Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

№ 1 1)швидкість-фізична величина ,що відпов.відношенню переміщення тіла до проміжку часу, за який це переміщення відбулось має абсолютну величину і напрямок. s-шлях пройден.тылом за час. Vмит=dr/dt



№ 1 1) швидкість -фізична величина,що відпов.відношенню переміщення тіла до проміжку часу, за який це переміщення відбулось має абсолютну величину і напрямок. s-шлях пройден.тылом за час. Vмит=dr/dt dr -радіус вектора,dt-інтервал часу Прискорення -вектор.величина, похідна швидкості по часу та за величиною дорівнює зміні швидкості тіла за одиницю часу a=dv/dt Тангенціальне прис. -направлена параллельно до вектора швидкості, вздовж дотичної до траєкторії. Нормальне прис. -направлена перпендик.до вектора швидкості, вздовж нормалі до трактор. 2) Закон ома для повного кола- сила струму в замкненому колі дорівнює електрорушійній силі джерела поділений на повний опір кола. I=E/R+r I-сила тока,E-,R-опір усіх елемент.цепі,r-внутр.опір.

№2 1) вектори та операції над ними. сума векторів а і в назив.такий третій вектор с
додавання по правилу паралелограм с=а+в, додавання за правилом трикутника, додавання правилом многокутника а+в+с+. 2)Електромагн. Індукц.- явище породження в просторі електричного поля змінним магнітним полем .E= -N*dф/dt E -електрорушійна сила,N-кількість витків у котушці, ф-магнітний потік у веберах, t-час. Досліди: 1-при русі магнітного осердя в середині дротяної котушки в останій виникав електр. Струм. 2)включення або виключення струму в дротяній котушці приводило до появи струму у вториній котушці.

№3 1) Самоіндукція- явище виникнення електроруш.силив провіднику при зміні електрич. Струму в ньому E=-L*dI/dt, Е- електр.рушійна сила,I-сила струму, L-індуктивність. 2 Енергія магнітного кола –) Закон ома для повного кола- сила струму в замкненому колі дорівнює електрорушійній силі джерела поділений на повний опір кола. I=E/R+r I-сила тока,E-,R-опір усіх елемент.цепі,r-внутр.опір.

№4 1Закон збереження імпульсу – у замкненій системі,геометрична сума імпульсів залишається сталою при будь-яких взаємодіях тіл цієї системи між собою.сумарний імпульс усіх тіл зберігається. Закони геометричної оптики 1)Закон прямолінійного поширення світла -у вакуумі й однорідному прозорому середовищі світло поширюється прямолінійно. 2)закон відбивання світла-кут падіння дорівнює куту відбивання. 3)закон заломлення світла- падаючий і заломлений промені, а також перпендикуляр до межі двох середовищ, проведений із точки падіння променя, лежать в одній площині. 2 Повне внутрішнє відбивання- явище не проникання косих світлових променів із середовища із більшою оптичною густиною в середовище із меншою оптичною густиною.



№5 1 Сила тертя- сила що чинить опір відносному переміщенню одного тіла по поверхні іншого під дією зовнішньої сили.Сила тертя завжди направлена проти вектора швидкості.
сила тяжіння, сила опору опори.

№.6) 1 Зако́н всесві́тнього тяжі́ння — фізичний закон, що описує гравітаційну взаємодію в рамках Ньютонівської механіки. Закон стверджує, що сила притягання між двома тілами (матеріальними точками) прямо пропорційна добутку їхніх мас, і обернено пропорційна квадрату відстані між ними.Закон всесвітнього тяжіння сформулював Ісаак Ньютон у 1687 році у трактаті «Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica». .Відповідно до закону всесвітнього тяжіння, сила притягування між двома тілами пропорційна добутку їх мас і обернено пропорційна квадрату відстані між ними.

. Інтерференція світла — перерозподіл інтенсивності світла в результаті накладення (суперпозиції) декількох світлових хвиль. Це явище супроводжується чергуванням в просторі максимумів і мінімумів інтенсивності. Її розподіл називається інтерференційною картиною. Одним із приладів для спостереження інтерференції світла є біпризма Френеля, Інтерференцію світла можна спостерігати також за допомогою дзеркала Ллойда І. Ньютон 1675 р. спостерігав інтерференцію від повітряного прошарку, що містився між плоско-паралельною скляною пластинкою і випуклою поверхнею об’єктива астрономічного рефрактора у відбитому світлі.

№.7) Момент сили щодо нерухомої точки O називається псевдовекторна величина рівна векторному добутку радіус-вектора ,проведеному із точки O у точку прикладання сили, на силу . псевдовектор, його напрямок збігається з напрямком площини руху правого гвинта при його обертанні від до . Моме́нт іне́рції (одиниця виміру в системі СІ [кг м²]) — в фізиці є мірою інерції обертального руху, аналогічно масі для поступального.В загальному випадку, значення моменту інерції об'єкта залежить від його форми та розподілу маси в об'ємі: чим більше маси сконцентровано далі від центра мас тіла, тим більшим є його момент інерції. Також його значення залежить від обраної осі обертання. Моме́нтом і́мпульсу називається векторна величина, яка характеризує інерційні властивості тіла, що здійснює обертальний рух відносно певної точки (початку координат). Моме́нт си́ли — векторна фізична величина, рівна векторному добутку радіус-вектора, проведеного від осі обертання до точки прикладення сили, на вектор цієї сили. Момент сили є мірою зусилля, направленого на обертання тіла. Цей вираз називають основним рівнянням динаміки обертального руху для випадку обертання тіла навколо неру-хомої осі. З нього випливає таке: якщо на тіло, закріплене на нерухомій осі, діють моменти сил, то тіло обертається навколо цієї осі з кутовим прискоренням, яке прямо пропор-ційне сумі моментів сил, що діють. Як бачимо, рівняння подібне до рівняння другого зако-ну Ньютона: ma = F. Спостерігати дифракцію світла важко, оскільки хвилі відхиляються від перешкод на помітні кути лише за умови, що розміри перешкод приблизно дорівнюють довжині хвилі світла, а вона дуже мала.Уперше, відкривши інтерференцію, Юнг виконав дослід з дифракції світла, за допомогою якого були вивчені довжини хвиль, що відповідають світловим променям різного кольору. Вивчення дифракції отримало своє завершення в працях Огюстена Френеля, який і побудував теорію дифракції, що в принципі дозволяє розраховувати дифракційну картину, яка виникає внаслідок огинання світлом будь-яких перешкод. Принцип Гюйгенса — фізичний принцип, згідно з яким будь-яка точка простору, якої досягла хвиля, є джерелом вторинних хвиль, що розповсюджуються у всіх напрямках

№.8) Принцип Гюйгенса — фізичний принцип, згідно з яким будь-яка точка простору, якої досягла хвиля, є джерелом вторинних хвиль, що розповсюджуються у всіх напрямках. Потужність (N, P, W) — робота, що виконана за одиницю часу, або енергія, передана за одиницю часу: . Дифракційна ґратка — оптичний елемент з періодичною структурою, здатний впливати на поширення світлових хвиль так, що енергія хвилі, яка пройшла через ґратку, зосереджується в певних напрямках.

№.9) Пружною деформацією називають таку, яка зникає після зняття навантажень, тобто тіло відновлює свою первинну форму. Пластична деформація залишається після зняття зовнішньої навантаженні, (тіло не відновлює первинну форму і розміри).Пластична деформація супроводжується зміщенням однієї частини кристала щодо іншої на відстань, що значно перевищують відстані між атомами в кристалічній решітці металів і сплавів. -закон Гука. F = - k x -закон Гука. Потенціа́льна ене́ргія — частина енергії фізичної системи, що виникає завдяки взаємодії між тілами, які складають систему, та із зовнішніми щодо цієї системи тілами, й зумовлена розташуванням тіл у просторі. Основне припущення де Бройля полягала у тому, що кожен матеріальний об'єкт має хвилевими властивостями й довжину хвилі пов'язана з його імпульсом настільки ж співвідношенням, ка кім пов'язані між собою довжина свето виття хвилі і імпульс фотона. Знайдемо вираз, що пов'язує імпульс фото на р із довжиною хвилі світла. Імпульс фотона визначається за формулою:P=mc.

№.10) Удар — подія, при якій фізичні тіла взаємодіють між собою зі значними силами впродовж відносно короткого проміжку часу.Розрізняють пружні удари і непружні удари. При пружному ударі виконується закон збереження механічної енергії — сума потенціальних і кінетичних енергій механічного руху тіл зберігається. При непружному ударі частина енергії перетворюється в тепло і механічна система втрачає енергію. Абсолютно непружним ударом називають такий удар, при якому вся енергія відносного руху тіл переходить у тепло і тіла злипаються.При ударі виконується закон збереження імпульсу. Характеристики теплового випромінювання (всі залежать від температури): — енергетична світність тіла(інтегральна випромінювальна здатність) — спектральна випромінювальна здатність — інтегральна поглинальна здатність — спектральна поглинальна здатністьТеплове випромінювання — спільний процес конвекції і теплопровідності, при якій враховується температура всіх тіл, які мають температуру вище абсолютного нуля.

№11 1)Рів-ня Бернулі: Рів-ня гідродинаміки яке визначає звязок між швид. течії v,тиском p,та висотою h певної точки в ідеальній рідині.Встановлено його і 1738 для ламінарної течії ідеальної нестисливої рідини рівняння має вигл. де ρ-густина рідини,q-прискореня вільного падіння 2)Теплове випроміннювання - спільний процес конвенції і теплопровідності при якій враховується температ. всіх тіл,які мають температуру вище абсолютного нуля. Тобто це електромагнітне випромінювання з безперервним спектром,що випускається нагрітими тілами за рахунок теплової енергії це є свічення тіл зумовлене нагріванням. Закон Кіргофа випромінювальна здатність будь-якого тіла дорівнювати його коефіцієнту поглинання при заданій температурі T довжині хвилі λ

№ 13.1)Потік вектора напруженості електричного поля - розглядає деяку площадку S,яку пронизують силові лінії однорідного елек.поля напруженості E Число силових ліній N,що проходить через одиничну площадку перпендикулярна до напрямку. напруженості елек. поля через замкнену поверхню із сумарним зарядом q в середині даної поверхні. Вона формулюється так: повний потік напруженості через довільну замкнену поверхню дорівнює алгебраїчній сумі електричних зарядів, що містяться всередині цієї поверхні, або математично , де qi − сумарний заряд всередині поверхні, по якій береться інтеграл. Причому неважно, як саме розподілений заряд всередині поверхні, а заряди зовнішні − не враховуються. 2) Світловий промінь - це не пучок світла, а лінія вказує напрям поширення світла. Потік світлового променя в призмі.:Промінь падає на одну із граней призми,потім він заломлюється і йде по напрямку медіани,і повторно заломиться, і вийде із призми в повітря.Формула тонкої призми ϕ=nϕ або ϕ=mϕ(штрих) ε=n(ϕ+Ψ)-α=(n-1)*α

№ 14 1) Кінетична енергія – це енергія, яка зумовлена рухом тіла Енергія – це скалярна фізична величина яка є мірою різних форм руху матерії та є характеристикою стану системи (тіла) і визначає максимальну роботу, котру може виконати тіло (система). Потенціа́льна ене́ргія — частина енергії фізичної системи, що виникає завдяки взаємодії між тілами, які складають систему, та із зовнішніми щодо цієї системи тілами, й зумовлена розташуванням тіл у просторі. Разом із кінетичною енергією, яка враховує не тільки положення тіл у просторі, а й рух, потенціальна енергія складає механічну енергію фізичної системи.Потенціальна енергія матеріальної точки визначається як робота з її переміщення із точки простору, для якої визначається потенціальна енергія у якусь задану точку, потенціальна енергія якої приймається за нуль. Потенціальна енергія визначається лише для поля консервативних сил.

2)Явище фотоефекту: Зовн. фотоефект -явище випускання електронів речовиною під дією електромагнітного випромінювання.

Закони фотоефекту:Закон Столєтова - число фотоелектронів за одиницю часу пропорційна інтенсивності світла. Макс. кінетична енергія фотоелектронів не залежить від інтенсивності світла,а визначається лише його частиною,і лінійно зростає зі збільшенням його частоти.Енергія фотона визн. співвідношенням Планка- ε=h*v

№15 1)Перший принцип термодинаміки: Зміна внутрішньої енергії закритої системи, яка відбувається в рівноважному процесі переходу системи із стану 1 в стан 2, дорівнює сумі роботи, зробленої над системою зовнішніми силами, і кількості теплоти, наданої системі: ΔU = A' + Q. Робота здійснена системою над зовнішніми тілами в процесі 1->2 (Назвемо її просто А) A=-A', тоді закон приймає вигляд: .Кількість теплоти, що надається системі, витрачається на зміну внутрішньої енергії системи і на здійснення системою роботи проти зовнішніх сил.Для елементарної кількості теплоти δQ; елементарної роботи δA і малої зміни dU внутрішньої енергії перший закон термодинаміки має вигляд: 2)Дослід Резерфорда:Прохадження α-частинок,яка є продуктом розпаду ядер радіоактивних речовин,складається з 2 протонів,2 нейтронів,тобто індективні до іонізованого атома гелію,має позитивний заряд,вдівчі більший ніж заряд електрона,і маса в 7300 разів більша ніж маса електрона.Результат: Спостерігається відхилення тільки незначної кількості α- частинок при проходженні через фольгу.Модель атома Бора: Основна ідея - Квантування фізичних велечин. Бор припустив,що стан не може бути будь-яким.Перший постулат Бора:в атомі стацонарні електронні орбіти,при обертанні яких електрони випромінюють енергію.Радіус стаціонарних орбіт визначається: Ln=mv rn=nђ. m-масса електрона,v-швид. електрона,n- номер орбіти,ђ-стала,яка = сталій Планка,поділено на 2¶.Постулат 2:При переході електрона з однієї стаціонарної орбіти на іншу випромініються або поглинається 1 фотон з енергією,що = різниці енергії стаціонарних атомів атома: hv=En-Em. Модель Бора дозволила розрахувати радіус стаціонарних електронних орбіт енергії

№17) ЦИКЛІЧНІ ПРОЦЕСИ. ЦИКЛ КАРНО І ККД
Циклічними називаються обчислювальні процеси, в яких неодноразово виконуються одні й ті ж дії, але з різними даними. Цикл Карно́ — ідеальний термодинамічний цикл.Цикл складається з чотирьох стадій:
-Робоча речовина нагрівається за сталої температури(ізотермічний процес).
-Робоча речовина розширюється за сталої ентропії(адіабатичний процес).
-Робоча речовина охолоджується за сталої температури(ізотермічний процес).
-Робоча речовина стискається за сталої ентропії (адіабатичний процес).
Коефіцієнт корисної дії для двигуна, що працює за циклом Карно, залежить лише від різниці температур нагрівача і охолоджувача.Для збільшення коефіцієнта корисної дії циклу Карно необхідно зробити температуру нагрівача якомога більшою, а температуру охолоджувача — якомога меншою.

 

 

 

КОНДЕНСАТОРПИ, ЗЄДНАННЯ КОНДЕНСАТОРІВ У БАТАРЕЇ
Система з двох провідників розділених шаром діелектрика, товщина якого мала порівняно з розмірами провідників, називається конденсатором. Конденсатор бувають плоскі, циліндричні, сферичні.Конденсатори з’єднують у батареї паралельно або послідовно.
1. Паралельне з’єднання- Напруги на всіх конденсаторах однакові:
2. 2. Послідовне з’єднання- Заряди усіх конденсаторів при послідовному їх з’єднанні однакові.


 

 

18)
МАГНІТНЕ ПОЛЕ ПРОВІДНИКА ЗІ СТРУМОМ. ЗАКОН ЛАПЛАСА.
Магнітне поле діє на намагнічені тіла, провідники зі струмом й рухомі електричні заряди. Поміщені в магнітне поле тіла намагнічуються — у них виникають наведені магнітні моменти, які можуть мати однакову з магнітним полем орієнтацію у випадку парамагнетиків та феромагнетиків, або протилежну орієнтацію — у разі діамагнетиків.Закон Біо-Савара-Лапласа визначає магнітне поле навколо провідників зі струмом.
При протіканні електричного струму через провідник він залишається електрично нейтральним, однак носії заряду в ньому рухаються, тому навколо провідника виникає тільки магнітне поле. Величина цього поля визначається законом Біо-Савара, а напрям можна визначити за допомогою правила Ампера або правила правої руки. Таке поле є вихровим, тобто його силові лінії замкнуті.

 

ВИПРОМІНЮВАННЯ, ПОГЛИНАННЯ АТОМАМИ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ХВИЛЬ. ФОРМУЛА БОЛЬЦМАНА
Електромагнітне випромінювання будь-якої природи може характеризуватися спектром коливань, на які можна розкласти його за довжиною хвилі або частотою. Залежно від характеру поширення електромагнітних хвиль оптичні спектри поділяють на спектри випромінювання, поглинання, розсіювання і відбиття.
Рівняння Больцмана — рівняння, що описує еволюцію розподілу частинок нерівноважної термодинамічної системи в просторі координат та за швидкостями.Людвіг Больцман запропонував це рівняння для опису нерівноважних газів, але воно стало широко вживатися й для електронного газу твердих тіл.Рівняння Больцмана дозволяє визначити баланс між прискоренням частинок полями й дисипацією їхньої енергії під час зіткнень.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Рівняння_Больцмана

             

 

19) ЕНТРОПІЯ. ЗАЛЕЖНІСТЬ ЕНТРОПІЇ ВІД ПАРАМЕТРІВ СТАНУ. Термодинаміка вводить феноменологічно таке поняття, як ентропія.Ентроп́ія S — термодинамічна величина, міра тієї частини енергії термодинамічної системи, яка не може бути використана для виконання роботи, оскільки пов'язана з незворотними процесами розсіяння. Ентропія є мірою рівноважного стану системи яка тільки зростає при переході системи до цього стану, характеризує ступінь її впорядкованості – хаосу. Сталаала Больцмана, а Ω є числом мікроскопічних
станів, можливих у заданому макроскопічному стан. Вона дорівнює 1.38*10 (-23 степені).1. Ентропія представляє собою функцію параметрів
системи: тиску, температури об’єму 2. Ентропія визначається з точністю до ентропійної
сталої.Ентропія може бути сталою або зростати. РОЗПОДІЛ ЕЛЕКТРОНІВ У АТОМІ ЗА СТАНАМИ
Залежно від характеру симетрії всі елементарні частинки і побудовані з них системи діляться на два класи. Частинки з півцілим спіном. Ці частинки називаються ферміонами. Частинки з нульовим і цілочисловим спіном називаються бозонами. Два однакові ферміони, що входять в одну систему, не можуть знаходитись в однакових станах, оскільки для ферміонів хвильова функція повинна бути антисиметричною. В системі однакових ферміонів довільні два з них не можуть одночасно знаходитися в одному і тому ж стані.Кількість однотипних бозонів, що знаходяться в одному і тому ж стані, не лімітується. В одному і тому ж атомі не може бути більше від одного електрона з одн20) ВІДХИЛЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ РЕАЛЬНИХ ГАЗІВ ВІД ІДЕАЛЬНИХ
20) ВІДХИЛЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ РЕАЛЬНИХ ГАЗІВ ВІД ІДЕАЛЬНИХ

 

16

I – й постулат – постулат стаціонарних станів:У системі існують деякі стаціонарні стани, що не змінюються в часі без зовнішніх впливів. У цих станах атом не випромінює світла.II –й постулат – правило квантування орбіт:У стаціонарному стані атома електрон, рухаючись по круговій орбіті із прискоренням, не випромінює світла, повинен мати дискретні (квантовані) значення моменту імпульсуIII – й постулат – правило орбіт:Випромінювання випускається або поглинається у вигляді світлового кванта енергії при переході електрона з одного стаціонарного стану в інше.Величина світлового кванта дорівнює різниці енергій стаціонарних станів, між якими відбувається перехід електрона,n > m –випромінювання фотона,n < m –поглинання фотона.Набір можливих дискретних частот квантових переходів і визначають лінійчатий спектр атома.

20

Під енергією зв’язку атомного ядра розуміють енергію, необхідну для повного розчеплення ї енергії. Енергію зв’язку ядра характеризує величина?m, яку називають дефектом масиядра на нуклони без надання їм кінетично.

 

найбільшу енергію зв’язку (близько 8,7МеВ на один кулон) мають елементи з номерами від 50 до 60, тому ядра цих елементів найстійкіші.Велика питома енергія зв’язку свідчить про те, що в ядрах діють специфічні сили притягання, які називаються ядерними силами. Ядерні сили мають ряд характерних властивостей:1. вони є силами притягання;2. це короткодіючі сили, їх дія проявляється на відстані порядку 10-15м (радіус дії ядерних сил);3. ядерні сили мають властивість зарядової незалежності: ядерні сили, які діють між протоном і нейтроном, між двома протонами або між двома нейтронами, однакові;4. ядерні сили є нецентральними, як наприклад, сили гравітаційні і кулонівські;5. ядерні сили мають властивість насичення. Кожен кулон взаємодіє не з усіма нуклонами ядра, а тільки з обмеженим числом найближчих до нього нуклонів.

 

 

№21 1). Явище перенесення газів – процес взаємного проникнення молекул або атомів однієї речовини між молекулами та атомами іншої. Що приводить до зрівнювання їхньої концентрації по всьому об’єкті. Прикладом може служити якщо в воду капнути чорнилом то рідина через деякий час стане рівномірно пофарбованою. 2).Провідник по якому проходить струм відрізняється від провідника без струму тим що в ньому відбувається впорядкований рух носіїв заряду, Це наводить на думку про те що сила яка діє на провідник зі струмом уміщений у магнітне поле зумовлена дією сили на окремі рухомі заряди. А вже від цих зарядів дія передається провіднику по якому вони переміщаються. Такий підхід дає змогу визначити силу яка діє на окремий заряд що рухається в магнітному полі. Її називають силою Лоренса. (Fлоренса=e*v*B)

№22 1).Повертх. нат. Рід. Фізичне явище суть якого в прагнені рідини скоротити площу своєї поверхні при незмінному об’ємі. Для зменшення сили поверхневого натягу використовують поверхнево активні речовини. Поверхневий натяг призводить до появи тиску Юнга-Лопласа (P=сігма(1\Rx+Ry) 2). Поділ ядра — екзотермічна реакція. Виділене при поділі тепло набагато перевищує характерні енергії хімічних реакцій. Тому поділ використовується в ядерній енергетиці, а також у військовій справі для створення атомних бомб.

Поділ слід відрізняти від реакцій радіоактивного розпаду, при яких виділяються гамма-кванти, альфа- і бета-частинки, а маса ядра та його атомний номер змінюються незначно, або зовсім не змінюються. При поділі первинне ядро розпадається на великі шматки і як наслідок виникають відносно важкі ядра із середини періодичної таблиці.

№23 1). Закон Кулона — один з основних законів електростатики, який визначає величину та напрямок силивзаємодії між двома нерухомими[1] точковими зарядами. Експериментально з задовільною точністю закон вперше встановив Генрі Кавендіш у 1773.

У середовищі сила взаємодії між зарядами зменшується завдяки явищу поляризації. Для однорідного ізотропного середовища це зменшення пропорційне певній характерній для цього середовища величині, яку називають діелектричною сталою або діелектричною проникністю і зазвичай позначають . Кулонівська сила в системі СІ має вигляд Діелектрична стала повітря дуже близька до одиниці, тому в повітрі можна використовувати з достатньою точністю формулу для вакууму. 2(. Явище мимовільного перетворення нестійкого ізотопахімічного елементу в інший ізотоп (зазвичай іншого елемента) (радіоактивний розпад) шляхом випромінювання гамма-квантів, елементарних частинок або ядерних фрагментів. Радіоактивність відкрив у 1896 р. Антуан Анрі Беккерель. Ернест Резерфорд експериментально встановив (1899), що солі урану випромінюють 3 типи променів, які по-різному відхиляються в магнітному полі:

· промені першого типу відхиляються так само, як потік додатно заряджених частинок. Їх назвали альфа-променями;

· промені другого типу відхилються в магнітному полі так само, як потік негативно заряджених частинок (в протилежну сторону), їх назвали бета-променями;

· і промені третього типу, які не відхиляються магнітним полем, назвали гамма-променями.

Спектри α- і γ-випромінювань переривисті («дискретні»), а спектр β-випромінювання — неперервний.

№24 1(.Електричне поле — одна зі складових електромагнітного поля, що існує навколо тіл або частинок, що мають електричний заряд, а також у вільному вигляді при зміні магнітного поля (наприклад, в електромагнітних хвилях). Електричне поле може спостерігатися завдяки силовому впливу на заряджені тіла. Кількісними характеристиками електричного поля є вектор напруженості електричного поля , що визначається як сила, яка діє на одиничний заряд, та вектор електричної індукції .Енергія електричного поля 2(.явище мимовільного перетворення нестійкого ізотопахімічного елементу в інший ізотоп (зазвичай іншого елемента) (радіоактивний розпад) шляхом випромінювання гамма-квантів, елементарних частинок або ядерних фрагментів.

· промені першого типу відхиляються так само, як потік додатно заряджених частинок. Їх назвали альфа-променями;

· промені другого типу відхилються в магнітному полі так само, як потік негативно заряджених частинок (в протилежну сторону), їх назвали бета-променями;

· і промені третього типу, які не відхиляються магнітним полем, назвали гамма-променями.

Спектри α- і γ-випромінювань переривисті («дискретні»), а спектр β-випромінювання — неперервний

№25 1). Работа тока - это работа электрического поля по переносу электрических зарядов вдоль проводника;
Работа тока на участке цепи равна произведению силы тока, напряжения и времени, в течение которого работа совершалась.Применяя формулу закона Ома для участка цепи, можно записать несколько вариантов формулы для расчета работы тока:
A=U*I*t ЗАКОН ДЖОУЛЯ -ЛЕНЦАПри прохождениии тока по проводнику проводник нагревается, и происходит теплообмен с окружающей средой, т.е. проводник отдает теплоту окружающим его телам.Количество теплоты, выделяемое проводником с током в окружающую среду, равно произведению квадрата силы тока, сопротивления проводника и времени прохождения тока по проводнику. A=Q=U*I*t 2). Магнітний потікпотік вектора магнітної індукції.Магнітний потік позначається зазвичай грецькою літерою Φ, вимірюється у системі СІ у веберах, у системі СГСМ одиницею вимірювання магнітного потоку є максвел: магнітний потік поля величиною 1 гаус через сантиметрквадратний площі. Зазвичай магнітний потік обраховується через поверхню, обмежену певним контуром, наприклад, контуром, який утворюють провідники зі струмом. Оскільки в різних точках поверхні магнітна індукція різна, то проводиться інтегрування Ф=//В*dS

№26 1. Електроємність відокремленого провідника − це фізична величина, яка вимірюється зарядом, потрібним для зміни його потенціалу на одиницю. Електроємність залежить від геометричних розмірів провідника, його форми, від розташування навколо нього інших провідників та діелектричних властивостей середовища. Електроємність не залежить від матеріалу провідника, його агрегатного стану, величини заряду. 2. Більшість методів спостереження і реєстрації радіоактивних випромінювань і частинок основана на їхній здатності викликати іонізацію і збудження атомів речовини. Заряджені частинки беруть участь у цих процесах безпосередньо, а нейтральні g- кванти і нейтрони реєструються, завдяки іонізації атомів середовища швидкими зарядженими частинками, які виникають у результаті взаємодії нейтронів і g- квантів. Супровідні процеси спалаху світла, потемніння фотоемульсії, електричний струм та ін. дозволяють реєструвати факт появи досліджуваних частинок, рахувати їх, розрізняти та вимірювати енергію.

№ 27 1. Пості́йний струм — електричний струм, незмінний в часі. Широко використовується в техніці: живлення переважної більшості електронних схем виконується постійним струмом. Густина струму — векторна величина, напрямок якої визначається напрямком потоку заряду. Вона позначається латинською літерою j. У системі СІ сила струму вимірюється в амперах. Відповідно, густина струму вимірюється в A/м². Сила струму — кількісна характеристика електричного струму в провіднику, скалярна величина I = delta q/ delta t, яка відповідає кількості заряду (Delta q), що проходить через перетин провідника за час Delta t, розділеному на цей проміжок часу. У системі СІ сила струму вимірюється в A. 2. Схематично: 1. Внутрішня енергія уранового ядра. 2.Кінетична енергія уламків розпавшихся ядер і звільнившихся нейтронів. 3.Внутрішня енергія води і пари. 4.Кінетична енергія води і пари. 5.Кінетична енергія роторів турбіни и генератора. 6.Електрична енергія.

№28 1. Закон Ома для ділянки електричного кола: на деякій ділянці кола сила струму I прямо пропорційна напрузі U і обернено пропорційна опору R ділянки: I=U/R. Опір провідника, при незмінній температурі для того чи іншого матеріалу пропорційний довжині провідника і обернено пропорційний площі поперечного перерізу.Опір позначається латинськими літерами R або r 2. За рахунок хаотичного руху молекул та їхніх зіткнень кожна молекула має своє значення швидкості – від 0 до ∞. Якщо температура газу не змінюється, то характер розподілу молекул за швидкостями знаходиться в стані рівноваги, встановлюється стаціонарний незмінний з часом процес, який описується статистичним законом.

№29 1. Послідовне і паралельне з'єднання провідників — два основних способи з'єднання елементів електричного кола. При послідовному з'єднанні всі елементи пов'язані один з одним так, що ділянка кола не має жодного вузла. При паралельному з'єднанні всі вхідні в коло елементи об'єднані двома вузлами і не мають зв'язків з іншими вузлами. 2. Властивості рідин: Зберігають об'єм і набувають форму посудини. Густина майже така сама як і в твердих тілах. Сили взаємодії досить великі, хоча менші ніж в твердих тілах. Молекули здійснюють безперервні хаотичні коливання в положені рівноваги. Ближній порядок розміщення молекул. Поверхневий натяг: Існуючі сили намагаються скоротити площу поверхні до мінімуму. Сили напрямлені до межі самої поверхні і по дотичній до неї. Сума цих сил - сила поверхневого натягу.

№ 30 1. Потужність: Потужність електричного струму — фізична величина, що характеризує швидкість передачі або перетворення електричної енергії. Закон Ленца: Закон Джоуля — Ленца — кількість теплоти, що виділяється струмом в провіднику, пропорційна силі струму, часу його проходження і падінню напруги. Q = I * U * t = I^2 * R * t, де I — сила струму, R — опір, t — час. 2. Тверде́ ті́ло — агрегатний стан речовини, що характеризується стабільністю форми на відміну від інших агрегатних станів рідини та газу. Діаграма стану: спрямований граф, вершинам якого відповідають стани автомата, а дугам — вхідні сигнали. Якщо вхідний сигнал xi спричиняє перехід автомата зі стану aj в стан ak, то на графі цьому факту відповідає дуга, позначена символом xi, яка з'єднує вершину aj з ak.

 


Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 36 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
- ыдырау кезінде ядро: Е) 2 нейтрон + 2 протон жоғалтады 9 страница | +бір электрондық денгейде спиндері қарама қарсы екі электрон жұптарын құрайды. Олардың магнит моменті нөлге тең// 1 страница

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.018 сек.)