.

3. 8 років.

4. 10 років.

 

23.

Якщо студент навчається у вищому навчальному закладі 4 роки, то він отримує:

1. Базову вищу освіту.

2. Повну вищу освіту.

3. Неповну вищу освіту.

4. Професійну освіту.

 

24.

Якщо студент навчається у вищому навчальному закладі 5 роки, то він отримує:

1. Базову вищу освіту.

2. Повну вищу освіту.

3. Неповну вищу освіту.

4. Професійну освіту.

 

25.

Вибрати правильну послідовність ступенів освіти:

1. Бакалавр, молодший спеціаліст, магістр.

2. Молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

3. Молодший спеціаліст, бакалавр, магістр.

4. Молодший спеціаліст, магістр.

 

26.

Коли студент отримує базову вищу освіту, то він получає ступінь освіти:

1. Магістр.

2. Бакалавр.

3. Спеціаліст.

4. Молодший спеціаліст.

 

27.

Коли студент отримує повну вищу освіту, то він получає ступінь освіти:

1. Магістр.

2. Спеціаліст

3. Молодший спеціаліст.

4. Бакалавр.

 

28.

До якої частини програми з трудового навчання відносяться дисципліни, які характерні лише для даної спеціалізації:

1. Варіативна.

2. Обов’язкова.

3. Вибіркова.

4. Довільна.

 

29.

До якої частини програми з трудового навчання відносяться дисципліни, які залишаються незмінними:

1. Обов’язкова.

2. Інваріативна.

3. Вибіркова.

4. Довільна.

 

30.

До якої частини програми з трудового навчання відносяться дисципліни, які обирають вищі навчальні заклади та студенти:

1. Обов’язкова.

2. Інваріативна.

3. Вибіркова.

4. Довільна.

 

31.

Трудове навчання – єдиний шкільний предмет, який за змістом є:

1. Багатоваріантним.

2. Обов’язковим.

3. Складним.

4. Особливим.

 

32.

Значне місце у підвищенні кваліфікації вчителів займає:

1. Відпочинок.

2. Самоосвіта.

3. Розваги.

4. Хобі.

 

33.

Навчальні плани педвузів порівняно з навчальними планами педучилищ, який дають обсяг знань і вмінь:

1. Нижчий.

2. Середній.

3. Однаковий.

4. Вищий.

 

34.

Який вислів є дуже поширений в педагогічній діяльності:

1. Всебічно обізнана особистість.

2. Всебічно гарна особистість.

3. Всебічно розвинена особистість.

4. Всебічно досвідчена особистість.

 

35.

Вибір професії повинен бути:

1. Вільним.

2. Примусовим.

3. За порадою ворогів.

4. За наказом сусідів.

 

36.

Який словосполучення відноситься до трудового навчання:

1. Продуктивна праця.

2. Легка праця.

3. Гарна праця.

4. Важка праця.

 

37.

Завдання політехнічного навчання:

1. Ознайомлення учнів зі школою.

2. Ознайомлення учнів з галузями сучасного виробництва.

3. Ознайомлення учнів з самостійною роботою.

4. Ознайомлення учнів з розважальною програмою.

 

38.

Політехнічної спрямованості навчального процесу можна досягти за умови:

1. Правильного добору літератури.

2. Правильного добору методів.

3. Правильного добору навчального матеріалу.

4. Правильного добору форм.

 

39.

Політехнічними вважаються знання і вміння, які застосовуються в багатьох галузях:

1. Культури.

2. Виробництва.

3. Навчання.

4. Освіти.

 

40.

Який матеріал можна різати ножицями:

1. Дерево.

2. Листовий метал.

3. Пластмаса.

4. Скло.

 

41.

Який матеріал можна різати ножицями:

1. Дерево.

2. Скло.

3. Пластмаса.

4. Тканини.

 

42.

Зв’язок трудового навчання з предметами з основ наук є:

1. Взаємним.

2. Однобічним.

3. Різним.

4. Окремим.

 

43.

Зв’язок між етапами трудового навчання (тобто методику ТН в 5-9 кл. слід будувати з урахуванням змісту ТН 1-4 кл., а в 10-11 кл. - з урахуванням змісту ТН 5-9 кл.) є:

1. Взаємним.

2. Однобічним.

3. Різним.

4. Окремим.

 

44.

Встановлення якого зв’язку потрібне для успішного набуття знань з основ наук і здійснення трудового навчання:

1. Типового.

2. Технологічного.

3. Технічного.

4. Дидактичного.

 

45.

Скільки годин відводиться на тиждень на трудове навчання:

1. Десять.

2. Дев’ять.

3. Дві.

4. П’ять.

 

46.

Один з основних видів спілкування:

1. Розповідь.

2. Навчання.

3. Практика.

4. Виробництво.

 

47.

Твердження, в якому містяться відомості про факти:

1. Урок.

2. Пояснення.

3. Питання.

4. Синтез.

 

48.

Спеціально організоване подання, в ході якого відбувається демонстративне зіткнення думок з будь-якого питання (проблеми):

1. Диспут.

2. Заняття.

3. Практика.

4. Анкетування.

 

49.

Форма колективного обговорення, мета якого виявити істину через зіставлення різних поглядів:

1. Заняття.

2. Анкетування.

3. Дискусія.

4. Урок.

 

50.

Великий чеський педагог:

1. Б. Паскаль.

2. Я. Мудрий.

3. А. Міккельсен.

4. Я. А. Коменський.

 

51.

Який твір написав великий чеський педагог Ян Амос Коменський:

1. «Велика дидактика».

2. «Я - педагог».

3. «Школа».

4. «Учень і школа».

 

52.

Наука про навчання і освіту, їх цілі, зміст, методи, засоби:

1. Трудове навчання.

2. Школознавство.

3. Людина і світ.

4. Дидактика.

 

53.

Той, хто вчиться, пізнає нове, самовдосконалюється, самостверджується в житті:

1. Урок.

2. Школа.

3. Учень.

4. Заклад.

 

54.

Яке слово пропущене?

«_______ - це не посудина, яку треба заповнити, а факел, який треба запалити»:

1. Підручник.

2. Учень.

3. Школа.

4. Вчитель.

 

55.

Людина, яка одержала спеціальну підготовку і займається навчанням і вихованням учнів в загальноосвітній школі:

1. Вчитель.

2. Учень.

3. Вахтер.

4. Прибиральниця.

 

56.

Добровільне об’єднання учнів, засноване на загальних інтересах:

1. Консультація.

2. Урок.

3. Гурток.

4. Практична робота.

 

57.

Самостійна діяльність окремих учнів, спрямована на самовиховання:

1. Позакласна робота.

2. Вечірня робота.

3. Навчальна робота.

4. Практична робота.

 

58.

Систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити для виконання певної задачі, досягнення мети:

1. Етап.

2. Метод.

3. Прийом.

4. Завдання.

 

59.

Відкрита дитяча установа, друга домівка, велика дружня сім’я:

1. Дитячий садок.

2. Школа.

3. Університет.

4. Магазин.

 

60.

Організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, вмінь та навичок на практиці:

1. Робота.

2. Відпочинок.

3. Навчання.

4. Праця.

 

61.

Опанування системи знань про наукові основи сучасного виробництва це:

1. Політехнічне навчання.

2. Практичне навчання.

3. Сучасне навчання.

4. Профорієнтаційне навчання.

 

62.

Загальноосвітній предмет, який становить основу предметного наповнення галузі «Технології»:

1. Трудове виховання.

2. Трудова підготовка.

3. Трудова практика.

4. Трудове навчання.

 

63.

Цілеспрямована діяльність по формуванню в учнів свідомого ставлення до праці і навичок загальної трудової культури:

1. Трудове виховання.

2. Організованість.

3. Розвиток.

4. Натхнення.

 

64.

Єдність структури, змісту і цілей навчання та виховання учнів, способів реалізації набутих знань, вмінь та навичок у житті школи:

1. Відпочинок вчителя.

2. Система підготовки вчителя.

3. Робота вчителя.

4. Підготовка вчителя до уроку.

 

65.

Організаційна форма навчання, яка забезпечує навчання, виховання і розвиток постійного складу учнів упродовж визначеного проміжку часу:

1. Консультація.

2. Урок.

3. Екскурсія.

4. Виставка.

 

66.

У процесі чого фізична діяльність поєднується з розумовою діяльністю учнів:

1. У процесі гри.

2. У процесі трудового навчання.

3. У процесі практики.

4. У процесі екскурсії.

 

67.

До якого виховання відноситься – дбайливе ставлення до майна, повага до людей праці, наслідування їхнього прикладу, створення суспільно корисних речей та ін.:

1. Морального.

2. Естетичного.

3. Розумового.

4. Фізичного.

 

68.

До якого виховання відноситься – виготовлення красивих речей, виховання художнього смаку, створення правильного уявлення про гармонію форм:

1. Морального.

2. Естетичного.

3. Розумового.

4. Фізичного.

 

69.

До якого виховання відноситься – розв’язання творчих завдань, включаючи такі, як конструювання виробів, розробка технології їх виготовлення:

1. Морального.

2. Естетичного.

3. Розумового.

4. Фізичного.

 

70.

До якого виховання відноситься – розвиток дитячого організму, виконання практичної роботи, фізичних прав:

1. Морального.

2. Естетичного.

3. Розумового.

4. Фізичного.

 

71.

Зміст трудового навчання дівчат включає:

1. Фізичну працю.

2. Обслуговуючу працю.

3. Технічну працю.

4. Розумову працю.

 

72.

Зміст трудового навчання хлопців включає:

1. Фізичну працю.

2. Обслуговуючу працю.

3. Технічну працю.

4. Розумову працю.

 

73.

В залежності від виробничого оточення школи, їх поділяють на:

1. Сільські і міські.

2. Регіональні.

3. Обласні.

4. Глобальні.

 

74.

В якій школі більше уваги приділяють сільськогосподарській праці:

1. Міській.

2. Сільській.

3. Обласній.

4. Регіональній.

 

75.

В якій школі більше уваги приділяють промисловій праці:

1. Міській.

2. Сільській.

3. Обласній.

4. Регіональній.

 

76.

Як називається навчання, коли учні ознайомлюються лише з певною галуззю виробництва:

1. Загальне.

2. Технічне.

3. Трудове.

4. Профільне.

 

77.

Трудове виховання повинно займати важливе місце в системі заходів, спрямованих на підвищення ролі:

1. Робітничих професій.

2. Інтелектуальних професій.

3. Легких професій.

4. Педагогічних професій.

 

78.

Трудове виховання проводиться за продуманим планом, в якому враховано які особливості дитини:

1. Загальні.

2. Індивідуальні.

3. Власні.

4. Окремі.

 

79.

Де створюються найкращі умови для трудового виховання учнів:

1. На вулиці.

2. В бібліотеці.

3. В сім’ї і в процесі навчання.

4. На гуртках.

 

80.

Яким повинно бути навчання:

1. Розважальним.

2. Розслаблюючим.

3. Вільним.

4. Виховуючим.

 

81.

Яке основне завдання трудового виховання:

1. Позитивне ставлення до праці.

2. Позитивне ставлення до друзів.

3. Позитивне ставлення до батьків.

4. Позитивне ставлення до оточуючих.

 

82.

Яка якість особистості повинна бути у того, хто бере участь у суспільному виробництві:

1. Почуття гордості.

2. Почуття колективізму.

3. Почуття страху.

4. Почуття провини.

 

83.

Як називається уміння критично проаналізувати результати своєї роботи:

1. Мислення.

2. Витримка.

3. Самоконтроль.

4. Увага.

 

84.

Яке звання поширене на підприємствах:

1. «Не хочу працювати».

2. «Хліб – всьому голова».

3. «Я краще всіх».

4. «Майстер – золоті руки».

 

85.

Хто зв’язує між собою виробничий і технологічний процеси:

1. Тварини.

2. Учасники виробництва.

3. Рослини.

4. Відвідувачі.

 

86.

Як називається риса сучасного підприємства (зовнішній вигляд робітника, вміння виконувати трудові завдання без зайвих, непродуманих витрат часу):

1. Культура праці.

2. Культура побуту.

3. Культура поведінки.

4. Культура відносин.

 

87.

Чому сприяє нормування праці:

1. Відпочинку.

2. Робити перерви.

3. Виробничому змаганню.

4. Естафеті.

 

88.

Вид виробничого змагання:

1. За неправильність виконання.

2. За прогул.

3. За брак.

4. За високу якість роботи.

 

89.

Процес безпосередньої передачі нових професійних навичок та знань співробітниками організації:

1. Професійне навчання.

2. Урок.

3. Захід.

4. Екскурсія.

 

90.

Як називається місце, де в учня лежать інструменти, пристосування, матеріали:

1. Стільчик.

2. Робоче місце вчителя.

3. Робоче місце учня.

4. Дошка.

 

91.

Як називається місце, де у вчителя знаходяться методичні матеріали до уроку, наочність:

1. Стільчик.

2. Робоче місце вчителя.

3. Робоче місце учня.

4. Дошка.

 

92.

Словник, в якому максимально повно запропоновані слова з прикладами їх вживання в тексті:

1. Дієслово.

2. Прикметник.

3. Тезаурус.

4. Колонтитул.

 

93.

Розповсюджене періодичне видання:

1. Журнал «Трудова підготовка».

2. Підручник «Трудове навчання».

3. Навчальний посібник «Методика трудового і професійного навчання».

4. Журнал «Я хочу в школу».

 

94.

Процес формування особистості як соціальної якості індивіда в результаті його соціалізації та виховання; розвиток особистості, а саме розвиток мови, мислення, пам'яті, творчих здібностей, рухової та сенсорної системи відбувається в результаті діяльності:

1. Розвиток особистості.

2. Розвиток мови.

3. Розвиток культури.

4. Розвиток тварини.

 

95.

Уміння і звичка організовувати свою трудову діяльність як частину трудової діяльності колективу: планувати і рахувати роботу; виконувати будь-яку справу творчо на основі засвоєних теоретичних знань і по-можливості на сучасному технічному і технологічному рівні; працювати швидко, раціонально, акуратно і красиво, робити якісні вироби:

1. Культура праці.

2. Культура поведінки.

3. Культура спілкування.

4. Культура побуту.

 

96.

Механізм або система механізмів, яка перетворює енергію або виконує корисну роботу:

1. Двигун.

2. Колесо.

3. Гайка.

4. Машина.

 

97.

Виріб, який самостійно виготовляють учні на уроці в якості трудового завдання:

1. Суб’єкт.

2. Об’єкт праці.

3. Об’єкт обговорення.

4. Механізм.

 

98.

Одна з форм мислення, результат узагальнення суттєвих ознак об'єкта дійсності:

1. Поняття.

2. Термін.

3. Правило.

4. Теорема.

 

99.

Слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття, якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо:

1. Поняття.

2. Термін.

3. Правило.

4. Теорема.

 

100.

Завершена частина технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці:

1. Легка операція.

2. Загальна операція.

3. Технологічна операція.

4. Відповідна операція.

 

101.

Процес цілеспрямованого, систематичного формування особистості, зумовлений законами суспільного розвитку, дією багатьох суб'єктивних і об'єктивних факторів:

1. Відпочинок.

2. Гра.

3. Виховання.

4. Праця.

 

102.

Частина педагогіки, яка розробляє теорію освіти і навчання, виховання у процесі навчання:

1. Психологія.

2. Методика.

3. Фізіологія.

4. Дидактика.

 

103.

Запланований результат діяльності по перетворенню будь - якого об'єкту:

1. Мета.

2. Завдання.

3. Практика.

4. Робота.

 

104.

Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини:

1. Виховання.

2. Навчання.

3. Розвиток.

4. Робота.

 

105.

Необхідні для користування типовими для різних виробництв знаряддями праці, вони можуть бути перенесені учнями при переході від одного виду роботи до іншого; це уміння по плануванню роботи, по організації робочого місця і праці, по самоконтролю:

1. Загальнотрудові уміння та навички.

2. Легкі уміння та навички.

3. Виробничі уміння та навички.

4. Продуктивні уміння та навички.

 

106.

Знання з загальних наукових основ сучасного виробництва являють собою дидактичну систему фактів, понять, законів і методів, які є типовими для головних галузей сучасного виробництва: загальні основи виробничої техніки і технології, єдині організаційно-економічні принципи виробництва, виробничої діяльності людей і виробничих відносин:

1. Загальновиробничі уміння та навички.

2. Легкі уміння та навички.

3. Виробничі уміння та навички.

4. Продуктивні уміння та навички.

 

107.

Сукупність знарядь і засобів праці, які доповнюють і підсилюють природні органи людини в процесі переробки продуктів природи з метою виробництва матеріальних благ, це такі типові об'єкти як: машини, апарати, прилади, механізми:

1. Технологія.

2. Техніка.

3. Технічний інструмент.

4. Технічні знаряддя праці.

 

108.

Операції добування, обробки, переробки, транспортування, технічний контроль виробництва, тобто сукупність прийомів та способів здобування, обробки і переробки сировини, матеріалів, а також виготовлення виробів з напівфабрикатів:

1. Технологія.

2. Техніка.

3. Технічний інструмент.

4. Технічні знаряддя праці.

 

109.

Відтворення в пам'яті учнів понять, визначень, фактів, які були вивчені раніше:

1. Анкетування.

2. Обговорення.

3. Актуалізація.

4. Обґрунтування.

 

110.

Як називається навчальна, виховна і розвиваюча мета:

1. Об’єднана.

2. Єдина.

3. Загальна.

4. Триєдина.

 

111.

Ілюстраційний матеріал, яких використовується вчителем для пояснення нового матеріалу:

1. Показ.

2. Наочність.

3. Показуха.

4. Актуальність.

 

112.

Тип уроку:

1. Відкритий.

2. Закритий.

3. Комбінований.

4. Однотипний.

 

113.

Технологічна операція:

1. Показ.

2. Конструювання.

3. Гра.

4. Виклад.

 

114.

Інструктаж по часу буває:

1. Індивідуальний.

2. Письмовий.

3. Масовий.

4. Поточний.

 

115.

Інструктаж по формі викладу буває:

1. Індивідуальний.

2. Письмовий.

3. Масовий.

4. Поточний.

 

116.

Інструктаж по обсягу учнів буває:

1. Індивідуальний.

2. Письмовий.

3. Графічний.

4. Поточний.

 

117.

Форма навчання за кількістю учнів буває:

1. Письмова.

2. Групова.

3. Поточна.

4. Заключна.

 

118.

Форма навчання за місцем проведення буває:

1. Клас.

2. Будівля.

3. Сарай.

4. Кафе.

 

119.

Форма обліку успішності учнів буває:

1. Денна.

2. Часова.

3. Постійна.

4. Семестрова.

 

120.

Як може виконуватися практична робота:

1. По вибору.

2. По технологічним карткам.

3. По бажанню.

4. По пам’яті.

 

121.

Методи перевірки і оцінки успішності:

1. Усна.

2. Підручник, урок.

3. Завдання.

4. Грамота.

 

122.

Метод, що визначається за джерелом інформації:

1. Поточні.

2. Семестрові.

3. Усні словесні.

4. Логічні.

 

123.

Метод, що визначається за джерелом інформації:

1. Поточні.

2. Семестрові.

3. Практичні.

4. Логічні.

 

124.

Метод стимулювання діяльності учнів:

1. Стимулювання інтересу до відпочинку.

2. Стимулювання інтересу до навчання.

3. Стимулювання інтересу до розваг.

4. Стимулювання інтересу до лінощів.

 

125.

Методи, що визначається по видам діяльності:

1. Дослідницькі.

2. Оперативні.

3. Звичайні.

4. Особливі.

 

126.

Технічні складові методів або окремі дії вчителя та учнів, що направлені на досягнення навчально-виховної мети:

1. Раціональне використання майна.

2. Раціональне використання приладдя.

3. Раціональне використання підручників.

4. Раціональне використання обладнання, матеріалів, ТЗН.

 

127.

У якій формі може проходити продуктивна праця в позаурочний час під керівництвом вчителя:

1. Партії.

2. Трудових об’єднань.

3. Заняття.

4. Гуртки.

 

128.

Яку роль вчитель відіграє в навчальному процесі:

1. Односторонню.

2. Двосторонню.

3. Провідну.

4. Загальну.

 

129.

Із застосуванням предметної системи в трудовому навчанні учнів загальноосвітньої школи пов’язане ім’я шведського діяча ручної праці:

1. Отто Саломона.

2. Я. Мудрого.

3. Б. Паскаля.

4. В. Іванова.

 

130.

Предметна система будувалася на основі виготовлення учнями:

1. Виробів.

2. Засобів.

3. Способів.

4. Предметів.

 

131.

Операційна система трудового навчання дістала ще назву:

1. «білоруської».

2. «російської».

3. «китайської».

4. «армянської».

 

132.

Яка системам передбачала послідовне вивчення операцій, характерних для певної професії:

1. Моторно-тренувальна.

2. Комплексна.

3. Операційна.

4. Предметна.

 

133.

В якій системі учні спочатку вивчають послідовно окремі операції, а потім переходять до виготовлення виробів:

1. Операційна.

2. Предметна (речова).

3. Моторно-тренувальна (система ЦІП).

4. Операційно-предметна система.

 

134.

Для підготовки промислових кадрів була розроблена моторно-тренувальна система трудового навчання (система ЦІП), як розшифровуються літери:

1. Цілий інструкційний продукт.

2. Ціновий інженерний промисел.

3. Центральний інститут праці.

4. Цільовий індивідуальний попит.

 

135.

Яка система передбачала створення спеціальної системи тренувань:

1. Операційна.

2. Предметна (речова).

3. Моторно-тренувальна (система ЦІП).

4. Операційно-предметна система.

 

136.

Керівні положення, на основі яких будується навчальний процес у школі:

1. Правила.

2. Дидактичні принципи.

3. Термін.

4. Поняття.

 

137.

Про який дидактичний принцип іде мова – в процесі навчання не тільки формуються певні вміння і навички, але й створюється уявлення про наукові основи виучуваних трудових операцій:

1. Принцип зв’язку теорії з практикою.

2. Принцип наочності.

3. Принцип систематичності і послідовності.

4. Принцип науковості.

 

138.

Про який дидактичний принцип іде мова – теорія і практика – дві невід’ємні частини діяльності людини:

1. Принцип зв’язку теорії з практикою.

2. Принцип наочності.

3. Принцип систематичності і послідовності.

4. Принцип науковості.

 

139.

Про який дидактичний принцип іде мова – навчальний матеріал подають не довільно, а виходячи з певних положень:

1. Принцип зв’язку теорії з практикою.

2. Принцип наочності.

3. Принцип систематичності і послідовності.

4. Принцип науковості.

 

140.

Про який дидактичний принцип іде мова – у процесі трудового навчання застосовують різноманітні види матеріалу – роздавальний матеріал, таблиці, моделі, малюнки, кінофільми:

1. Принцип зв’язку теорії з практикою.

2. Принцип наочності.

3. Принцип систематичності і послідовності.

4. Принцип науковості.

 

141.

Про який дидактичний принцип іде мова – активність ґрунтується на свідомості, а свідомість стає вищою завдяки активності:

1. Доступність і посильність праці для учнів, урахування вікових та індивідуальних особливостей.

2. Виховний характер навчання.

3. Свідомість і активність учнів.

4. Міцність оволодіння знаннями, уміннями і навичками.

 

142.

Про який дидактичний принцип іде мова – у процесі трудового навчання можуть створюватися найкращі умови для трудового виховання, в учнів формується позитивне ставлення до праці:

1. Доступність і посильність праці для учнів, урахування вікових та індивідуальних особливостей.

2. Виховний характер навчання.

3. Свідомість і активність учнів.

4. Міцність оволодіння знаннями, уміннями і навичками.

 

143.

Про який дидактичний принцип іде мова – треба, щоб навчальний матеріал був зрозумілий учням, індивідуальні особливості учнів проявляються не лише в засвоєнні навчального матеріалу, в оволодінні трудовими вміннями, а й у ставленні до праці:

1. Доступність і посильність праці для учнів, урахування вікових та індивідуальних особливостей.

2. Виховний характер навчання.

3. Свідомість і активність учнів.

4. Міцність оволодіння знаннями, уміннями і навичками.

 

144.

Про який дидактичний принцип іде мова – в умовах трудового навчання міцність знань, умінь і навичок досягається перш за все за рахунок ефективності методики подання нового навчального матеріалу:

1. Доступність і посильність праці для учнів, урахування вікових та індивідуальних особливостей.

2. Виховний характер навчання.

3. Свідомість і активність учнів.

4. Міцність оволодіння знаннями, уміннями і навичками.

 

145.

Вид занять, де учні набувають певної професії:

1. Гурток.

2. Заняття.

3. Гуртки-курси.

4. Урок.

 

146.

Який вид інструктування застосовують для окремого учня, якщо він неправильно виконує трудовий прийом:

1. Групове.

2. Індивідуальне.

3. Масове.

4. Фронтальне.

 

147.

Методи навчання складаються з окремих елементів, яні називаються:

1. Засобами.

2. Пунктами.

3. Прийомами.

4. Підказками.

 

148.

Форма позакласної роботи:

1. Підручник.

2. Резюме.

3. Кінолекторій.

4. Урок.

 

149.

Місце, де експонуються роботи гуртківців:

1. Вулиця.

2. Виставка.

3. Кімната.

4. Вестибюль.

 

150.

Метод ознайомлення учнів з властивостями оброблюваних матеріалів і будовою інструментів:

1. Бесіда.

2. Лабораторна робота.

3. Диспут.

4. Лекція.

 
       

 


Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 38 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Третий Этап открытых областных автомобильных соревнований по дрэг-рейсингу | к Положению о членстве и членских взносах ОО «ТА «Смеш»

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.175 сек.)