Рисунок 2.32 – Вибір опитування для перегляду статистики
Після вибору опитування на екран завантажиться статистика відповідей першого запитання (рисунок 2.33). На формі відобразиться заголовок поточного запитання, варіанти відповіді, кількість відповідей на певний варіант у вигляді числа та процентної ставки та лінійна діаграма, що показує наскільки популярний даний варіант відповіді. Під варіантами відповіді буде написана сумарна кількість наданих відповідей. Для того, щоб перейти до наступного запитання необхідно натиснути кнопку «Следующий вопрос», щоб перейти до попереднього – кнопку «Предыдущий вопрос». Неактивні кнопки переключення між запитаннями опитування свідчать про те, що поточне запитання або перше (неактивна кнопка «Предыдущий вопрос»), або останнє (неактивна кнопка «Следующий вопрос»). Якщо неактивні обидві кнопки, значить запитання одне у вибраному опитуванні. Щоб завершити перегляд статистики, необхідно натиснути на кнопку «Закрыть окно просмотра статистики» та підтвердити вихід у діалоговому вікні.
Рисунок 2.33 – Відображення статистики на екрані
Для того, щоб завершити роботу з програмою «Социологические исследования» необхідно натиснути на напис «Выход» на головній формі або на хрестик та підтвердити вихід у діалоговому вікні.
3 ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ
3.1 Розрахунок капітальних витрат на створення програмного продукту
Капітальні витрати «К» на створення програмного виробу (ПВ) мають одноразовий характері розраховуються за формулою (3.1):
К = К1 + К2 + К3, | (3.1) |
де К1 – витрати на обладнання з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, грн.;
К2 – витрати на ліцензійні програмні продукти, грн.;
К3 – витрати на створення програмного продукту, грн.
Примітка: Транспортно-заготівельні витрати прийняти 1 – 5 % від вартості обладнання.
Розрахунок витрат на створення ПВ – К3 розраховуються за формулою (3.2):
К3 = З1 + З2 + З3, | (3.2) |
де З1– витрати праці програмістів-розробників, грн.;
З2– витрати комп'ютерного часу, грн.;
З3– непрямі (накладні) витрати, грн.
Витрати праці програмістів-розробників «З1» розраховуються за формулою (3.3):
| (3.3) |
де Nk – кількість розробників k-й професії, чол;
rk – годинна зарплата розробника k-й професії, грн.;
Tk – трудомісткість розробки для k-го розробника (кількість витраченого розробником часу), годин;
Кзар – коефіцієнт нарахувань на фонд заробітної плати, (1,2 – 1,45).
Годинна зарплата розробника «rk» визначається за формулою (3.4):
| (3.4) |
де Мк – місячна зарплата-го розробника, грн.;
Fkмес – місячний фонд часу його роботи, год.
Трудомісткість розробки включає час виконання робіт, представлених в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Трудомісткість робіт
Стадії розробки | Етапи робіт | Зміст робіт |
Технічне завдання 11.05.15 – 17.05.15 | Обґрунтування необхідності розробки програми | Програма «Социологические исследования» призначена автоматизації процесу проведення соціологічних досліджень. Дана програма дозволяє легко і зручно створювати опитування на найрізноманітніші теми, обирати та проходити опитування та переглядати статистику кожного з них. Це досягається завдяки простому та зрозумілому інтерфейсу програми, через який користувач може створювати опитування з довільним число запитань, кожне з яких може містити від 2 до 6 варіантів відповіді, потім може обрати опитування, які вже створені іншими користувачами на дати на них відповіді, після чого може обрати будь-яке з опитувань та переглянути його статистику. |
Науково-дослідні роботи | ||
Розробка і затвердження технічного завдання | ||
Ескізний проект 18.05.15 – 24.05.15 | Розробка ескізного проекту | В якості вхідних даних виступають назва опитування, запитання, що безпосередньо складають опитування, та варіанти відповіді, які, в свою чергу, є складовими елементами кожного запитання |
Затвердження ескізного проекту | ||
Технічний проект 25.05.15 – 31.05.15 | Розробка технічного проекту | Для форми представлення вхідних і вихідних даних були створені модулі, за допомогою яких створюються, проходяться та переглядаються опитування |
Затвердження технічного проекту | ||
Робочий проект 01.06.15 – 07.06.15 | Розробка програми | У ході розробки даного програмного продукту були проведений ряд тестувань, в ході якого були знайдені помилки в роботі системи. Після усунення цих помилок був проведений повторний тест, який не виявив жодних помилок |
Розробка програмної документації | ||
Випробування програми |
Продовження таблиці 3.1
Впровадження 08.06.15 – 10.06.15 | Підготовка і передача програми | Для надання інформації щодо користування програмою «Социологические исследования» було створено керівництво користувача |
Розрахунок трудомісткість розробки «Tk» для кожного розробника здійснюється за формулою (3.5):
Tk= t1k + t2k + t3k + t4k + t5k , | (3.5) |
де t1k, t2k, t3k, t4k, t5k – час, витрачений на кожному етапі розробки k-м розробником, год.
Трудомісткість розробки включає час виконання робіт, представлених в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – Загальна тривалість етапів роботи
Етапи робіт | Трудомісткість, годин |
Технічне завдання | |
Ескізний проект | |
Технічний проект | |
Робочий проект | |
Впровадження | |
Разом: |
Витрати комп'ютерного часу «З2» розраховуються за формулою (3.6):
З2 = Ск·F0 | (3.6) |
де Ск – собівартість комп'ютерного години, грн.;
F0 – витрати комп'ютерного часу на розробку програми, год.
Собівартість комп'ютерного години «СК» розраховується за формулою (3.7):
СК= СА + СЭ + СТО, | (3.7) |
де СА – амортизаційні відрахування, грн.;
СЕ – енерговитрати, грн.;
СТО – витрати на техобслуговування, грн.
Амортизаційні відрахування «СА» розраховуються за формулою (3..8):
СА = | (3.8) |
де Сі – балансова вартість i-го обладнання, яке використовується для створення ПК, грн.;
NА – річна норма амортизації i-го устаткування, частки;
Fгод – річний фонд часу роботи i-го устаткування, год.
Енерговитрати «СЭ» розраховуються за формулою (3.9):
СЭ= РЭ·СкВт, | (3.9) |
де РЭ – витрата електроенергії, споживаної комп'ютером;
СкВт – вартість 1 кВт/ч електроенергії, грн.
Витрати на технічне обслуговування «СТО» розраховуються за формулою (3.10):
СТО= rТО·l, | (3.10) |
де гТО – годинна зарплата працівника обслуговуючого устаткування, грн.;
λ – періодичність обслуговування.
Періодичність обслуговування «λ» розраховується за формулою (3.11):
| (3.11) |
де Nто – кількість разів обслуговування обладнання в місяць;
Fмес – місячний фонд часу роботи устаткування, год.
Непрямі витрати «З3» визначаються за формулою (3.12):
З3 = С1 + С2 + С3, | (3.12) |
де С1 – витрати на утримання приміщень, грн.;
С2 – витрати на освітлення, опалення охорону і прибирання приміщень, грн.;
C3 – інші витрати (вартість різних матеріалів, використовуваних при розробці проекту, послуги сторонніх організацій тощо)
За формулою (3.5) визначаємо розрахунок трудомісткість розробки:
Tk= 43 + 83 + 73 + 113 + 53 = 365
За формулою (3.4) визначаємо годинну зарплата розробника:
= 2538 / 23 
8 = 13,79
За формулою (3.3) визначаємо витрати праці програмістів-розробників:
З1 = 1 13,79 365 1,2 = 6040,02
За формулою (3.11) визначаємо періодичність обслуговування:
= 2 / (8 23) = 0,01
За формулою (3.10) визначаємо витрати на технічне обслуговування:
СТО = 12,61 0,01 = 0,126
За формулою (3.9) визначаємо енерговитрати:
СЭ = 1,075 0,38 = 0,41
За формулою (3.8) визначаємо амортизаційні відрахування:
СА = (5021 0,55) / (23 8 12) = 1,25
За формулою (3.7) визначаємо собівартість комп'ютерного часу:
СК = 1,25+ 0,41 + 0,126 = 1,79
За формулою (3.6) визначаємо витрати комп'ютерного часу:
З2 = 1,79 365 = 653,35
За формулою (3.12) визначаємо непрямі витрати:
З3 = 686,7 + 68,67 + 6025,2 = 6780,57
За формулою (3.2) визначаємо розрахунок витрат на створення ПВ:
К3 = 6040,02 + 653,35 + 6780,57 = 13473,94
За формулою (3.1) визначаємо капітальні витрати «К» на створення програмного виробу:
К = (5021 + 100,42) + 1734 + 13473,94 = 20329,36
3.2 Розрахунок річної економії поточних витрат
Витрати на розробку проекту «Вр» обчислюються за формулою (3.13):
| (3.13) |
де Тр – трудомісткість i-го розрахунку, год.;
Ср – годинна собівартість i-го розрахунку, грн.;
n – число експериментів, зроблених за рік, шт.
Собівартість проектування «Ср» обчислюється за формулою (3.14):
| (3.14) |
де Ср1 – витрати на оплату праці персоналу, грн.;
Ср2 – непрямі витрати, грн.
Витрати на оплату праці персоналу «Ср1» розраховуються за формулою (3.15):
| (3.15) |
де Nk – кількість працівників k-й професії, які беруть участь у розробці проекту;
Rk – годинна зарплата одного працівника k-й професії, грн.;
кзар – коефіцієнт нарахувань на фонд зарплати;
k – кількість різних професій.
Годинна зарплата працівника «Rk» розраховується наступним чином за формулою (3.16):
| (3.16) |
де Mk – місячний оклад обліковця, грн.;
Fkm – місячний фонд часу роботи працівників, год.
Непрямі витрати «Ср2» визначаються за формулою (3.17):
| (3.17) |
де С1 – витрати на утримання приміщень за місячний фонд часу роботи, грн.;
С2 – витрати на освітлення, опалення охорону і прибирання приміщень за місячний фонд часу роботи, грн.;
C3 – інші витрати (вартість різних матеріалів, використовуваних при розробці проекту, послуги сторонніх організацій тощо)
За формулою (3.16) визначаємо годинну зарплату працівника:
За формулою (3.15) визначаємо витрати на оплату праці персоналу: 
За формулою (3.17) визначаємо непрямі витрати:
За формулою (3.14) визначаємо собівартість проектування:
За формулою (3.13) визначаємо витрати на розробку проекту:
У разі створення одного ПВ економічний ефект «Еф» визначається за формулою (3.18):
| (3.18) |
|
|
де Вр – поточні витрати, грн.;
KЗатр – капітальні витрати на створення програмного виробу, грн;
Ен – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень, 0,15 частки.
Коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень «ЕР» показує величину річного приросту прибутку або зниження собівартості в результаті використання програмного виробу на одну гривню одноразових витрат (капіталовкладень), розраховується за формулою (3.19):
| (3.19) |
де Вр – поточні витрати, грн.;
KЗатр – капітальні витрати на створення програмного виробу, грн;
Примітка: Проект вважається ефективним, якщо виконується нерівність, яка розраховується за формулою (3.20):
| (3.20) |
Термін окупності капіталовкладень «ТР»– період часу, протягом якого окупаються витрати на ПВ розраховується за формулою (3.21):
| (3.21) |
Економічний розрахунок показує, що розробка та використання ПК є економічно виправданою і доцільною. Про це свідчать наступні цифри:
- поточні витрати при впровадженні підсистеми проектування складуть 
грн;
- економічний ефект складає 
грн;
- термін окупності капіталовкладень в ПК складе 1 рік і 7 місяців.
4 РОЗДІЛ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
4.1 Теоретична частина
4.1.1 Вимоги до освітлення
Вплив світла на життєдіяльність людини вивчений досить добре. Воно впливає не лише на функцію зору, а й на діяльність організму в цілому: посилюється обмін речовин, збільшується поглинання кисню і виділення вуглекислого газу. Відомий сприятливий вплив природного освітлення на скелетну мускулатуру.
Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків-і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:
створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;
не повинно бути засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;
забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;
не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);
повинен бути достатній, для розрізнення деталей, контраст поверхонь, що освітлюються;
не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);
повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути природним, штучним і суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.
4.1.2 Вимоги до магнітних випромінювань
При організації робочого місця для праці з ПК необхідно дотримуватись таких норм:
- по можливості, варто придбати рідкокристалічний монітор, оскільки його випромінювання значно менше, ніж у поширених моніторів (монітор з електронно-променевою трубкою);
- при покупці монітора необхідно звернути увагу на наявність сертифіката;
- системний блок і монітор повинен знаходитися якомога далі від вас;
- не залишайте комп'ютер включеним на тривалий час якщо ви його не використовуєте, хоча це і прискорить знос комп'ютера, але здоров'я корисніше. так само, не забудьте використовувати «сплячий режим» для монітора;
- у зв'язку з тим що електромагнітне випромінювання від стінок монітора набагато більше, постарайтеся поставити монітор в кут, так що б випромінювання поглиналося стінами. особливу увагу варто звернути на розстановку моніторів в офісах;
- по можливості скоротіть час роботи за комп'ютером і по частіше переривайте роботу;
- комп'ютер повинен бути заземлений. якщо ви придбали захисний екран, то його теж слід заземлити, для цього спеціально передбачений провід на кінці якого перебувати металева прищіпка (не чіпляє її до системного блоку).
4.1.3 Організація робочого простору
Робоче місце – це зона простору, що оснащена необхідним устаткуванням, де відбувається трудова діяльність одного працівника чи групи працівників.
Площа на одне робоче місце з комп'ютером для дорослих користувачів повинна складати не менше 6 м2, а об'єм не менше –20 м3.
Приміщення з комп'ютерами повинні обладнуватися системами опалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжною вентиляцією.
Для внутрішнього оздоблення інтер'єру приміщень з комп'ютерами повинні використовуватися дифузна-відбивні матеріали з коефіцієнтом відображення для стелі – 0,7 – 0,8; для стін – 0,5 – 0,6; для підлоги – 0,3 – 0,5.
Поверхня підлоги в приміщеннях експлуатації комп'ютерів повинна бути рівною, без вибоїн, неслизькою, зручною для очищення та вологого прибирання, мати антистатичні властивості.
У приміщенні повинні знаходитися аптечка першої медичної допомоги, вуглекислотний вогнегасник для гасіння пожежі.
4.1.4 Вимоги до електробезпеки
При роботі з ПК застосовують апарати та обладнання, в яких використовується електроенергія, тому питання електробезпеки є актуальним. При експлуатації обладнання потрібно дотримуватися вимог і правил “правила охорони обчислювальних машин”, “Правила техніки і безпеки при експлуатації електроустановок”, затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 10 лютого 1999 року №21.
Перед початком роботи слід переконатися у відсутності проводів електроживлення на столу або які висять під столом, в цілісності вилки і дроти електроживлення, у відсутності видимих пошкоджень апаратури і робочих меблів, у відсутності пошкоджень і наявності заземлення прі екранного фільтра.
Струми статичної електрики, наведені в процесі роботи комп'ютера на корпусах монітора, системного блоку і клавіатури, можуть призводити до розрядів при дотику до цих елементів. Такі розряди небезпеки для людини не представляють, але можуть призвести до виходу з ладу комп'ютера. Для зниження величин струмів статичної електрики використовуються нейтралізатори, місцеве і загальне зволоження повітря, використання покриття підлог з антистатичної просоченням.
Усі електроприлади які знаходяться в приміщенні згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 повинні бути заземленні за допомогою нульового захисного провідника. Використання нульового робочого як нульового захисного провідника забороняється. Усі елєктроприймачі які використовуються в приміщенні, повинні підключатися до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з’єднань і електроризеток заводського виготовлення.
При здійснені трудової діяльності в приміщенні виникає також електростатистичне поле, воно виникає за рахунок тертя: килими, ліноліуми, лаковані покриття, одяг із синтетичної тканини, взуття. Також джерелом електростатичного поля є відеотермінали (ВДТ). Напруженість електростатистичного поля залежно від типу ВДТ коливається від 8 до75 кВ/м. Відповідно до ГОСТ12.1.045-84”ССБТ.
4.1.5 Вимоги до пожежної безпеки
На території підприємства це досягається попередженням створення горючого середовища та утворення в ньому джерел загоряння. Система запобігання пожежі має забезпечувати контроль горючого середовища, речовин і матеріалів, джерел теплової енергії та їхньої взаємодії з горючими речовинами та матеріалами.
Рекомендується застосовувати автоматичні засоби виявлення пожеж. В якості такого засобу виступає електрична пожежна сигналізація. Така система включає: сповіщувачі, лінії зв'язку, приймальну станцію (комутатор), джерело живлення, звукові та звукові засоби сигналізації.
За способом з'єднання сповіщувачів з приймальною станцією розрізняють дві системи:
- променеву;
- кільцеву.
Пожежні сповіщувачі поділяються на теплові, димові і світлові. Для даного приміщення найбільш доцільно вибрати димові пожежні сповіщувачі в кількості 1 штуки. Кількість сповіщувачів вибирається виходячи з площі приміщення, висоти стель і вимог по установці сповіщувачів, для висоти стелі до 3.5м. Тип сповіщувача в таблиці 10.
Ефективним засобом захисту електрообладнання від струмів перевантаження і короткого замикання є використання плавких запобіжників або автоматів захисту.
4.1.6 Вимоги до режиму праці і відпочинку
При організації праці, пов'язаної з використанням ПК, для збереження здоров'я працюючих, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності передбачаються внутрішньо змінні регламентовані перерви для відпочинку.
Внутрішньозмінні режими праці й відпочинку містять додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак стомлення й зниження працездатності.
При виконанні робіт, що належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ПК слід вважати таку, що займає не менше 50% робочого часу. Впродовж робочої зміни мають передбачатися:
перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);
перерви для відпочинку й особистих потреб (згідно із трудовими нормами);
додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням
особливостей трудової діяльності.
За характером трудової діяльності розрізняють три професійні групи, згідно з діючим класифікатором професій:
- розробники програм інженери-програмісти) виконують роботу переважно з відеотерміналом та документацією при необхідності інтенсивного обміну інформацією з ЕОМ і високою частотою прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконується в режимі діалогу з ПК у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу;
- оператори електронно-обчислювальних машин виконують роботу, пов'язану з обліком інформації, одержаної із ВДТ за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи й характеризується напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі;
- оператор комп'ютерного набору виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з введенням даних з високою швидкістю. Робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподинамії з напруженням зору (фіксація зору переважно на документи), нервово-емоційним напруженням.
Правилами встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ПК при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:
- для розробників програм із застосуванням ПК слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ПК;
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 23 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
= СiNАi/ Fгодi,
