Міністерство освіти та науки України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «ПРИДНІПРОВСЬКА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ»

КАФЕДРА ОСНОВ АРХІТЕКТУРИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового проекту

«Павільйон для очікування громадського транспорту»

з дисципліни «Архітектурне проектування»

для студентів 2 курсу

напряму підготовки 6.060102-«Архітектура»

Дніпропетровськ 2014

Методичні вказівки до виконання курсового проекту «Павільйон для очікування пасажирського транспорту» з дисципліни «Архітектурне проектування» для студентів 2 курсу напряму підготовки 6.060102 – «Архітектура» / Укладач: Коц О.С. – Дніпропетровськ ДВНЗ ДАБА, 2014р. – 20.

Методичні вказівки підготовлені для студентів 2 курсу напрямупідготовки6.060102 – «Архітектура».

Методичні вказівки укладені із метою надання рекомендацій студентам до виконання курсового проекту «Павільйон для очікування громадського транспорту» з дисципліни «Архітектурне проектування».

Укладач: Коц О.С., асистент кафедри основ архітектури ДВНЗ ПДАБА.

Відповідальний за випуск:Челноков О.В., кандидат технічних наук, професор, завідувач кафедри основ архітектури ДВНЗ ПДАБА.

Рецензент: Челноков О.В.,кандидат технічних наук, професор, завідувач кафедри основ архітектури ДВНЗ ПДАА.

Затверджено на засіданні кафедри основ архітектури ДВНЗ ПДАБА

Протокол № від

Зав. кафедри Челноков О.В.

Затверджено на засіданні

Президії методичної ради

ДВНЗ ПДАБА

Протокол № () від...

Зміст

Вступ: цілі курсового проекту, задачі, основні умови та вимоги до його виконання……………………………………….…4

1.«Павільйон для очікування громадського транспорту», загальні положення…..................................................................5

1.1 «Павільйон для очікування громадського транспорту», як складова транспортної системи міста..............................5

1.2 Павільйон, як різновид малої архітектурної форми……………………………………………………………………..…5

2. Містобудівні аспекти проектування……………………………………………………………………………………………...6

2.1 Аналіз містобудівної обстановки…………………………………………………………………………………………..…6

2.2 «Проектна ситуація» та аналіз «ситуації»……………………………………………………………………………………6

3.Функціонально планувальна організація павільйону……………………………………………………………………..……...7

3.1Рекомендації та нормативні вимоги при проектуванні павільйону……………………………………………………..…7

3.2 Об′ємно-планувальні параметри павільйону, що визначаються функціональними вимогами……………………….…9

4. Архітектурне рішення павільйону……………………………………………………………………………………………….10

4.1 Вимоги до об′єкту та його властивості……………………………………………………………………………………..10

4.2 Схема процесу проектування об′єкту……………………………………………………………………………………….11

4.3 Функціональна організація об’єкта………………………………………………………………………………………….15

4.4 Підфункції об′єкта та засоби їх реалізації……………………………………………………………...............................15

4.5 Створення «якісно» визначеної структури об′єкта……………………………………………………...............................17

4.6 «Кількісно» визначена структура об′єкта……………………………………………………………................................17

4.7 Загальна форма об’єкта………………………………………………………………………………..……………………..17

4.8 Форма елементів об’єкту………………………………………………………………………………...............................17

4.9 Синтез об’єкту………………………………………………………………………………………………………………...18

5. Конструктивне рішення павільйону………………………………………………………………………...............................19

5.1 Конструктивна система та матеріли для павільйону………………………………………………………………………19

6. Склад проекту……………………………………………………………………………………………………………………..20

7. Графічне оформлення проекту…………………………………………………………………………………………………...21

Список літератури……………………………………………………………………………………………………………………21

Вступ: цілі курсового проекту, задачі, основні умови та вимоги до його виконання

З виконання проекту «Павільйон для очікування транспорту» в 3 семестрі 2-го курсу починається безпосереднє опанування студентами методики архітектурного проектування. «Павільйон…» за типологією відноситься до простих архітектурних споруд – малих архітектурних форм (МАФ), що надає можливість на нескладному об′єкті розібратися з особливостями процесу проектування.

Цілі курсового проекту:

- оволодіти методом архітектурного проектування на прикладі розробки проекту нескладної архітектурної споруди;

- сформувати розуміння основних етапів проектного процесу;

- оволодіти прийомами та способами проектної роботи;

- удосконалити графічну майстерність в оформленні проектних матеріалів.

Умови та вимоги до виконання проекту:

Проект «Павільйону…» виконується для конкретних умов сучасного історичного міста. При його виконанні повинні бути дотримані всі умови передбачені сучасним середовищним підходом при проектуванні об’єктів в умовах історичного міста.

Умови середовщного підходу передбачають:

- ретельне вивчення містобудівних обставин ділянки для розташування об′єкту;

- вміле врахування містобудівної обстановки;

- створення за допомогою малих архітектурних форм (МАФ) гармонійного середовища сучасного міста.

У якості вимог до майбутнього об’єкту можливо сформулювати наступне:

- об′єкт проектування повинен відповідати функціональному призначенню;

- архітектурно-планувальне рішення об’єкту повинне враховувати умови комфортної експлуатації павільйону;

- конструктивне рішення повинне враховувати використання сучасних будівельних матеріалів та конструкцій, що відповідають даному типу споруди;

- художньо-образне рішення павільйону повинне передбачати пошук сучасного обліку споруди в умовах семантично перенасиченого середовища сучасного міста за допомогою майстерного використання композиційних прийомів, колористичного рішення при пошуку архітектурної форми об’єкта.

Задача проекту може бути сформульована як і будь яка задача взагалі:

- на підставі чітко сформульованої мети, проаналізованих обставин, сформованої проектної ситуації, визначених вихідних даних створити модель об’єкта – «Павільйону для очікування транспорту»

1.«Павільйон для очікування громадського транспорту», загальні положення

1.1. «Павільйон для очікування громадського транспорту», як складова транспортної системи міста

«Павільйон для очікування громадського транспорту» належить до об′єктів громадського призначення та є одним із видів малих архітектурних форм (МАФ), яка входить до складу транспортної системи сучасного міста.

Сучасні транспортні системи призначенні для обслуговування транспортних перевезень пасажирів в умовах сучасного міста. Вони складаються із транспортних засобів та технічних споруд, які їх обслуговують, та вулично-дорожньої мережі. Наземний пасажирський транспорт міста являє собою парк автобусів, тролейбусів, трамваїв та маршрутних таксі, які рухаються за встановленими маршрутами. Функціонування пасажирських маршрутів передбачає зупинки транспортних засобів для посадки та висадки пасажирів. Місця зупинки транспорту, як правило, облаштовуються павільйонами для очікування транспорту для створення більш комфортних умов пасажирам.

В залежності від особливостей транспортних засобів разом із якими функціонують павільйони, їх споруди мають свою специфіку. Так тролейбуси рухаються по вулицям, що облаштовані контактними електричними лініями, а для руху трамваїв додатково ще потрібні залізничні рейки. Рух трамваїв в межах простору вулиці передбачає виділення спеціальної полоси та її спеціального облаштування у тому числі і платформами для посадки та висадки пасажирів. Усі ці моменти повинні бути враховані при проектуванні павільйону.

Місця зупинки транспортних засобів спеціально встановлюються спеціалістами, які проектують транспортні маршрути, тому при проектуванні павільйону не постає задача призначення місця його розташування, а залишаться лише вибрати місце зупинки відповідного маршруту.

1.2. Павільйон, як різновид малої архітектурної форми

У вулично-дорожному середовищі павільйони для очікування громадського транспорту є одним із різновидів МАФ разом із фонтанами, торгівельними кіосками, міськими меблями, ліхтарями, вказівниками, обладнанням для квітів, турнікетами, огорожами, сміттєзбірниками та іншими елементами, які насичують міське середовище і слугують «зв′язуючими» компонентами у масштабному співставленні людини та міської забудови.

2. Містобудівні аспекти проектування

2.1. Аналіз містобудівної обстановки

Процес проектування павільйону починається із ретельного вивчення особливостей ділянки для його розташування. Це передбачає безпосередній вихід в натуру з метою дослідити особливості конкретного місця.

В ході виконання аналізу необхідно з′ясувати:

- що являє собою найближче оточення місця для розташування павільйону: прилегла забудова, зелені насадження, проїзди, проходи;

- відстежити маршрути руху пішоходів на підходах до місця зупинки, місця розташування входів-виходів до громадських об’єктів та житлових подвір′їв, розташування зелених насаджень.

Результати аналізу фіксуються у аналітичному кресленні «Розташування місця зупинки на схемі маршруту транспорту. Існуючий стан ділянки для розташування павільйону:особливі обставини, проблеми, умови та вимоги до проектування павільйону, що із них витікають».

2.2 «Проектна ситуація» та аналіз «ситуації»

«Проектна ситуація» формується на матеріалі реальностізадумом того або іншого його (матеріалу) перетворення.

У якості матеріалу реальності у нашому випадку повинна розглядатися

містобудівна обстановка - т. б. ті складові реальності - місця розташування об’єкту проектування, - які повинні бути зафіксовані та враховані при подальшому формуванні задуму її (обстановки) перетворення, який у свою чергу оформлюється у вигляді проектної моделі (проекту).

«Проектна ситуація» у свою чергу виступає як модель перетворення обстановки із урахуванням соціально визначеної мети. Це абстрактне формулювання необхідно розтлумачити.

В ході аналізу містобудівної обстановки ми усвідомлюємо ті обставини які є зовнішніми чинниками та від нас не залежать. Ми просто їх з′ясовуємо та фіксуємо графічно у вигляді схеми (аналітичного креслення). В результаті, таким чином виконаного аналізу, у нас повинно сформуватися комплексне уявлення про те що існує. У свою чергу у тому, що існує нас щось влаштовує, а щось не влаштовує. В цей момент виникає незадоволення деяким станом існуючих речей, але разом із цим виникає і конкретне бажання його змінити (цей стан). Це можливо завдяки існуючому на даний моменту соціальній свідомості – соціальному ідеалу, - т. б. сформованому у суспільстві баченню того як повинно бути. На розтяжці - того, що не задовольняє і того як повинно бути - формується задум перетворення обставин, які не задовольняють. Із народженням задуму перетворення виникає «проектна ситуація» - т. б. концептуальна ідея об′єкта проектування.

«Проектна ситуація» - ідея об’єкту проектування - у процесі проектування розгортається та деталізується.

Але до початку проектування «проектна ситуація» повинна бути проаналізована (аналіз ситуації). У якості аспектів аналізу ситуації розглядаються наступні складові, які повинні бути визначені уході аналізу:

· те, що існує та повністю нас задовольняє (тому може бути залишене та перенесене у майбутнє без змін);

· те, що існує, але у якихось своїх властивостях нас не задовольняє (тому повинне бути змінене та залишиться у зміненому вигляді);

· те, що існує, але повністю нас не задовольняє (воно повинне бути ліквідоване)

і нарешті

· те нове, що повинно бути вперше створене та привнесене у обстановку з метою її покращити, наблизити до ідеального стану.

Усі ці компоненти ситуації вимагають різного відношення до себе.

Перші три компоненти – існують у сучасному, а четвертий – повністю належить майбутньому.

Перші три – виступають у якості умов для четвертого компонента, та вимагають відповідати ним.

Із вимогами у свою чергу пов′язані ті властивості об’єкта проектування які він повинен отримати у проектній моделі в ході її розробки.

Проектна модель об’єкта проектування (павільйону для очікування транспорту) розробляється також із урахуванням нормативів (норм), які прийняті і суспільстві на час проектування.

3.Функціонально планувальна організація павільйону

3.1 Рекомендації та нормативні вимоги при проектуванні павільйону

Павільйони для очікування громадського транспорту за місткістю поділяються на:

- малої місткості(на 5-10чол.)

- середньої місткості (на 10-20 чол.);

- великої місткості (понад 20 чол.).

Для встановлення кількості пасажирів на яку потрібно розраховувати павільйон, який проектується, можуть бути виконані обрахунки:

- добової кількості пасажирів, які користуються цією зупинкою,

- середньої кількості одиниць громадського транспорту який проходить за добу через зупинку, а також

- середньої кількості пасажирів, які приходяться на один рейс.

Практична місткість павільйону багато у чому визначить варіант його компонування. Для зупинки із мінімальною кількістю пасажирів павільйон взагалі може бути замінений легким навісом із лавою.

За компонувальними ознаками павільйони поділяються на:

- відкритого типу (без стін, які огороджують);

- напівзакритого типу (зі стінами, але без закритого приміщення);

- закритого типу із касою (закрите приміщення - каса);

- закритого типу із касою та залою для очікування (павільйон закритого типу із касою та залою для очікування місткістю понад 20 чоловік можливо розглядати як автостанцію).

Велика кількість пасажирів вимагає проектування павільйону напівзакритого типу, а при необхідності і касового приміщення.

Загальний підхід до вибору місця розташування павільйону для очікування громадського транспорту повинен виходити із вимог транспортної служби управління громадського транспорту, а також грамотного врахування рельєфу місцевості, профілю доріг та правил дорожнього руху транспорту та пішоходів.

Головною вимогою при розташуванні павільйонів – забезпечення безпеки пасажирів, які очікують транспорт (малюнок 2).

Нормативні рекомендації:

- розташовувати павільйон необхідно таким чином, щоб забезпечити безпечний перехід проїжджої частини і щоб від павільйону до об’єктів тяжіння пасажирів був найкоротшій та небезпечний підхід, а також щоб було зручно пересідати із одного виду транспорту на інший або на інший маршрут того ж виду транспорту;

- пункти зупинки транспорту на перегонах міських вулиць та доріг влаштовують парами із кожної сторони вулиці у єдиному комплексі із пішохідними переходами у одному або у різному рівнях;

- майданчики для зупинки автобусів та тролейбусів розміщують у 3-5 м після пішохідного переходу у одному рівні (мал. 2 а), щоб виключити можливість наїзду транспортного засобу на пішохода, який обходить автобус або тролейбус спереду (при переході позаду тих, які зупинилися, автобуса та тролейбуса і пішоходу і водієві транспортного засобу забезпечений достатній огляд та чинник несподіваності виключено);

- зупинки трамвайних поїздів на двоколійних лініях з цих же міркувань треба розташовувати до пішохідного переходу (мал. 2 б), а на одноколійних трамвайних лініях – після пішохідного переходу;

- на тих, що регулюються, саморегулюються або не регулюються перехрестях пункти зупинки автобуса, тролейбуса, як правило слід розміщувати за перетином вулиць на відстані не ближче ніж 20 м від рози вулиць, а пункт зупинки трамвая – на тій же відстані до перетину (мал. 2 в).

- мінімальна відстань від кромки майданчику зупинки до найближчої грані павільйону – 3 м. (віддається превага більшому віддаленню – 5-10 м.) мал.3;

3.2 Об′ємно-планувальні параметри павільйону, що визначаються функціональними вимогами

Відмітка низу перекриття (даху), як правило, задається на висоті 2,5-3 м, що забезпечує внутрішній комфорт споруди.

Вітрозахисні стінки у павільйонах напівзакритого типу виконуються мінімальної висоти 2,2 м. Необхідно також враховувати умови продмухання вітром. Звідси вимога розміщувати стінки із трьох сторін павільйону. У той же час необхідно пам’ятати, що бажано забезпечити зоровий огляд із середини павільйону у сторону під′їзду транспорту.

Павільйони облаштовують:

- лавами із спинками,

- інформаційними стендами та електронними пристроями,

- рекламними установками,

- елементами фітодизайну та озеленення,

- світильниками,

- смітниками.

За сутністю справи у павільйону для очікування громадського транспорту формується своєрідна зона відпочинку та очікування для пасажирів.

До елементів благоустрою можуть входити:

- різні види замощення,

- підпорні стінки,

- елементи мікрорельєфу.

Озеленення вирішується невеличкими групами дерев, чагарниками, газонами та квітниками.

4. Архітектурне рішення павільйону

4.1 Вимоги до об′єкту та його властивості

Архітектурне рішення павільйону формується на перетині врахування різноманітних вимог:

- соціальних;

- функціональних-ергономічних;

- матеріально-конструктивних;

- художньо-образних;

- економічних.

-

Ці вимоги у процесі проектування перетворюються у властивості того об’єкту, який проектується.

Властивості які отримує об’єкт проектування виступають як кінцева мета - процесу проектування. Необхідність в проектуванні завжди виникає тоді, коли певна соціальна ситуація перестає відповідати соціальним ідеалам які сформувалися у суспільстві на той час. Виникає протиріччя між ними, яке і повинне розрішити проектування. Воно повинне створити модель об′єкта, який при його реалізації будівництвом змінює ситуацію (із «проблемної» через «проектну» в «ідеальну») та переводить її до ідеального стану.

Між вимогами які повинні перетворитися у властивості об′єкта проектування виникають дуже складні зв’язки та взаємодії які повинні стати окремими сторонами об’єкта проектування.

Об′єкт проектування як матеріальне тіло повинен відповідати законам природи, а як громадський об’єкт – законам соціальної дійсності. До природніх належать – фізичні, хімічні, енергетичні властивості об′єкта, а до громадських – економічність, корисність, зручність, краса.

Найбільш важлива властивість майбутнього об’єкту - це його основна функція, його призначення, бо вона допомагає користувачеві задовольняти його потреби у цьому. Іншими властивостями можуть бути:

- приємний зовнішній вигляд;

- легкість створення;

- безпечність;

- довговічність,

- надійність та інші.

4.2 Схема процесу проектування об′єкту

Перш ніж приступити до проектування – проектувальник повинен скласти бажаний перелік властивостей майбутнього об’єкту. У процесі створення ці властивості будуть визначати вибір проектного рішення. Нажаль, неможливо проектувати об’єкт таким шляхом, щоб бажані властивості визначалися одна за одною так, як ці властивості не є незалежними змінними. Але дизайнер із Данії Е.Тьялве пропонує серед усіх властивостей виділити 5 властивостей, які у сумі повністю визначають об’єкт, який проектується (малюнок 4).

Для об’єкта у цілому такими властивостями є:

· структура – елементи об’єкту та їхні взаємодії;

· форма;

· матеріал,

· розміри,

· поверхні.

Важливо підкреслити, що ці властивості є змінними – якими проектувальник може маніпулювати, а модель об’єкту проектування створюється послідовним рішенням питань, які пов’язані із цими змінними.

Окрім цього пропонується розрізняти властивості на бажані та ті, що фактично отримані (малюнок 4).

Малюнок 4 Основні властивості є змінними параметрами, якими архітектор може маніпулювати; від цих властивостей залежать інші властивості об′єкта

На етапі аналізу, коли формується проектна ситуація, вивчається комплекс проблем або проблема розглядається з усіх сторін (підрозділ 2.2). Результати цього вивчення виражаються, із однієї сторони – у переліку властивостей об’єкта, які потрібні. Вони створюють критерії, які слугують фундаментом для вибору проектного рішення.

Далі, слідує етап синтезу, тобто етап, на котрому створюється проектне рішення об′єкту. Воно формується шляхом попереднього (грубого) визначення крок за кроком основних властивостей:

· структури,

· форми,

· матеріалу,

· розмірів,

· поверхонь

Коли вирішене питання основних властивостей об’єкту, проектування об’єкту завершується і його може бути збудовано. Після будівництва об’єкт має властивості котрі, як можливо сподіватися, близькі до потрібних властивостей, які були встановлені у первісному аналізі.

Малюнок 5 Модель процесу проектування, яка показує етапи створення об′єкту.

На початковому етапі проектування – етапі проектної розробки, зустрічаються два види вихідних даних, які витікають із передпроектного етапу (етапу аналізу обстановки та ситуації -підрозділи 2.1 та 2.2).

А саме:

з однієї сторони –

· визначення потрібної функції – основної функції (можливо декількох підпорядкованих функцій) – 1,2 етап;

з іншої сторони –

· перелік потрібних властивостей, котрі можуть бути також описані, як критерії оптимального вибору (малюнок 5).

На етапі синтезу – наступним кроком є визначення якісної структури об′єкту (3 етап). Яка у свою чергу складається із декількох кроків:

· поділу головної функції на підфункції,

· далі слідкує – пошук можливих засобів реалізації підфункцій (малюнок 6),

· сполучення їх у основні структури (у як існо визначену структуру т. б. те із чого складається об′єкт),

Наступний етап синтезу –

· створення кількісно визначеної структури (як адаптації якісно визначеної структури – де вирішуються параметри оптимізовано і де визначається відносне розташування елементів структури) – 4 етап

Наступний крок – визначення форми об′єкту (5 етап). Форма розглядається у двох паралельних гілках:

· загальна форма, та

· форма елементів, які її складають, - визначаються одночасно.

Подібна форма елементів вбирає специфікацію:

· матеріалів,

· розмірів,

· поверхонь.

Із схеми процесу проектування об’єкта (малюнок 3) видно, що критерії для оптимального вибору використовуються протягом усього процесу проектування у якості даних, які керують і для управління кожним кроком при прийнятті рішень.

4.3 Функціональна організація об’єкта

Основною функцією об’єкту (його призначенням - 1 етап) – є спосіб за допомогою якого кінцеві данні (т. б. властивості об′єкта) визначаються за допомогою вихідних даних (тих що витікають із аналізу проблеми).

Якщо розглядати об’єкт як складну систему, то ми можемо аналізувати його функції на усіх рівнях від

· функції загальної системи (основна функція, або, можливо, декілька паралельних основних функцій – наприклад: захист від непогоди) – 1 етап;

· функції підсистем та елементів (підфункції) – 2 етап.

Уявлення про функцію – є дуже важливим інструментом для аналізу проблеми із ясно визначеними деталями, які виражають те, що об’єкт повинен бути у змозі виконувати.

4.4 Підфункції об′єкта та засоби їх реалізації

Під засобами – ми розуміємо рішення, т. б. метод, підсистему, або елементи (те за допомогою чого), за допомогою котрих може бути здійснена дана функція.

Поділ основної функції на підфункції (2етап), а потім на субфункції і т.д. може проводитися позмінно із пошуком засобів для їхньої реалізації. Один із можливих методів цієї роботи складається у побудові так званої деревовидної схеми функція-засіб. На малюнку 4 наведено приклад такої схеми що до павільйону.

Теоретично деревовидна схема функція-засіб може бути деталізованою у притулок до рівня отримання засобу - у вигляді елементу павільйону. Побудова припиняється, коли знайдено засіб для найбільш важливих підфункцій.

Умовні означення:

- функція – що треба зробити (що),

- засіб – за допомогою чого це можливо зробити (як)

Малюнок 6 Деревовидна схема функція-засіб для павільйону

4.5 Створення «якісно» визначеної структури об′єкта

Проектне рішення досягається за рахунок складання процесу для кожної підфункції, який ми називаємо – основною структурою (3 етап).

Основна структура – може бути виражена:

- структурними схемами (з умовними означеннями),

- робочими кресленнями або

- спрощеними кресленнями іншого роду.

На цьому етапі проектного процесу не приймаються будь які «кількісні» (т. б. скільки чого) рішення, наприклад ті що стосуються розмірів, відносного розташування і т. ін., тільки «якісний» (принциповий) склад компонентів об’єкту, т. б. – об’єкт складається із того, того, того… (для павільйону це наприклад: опори, перекриття, інформаційні табло, елементи фітодизайну, санітарне обладнання, елементи освітлення).

4.6 «Кількісно» визначена структура об′єкта

У «кількісно» визначеній структурі об’єкта (наступний крок процесу проектування – 4 етап) важливі:

- параметри (розміри) окремих елементів – означені та оптимізовані поряд із

- відносним розташуванням елементів

(наприклад: 4 опори, 1 перекриття, 3вітрозахисні екрани, 1 табло суміщене із світильниками, 2 декоративних ємкості для квітів та структурна схема яка ілюструє взаємне розташування вказаних компонентів павільйону).

Однак на цьому етапі роботи ніякі рішення, що стосуються конструктивної форми елементів ще не приймаються.

4.7 Загальна форма об’єкта

Загальна форма об’єкта проектування (павільйону) – визначається позмінно із формою його елементів (5 етап).

Вимоги які пред’являються до загальної конструкції (форми об′єкту) залежать від вибору із яким приходиться мати справу.

Якщо естетичні критерії мають важливе значення, то конструкція (форма) елементів повинна бути пристосована до загальної конструкції (форми).

Якщо переважне значення технічних та економічних критеріїв тоді перевага у межах загальної конструкції (формі) належить конструкції (формі) елементів.

4.8 Форма елементів об’єкту

Конструктивні форми індивідуальних елементів визначаються на 5 етапі – детальної розробки об′єкта. відправним пунктом на цьому рівні може слугувати розгляд форми функціональних поверхонь. Ефективні критерії у цьому випадку знаходяться за перевагою на підставі:

· функцій,

· міцності,

· методів виробництва деталей.

Типовими видами діяльності, які виконуються на даному рівні це перш за усе:

- розрахунок,

- розробка ескізів,

- виготовлення креслень.

Тут надзвичайно важливо користуватися ескізами, які виконуються від руки, за допомогою нескладної методики. По мірі того, як визначаються форми елементів, ці ескізи замінюються іншими, які виконані вже за допомогою інструментів для креслення та масштабними кресленнями.

Кінцеве креслення кожного елемента (деталі) вирішує питання:

- вибору матеріалу,

- розмірів,

- поверхонь,

- допусків та,

- технології виробництва.

У робочих кресленнях наводять характеристики елементів виробів (деталей) які відбивають чотири основні властивості:

· форму,

· матеріал,

· розміри,

· поверхні,

а також іншу інформацію,наприклад,

- програму виготовлення об’єкту,

- данні технологічного процесу,

- номер креслення,

- дату та ін.

П′яту основну властивість –

· структуру – вказують у складних кресленнях (збиральних), які показують як повинне виконуватися складання деталей (елементів) у систему цілого.

4.9 Синтез об’єкту

Кожний етап синтезу об’єкта наближає проектувальника до мети – моделі об’єкта.

Не дивлячись на різний зміст етапів, усі вони мають наступну типову послідовність:

1) пошук рішень;

2) вивчення рішень;

3) оцінка та вибір рішень для подальшої роботи.

Пошук рішень.

Проводиться шляхом генерації ідей – інтуїтивно або системно.

Вибір методу залежить від етапу синтезу об’єкта.

Мета пошуку рішень - на будь якому етапі, складається у дослідженні області, яка створюється множиною можливих теоретичних рішень.

Вивчення рішень.

Рідко є можливість вивчити усі рішення так як зазвичай вони нескінченні. Однак область усе ж таки повинна бути ретельно вивчена, щоб усі основні типи увійшли у сферу вивчення. Тільки тоді можливо логічно обґрунтовано говорити, що існує можливість вибору найкращого варіанту рішення (здійснюється на етапі передпроектної підготовки при написанні реферату).

Оцінка рішення.

Оцінка рішення проводиться на підставі критеріїв, котрі змінюються від етапу та ступеня деталізації рішення. Таким чином інтуїтивна оцінка може бути задовільною на перших етапах, а на наступних може виявитися необхідним використати достатньо велике число взаємозважених критеріїв. Отож результат (вибір) залежить від двох фундаментально різноманітних чинників:

по-перше – від ідей, які генеруються,

по-друге – від критеріїв за допомогою яких вирішується питання, які ідеї повинні бути вибрані.

Із цих двох точок зору може бути проведений більш ретельний аналіз ідеї форми.

5. Конструктивне рішення павільйону

5.1 Конструктивна система та матеріли для павільйону

Матеріали та конструктивне рішення павільйону взаємопов’язані речі. У кожного матеріалу свої конструктивні можливості. Характер композиції та об’ємно-планувальне рішення павільйону для своєї реалізації передбачають використання тих або інших матеріалів та відповідно конструктивних систем.

Використання сучасних матеріалів (залізобетон, металеві сплави, скло, пластики) передбачає застосування відповідних конструктивних принципів та прийомів

6.Склад проекту

Даний проект є однією із перших проектних навчальних робіт, тому окрім опанування методикою архітектурного проектування ще передбачає оволодіння графічними прийомами та майстерністю оформлення проектного матеріалу.

Проектна експозиція для даного проекту складається із набору графічних матеріалів та демонстраційного макету.

До складу графічних та текстових матеріалів входять:

на передпроектному етапі:

- реферат за темою проекту (його написання передбачає – формування професійних уявлень що до об’єкту проектування у ході знайомства із учбовою, нормативною, довідковою літературою та зразками із світової проектної практики);

- аналітична схема: «Розташування місця зупинки на схемі маршруту транспорту. Існуючий стан ділянки для розташування павільйону:особливі обставини, проблеми, умови та вимоги до проектування павільйону, що із них витікають» - її виконання спрямоване на формування образу проектної ситуації на підставі глибокого аналізу різноманітних обставин (соціальних, містобудівних. природно-кліматичних та ін.).

на етапі розробки проекту:

- пошуковий макет (3D модель) який фіксує у 3-х вимірах образ павільйону;

- графічна клаузура – являє собою комплексне креслення яке переводить 3D модель у креслення(це набір ортогональних креслень та аксонометрія або перспектива, що ілюструють об’ємно-просторове рішення павільйону) для подальшої роботи над проектом;

- ескізи:

- робочий макет, на якому допрацьовуються та відпрацьовуються ті рішення які були отримані у пошуковому макеті та

- графічні ескізи в яких продовжується розробка та розвиток первісної ідеї павільйону;

- остаточний ескіз проектного рішення павільйону.

- набір креслень – у яких детально відпрацьовується проектні рішення знайдені на етапі ескізування

на етапі презентації проектного рішення:

- ескіз компонування проектної експозиції – схематичне зображення яке задає загальну схему розташування набору креслень, що складають експозицію на робочому полі планшета;

- демонстраційна проектна експозиція на планшеті 750 ×550 мм у складі креслень:

- місце розташування павільйону на схемі транспортного обслуговування території

(М 1:1000, 1: 2000);

- генплан павільйону (М 1:150, 1:250);

- плани павільйону на різних відмітках (М 1:20, 1:40);

- фасади павільйону (М 1:20, 1:40);

- розрізи павільйону (М 1:20, 1:40);

- перспектива або аксонометрія.

- демонстраційний макет (М 1:20, 1:40)

7. Графічне оформлення проекту

Графічне оформлення матеріалів проекту на різних етапах його виконання має свою специфіку.

Реферат на тему проекту – виконується традиційно за наданим переліком питань які потрібно висвітити з розвинутою ілюстративною частиною.

На етапі передпроектної розробки - графічні матеріали мають вигляд здебільшого схем із відповідними вимогами до їхнього виконання. Схематичні зображення супроводжуються примітками у вигляді експлікацій та зображення умовних означень до кожної схеми із дотриманням масштабу при зображенні.

На етапі розробки всі графічні матеріали виконуються у конкретних масштабах за правилами виконання будівельних креслень.

Що стосується демонстраційної графіки то вона передбачає фіксацію зображень у туші та застосування засобів тональної графіки. Усі креслення повинні мати відповідні атрибути у вигляді постановки розмірів, виконання різноманітних написів та підписів, зображень антуражу та стафажу.

Макети відповідно до стадії виконання повинні мати ескізний або демонстраційний вигляд та відповідати своїм вимогам.

Список рекомендованої літератури

1. «Введение в архитектурное проектирование» под общей редакцией В.Ф.Кринского. М.,1962 г.

2. Р.В. Горбанев «Городской транспорт». Учеб. для вузов – М.: Сройиздат,1990.-215.:ил.

3. П.Е.Шпара, И.П.Шпара «Техническая эстетика и основы художественного конструирования» - К.: Выща школа. Головное ид-во. 1989.- 247 с.; 26 табл., 125 л.- Библиогр.: 95 назв.

4. Е.Тьяльве «Краткий курс промышленного дизайна». Пер.с англ. П. А. Кунина. – М.: Машиностроение, 1984, 192 с., ил.

---

Дата добавления: 2015-11-04