|
Лекція 9
1. Просторове кріплення плоских конструкцій каркасу будівлі
1.1 Основні схеми і деталі просторового кріплення,вітрові зв’язки. Основи розрахунку елементів просторового кріплення.
1.2 Використання жорстких косих настилів.
2. Особливості розрахунку та конструювання каркасних і щитових будівель.
Плоскі конструкції (балки, арки, рами, і т.д.) служать для сприйняття навантажень, які діють в їх площині, і, як правило, не можуть сприймати навантаження, перпендикулярні до своєї площини. В будівлях плоскі конструкції з’єднують між собою для створення стійкого просторового жорсткого блоку, здатного сприймати навантаження будь-яких напрямків.
Необхідно розрізняти зв’язки по колонах і зв’язки на покриттю, які відповідно забезпечують просторову стійкість каркасу будівлі в цілому, а також покрівлі.
Одним з найпростіших способів забезпечення поздовжньої і поперечної стійкості будівлі є защемлення кожної із стійки каркасу в грунті.
При цьому нижню частину стійки, яка знаходиться у грунті антисептують. Доцільніше стійки кріпити вище рівня підлоги, антисептованих дерев’яних або ще краще залізобетонних настилів.
РИСУНОК
Так як грунти в місці защемлення стійок може деформуватись, а це, в свою чергу, може привести до деформації будівлі, додатково в крайніх прольотах поздовжніх і торцевих стін, також в проміжних прольотах доцільно встановлювати зв’язки з інтервалом 20-30м. Таке рішення отримало розповсюдження при будівництві тимчасових будівель з колонами з одиночних колод, або складеного перерізу.
Колони решітчасті а також клеєні закріплюють у фундаментах з допомогою анкерів (з сталевих штаб чи анкерних болтів), конструкції вузлів розглядаєм при вивченні відповідних колон. Поздовжню стійкість забезпечують постановкою зв’язків по всіх рядах колон в торцях в і проміжних через 20-30м. Для незмінності каркасних торцевих стін в їх крайніх прольотах також ставлять зв’язки.
В тих випадках, коли стіни обираються з жорстких щитів, перекосу яких запобігали внутрішні розкоси, діагональна обшивка з дошок,чи фанерна обшивка, стійкість каркасу забезпечується самими щитами, які працюють на перекос та ььььььь зусилля зсуву Т сприймаються ьььььььььь на цвяхах.
Рисунок
Зв’язкові системи покрівлі складаються зі зв’язків по схилу (поперечні зв’язкові ферми) або жорстких ьььььь настилів покриття, розміщених поперек будівлі, поздовжніх зв’язків у вигляді елементів покриття (прогони, панелі, настили), а при необхідності і поздовжніх вертикальних чи похилих зв’язків. Поперечні зв’язкові ферми ставляться в площині верхніх поясів чи граней несучих конструкцій біля торцевих стін, а між ними не рідше ніж через 20-30 м. Якщо торцеві стіни здатні сприймати горизонтальні навантаження (наприклад масивні цегляні, кам’яні і т.н стіни) то зв’язкові ферми поблизу торців можна не ставити, але тоді необхідно прогони (чи інші покрівельні елементи) надійно заанкерити у цих стінах. У метелодерев’яних фермах з нижнім поясом з прокатних профілів і підвісним обладнанням горизонтальні зв’язки розміщують в площині нижніх поясів.
Вертикальні зв’язки (чи похилі) використовують в тих випадках коли необхідно забезпечити стійкість також нижнього поясу чи нижньої грані несучої конструкції, або зберегти ььььььь положення плоскої конструкції в процесі монтажу. Наприклад в фермах арочних та рамних секціях.
1-поздовжні вертикальні зв’язки між стійками.
2- вертикальні зв’язки між стійками торцевих стін
3-горизонтальні поперечні зв’язки в площині нижнього (вертикального)поясу несучої секції
4-поздовжні зв’язкові ферми в площині схилу покрівлі.
5-вертикальні (похилі зв’язки між несучими секціями
рисунок Схеми зв’язків елементів від розмірів.
Зв’язкові ферми можуть мати ььььььь або ььььь решітку оптимальний кут постановки розкосів 35-45. Стійками служать прогони або розкоси. Розкоси можуть виконуватися з дошок при постійних чи перемінних за знаком ьььььь, які мають місце при трикутній решітці, або іу вигляді ььььь з круглої сталі перехресної схеми, які сприймають лише ьььььь зусилля. У цьму випадку з допомогою натяжних муфт є можливість ьььььь положення ферм в процесі монтажу.
Рисунок
Розрахунок горизонтальних зв’язкових ферм ведуть на ььььь горизонтальні зусилля від ььььь ььььь і гальмування кранів, а також додаткові зусилля, які виникають в елементах конструкцій від вертикального навантаження в наслідок недоліків конструкцій (відхилення від вертикалі, криволінійність та інших дефектів). Зовнішні горизонтальні навантаження не розподіляють між усіма зв’язковими фермами ------.
Зусилля від недоліків конструкції обчислюють
; де
– коефіцієнт, який залежить від несучої конструкції, для ферм, одно пролітних балок, проїзна арок - для трьохшарнірних рам і високих арок ()-
q – розрахункове рівномірно розподілене навантаження на 1м горизонтальної проекції конструкції;
n – число несучих конструкцій в одному прольоті будівлі на всій цого довжині;
t – число зв’язкових ферм і торцевих несучих стін, на всю довжину будівлі;
b – горизонтальна проекція проїзна між вузлами зв’язкової ферми в яких прикладається зусилля;
Розрахунок зв’язкових ферм ведеться як і звичайних ферм методами будівельної механіки. У випадку хрестової решітки стиснуті розкоси з роботи виключаються.
Розрахунок вертикальних (похилих) зв’язкових ферм ведуть на горизонтальне умовне зусилля
; де
q – навантаження (див. попередню ф-лу);
– горизонтальна проекція кроку поздовжніх зв’язків; проїзна
Крок вертикальних (похилих) зв’язків встановлюють з умови забезпечення стійкості несучої конструкції, гнучкість стиснутих елементів не повинна перевищувати 200, а розтягнутих – 400.
При використанні жорстких щитових обрешіток чи косих настилів, чи тому подібних інших конструкцій, надійно проїзна до несучих конструкцій, ними в площині покрівлі створюється жорсткий диск. Тому потреба в поперечних зв’язкових фермах відпадає. На час монтажу, коли жорсткі покрівельні елементи чи не змонтовані поперечні несучі конструкції розкріплюють монтажними зв’язкам (напр.. проїзна).
Особливості каркасних та щитових будівель
В рішеннях XXVI з’їзду, і особливо у "Продовольчій програмі…" особлива увага зверталася на житлове та культурно – побутове будівництво на селі.
В більшості р-нів СРСР найбільш доступним будівельним матеріалом є деревина. Потреба дисперсного сільського будівництва в високоякісних збірних малоповерхових будинках заводського виготовлення не можуть бути повністю задоволені заводським виготовленням залізобетонних конструкцій.
Це питання також ускладнюється недостатнім дорожно – мостовим забезпеченням перевезення на великі віддалі великопанельних виробів; відповідного монтажного обладнання. Потреби сільського будівництва також не можуть задовольнитися зведенням будівель з масивними стінами з брусів і колод.
З конструктивних рішень, розрахованих на виготовлення в умовах будівельного майданчика, найперспективнішими є каркасні будівлі, з конструкцій індустріального виготовлення – щитові, панельні.
В каркасних будівлях елементи каркасу виготовляють з брусів чи товстих дощок, з’єднаних на врубках і плитах. Каркас обшивають фібролітовими плитами, фанерою, дерево – волокнистими плитами, проїзна, а між обшивки закладають утеплювач (то же фіброліт чи інші утеплювачі). З внутрішнього боку під обшивкою влаштовують пароізоляцію.
Проїзна щитова конструкція утеплена мінеральними волоком
всі стики герметичні пінопластом термостійким герметизуючим
шурупи оцинковані, закручені в ребра стінової панелі
стінова панель
панель цокольного перекриття
фанера і лінолеум на клею
нижня обшивка з дощок
щілини ста для вентиляції і просихання
горищне перекриття
Обв’язка з антисептів брусів
Стовбчастий фундамент проїзна проїзна
Будівлі з карболітових панелей
покрівельна панель, захисні температурні шари
(нижній δ = 35 – 40мм, верхній – 20 – 28мм)
з цементно – піскового розчину, в
них розміщена арматура
(у нижньому – робоча, у верхньому – конструктивна)
стінова панель з захисними шарами з цементно – піскового розчину
Внутрішній шар – арболітів, служить утеплювачем.
Вузлові з’єднання аналогічні як у залізобетонних панельних будівлях.
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 32 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
У меня есть конкретное предложенье - 5 страница | | | Лекция 1. Микроскопический метод исследования руд в отраженном свете. |