1.Оперативно-виробниче планування

1.Оперативно-виробниче планування

Для будь-якого підприємства величезне значення має ритмічна робота, в процесі якої на кожному робочому місці і ділянці виробництва, в кожному виробничому підрозділі буде виконуватися в дану одиницю часу строго певну кількість продукції. Така робота, як правило, дуже ефективна, раціональна і має ознакою високої культури виробництва.

Однак, як свідчить виробничий досвід, добитися строго певного і заздалегідь розрахованого ритму виробництва деколи дуже складно. Для цього потрібно забезпечити повну узгодженість дій усіх структурних підрозділів в часі, забезпечити їх виробничу пропорційність, постійно відстежувати можливі збої узгодженого ритму виробництва і вводити поправки в його хід, якщо десь на якійсь ділянці встановлений ритм буде порушений.

Відхилення ритму від запланованого можуть призводити до величезних економічних втрат на підприємстві: до простоїв цехів і дільниць, до додаткових витрат на відновлення нормального ходу виробництва.

Щоб цього не відбувалося, кожна служба повинна погоджувати дії з усіма підрозділами підприємства. Досягається така узгодженість в процесі виконання особливої ​​управлінської функції, яка називається оперативно- виробниче планування.

Оперативно -виробниче планування являє собою завершальний етап внутрішньовиробничого планування. Воно органічно пов'язане з техніко - економічним плануванням, будучи його продовженням, здійснюваним в ході виконання річного плану. Оперативне планування покликане забезпечити своєчасне і якісне виконання річних завдань, передбачених планами соціально- економічного розвитку підприємства або фірми.

Під оперативним плануванням розуміється здійснення поточної діяльності планово -економічних служб протягом короткого періоду, наприклад, розробка річної виробничої програми, складання квартальних бюджетів підприємства, контроль і коректування отриманих результатів і т. п.

Оперативне планування виробництва полягає в розробці найважливіших об'ємних і календарних показників виробничо- господарської діяльності підприємства. Всякий процес оперативного планування передбачає виконання економістами -менеджерами таких етапів діяльності, як вибір стратегії розвитку підприємства, обгрунтування форми організації виробництва, визначення логістичної схеми руху матеріальних потоків, розробка основних календарно - планових нормативів, оперативне планування роботи виробничих підрозділів, організаційна підготовка виробництва, безпосередня організація оперативної роботи, поточний контроль і регулювання ходу виробництва.

Головне завдання оперативно-виробничого планування полягає в забезпеченні на підприємстві злагодженого і ритмічного ходу всіх виробничих процесів, в організації злагодженої роботи всіх підрозділів підприємства (об'єднання) для забезпечення рівномірного, ритмічного випуску продукції у встановлених обсягах і номенклатурі при повному і раціональному використанні наявних економічних і виробничих ресурсів з метою найбільшого задоволення основних потреб ринку, і максимізації одержуваного прибутку.

У процесі оперативно- виробничого планування:

розробляється план випуску продукції підприємством за місяцями року;

виконуються об'ємні розрахунки завантаження устаткування і площ;

вибираються календарно - планові нормативи;

розробляються оперативно- календарні плани випуску та графіки виробництва вузлів, деталей цехами, ділянками по місяцях, тижнях, добі, змінах (а іноді і годинниковим графіками);

організується змінно- добове планування.

Оперативне планування виробництва відіграє головну роль у забезпеченні своєчасного випуску і постачання продукції споживачам на основі раціонального використання обмежених економічних ресурсів у поточному періоді часу. Подальший розвиток оперативного планування на вітчизняних підприємствах буде сприяти вирішенню наступних організаційно -економічних завдань:

Досягнення узгодженої роботи всіх ланок виробництва на основі єдиної ринкової мети, що передбачає рівномірний випуск і збут товарів;

· Вдосконалення всієї системи внутрішньофірмового планування за рахунок підвищення надійності календарно - планових розрахунків і зниження трудомісткості;

· Підвищення гнучкості та оперативності внутрішньогосподарського планування на основі більш повного врахування вимог споживачів і подальшого коректування річних планів;

· Забезпечення безперервності в процесі виробничого планування і досягнення більш тісної взаємодії стратегічних, тактичних і оперативних планів;

· Створення на кожному підприємстві системи оперативного планування виробництва, відповідної сучасним вимогам ринку і рівню розвитку конкретного підприємства.

Методи розробки оперативних планів виробництва:

В оперативному плануванні виробництва, залежно від розроблювальних показників, застосовуються такі основні методи, як об'ємний, календарний, а також їх різновиди: об'ємно- календарний і об'ємно -динамічний.

Об'ємний метод призначений для розподілу річних обсягів виробництва і продажу продукції підприємства по окремих підрозділах і більш коротким тимчасовим інтервалам - квартал, місяць, декада, тиждень, день і годину. Цей метод передбачає не тільки розподіл робіт, але й оптимізацію використання виробничих фондів і, в першу чергу, технологічного устаткування і складальних площ за планований інтервал часу. З його допомогою формуються місячні виробничі програми основних цехів і плануються терміни випуску продукції або виконання замовлення в усіх випускаючих підрозділах підприємства.

Календарний метод застосовується для планування конкретних тимчасових термінів запуску і випуску продукції, нормативів тривалості виробничого циклу і випереджень виробництва окремих робіт щодо випуску готових виробів, призначених для реалізації. Даний метод грунтується на використанні прогресивних норм часу для розрахунку виробничих циклів виготовлення окремих деталей, планованих комплектів продукції і виконання складальних процесів. У свою чергу, виробничий цикл основного виробу служить нормативною базою для формування проектів місячних виробничих програм іншим випускаючим цехам і ділянкам підприємства.

Об'ємно- календарний метод дозволяє планувати одночасно терміни і обсяги виконуваних на підприємстві робіт у цілому на весь передбачений період часу - рік, квартал, місяць і т.д. З його допомогою розраховуються тривалість виробничого циклу випуску і постачання продукції на ринок, а також показники завантаження технологічного устаткування і складальних стендів у кожному підрозділі підприємства. Цей метод можна використовувати для розробки місячних виробничих програм як випускаючих, так і невипускающіх цехів і дільниць.

Об'ємно- динамічний метод передбачає тісну взаємодію таких планово- розрахункових показників, як терміни, об'єми і динаміка виробництва продукції, товарів і послуг. В умовах ринку цей метод дозволяє найбільш повно враховувати обсяги попиту та виробничі можливості підприємства і створює планово- організаційні основи оптимального використання наявних ресурсів на кожному підприємстві. Він передбачає побудову планів - графіків виконання замовлень споживачів і завантаження виробничих ділянок і випускаючих цехів.

Відповідно до розглянутими методами, необхідно розрізняти види оперативного планування виробництва: календарне, об'ємне і смішне.

Види оперативного планування:

На промислових підприємствах прийнято розрізняти кілька видів оперативного планування.

Залежно від змісту і термінів дії, оперативне планування підрозділяється на два види: календарне і поточне. Ці види оперативного планування виробляються економістами -менеджерами та фахівцями планових та виробничих відділів і цехів підприємства.

Оперативно- календарне планування - це деталізація річного плану виробництва продукції підприємства за термінами запуску-випуску та строками виконання кожного виду продукції, розподіл річних планових завдань по виробничих підрозділах, а також своєчасне доведення цих показників до кожного основного цеху, а всередині його - до кожного виробничого ділянки і робочого місця, до конкретних виконавців робіт. З його допомогою розробляються змінно- добові завдання, і узгоджується послідовність виконання робіт окремими виконавцями.

Вихідними даними для розробки календарних панів служать:

· Річні обсяги випуску продукції;

· Трудомісткість виконуваних робіт;

· Строки поставки товарів на ринок і інші показники соціально- економічних планів підприємства.

Поточне планування нерозривно пов'язане з оперативним контролем і регулюванням ходу виробничих процесів, а також ходом випуску продукції і витрачання різних ресурсів.

Залежно від сфери застосування (або за місцем його виконання), оперативне планування на більшості підприємств різних галузей підрозділяється на міжцехових і внутрішньо цехове.

Міжцехове планування забезпечує розробку, регулювання і контроль виконання планів виробництва і продажу продукції всіма цехами підприємства, а також координує роботу основних та допоміжних цехів, проектно- технологічних, планово -економічних та інших функціональних служб. Міжцехове планування має забезпечувати злагоджену ритмічну роботу основних цехів, їх безперебійне постачання та обслуговування допоміжними цехами і службами.

Вихідними даними межцехового планування є зведений план реалізації продукції і портфель замовлень.

У ході межцехового планування здійснюється:

вибір календарно - планових нормативів;

взаємна ув'язка змісту і термінів календарних графіків роботи цехів основного і допоміжного виробництв і обслуговуючих служб;

складання і видача основних цехах квартальних і місячних календарних планів виробництва продукції.

На підприємствах, як правило, виробничі програми розробляються і видаються цехам плановими службами на черговий рік з квартальної і місячної розбивкою.

Внутрішньоцехове планування спрямоване на ритмічне виконання ділянками та їх робочими місцями заданої місячної програми. Змістом внутрішньоцехового планування є розробка оперативних планів і складання поточних графіків роботи виробничих ділянок, потокових ліній і окремих робочих місць на основі річних планів виробництва і продажу продукції основних цехів підприємства.

Дата добавления: 2015-11-04