Міністерство освіти і науки України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання економічної частини дипломних робіт

конструкторського спрямування

для студентів інститутів ІКТА, ІТРЕ

Затверджено

на засіданні кафедри

″Менеджмент організацій″

Протокол №11від 27.05.2010

Львів – 2010

Менеджмент організацій: Методичні вказівки до виконання економічної частини дипломних робітдля студентів інститутів ІКТА, ІТРЕ. / Укл.: Ю. В. Войцеховська, Н. П. Любомудрова – Львів. Видавництво Національного університету ″Львівська політехніка″. 2010 – 14 с.

Укладачі Войцеховська Ю. В., канд. екон. наук, доц.

Любомудрова Н. П., ст. викл.

Відповідальний за випуск Чухрай Н. І., д-р екон. наук, проф.

Рецензенти СорочакО. З., канд. екон. наук, доц.

Лісовська Л. С., канд. екон. наук, доц.

ЗМІСТ

1. Загальні положення
2. Економічна характеристика проектного рішення
3. Визначення комплексного показника якості
4. Розрахунок лімітної ціни нового виробу
5. Висновки
6. Література

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Завершальним етапом навчання за освітньо-професійною програмою підготовки магістра (спеціаліста) є написання магістерської кваліфікаційної роботи (дипломного проекту). В економічній частині магістерської роботи (дипломного проекту) студенту необхідно відобразити доцільність проектного рішення через відповідні економічні розрахунки. Будь-яке рішення призводить до зміни величини витрат, а звідси й економічного результату. Отже, завданням економічної частини магістерської роботи (дипломного проекту) є техніко-економічне обґрунтування проектного рішення. Доцільність та можливість використання запропонованої методики для обґрунтування проектних рішень визначає викладач.

Оформлення економічної частини повинно відповідати загальним вимогам до оформлення магістерської роботи (дипломного проекту).

Методичні рекомендації призначені для виконання економічної частини магістерських кваліфікаційних робіт (дипломних проектів) конструкторського напрямку, в яких розробляються нові вироби, конструкції, їхні елементи.

Метою проведення відповідних розрахунків в економічний частині є визначення конкурентоспроможності виробу і прибутковості його виготовлення.

1. ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТНОГО ВИРОБУ

У цій частині розкривається мета магістерської роботи (дипломного проекту), кінцевий результат і сфери застосування проектного рішення. Оцінюється рівень ринкової та технічної новизни, економічний, організаційний та соціальний ефект від виробництва (модернізації) нового виробу. Визначаються потенційні споживачі, конкуренти (їх сильні та слабкі сторони), аналізуються очікувані ринки збуту, імовірний попит, маркетингова політика тощо. Також дається повна характеристики пристрою що проектується.

2. ВИЗНАЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО ПОКАЗНИКА ЯКОСТІ

Комплексний показник якості () визначається шляхом порівняння показників якості проектованого виробу і вибраного аналогу.

За аналог обирається виріб, що відповідає проектному рішенню (проектованій конструкції) за сферою застовування та функціональному призначенню і є широко представлений на обраному ринку.

Для визначення використовується система показників технічного рівня і якості, яка містить в собі наступні групи, причому в кожній групі вказана в дужках мінімальна кількість показників:

1. показники призначення (3-4);

2. показники надійності (2-3);

3. показники безпеки (1-2);

4. показники стандартизації і уніфікації (1-2);

5. ергономічні показники (1-2) тощо.

Комплексний показник якості проектованої системи визначаємо методом арифметичного середньозваженого з формули:

(2.1)

де - кількість одиничних показників (параметрів), прийнятих для оцінки якості проектованої системи;

- коефіцієнт вагомості кожного з параметрів щодо їхнього впливу на технічний рівень та якість проектованої системи (встановлюється експертним шляхом), причому:

(2.2)

- часткові показники якості, визначені порівнянням числових значень одиничних показників проектованої системи і аналога за формулами:

або (2.3)

де , - кількісні значення і-го одиничного показника якості відповідно проектованої системи і аналога.

Розрахунок Пя проводимо за вище наведеними формулами в табличній формі.

У нашому прикладі розглянемо розрахунок Пя в табл. 3.1.

Комплексний показник якості визначаємо за допомогою табл. 6.1.

Таблиця 2.1.

Розрахунок комплексного показника якості проектованої камери

№ Пп/п	Показники, одиниці вимірювання	Значення показників	Коеф. ваго-мості, qi	Зважений параметричний індекс якості Сі·qi
Аналог Паі	Проектний виріб, Ппрі	Відносний показник якості, Сі
	Показники призначення
11.1	Споживча потужність при нагріванні, Вт			1,5	0,23	0,345
11.2	Завадостійкість вимірювання, дБ			1,2	0,115	0,138
11.3	Діапазон вимірювання, м	0…150	0…200	1,33	0,12	0,16
11.4	Маса, кг	1,7	1,5	1,13	0,1	0,113
11.5	Зведена похибка діапазону, %	2,5	2,5		0,2	0,2
	Показники надійності
22.1	Ймовірність відмов	0,003	0,002	1,5	0,035	0,0525
22.2	Напрацювання на відмову, рік			1,43	0,03	0,039

Продовження таблиці 1.1

	Ергономічні показники
33.1	Зручність використання	3,7	4,9	1,3	0,033	0,0429
33.2	Цілісність композиції	4,5	4,5		0,01	0,01
33.3	Товарний вид	4,9	4,5	0,92	0,012	0,0132
	Показники стандартизації і уніфікації
44.1	Коефіцієнт застосовності			1,1	0,015	0,0165
44.2	Коефіцієнт повторюваності	1,8	1,8		0,01	0,01
	Показник безпеки
54.1	Безпечність експлуатації камери				0,1	0,1
Сума	1,0	1,257

Отже, згідно з формулою (3.1), комплексний показник якості рівний:

3. Розрахунок лімітної ціни нового виробу

На стадії розробки техніко-економічного обґрунтування і видачі технічного завдання на проектування (коли закладаються основні параметри продукції, які визначають рівень її якості) і призначені для контролю якості проектування, встановлюється лімітна ціна проектного виробу. За допомогою лімітних цін проектувальникам нової техніки виставляються визначені економічні вимоги, які стають на заваді розробки і виготовленню малоефективних видів продукції, що примушує шукати економічні і технічні цілеспрямовані варіанти конструкцій і їхніх елементів. Таким чином, лімітна ціна є одним з критеріїв при оцінці ефективності проектних рішень, які дозволяють застерегти розробку і виготовлення неефективної продукції.

Лімітна ціна - це максимальна оптова ціна розробленого приладу, яка з одного боку, відповідає визначеним техніко-економічним параметрам проектованого приладу і відображає покращення його споживчих факторів у порівняні з аналогом, а з іншого – зацікавлює користувача цього приладу в його використанні. Однією з умов економічної ефективності розробленого виробу є співвідношення:

Цр<Цл (6.3)

де Цр - розрахункова оптова ціна розробленого виробу;

Цл - лімітна ціна спроектованого виробу.

Лімітна ціна розробленого приладу визначається за формулою

Цл=Сп мах + Пн (6.4)

де Сп мах - максимальний розмір повної собівартості розробленого виробу,

Пн - нормативний прибуток (до 40% повної собівартості, величина узгоджується з викладачем)

Максимальний розмір повної собівартості розробленого виробу визначається за формулою:

Сп мах=0,85 * Спа * Пя, (6.5)

де 0,85 - прийнятий на рівні нормативу коефіцієнт відносного здешевлення нової продукції;

Спа - повна собівартість аналогу;

Пя - комплексний показник якості розробленого приладу.

Для нашого прикладу, виходячи з собівартості камери-аналогу,

Спа =1800 грн., розраховуємо Сп мах:

Сп мах=0,85·1800·1,257=1923,2(грн.)

Враховуючи нормативну прибутковість на рівні 40%, визначаємо лімітну ціну:

Цл=1923,2+0,4·1923,2=2692,5(грн..)

4. Визначення показників економічної ефективності проектних рішень

4.1. Умови економічної ефективності

Критерієм економічної ефективності нових пристроїв є економія суспільної праці. Це положення використовується у формулі для визначення сумарного економічного ефекту від впровадження приладу та ін.

Е=Ев+Ее, (6.6)

де Ев - економічний ефект в умовах виробництва, тис.грн.;

Ее - економічний ефект в умовах експлуатації протягом нового терміну служби камери, тис. грн.

Економічний ефект, отриманий у процесі виробництва, оцінюють шляхом порівняння оптових цін аналога і спроектованого пристрою (собівартість спроектованого пристрою визначають виходячи з розрахунку собівартості виготовлення).

З метою оцінки економічної ефективності в умовах експлуатації порівнюють експлуатаційні витрати аналога і спроектованого пристрою в конкретних умовах його експлуатації.

Загальну умову економічної ефективності нового приладу можна виразити нерівністю:

Е>0

Оскільки показник Е являє собою алгебраїчну суму двох величин, між ними можливі такі варіанти співвідношень:

1. Ев>0; Ее>0; тоді Е>0 найбільш прийнятний варіант, але практично досить рідкісний.

2. Ев<0; Ее>0, причому |Ее|>|Ев|, тоді Е>0 - найбільш ймовірний варіант, тому що пристрій з кращими параметрами, як правило, коштує дорожче.

Другою необхідною умовою є:

tок <tок н

Де tок - термін окупності додаткових капітальних витрат (визначається різницею витрат на виробництво аналога і проектного виробу і відшкодовується з економії, одержаної в умовах експлуатації), років;

tок =|Ев|/Ее.р (6.7)

tок.н - нормативний термін окупності, встановлений для тої галузі, де буде використовуватись новий виріб, років;

Ее.р - річний економічний ефект в умовах експлуатації, тис.грн.

3. Ев>0; Ее<0, причому |Ее|>|Ев|, тоді Е>0. Формально цей варіант є ефективним, але по суті означає погіршення експлуатаційних характеристик приладу в результаті скорочення (економії) виробничих витрат, тому цей випадок - неефективний.

3.1. Ев>0; Ее=0, тоді Е>0. Це співвідношення, як частковий випадок варіанту 3 слід розглядати як прийнятний, оскільки він означає зниження собівартості проектованого пристрою без зміни рівня його якості у порівнянні з аналоговим (тобто завдання на проектування є запровадження виробництво пристрою замість більш дорогої закупівлі).

4. Співвідношення Ев і Ее, що призводить до результату Е<0, вважається за неефективне (виняток можуть скласти прилади-засоби пізнання і прилади-засоби праці, що забезпечують безпеку роботи і покращення умов праці).

Економічний ефект в умовах виробництва визначається з виразу:

Ев = Ц1 - Ц2, (6.8)

де Ц1, Ц2 – оптова ціна відповідно аналога і спроектованого приладу, грн.

Ц2 = СП2(1+ РР2 / 100), (6.9)

де СП2 - повна собівартість спроектованого приладу, грн.

РР2 - рентабельність нового приладу по відношенню до собівартості, % (може бути прийнята у межах 30%).

4.2. Визначення собівартості і ціни спроектованого пристрою

Визначення виробничої собівартості спроектованого приладу здійснюється за питомою вагою у ньому окремих елементів витрат. Питома вага елементів витрат встановлюється за даними структури собівартості приладу -аналога.

Свир2 = 100 / Ум*М2, (6.10)

де Свир2 - виробнича собівартість спроектованого приладу, розрахована методом питомих ваг, грн.;

Ум - питома вага вартості основних матеріалів і комплектуючих виробів у виробничій собівартості аналога (65%);

М2 - вартість основних матеріалів і комплектуючих виробів спроектованого приладу.

В таблиці 4.2 наведено вартість комплектуючих виробів (для прикладу камери, яка розглядається як приклад розрахунку в даних методичних рекомендаціях)

Таблиця 4.2

Вартість комплектуючих виробів камери

Комплектуючі вироби	Кількість, шт.	Вартість за одиницю, грн.	Сума, грн.
AT89S8252
UA02PP1 U/f
MPXV5004GC6U
КР142ЕН5		0,6	0,6
Випрямляч RB157		0.8	0,8
Індик.зел.TOS 5163 BG
Індик.черв.TOS 5163 BH
Транз. КТ3102		0,2	1,6
Транз. КТ3107		0,2	0,6
Світлодіод АЛ307(черв)		0,2	0,6
Світлодіод АЛ307(зел)		0,2	0,4
Кварц 18МГц		1,5	1,5
Реле JZC-7F-1CS(7A-250V)
Вимикач (зел)		1,5	1,5
Вимикач (чер)		1,5	1,5
Контактор КМИ 11210 (9А)або(12А)
Реле елетеплове(РТИ1307)1,6A
Корпус (бокс 12752)
Шильдик
Плата
Запобіжник
Конденсатор 2200*25В		1,2	1,2
Трансформатор220*12(0.5А)
Роз’єм 2кон		0,6	2,4
Датчик KSD-9700 (110С)		2,9	2,9
Датчик D18B20
Кабель 3-жильний	5м	1,50	7,5
			496,1

Свир2=100 / 65 · 496,1 = 763,23 (грн.)

Повна собівартість спроектованого приладу, необхідна для розрахунку економічного ефекту в умовах виробництва, визначається із співвідношення:

Сп2 = Свир.у (1 + О / 100), (6.11)

де Свир.у – виробнича собівартість спроектованого приладу, визначена за одним з способів (наприклад, методом питомих ваг), грн.;

О – позавиробничі витрати підприємства, де буде виготовлятися спроектований прилад, (5%).

Сп2 = 858,6 · (1 + 5 / 100) = 801,39(грн.)

Для визначення економічного ефекту в умовах виробництва знаходимо ціну спроектованого пристрою:

Ц2 = 801,39 · (1 + 30 / 100) = 1041,81 (грн.)

Вартість аналогу становить 1800 грн.

Отже, економічний ефект у сфері виробництва становить:

Ев = 1800 – 1041,81 = 758,19 (грн.)

4.3. Розрахунок терміну служби пристрою за амортизаційним терміном

Термін служби пристрою (аналога і спроектованого) визначається за формулою:

Т = 100 / (Н·К), (6.12)

де Н – норма амортизаційних відрахувань відповідної групи пристроїв або систем, %. У даному прикладі норма амортизаційних відрахувань становить 16,7%.

К – коефіцієнт прискореної амортизації, вибирається в межах 0,2 – 2.

У нашому прикладі коефіцієнт прискореної амортизації буде рівний 0,75.

Т = 100 / (16,7 · 0,75) = 8 (років)

4.4. Визначення економічного ефекту в сфері експлуатації

Економічний ефект в умовах експлуатації за весь термін служби приладу визначається за формулою:

де j – номер року, в якому ведеться розрахунок;

r – банківська депозитна ставка,% / рік (18% - за середньо-статистичними даними);

Eep – річний експлуатаційний ефект від застосування спроектованого приладу, грн./рік;

Тс2 – термін служби спроектованого приладу, років;

Еер = Еа + Еен + Езпл + Ер (6.13)

де Езпл – річний економічний ефект на заробітній платі, грн./рік

Еа - річний економічний ефект на амортизації, грн./рік;

Ер - річний економічний ефект на ремонтних витратах, грн./рік;

Еен - річний економічний ефект витрат на енергію, грн./рік;

Річний економічний ефект на амортизації визначається:

Еа = Н · К · (Ц1 – Ц2) / 100, (6.14)

де Н – річна норма амортизації для даної групи приладів, %/рік, (Н=16,7%);

К – коефіцієнт прискорення амортизації активної частини основних фондів (К = 0,6);

Ц1, Ц2 – оптова ціна аналога та спроектованого приладу, грн.

Еа = 16,7 · 0,6 · (1800 – 1041,81)/ 100 = 75,97 (грн./рік)

Річний економічний ефект на витратах на енергію визначається:

Еен = (М1 – М2) · Т · а, (6.15)

де, М1, М2 – споживані потужності відповідно аналога та спроектованого приладу.

а = 0,24 грн – тариф за 1 кВт/год. (узгоджується з викладачем);

Т = 264 · 8 – к-ть робочих годин на рік (згідно з прийнятим бюджетом робочого часу на відповідний період);

Еен = (0,03 – 0,02) · 2112 · 0,24 = 5,07 грн. /рік

Річний економічний ефект по заробітній платі у нашому випадку:

Езпл. = 0, так як зарплата фахівця з обслуговування залишилася такою ж.

Оскільки конструкцією камери ремонт не передбачений, то Ер=0.

Сумарний річний економічний ефект визначається за формулою:

Еер = 75,97 + 5,07 = 81,94 (грн. /рік)

Термін експлуатації пристрою становить 10 років. Річний
Еер = 81,94 грн /рік. Тоді сумарний економічний ефект за термін експлуатації становить:

Ее = 81,94 · 3,19 + 81,94 ·2,70 + 81,94 · 2,29 + 81,94 · 1,94 + 81,94 · 1,64 + 81,94 ·1,39 + 81,94 · 1,18 + 81,94 · 1 = 1256,13 грн.

Загальний економічний ефект:

Ез = Ев + Ее = 1256,13 + 758,19 = 2014,32 грн.

5. ВИСНОВКИ

За результатами проведених розрахунків робиться висновок про економічну доцільність розроблення та виготовлення проектного виробу. У висновках студенту необхідно узагальнити отримані результати та відобразити доцільність проектного рішення через проведений аналіз показників економічної ефективності.

6. ЛІТЕРАТУРА

1. Методичні вказівки до виконання техніко-економічного аналізу в дипломних проектах студентів приладобудівних спеціальностей Укл.: Я.Д. Плоткін, Т.Б. Коношенкова, І.О. Будіщева. – Львів: Видавицтво Національного університету „Львівська політехніка”, 2002. – 32 с.

2. Економіка підприємства: Підручник / за заг. редакцією Й.М. Петровича.- Львів: “Магнолія плюс”, Видавець В.М. Піча– 2004.– 680 с.

3. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – К: Знання, 2004. – 580 с.- (Вища освіта ХХІ ст.).

4. О.О. Гетьман, В.М. Шаповал Економіка Підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К: Центр навчальної літератури) 2006. – 488 с.

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання економічної частини дипломних робіт

конструкторського спрямування

для студентів інститутів ІКТА, ІТРЕ

Укладачі Войцеховська Юлія Вікторівна

Любомудрова Надія Петрівна

Дата добавления: 2015-11-04