Тварини Хмельницької області, які занесені до Червоної книги України

Тварини Хмельницької області, які занесені до Червоної книги України

Любіть тварин маленьких і великих,
В далекім лісі, поруч у селі.
Любіть усіх – приручених і диких –
Ми з ними не самотні на Землі.

Ми часто чуємо, що природу слід охороняти. Досить довгий час люди уявляли себе “царями природи” і були впевнені, що мають право на перебудову довкілля. Та чи можемо ми розпоряджатися долею живих істот, кому із них можна існувати, а кому – ні?

На жаль, внаслідок жорстокої, безгосподарської діяльності людини, багато тварин зникли або знаходяться на межі знищення. Тих тварин, що потребують охорони та захисту, занесено до Червоної книги України. 9 видам тварин та 3 видам птахів Хмельниччини загрожує повне знищення: їх теж занесено до Червоної книги України. Отже, вони охороняються Законом. Ми маємо пам'ятати про це і бережливо ставитися до цих рідкісних тварин та птахів.

Тварини і птахи Хмельницької області, які занесені до Червоної книги України та Європейського Червоного списку тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. Уважно прочитайте і пам'ятайте про них.

Любіть і бережіть природу рідного краю!

ВИДРА РІЧКОВА

Мешкає у водоймax Полісся, Карпат, Лісостепу, в басейні річки Південний Буг та в плавнях річки Дністер. У 60-ті рр. ХХ ст. налічувалося близько 3 тис. особин, на початку 90-х – 1,5-2 тис. Добре плаває і пірнає. Живиться в основному рибою. Сховища влаштовує в берегах, вихід із них робить під водою.

Нерідко заселяє боброві та ондатрові хатки. Цінний хутровий звір.

Чисельність зменшується через нестачу поживи, осушення боліт, обміління і висихання річок, хімічне забруднення водойм та полювання. Занесена до Європейського Червоного списку.

Охороняється в Карпатському та Дунайському біосферних заповідниках; у природних заповідниках: Розточчя, Поліському, Канівському; в національних природних парках Шацькому і Синевир. В місцях найбільшого поширення необхідно створювати території природно-заповідного фонду.

БОРСУК

Поширений в лісах та чагарникових заростях по всій Україні. У кінці 60-х рр. ХХ ст. загальна чисельність складала близько 11 тис. особин, на початок 90-х рр. вона зменшилась майже вшестеро. Всеїдний, в основному живиться рослинним кормом, безхребетними тваринами та мишоподібними гризунами. На зиму впадає у сплячку. Живе сім’ями та поодинці у норах з віднірками та підземними ходами. Нори часто використовуються упродовж багатьох років підряд, утворюючи так звані „борсучі містечка”. Відомі нори, якими борсуки користуються понад 100 років.

Чисельність зменшується через полювання, порушення місць перебування, забруднення природного середовища пестицидами і мінеральними добривами, ненавмисне знищення технікою під час сільськогосподарських робіт.

Охороняється у Чорноморському і Карпатському біосферних заповідниках. Слід забезпечити фактичну заборону полювання.

Кожному з нас треба пам’ятати, що коли ми ловимо ці тварини або купуємо виготовлену із них продукцію, то наближаємо їх загибель.

НОРКА ЄВРОПЕЙСЬКА

Поширена по всій Україні, загальна кількість складає близько 1200 особин. Живе на водоймах з добре розвинутою прибережною рослинністю, найчисельніша у Закарпатті, Передкарпатті та в Кілійському гирлі р. Дунай. Цінний хутровий звір. Кубла влаштовує в прикореневих порожнинах, старих норах водяних тварин, дуплах дерев тощо. Добре плаває. Живиться водяними тваринами, дрібними ссавцями, іноді птахами.

Чисельність зменшується через витіснення завезеною американською норкою, осушення боліт, висихання плавнів і зникнення заплавних лісів внаслідок зарегулювання проточних водойм, браконьєрство і ненавмисний вилов під час промислу ондатри.

Охороняється в Дунайському та Карпатському біосферних заповідниках, в Луганському природному заповіднику та в Карпатському національному природному парку.

ПІДКОВОНІС МАЛИЙ

Довжина тулуба (без хвоста) 3,5-4см. Знайдений в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Одеській, Запорізькій, Донецькій обл. і в Криму. Загальна чисельність в Україні – близько 400 особин.Селиться в підземних порожнинах (печерах, шахтах, тунелях тощо). Влітку виводкові зграї можна побачити на горищах, у затінених місцях під мостами, на дзвіницях і у дуплах дерев. Живе до 17,5 років.

Чисельність різко зменшується через руйнування сховищ, винищення спелеотуристами, застосування пестицидів.

Охороняється у Карпатському біосферному заповіднику; у природних заповідниках: Карадацький, Кримський, Мис Мартьян та Ялтинський гірсько-лісовий; в деяких заказниках. В усіх поселеннях необхідно створювати об’єкти природно-заповідного фонду, повсюдно зменшити обсяги застосування пестицидів.

Людині підковоноси ніяк не шкодять. Тож перш ніж вбивати цього звірка, подумайте, чи варто це робити?

ПУГАЧ

Гніздиться по всій Україні, в основному, у західних областях – усього близько 50 пар. Селиться в глухих лісах з густим підліском, ярах, урвищах тощо. Живиться гризунами і птахами, рідше – земноводними, плазунами і навіть рибою. Чисельність зменшується через вирубування та зміну природної структури лісів, меліорацію, нестачу поживи, рекреаційне навантаження і безпосереднє винищення людиною.

Охороняється в Карпатському біосферному заповіднику та Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику, в Шацькому національному природному парку. У місцях гніздування необхідно створювати території природно-заповідного фонду. У межах гніздових ділянок пугача треба заборонити вирубування лісу і відвідування їх людьми.

ОРЛАН – БІЛОХВІСТ

Донедавна гніздився по всій Україні, тепер зустрічається головним чином у басейнах рік Дніпро, Сіверський Донець та в західних областях. Селиться на скелях та у лісах з високими деревами поблизу великих водойм. Живиться переважно рибою. У першій половині ХХ ст. гніздилося орієнтовно 30-35 пар. Зараз відомо 14 пар. Чисельність зменшується через порушення умов гніздування, зокрема вирубування лісів та забруднення водойм, збіднення рибних запасів, винищування людиною. Занесений до Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку та Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС).

Охороняється у Дунайському та Чорноморському біосферних заповідниках.
В усіх місцях гніздування необхідно створити території природно-заповідного фонду. В місцях зимівлі необхідно підгодовувати.

ЛЕЛЕКА ЧОРНИЙ

В Україні гніздиться 300-350 пар: на Поліссі та в карпатських лісах. Селиться в старих лісах поблизу водойм і боліт. Гнізда влаштовує на старих дepевax на висоті від 6 до 20 м і використовує їх протягом багатьох років. Живиться дрібними тваринами. Зимує в Африці, Індії і Китаї.

Чисельність зменшується через вирубування старих лісів, меліорацію та посилення непокоєння. Занесений до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС).

Охороняється в Карпатському біосферному та Поліському природному заповідниках, у Шацькому національному природному парку. Розмножується у зоопарках. У місцях гніздування необхідно створювати території природно-заповідного фонду.

ПОЛО3 ЛІСОВИЙ

Інколи перевищує 2 м у довжину. Зустрічається в Закарпатській, Тернопільській і Миколаївській обл. Раніше спостерігався в Вінницькій, Чернівецькій, Одеській та Кіровоградській обл.

Живе на кам’янистих схилах. Живиться гризунами, зрідка птахами. Не отруйний. Через красу давні римляни тримали лісових полозів при вівтарях або купальнях. Існує гіпотеза, що до Центральної Європи цих змій занесли римські легіонери. Чисельність зменшується через негативний вплив госпо-дарської діяльності, безпосереднє знищення людиною та вилов для тераріумів. Занесений до Червоної книги МСОП.

Необхідно створити території природно-заповідного фонду біля с. Мигія Миколаївської обл. та каналу Ужгород – Невицьке, забезпечити фактичну заборону вилову.

Через наше невігластво ми вбиваємо цих змій, задля милування, виловлюємо для тераріумів. Яким би не було наше ставлення до них, наслідок єдиний – винищення цих тварин.

СТЕРЛЯДЬ

Досягає 1, 2 м завдовжки (здебільшого 40-60 см). Живе майже 30 років. Мешкає у великих ріках – Дунай, Дніпро, Дністер та ін. У Дністрі на Передкарпатті подекуди виловлюють десятки особин. У ріках Сіверський Донець, Південний Буг та на більшості ділянок у басейнах Дніпра і Дністра зникла. Живе на глибоких ділянках із чистою холодною проточною водою. Живиться донними безхребетними та дрібною рибою.

Чисельність зменшується через зарегулювання проточних водойм та забруднення води.

Вилов заборонений з 1985 р. Слід виявити ділянки, перспективні для створення територій природно-заповідного фонду, зокрема на Середньому Дністрі доцільно створити заказник, збудувати рибоводний завод, на базі якого здійснити розселення стерляді в інші ріки.

Дата добавления: 2015-10-21