1.Обгрунтування потужності СТОА 9

Зміст

Вступ……………………………………………………………………5

1.Обгрунтування потужності СТОА……………………………………9

2.Розподіл обсягів робіт…………………………………………………14

3.Розрахунок постів………………………………………………………15

4.Розрахунок кількості робітників………………………………………20

5.Розрахунок площ приміщень…………………………………………..24

6.Охорона праці……………………………………………………………25

7.Технологічна розробка………………………………………………….29

8.Література………………………………………………………………..31

Графічна частина

Лист 1. Розташування обладнання.

Лист 2. Технічна розробка.

Загальні положення

Вступ

Автомобільний транспорт відіграє важливу роль в транспортній системі країни. Роботою автомобільного транспорту забезпечується нормальне функціонування промислових підприємств, сільського господарства, комунальної сфери, торгових організацій, армії та інших державних установ.

У даний період, державна політикаУкраїни спрямована на стрімке зростання економіки, яке неможливе без змін, іноді радикальних, у законодавстві та всіх сферах народного господарства.Таких змін потребує і автомобільний транспорт, який є найбільш масовим і зручним для перевезення вантажів і пасажирів на відносно невеликі відстані, завдяки високій маневреності, пристосованості і прохідністю в різних кліматичних і географічних умовах.

Окрім підвищення осбягів вантажних і пасажирських перевезень, особлива увага приділяється безпечній експлуатації та зведення до мінімуму шкідливого впливу автотранспорту на навколишнє середовище. Для забезпечення цих показників потрібно впровадження новітніх технологій, використання сучасного обладнання, праці високої кваліфікації при проведенні технічного обслуговування та ремонту рухомого складу.

У 2011 році внесено зміни до Закону України “Про дорожній рух”, які скасовують державний технічний огляд деяких категорій автотранспортних засобів, і відтепер їх власники несуть відповідальність за належний техніний стан. Згідно статистичних даних, несправні автомобілі є причиною близіко 7% ДТП, і якщо в них постраждали люди, такі цифри вимагають кардинальних рішень що до системи техніного облуговування автомобільного транспорту.

Більше половини автомобільного парку в Україні складають легкові автомобілі. Безперечні переваги легкового автотранспорту такі як:

- відносно недорога вартість самого автомобіля і його обслуговування;

- відносно нескладне керування та експлуатація;

- пристосованість до різних категорій умов експлуатації;

- економічність

роблять його найдоступнішим транспортним засобом приватної форми власності.

Зміни економічної політики у країні надали стимул для зростання ринкових відносин, малого бінесу, невід’ємною складовою яких є легковий автотранспорт.

Використання легкового автотранспорту,

що належить населеннюУкраїни

1 – Використання для власних потреб - 42%

2 - Використання для потреб бізнесу (бізнесу і власних потреб) – 58%

Таким чином, наявна актуальність створення достатньої кількості СТО, особливо вантажних автомобілів та автоусів, для повного охоплення автомобільного парку, підвищення якості обслуговування і ремонту, зниження трудомісткості, вартості послуг і часу простою при очикуванні заїзду та під час виконання робіт.

Вихідні дані.

Метою курсового проекту є розробка шиноремонтного відділення СТО для легкових автомобілів що розташована у місті Сєверодонецьк, Луганської області.

1. Тип станції – універсальна;

2. Населення м.Сєверодонецьк – 75000 осіб;

- прилеглих населених пунктів кремінського р-ну -36500 осіб;

3. Розподіл автомобілів за класами:

- особливо малий клас -13 %

- малий клас -75 %

- середній клас -12 %

4. Середньорічний пробіг:

- особливо малий клас -9500 км

- малий клас -14500 км

- середній клас -13000 км

5. Категорія умов експлуатації – ІІ;

6. Природно- кліматичний район – помірний;

7. Інтенсивність руху по прилеглій до міста трасі – 1000 авт/добу

8. Кількість заіздів для миття – 28 авт/добу

1. Обгрунтування потужності СТОА.

1.1 Розрахунок обсягу робіт без урахування потужності СТОА по міських автомобілях.

, (1.1)

де і - кількість класів автомобілів;

- кількість автомобілів, що обслуговуються у кожному класі;

- середньорічний пробіг у і-тому класі;

- питома трудомісткість технічного обслуговування та поточного ремонту на 1000км пробігу автомобіля без корективу на потужнвсть СТОА.

1.1.1 Знаходимо кількість автомобілів у місті за формулою:

, (1.2)

де - кількість мешканців у місті;

U- рівень автомобілізації. Приймаємо 125автомобілів на 1000 осіб.

1.1.2 Знаходимо кількість автомобілів у сільській місцевості:

1.1.3 Кількість автовласників, що користуються послугами СТОА:

, (1.3)

-коефіцієнт обслуговування: для міста-0,75;для сільської місцевості-0,25.

-для міста:

-для сільської місцевості:

1.1.4 Загальна кількість автомобілів,що будуть обслуговуватися на СТОА:

1.1.5 Розподіл за класами кількості автомобілів, що будуть обслуговуватися на СТОА:

- особливо малий клас:

- малий клас

- середній клас

1.1.6. Нормативна питома трудомісткість ТО (tто) таПР(tпр)

за ОНТП-01-91(додаток 6)

Таблиця 1.1

Клас автомобілів	Нормативна питома трудомісткість люд.год/1000 км:
технічного обслуговування tто	поточного ремонту tпр
Особливо малий	0,5	1.5
Малий	0,5	1.8
Середній	0,6	2.1

1.1.7. Коригуємо приведену вище нормативну питому трудомісткість

Таблиця 1.2

Клас автомобілів	Нормативна питома трудоміст кістьПР (tпр) люд-.год/ 1000 км	Коеф. Коригування умов експлуатації К1	Скоригована питома трудомісткість ПР(tпр) люд.-год/ 1000 км	Нормативна питома трудомісткість ТО(tто) люд.-год/ 1000 км	Скоригована питома трудомісткість ПРіТО (tі) люд.-год/ 1000 км
Особливо малий	1,5	1,1	1,65	0,5	2,15
Малий	1,8	1,1	1,98	0,5	2,48
Середній	2,1	1,1	2,31	0,6	2,7

Природно-кліматичний район – помірний, коефіциєнт К2 =1,0.

1.1.8 Розраховуємо трудомісткість, нескориговану за потужністю СТО:

Таблиця 1.3

Клас автомобілів	Кількість автомобілів за класами	Середньорічний пробіг (Lр)км	Питома трудомісткість ТОтаПР нескоригована за потужністю люд.год/ 1000 км	Трудомісткість ТОтаПР (нескоригована за потужністю) Тм люд.год
Особливо малий			2,15/1000	21691,3
Малий			2,48/1000
Середній			2,7/1000	34,4
Всього():

1.2 Розрахунок робіт по транзитним автомобілям.

За даними (5), кількість транзитних легкових автомобілів, що обслуговуються на СТОА, складає 4 % від інтенсивності руху по прилеглій дорозі.

1.2.1. Річна кількість заїздів визначається по формулі:

Nз = І ∙ Др ∙ λ / 100

де І – інтенсивність руху на автотрасі авт/добу (у завданні І=1000).

Λ – вірогідність заїздів автомобілів на СТОА. λ = 4 % (дод 2)

Др – кількість робочих днів СТОА на рік.

Nз = 1000 ∙ 365 ∙ 4 % / 100 = 14600 авт/рік

1.2.2.Нормативна трудомісткість ТО і ПР одного заїзду,(згідно з додатком 6) складає 2,0 люд.год..

Маючи всі дані для розрахунку, визначаємо трудомісткість робіт для транзитного транспорту:

Тт = Nз ∙ tз

Тт = 14600 ∙2,0 = 29200 люд-.год.

1.3 Загальний обсяг робіт по СТОА складає:

люд.год

1.4 Попередній розподіл загальної трудомісткості робіт на постові і дільничі.

Середнє значення співвідношення робіт (додаток 7):

- Постові – 77,84 %

- дільничі. – 22,16 %

Визначаємо обсяг постових робіт:

1.5 Попередній розрахунок загальної кількості постів

кількості постів у першому наближенні:

,

де Кп – коефіцієнт нерівномірності завантаження постів(дод 9) приймаємо 1,1

Д р – кількість робочих днів на рік (дод3), приймаємо Д р= 366;

п - кількість робочих змін на добу (дод3), приймаємо п= 2;

tзм - тривалість зміни год (дод3), приймаємо tзм = 8;

p - чисельність одночасно працюючих на одному посту робітників

(дод 5), приймаємо середнє значення для різних типів постів p=1,5;

Кв – коефіціент використання робочого часу поста (дод 9), приймаємо для попередніх розрахунків Кв= 0,93.

Тоді

1.6 Коригуємо обсяг робіт за потужністю.

Коефіцієнт згідно додатку 8 для кількості постів від 25 до 35 має значення 0,85

1.7 Повністю скоригований обсяг робіт по СТОА:

люд./год

1.8 Остаточний розподіл обсягу робіт на постові і дільничі.

Користуємось додатком 7. Так, як на станції 28 постів, відсоток робіт на робочих постах – 76%, тоді

1.9 Остаточна загальна кількість постів по СТОА:

Х = 175276 ∙ 1,1 / 365 ∙ 2 ∙ 8 ∙ 1,5 ∙ 0,93 = 23,6≈24 пост.

2 Розподіл обсягів робіт

2.1 Розподіл обсягів робіт за їх видами, приведений у таблиці 54 ОНТП-01-91.

Таблиця 2.1

№ З П	Види робіт	Роз- по- діл робіт %	Розподіл обсягу робіт за місцем їх виконання ТΣ =230626,3 люд.год
На робочих постах	На виробничих дільницях
%	люд.год	%	люд.год
	Діагностичні		4.0	9225.1	-	-
	ТО у повному обсязі		15.0	34593.9	-	-
	Мастильні		3.0	6918.8	-	-
	Регулювальні по колесах		4,0	9225.1	-	-
	Регулювальні по гальмах		3.0	6918.8	-	-
	Електротехнічні		3,2	7380.1	0.8
	По системі живлення		2.8	6457.5	1,2	2767.5
	Акумуляторні		0.2	461.3	1.8	4151.1
	Шиномонтажні		0.6	1383.8	1.4	322.8
	ПР вузлів і агрегатів			9225.1		9225.1
	Кузовні(жерстяницькі,зварювальні, мідницькі)		18.7	43127.1	6.3	1451,6
	Фарбувальні				-	-
	Оббивні та арматурні		1.5	3459.4	1.5	345.4
	Слюсарно-механичні		-	-
	Загалом:					55350.1

2.2 Річний обсяг допоміжних робіт

Для СТОА кількістю постів від 11 до 30 складає 25%.

Розподіл допоміжних робіт проводимо у відповідності з ОНТП-01-91,

і результати заносимо у таблицю 2.2

Таблиця 2.2

Види робіт	Розподіл робіт %	Трудомісткість, люд.год.
Роботи по самообслуговуванню: -ремонт та обслуговування технологічного обладнання, оснастки та інструменту -ремонт та обслуговування інженерного обладнання, мереж та комунікацій -обслуговування компресорного обладнання		14414,1
	11531,3
	5765,6
Перегін автомобілів		5765,6
Приймання, зберігання, видача матеріальних цінностей		11531,3
Прибирання приміщень і теріторії		8648,5
Разом:		57656,4

Роботи по самообслуговуванню складають:

3 Розрахунок постів.

Розрахунок постів визначаємо за формулою:

де Ті – річний обсяг робіт на постах люд.год

Кн - коефіциєнт нерівномірності завантаження постів (дод 9) Кн = 1,1

Дpt - кількість робочих днів на рік (дод 3), Дpt = 365

п - кількість змін роботи на добу (дод 3), п = 2

tзм - тривалість зміни (дод 3), tзм =8

р - чисельність одночасно працюючих на одному посту робітників(дод 5)

Кв- коефіцієнт використання робочого часу поста (дод 9), Кв = 0,93

3.1 Розрахунок кількості робочих постів за видами робіт.

Диагностичні

ТО у повному обсязі:

Мастильні:

Регулювальні по колесах:

Регулювальні по гальмах:

Електротехнічні

По системі живлення:

Акумуляторні

Шиномонтажні:

ПР вузлів і агрегатів:

Кузовні(жерстяницькі,зварювальні,мідницькі):

Фарбувальні:

Оббивні та арматурні:

Результати розрахунків по кількості робочих постів за видами

Робіт заносимо до табл 3.1

Таблиця 3.1

№ з п	Види робіт	Кількість постів
Розра- хункова	Груп-ня заокруг
	Діагностичні	1.9
	ТО у повному обсязі	3.5
	Мастильні	1.4
	Регулювальні по колесах	1.9
	Шиномонтажні	0.28
	Регулювальні по гальмах	1.4
	Електротехнічні	1.5
	По системі живлення	1.3
	Акумуляторні	0.1
	ПР вузлів і агрегатів	1.9
	Кузовні(жерстяницькі,зварювальні, мідницькі)	5.9
	Оббивні та арматурні	0.7
	Фарбувальні
Загалом	27.8

За даними розрахунків, зведених у таблицю3.1 остаточну кількість

Постів (потужність) приймаємо 28 поста.

3.2 Пости миття автомобілів.

На СТОА, що проектується, передбачено пости миття автомобілів, що обслуговуються, та ремонтуються, а також транзитних автомобілів.

Для обслуговування даного типу рухомого складу доцільне використання п’ятищіткової мийної установки для миття легкових автомобілів, моделі М-115, продуктивністю Ау= 30-40 авт/год.

Розрахунок добовоі кількосі заїздів:

Таблиця 3.2

Клас автомобілів	Кількість автомобілів за класами	Середньорічний пробіг (Lр)км	Норматив на 1 заїзд км	Кіль кість заїздів d	Дні роботи	Щодобовий заїзд
Особливо малий				9,5
Малий				14,5
Середній
Всього():

Кількість заїздів для миття транзитних автомобілів за табл.53 ОНТП-01-91 для даного типу рухомого складу становить 4%

Кількість заїздів для миття автомобілів щодобово:

Кількість постів для миття:

,

де - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на дільницю ПМР, =1,1- 1,5. Приймаємо 1,2.

Тоб – тривалість роботи прибирально-мийної дільниці.Приймаємо:

Тоб= 16 год

ŋ - коефіцієнт використання робочого часу поста ŋ=0,85-0,9 Приймаємо ŋ=0,85

А у – продуктивність мийної установки: Ау= 30-40 авт/год.; приймаємо: Ау= 40 авт/год.

Nд - кількість заїздів для миття автомобілів щодобово. Nд= 27авт/добу.

поста

Приймаємо: Х що= 1пост.

3.3 Допоміжні пости.

3.3.1 Пости приймання.

Кількість постів приймання

де φ - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів, =1,1- 1,5. Приймаємо 1,1.

Ттр – тривалість роботи зони приймання.Приймаємо Ттр= 16 год

Апр - пропускна здатність поста приймання 2-3 авт./год Апр= 3

Nд - кількість заїздів автомобілів щодобово. Nд= 302авт/добу.

Приймаємо: Х пр = 8постів.

Кількість постів видачі дорівнює кількості постів приймання.

Приймаємо: Х вид = 8постів.

3.3.2 Пости сушіння рісля фарбування.

Кількість постів сушіння рісля фарбування

,

де Апр.ф -пропускна здатність поста сушіння рісля фарбування- 5 авт./зміну

Хф - кількість постів фарбування. Хф= 4

Приймаємо: Х сф = 2постів.

Кількість постів сушіння рісля миття дорівнює кількості постів миття.

Приймаємо: Х см = 2постів.

Кількість допоміжних постів складає:

Хд = Х пр + Х вид + Х сф+ Х см = 8+8+2+2 = 20постів.

3.4 Розрахунок кількості автомобіле-місць.

3.4.1 Автомобіле-місця чекання.

Автомобіле-місця чекання приймаємо=0.3 від загальної кількості постів.

3.4.2 Автомобіле-місця зберігання приймаємо=3 від загальної кількості постів

4. Розрахунок кількості робітників.

4.1.1 Розрахунок технологічноі кількості виробничих робітників для постів.

де рп- чисельність одночасно працюючих на одному посту робітників(дод 5)

Хп- кількість постів;

п - кількість змін роботи.

Диагностичні:

ТО у повному обсязі і мастильні:

Регулювальні по колесах, гальмах, шиномонтажні:

Електротехнічні, по системі живлення, акумуляторні:

ПР вузлів і агрегатів:

Кузовні, оббивні та арматурні:

Фарбувальні:

4.1.2 Розрахунок технологічноі кількості виробничих робітників для дільниць.

де Рп – кількість технологічних працівників на дільниці;

Фті – річний фонд робочого часу течнологічного працівника на дільниці

(дод. Таблиця 4)

Електротехнічні:

По системі живлення:

Акумуляторні:

Шиномонтажні:

ПР вузлів і агрегатів:

Кузовні(жерстяницькі,зварювальні,мідницькі):

Оббивні та арматурні:

Слюсарно-механічні:

4.2 Розрахунок штатноі кількості виробничих робітників.

де - коефіцієнт штатності, =0,9

Результати розрахунків заносимо до таблиці 4.1

Таблиця 4.1

№ З П	Види робіт	Дільниці	Пости
технол.	штатна	технол.	штатна
	Діагностичні	-	-
	ТО у повному обсязі	-	-
	Мастильні	-	-
	Регулювальні по колесах	-	-
	Шиномонтажні
	Регулювальні по гальмах	-	-
	Електротехнічні
	По системі живлення
	Акумуляторні
	ПР вузлів і агрегатів
	Кузовні(жерстяницькі,зварювальні, мідницькі)
	Оббивні та арматурні
	Фарбувальні	-	-
	Слюсарно-механичні			-	-
	Загалом:

4.3 Розрахунок кількості допоміжних робітників.

Чисельність допоміжних робітників встановлюється нормативно.

Відсоток від загальноі штатноі кількості виробничих робітників приймаємо за додатком 10. Приймаємо 26 %. Тоді:

особи

Розподіл чисельності допоміжних робітників за видами робіт

Таблиця 4.2

Види робіт	Розподіл робіт %	Кількість робітників
Роботи по самообслуговуванню: -ремонт та обслуговування технологічного обладнання, оснастки та інструменту -ремонт та обслуговування інженерного обладнання, мереж та комунікацій -обслуговування компресорного обладнання		5.5
	4.2~4
	2.1~2
Перегін автомобілів		2.1~2
Приймання, зберігання, видача матеріальних цінностей		4.2~4
Прибирання приміщень і теріторії		3.15~3
Разом:

4.3 Розрахунок чисельності персоналу.

Чисельність персоналу інженерно-технічних працівників і службовців СТОА, молодшого обслуговуючого персоналу та пожежно-сторожової охорони приймається за додатком 12.

Таблиця 4.3

Наіменування підрозділу	Чисельність персоналу
Загальне керівництво
Бухгалтерський облік і фінансова діяльність
Техніко-економічне планування
Організація праці і заробітної праці
Матеріально-технічне постачання
Виробничо-технічна служба
Молодший обслуговуючий персонал
Пожежно-страхова охорона
Всього

Приймаємо чисельність персоналу СТОА Рп =23 чол.

5. Розрахунок площі відділення.

5.1 Розрахунок площі заданого відділення визначається за площею, що займає обладнання, тому, поперше необхідно підібрати та розрахувати технологічне обладнання для шиноремонтного відділення..

Таблиця 5.1

№ З П	Наіменування	Модель	Кільк. одиниць	Габаритні Розміри мм	Площа
	Силовий щит	в/в		900×600	0,54
	Прилад для правки дисків			700×600	0,42
	Стенд для випробування на втомленість дисків.			1600×1000	1,6
	Верстак	в/в		1400×700	0,98
	Верстат для широховки шин	СПШ111 80-380		800×600	0,48
	Сушильна камера			1860×920	1,71
7	Стелаж для зб. дисків	в/в		1200×600	0,72
8	Стенд для монтажу колес	GILIANO S 224		1560×1280	2,0
	Пилосмок	KRONOS IF		500×400	0,2
	Маш. для мийки кол.	Тайфун А		1760×1320	2,32
	Емальована ванна			600×500	0,3
	Ел. руко суш.			300×200	0,06
	Підвесна кран-балка
	Апарат для вулканізації шин	О-110 Г		1000×500	0,5
	Стелаж для зберігання колес	в/в		2000×700	1,4
	Стенд для балансування коліс	WB690 (Італія)		800×700	0,56
	Воздухороздаточна колонка	С-401		530×385	0,2
	Ящик з піском	в/в		530×500	0,27
Разом	14,26

5.2 Визначаємо площу відділення:

де ƒоб -сумарна площа обладнання – 14,26 м ²

- коефіцієнт щільності розташування обладнання – 3,5- 4,5.

Приймаємо =3,8

6. Охорона праці та техніка безпеки у шиномонтажному

відділенні

При виконанні шиномонтажних робіт можуть мати місце такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

- виліт замкового кільця при накачуванні чи підкачуванні шини;

- розрив покришки при накачуванні шини;

- падіння вивішенної частини автомобіля;

- самовільний рух автомобіля;

- падіння робітників при відкручуванні чи закручуванні гайок кріплення коліс

- падіння колеса чи шини;

- ураження електричним струмом;

- знижена температура повітря в холодний період року.

Проведення шиномонтажних робіт повинно здійснюватися на спеціально відведеній дільниці (посту), яка оснащена устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.

Перед зняттям колеса необхідно перевірити положення замкового кільця, ослабити затягнення гайок, автомобіль вивішити на спеціальному підйомнику або за допомогою іншого підйомного механізму.

Перед відкручуванням гаіок кріплення бездискових коліс із маточини, для знімання або переставляння їх, необхідно повністю випустити повітря із шини.

Операції по зняттю, переміщенню та встановленню колес вантажного автомобіля, автобуса, причепа, напівпричепа масою понад 20 кг повинні бути механізовані (використовуватися спеціальні візки, гайковерти тощо).

Перед демонтажем шини (з диску колеса) повітря із камери повинно бути випущене. Демонтаж шини, яка щільно прилягає до ободу, повинен виконуватися на спеціальному стенді або за допомогою зйомного пристрою.

Перед монтажем шини необхідно перевірити справність і чистоту ободу, диска колеса, бортового і замкового кілець, а також шини.

Замкове кільце при монтажі шини на диск колеса повинно надійно входити у виїмку ободу усією внутрішнею поверхнею.

Ободи і їх елементи не допускаються до монтажу при виявленні на них деформацій, тріщин, гострих кромок і задирок, іржі у місцях контакту з шиною, розроблення кріпильних отворів більше за допустимі розміри.

Забороняється:

- при демонтажі шини вибивати диск кувалдою (молотком);

- зняття одного із здвоєних колес з автомобіля без застосування домкрата, шляхом наїзду другого здвоеного колеса на предмет що виступає;

- при накачуванні шини повітрям поправляти ії положення на диску постукуванням;

- монтувати шини на диски колес, що не відповідають розміру шин і якщо вони мають задирки та пошкодження, які перешкоджають монтажу;

- під час накачування шини або, коли шина знаходиться під тиском, поправляти положення бортового та замкового кілець, бути по замковому кільцю молотком, кувалдою або іншими предметами;

накачувати шину більше норми, установленої заводом -виготовлювачем;

- перекочувати вручну колеса, диски та шини масою понад 20 кг;

- застосовувати при монтажі шини замкові та бортові кільця, що не відповідають даній моделі.

Накачування та підкачування знятих з транспортних засобів шин в умовах підприємства повинно виконуватись монтувальником шин тільки в запобіжних клітях (пристроях) або з використанням інших запобіжних пристроїв, що перешкоджають вильоту кілець та травмуванню працюючих при розриві шини.

Довжина шланга для накачування шин не повинна бути більша відстані від місця його приєднання на магістралі стиснутого повітря або повітророздавальної колонки до середини запобіжної кліті (пристрою).

Запобіжні кліті (пристрою) повинні розташуватися у безпосередній близькості від магістралі стиснутого повітря (повітророздавальної колонки).

Кран на магістралі стиснутого повітря повинен закриватися (відкриватися) спеціальним «ключем-маркою».

Накачування шин слід вести у два етапи: спочатку до тиску 0,05 Мпа (0,5кг/м²) з перевіркою положення замкового кільця, а потім, переконавшись, що кромка кільця знаходиться під бортом шини, – до максимального тиску, встановленного інструкцією.

У разі виявлення неправильного положення замкового кільця необхідно випустити повітря із накачуваної шини, поправити положення кільця, а потім повторити раніше вказанні операції. При повторному неправильному положенні замкового кільця його необхідно замінити.

Підкачування шин без демонтажу слід проводити, якщо тиск повітря в

них знизився не більше як на 40% від норми і є упевненість, що правильність монтажу не порушена.

Перед накачуванням шин на розбірних ободах з болтовим з′єднанням необхідно переконатися, що всі гайки затягнені однаково

На дільниці накачування шин повинен бути установлений дозатор тиску повітря або манометр, що дозволяють регулювати величину тиску для різних шин.

Редуктор на стенді для демонтажу та монтажу шин повинен бути закритий кожухом.

Для огляду внутрішньої поверхні поверхні шини необхідно застосовувати спредер.

При огляді шин необхідно працювати тільки в рукавицях.

При роботі з пневматичним стаціонарним підйомником для переміщення шин великого розміру необхідна обов′язкова фіксація піднятої шини стопорним пристроєм.

7. Технологічна розробка

Основою технологічної розробки проекту є застосування у шиноремонтному відділенні стенду для випробування на втомленість дисків колес.

7.1 Доцільність даної розробки обумовлена наступними факторами:

1. Максимальна швидкість - до 130 км/год;

2. Умови експлуатації не завжди відповідають критеріям категорій;

3. 90 % руйнування колес обумовлена втомленістю дисків.

Мал 7.1 Стенд для випробування на втомленість дисків з кільцем..

Мал 7.2 Випробування на втомленість дисків грузового автомобіля..

1- навантажувальний вал; 2- зйомний флянець; 3-корпус стенду;

4- установочний флянець; 5- диск, що випробовується;

6- корпус пристрою.

7.2 Схема випробування

Диск, що випробується 6 надійно з’єднується з навантажувальним пристроєм і закріплюється на опорній поверхні корпусу 7. Точність встановлення перевіряється індикатором і складає не більше – 0,2 мм. Після установки загородження вмикається навантажувальний пристрій, який при обертанні створює коливання. Дані випробування фіксуються. Допустиме коливання згинаючого мо­менту при випробуванні коліс вантажних автомобілів ±5%.

Література

1. ДНАОП 0.00-1.28-97 Правила охорони праці на автомобільному транспорті.

К.: 1997 328с.

1. Канарчук В.Е., Лудченко А.А. и др. ТО, ремонт и хранение автотранспортных средств. – К.: 2000.I-II том.

2. Карташов В.П., Мальцев В.М. Организация ТО и ремонта автомобилей. - М.: Транспорт, 2002.

3. Крамаренко Г.В. ТО автомобилей. - М.: Транспорт, 2002.

4. Крамаренко Г.В. техническая эксплуатация автомобилей. - М..: Транспорт, 2004.

5. Напольский Г.М.Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания.-М.: Транспорт,1993-271с.

6. НИИАТ. Типовые проекты рабочих мест. – М..: Транспорт, 2004.

7. НИИАТ. Краткий автомобильный справочник. – М..: Транспорт. 1985-220с.

8. Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий автомобильного транспорта. -М: Транспорт, 2003. ОНТП-01-91.

9. Полжение о техническом обслуживании и ремонте ДТС автомобильного транспорта. –К.: 1998.

10. Табель технологического оборудования. -М.: Транспорт, 2001-424с.

11. Фастовцев Г.В. Организация технического обслуживания и ремонта автомобилей. -М.: Транспорт, 2005.

Дата добавления: 2015-10-21