Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і 14 страница

Кількість місць у спортивному залі під час проведення занять треба встановлювати з розрахунку 0,7 м² на одного учня. Запов­нювати зал понад установлену норму забороняється.

Підлоги спортивних залів повинні бути пружними, без щілин і застругів, мати рівну, горизонтальну й неслизьку поверхню, пофар­бовану емульсійною або силікатною фарбою. Підлоги не повинні деформуватися від миття і до початку занять мають бути сухими й чистими. Корисне навантаження на підлоги спортивних залів має бути не більшим як 4 кПа (400 кгс/м²). Дозволяється в підлозі спортивного залу відповідно до нормативної документації обладнувати місце приземлення після стрибків і зіскоків.

Стіни спортивних залів повинні бути рівними, гладенькими, пофарбованими у світлі тони на всю висоту панелей фарбами, що дають змогу легко виконувати вологе прибирання приміщення. Пофарбування повинно бути стійким проти ударів м'яча, не об­сипатися і не бруднити при доторканні до стін. Стіни спортивно­го залу на висоту 1,8 м не повинні мати виступів, а ті з них, що обумовлені конструкцією залу, повинні бути закриті панелями на таку саму висоту. Прилади опалення мають закриватися сітками або щитами і не виступати з площини стіни.

Отвір, що з'єднує спортивний зал з кімнатою для зберігання інвентаря, повинен бути завширшки і заввишки не меншим від 2 м і не мати виступаючого порога.

Віконні отвори спортивного залу повинні розміщуватися на поздовжніх стінах, на вікнах має бути захисна огорожа від ударів м'яча; вікна повинні мати фрамуги, які можна відчинити, стоячи на підлозі, і сонцезахисні пристрої.

Стеля залу повинна мати пофарбування, що не обсипається, стійке проти ударів м'яча.

У будівлях шкіл перекриття над спортивним залом повинно бути важкоспалимим з межею вогнетривкості не менше 3/4 годи­ни. Не дозволяється утеплювати перекриття спортивного залу торфом, деревною тирсою та іншими легкозаймистими матеріалами.

Приміщення горища гімнастичного залу потрібно утримувати в чистоті і замикати на замок. Ключі від приміщень горища повинні зберігатися в певному місці, доступному для одержання їх у будь-який час доби. У приміщеннях горища забороняється влаштовува­ти склади спортивного інвентаря та навчального обладнання.

Освітленість фізкультурного залу повинна відповідати вста­новленим нормам (табл. 2.14).

Як джерело світла для залів треба використовувати або люмінесцентні світильники типу стельових плафонів, що мають безшумні пускорегулювальні апарати, або світильники з лампами розжарювання повністю відбитого або переважно відбитого світлорозподілу; при цьому застосовувати світильники із захисни­ми кутами менш як 30° не дозволяється. Чистити світильники повинен електротехнічний персонал не менше як два рази на місяць.

Вентиляція критих спортивних споруд повинна здійснюватися природним способом шляхом провітрювання залу через вікна й фрамуги, а також за допомогою спеціальних вентиляційних при­пливно-витяжних пристроїв; при цьому пристрої повинні бути завжди справними, підлягати планово-запобіжному ремонту, періодичному технічному й санітарно-гігієнічному випробуванню.

Результати випробувань записують у спеціальному журналі. Вен­тиляція та опалення повинні забезпечувати повітрообмін під час занять фізкультурою 80 м³/год на одну людину і температуру повітря не нижчу за 14°С.

Керування освітленням повинно давати змогу частково ви­микати освітлювальну установку. Для цього електрична мережа, що забезпечує фізкультурний зал електроенергією, повинна бути обладнана рубильниками або двополюсними вимикачами. Рубиль­ники повинні встановлюватися поза приміщенням - у коридорі, на сходовій площадці тощо.

Для механізованого прибирання в спортивному залі слід пе­редбачити не менше двох штепсельних розеток у двох протилеж­них кутках залу. На всіх штепсельних розетках мають бути встановлені запобіжні заглушки.

Роздягальні для дітей шкільного віку повинні мати не менш як 0,18 м² площі на одне місце. Шафи в роздягальнях установ­люють в один ярус. Ширина проходів між лавами і шафами повинна бути не меншою за 1,5 м. У проходах не можна встано­влювати дзеркала, предмети обладнання, захаращувати їх інвентарем.

Душові кабіни повинні бути обладнані індивідуальними змішувачами холодної та гарячої води з арматурою керування, розміщеною біля входу в кабіну, підніжками для миття, а також поличками для приладдя. Розміри відкритих душових кабін в осях перегородок повинні бути не меншими як 0,9 х 0,9 м.

Між фронтом душових кабін і протилежною стіною повинна бути відстань не менша за 1,3 м, а до фронту протилежного ряду душових кабін - не меншою 1,5 м.

Температура в роздягальнях для дітей повинна бути не ниж­ча за 20°С; у душових - 25°С. Кратність обміну повітря в роздя­гальнях - 1,5, у душових - 5,0.

Допоміжні приміщення можуть мати тільки штучне освітлення, причому в санітарних вузлах освітленість на горизонтальній по­верхні на висоті 0,8 м від підлоги повинна бути не менша ніж 75 лк при люмінесцентних лампах і ЗО лк - при лампах розжа­рювання.

У критих спортивних спорудах має бути обладнане аварійне освітлення, що забезпечує освітленість не меншу як 0,5 лк на підлозі на лінії основних проходів і на східцях. При цьому мережа аварійного освітлення повинна бути окремою або з автоматич­ним перемиканням при аварійній ситуації на джерела живлен­ня аварійного освітлення.

У приміщенні основних спортивних споруд на видному місці повинен бути вивішений план евакуації учнів на випадок по­жежі або стихійного лиха. У ньому має передбачатись виведення дітей з території та з усіх приміщень і місць проведення занять з фізичного виховання, у тому числі з усіх допоміжних приміщень. Відстань від найвіддаленішої точки підлоги до дверей, що ведуть до евакуаційного виходу, не повинна перевищувати 27 м. Двері, призначені для евакуації, повинні відчинятися в напрямі виходу з приміщення. У спортивному залі повинно бути не менш як двоє дверей, одні з яких мають виходити на пришкільну ділянку. Двері евакуаційних виходів у спортивних залах дозволяється замикати тільки зсередини за допомогою засувів, що легко відкриваються, засувок або крючків. Категорично забороняється забивати наглухо або захаращувати двері запасних виходів з гімнастичного залу.

Спортивний зал у прилеглих до нього рекреаціях повинен бути обладнаний пожежним щитом з набором первинних засобів по­жежогасіння в такій кількості: вогнегасників - 2; відер пожеж­них - 2-4; сокир - 2-4; ломів - 1-2; багрів - 2-4. Використову­вати засоби пожежогасіння для господарських та інших потреб, що не пов'язані з пожежогасінням, категорично забороняється.

Вимоги до відкритих спортивних майданчиків

Відкриті спортивні майданчики повинні бути розміщені в спор­тивній зоні (на відстані не меншій як 10 м від навчальних кор­пусів). Спортивна зона пришкільної ділянки повинна мати ого­рожу по периметру заввишки 0,5...0,8 м. Дозволяється як ого­рожу використовувати кущі з неотруйними, неколючими і неза-пиленими плодами. Майданчики для рухливих ігор повинні бути встановлених розмірів, рівними, очищеними від каміння та інших сторонніх предметів. Майданчики не можна огороджувати кана­вами, влаштовувати дерев'яні або цегляні бровки. Не менше ніж на 2 м від майданчика не повинно бути дерев, стовпів, парканів та інших предметів, що можуть спричинити травму. Бігові доріжки повинні бути спеціально обладнані, не мати бугрів, ям, слизького ґрунту. Доріжка повинна продовжуватися не менше як на 15 м за фінішну позначку.

Ями для стрибків повинні бути заповнені піском, розпушеним на глибину 20...40 см. Пісок повинен бути чистим, ґрунт розрівняним.

Місця, призначені для метання спортивних снарядів, розміщуються на такій місцевості, яка добре проглядається на значній відстані від громадських місць (тротуарів, доріг, майдан­чиків для дітей). Довжини секторів для приземлення снарядів повинні бути не меншими від наведених у табл. 2.15.

Місце проведення занять з лижної підготовки - профіль схилів, рельєф місцевості, - дистанцію та умови проведення тре­ба ретельно вибирати відповідно до вікових особливостей і фізичної підготовки учнів. Навчальний майданчик для початкового на­вчання катанню на лижах повинен бути захищений від вітру, мати схил не більший за 0,015". Розмір майданчика вибирають з таким розрахунком, щоб постійна дистанція між лижниками була не менша ніж 10 м. Навчальний і тренувальний схил повинен мати ущільнений сніг без будь-яких схованих під ним каменів, пеньків, дерев, глибоких ям і вибоїн, що утворюють трампліни. Схил не повинен мати обледенінь та оголених ділянок землі.

Катки зі штучним льодовим покриттям повинні мати тов­щину льоду не меншу ніж 15 см. Схил повинен бути не більшим за 0,01°. Товщина льоду на природному водоймищі, обладнаному для навчання катання на ковзанах, повинна бути не менша за 25 см. Катки й ковзанярські доріжки повинні мати рівну повер­хню, без тріщин і вибоїн. Усі пошкодження поверхні льоду, що виникають, негайно огороджують. На катках і ковзанярських доріжках на одного учня має припадати не менше як 8 м² площі.

Освітленість відкритих спортивних майданчиків повинна відповідати встановленим показникам (табл. 2.16).

Вимоги до спортивного інвентаря й обладнання

Усі спортивні снаряди й обладнання, встановлені в закритих або відкритих місцях проведення занять, повинні бути повністю справ­ними й надійно закріпленими. Надійність установлення й ре­зультати випробувань інвентаря та обладнання мають бути зафіксовані в спеціальному журналі.

Гімнастичні снаряди не повинні мати у складальних одини­цях і з'єднаннях люфтів, коливань, прогинів; деталі кріплення (гайки, ґвинти) повинні бути надійно закручені. Жердини брусів перед початком навчального року треба ремонтувати по всій до­вжині. Якщо виявиться тріщина, жердину необхідно замінити. Гриф перекладини перед виконанням вправ і після їх закінчення необхідно протирати сухою ганчіркою і зачищати шкуркою. Пла­стини для кріплення гаків розтяжок повинні бути щільно при­гвинчені до підлоги і зарівняні врівень з підлогою. Колода гімнастична не повинна мати тріщин і задирок на брусі, помітного викривлення. Опори гімнастичного козла повинні бути міцно

Таблиця 2Л6. Норми освітленості на відкритих спортивних майданчи­ках за СНіПІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення»

Видспорту

Найменша освітленість, лк

Площина і зона, у яких нормується освітленість

Примітка

Баскетбол, волейбол, ручний м'яч (7X7)

ЗО

Горизонтальна на поверхні майданчика

Вертикальна на висоті від 1 до 5 м від поверхні майданчика

Вертикальна освітленість повинна бути забезпечена на площині, яка проходить через поздовжню вісь майданчика з обох боків

Гімнастика спортивна й художня, важка атлетика, боротьба

ЗО

Горизонтальна на поверхні майданчика

а)стрибки в довжину

б)стрибки у висоту

в) штовхання
ядра

г) метання
гранати, диска,
м'яча

у секторі для приземлення снарядів

д) бігова доріжка

ЗО

ЗО

Легка атлетика

Горизонтальна на поверхні ями і на відстані не менш ніж за 20 м до ями на доріжці

Горизонтальна в зоні відштовхування і приземлення

Горизонтальна на поверхні всередині кільця й сектора

Горизонтальна на поверхні доріжки для розбігу не менше як 10 м перед планкою

Горизонтальна поверхня решти доріжки для розбігу

Вертикальна на висоті до 15 м від поверхні сектора

Горизонтальна на поверхні доріжки

закріплені в коробках корпусу. При висуванні ноги козла мають вільно встановлюватися і міцно закріплюватися в заданому по­ложенні. Гімнастичні мати повинні впритул укладатися навколо гімнастичного снаряда так, щоб вони перекривали площу зіскоку або передбачуваного зриву й падіння. Місток гімнастичний по­винен бути підбитий гумою, щоб запобігти ковзанню під час відштовхування.

М'ячі набивні використовують за номерами відповідно до віку * й фізичної підготовки учнів.

Маса спортивних снарядів для метання повинна відповідати віку й статі учнів згідно з правилами змагань.

Розмістити обладнання треба так, щоб навколо кожного гімнастичного снаряда була безпечна зона.

Лижний інвентар треба підбирати відповідно до зросто-масо-вих даних учнів і підганяти індивідуально. Палки повинні бути легкими, міцними й зручними, мати петлі для захвату руками, вістря для упору й обмежувальне кільце; поверхня лиж не повинна мати перекосів і бічних викривлень, тріщин, задирок і відколів, ковзна поверхня має бути просмолена і змащена спеціальною маззю відповідно до погодних умов.

2.7.2. Додаткові вимоги безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту (вимоги викладено

за розділами навчальної програми)

До розділу «Гімнастика»

Гімнастичний зал повинен бути підготовлений до уроку відповідно до завдань, що випливають з вимог навчальної програми.

Під час занять у гімнастичному залі треба використовувати магнезію або каніфоль, які зберігаються в спеціальних укладках або ящиках, що виключають розпилювання.

Під час розучування й виконання найскладніших гімнастичних вправ на брусах необхідно застосовувати такі методи і способи страхування.

Розмахування в упорі (розучується на брусах) Під час розмахування в упорі на передпліччях треба однією рукою тримати учня за руку біля плеча (обов'язково спереду), а другою, підводячи знизу під жердиною, підштовхувати за ходом маху вперед під спину, не забуваючи своєчасно прибирати руку.

Під час розмахування в упорі спочатку треба підтримувати учня двома руками нижче жердин (однією - під груди, другою -під спину), підсилюючи махи, а надалі підстраховувати накладан­ням долоні на руку учня вище ліктя (удержуючи її на жердині).

Підіймання махом назад з розмахування в упорі на передпліччях Стоячи збоку, однією рукою захопити учня за руку ближче до плеча, а другою за ходом маху назад підштовхнути під стегна

знизу (під жердинами). Якщо підіймання виконується на кінцях брусів, можна підсилювати мах двома руками (однією - під живіт, а другою - під стегна).

Підіймання махом уперед з упору на руках

Допомогу подають знизу під спину (рука знизу між жердина­ми). Можливе падіння вперед, коли після підіймання махом назад плечі залишаються спереду. У цьому разі треба підтримати учня за руку (вище ліктя) або бути напоготові підхопити під груди (знизу).

Перевертання вперед із сіду ноги нарізно

Спочатку допомагають так: однією рукою підштовхують під спину учня, а другою - тримають за ногу (за гомілку). Надалі допомогу подають двома руками, підкладаючи їх під спину.

Підіймання розгинанням з упору на руках

Коли підіймання виконується в сід ноги нарізно, допомага­ють легким поштовхом під спину; однією рукою тримають у ділянці лопаток, а другою - таза, тримаючи учня перед розгинан­ням над жердинами.

Під час підіймання в упор тримають учня однією рукою за руку біля плеча (зверху), а другу підкладають під спину і допома­гають легким поштовхом.

З розмахування в упорі на кінцях обличчям назовні зіскок з перемахом через однойменну жердину і поворотом на 90°

Стоячи з боку опорної руки, треба тримати її однією рукою вище від ліктя (обов'язково спереду), а другою - за передпліччя, допомагаючи в момент перемаху і зіскоку виконати рух плечем уперед-вбік.

З вису, присівши на нижній жердині, поштовхом для підіймання в упор на верхню жердину

Підклавши долоню під поперек, енергійним натисканням угору-вперед за ходом руху (відносно тулуба) допомогти набли­зити таз до верхньої жердини і вийти в упор. Стояти треба під верхньою жердиною збоку, обличчям до учня, і в кінці поштовху ногами другою рукою захопити спереду за гомілку, допомагаючи утримувати в упорі.

З вису, лежачи на нижній жердині, підіймання переворотом в упор на верхню жердину

Допомогу подають двома руками, тримаючи однією за попе­рек, а другою - за плече, стоячи збоку всередині брусів. Під час виходу в упор притримати учня за носок ноги.

Опускання і підіймання зависанням з перехватом за верхню жердину

Допомагати учневі за ходом руху, притримуючи двома рука­ми (під спину). Стояти збоку в середині брусів. Спочатку доцільно допомогти натисканням на стегно махової ноги.

Зіскок з поворотом назад

Стоячи ззовні, однією рукою тримати за руку (опорну) вище від ліктя, а другою - натисканням збоку зсередини допомогти виконати зіскок. Можна підтримувати учня ззаду двома руками за поперек. Якщо учень не може правильно виконати перемах, краще стояти в середині брусів і тримати його однією рукою за руку біля плеча, а другою підштовхнути (під стегно) ноги вбік.

Під час розучування і виконання найскладніших гімнастичних вправ на перекладині треба застосовувати такі методи і способи страхування (залежно від вправ).

Вис прогнувшись (розучується на низькій перекладині) Слід однією рукою тримати учня за зап'ясток, другою підтримувати за ноги, допомагаючи прийняти потрібне положен­ня. Страхувати можна також накладанням долоні зверху на кисть, притискаючи її до снаряда, щоб вона не зісковзнула.

Мах дугою з упору

Під час розучування вправи на низькій перекладині для стра­хування ставлять двох чоловік (з обох боків від того, хто вико­нує мах). Вони стоять перед перекладиною, плечем до неї, і підводять руки під снаряд, щоб на початку руху підхопити тіло знизу: однією рукою (тією, що далі від снаряда) - під ноги, а другою - під спину.

Під час розучування вправи на високій перекладині вчитель стоїть під грифом збоку від учня і намагається утримати від передчасного опускання вниз (підтримуючи під таз і спину), спря­мовуючи рухи вперед по дузі. Особливо уважним треба бути в момент закінчення маху вперед і першого маху назад, щоб підхопити учня двома руками.

Вис на зігнутих ногах

Рукою притримувати за гомілки ближче до ступнів, запобігаючи зісковзуванню ніг із снаряда. Під час виконання зіскоку в упор присівши підтримувати учня знизу, підводячи одну руку під плече, а другою утримуючи тіло під живіт, щоб допомогти вчасно зігнути ноги і м'яко приземлитися, уберігши від падіння плиском.

Перемахи в упорі

На низькому снаряді підтримувати за руки, стоячи спереду -збоку від учня; тією рукою, що ближче, міцно обхопити руку учня вище ліктя, а другою підтримувати за передпліччя (а не навпаки), регулюючи рух тіла в потрібний бік. Під час перемахів з упору верхи в упор ззаду або перемахів на високому снаряді доцільно допомагати зберігати рівновагу, міцно тримаючи учня за носок ноги.

Підіймання зависанням

Допомогу подають за ходом руху натисканням зверху на стегно махової ноги, другою рукою підтримують учня під спину. Стояти з боку махової ноги.

Підіймання переворотом

У момент маху ногою підштовхувати учня знизу під стегно, допомагаючи притиснутися животом до перекладини, а другою рукою підтримувати під плече (або під спину). Коли учень ляже животом на перекладину, треба підтримувати його за ногу, щоб утримати в потрібному положенні під час розгинання тіла. Під час підіймання переворотом на високому снаряді допомагають у момент згинання ніг (після попереднього підтягування) по­штовхом знизу під поперек, підтримуючи другою рукою під пле­че, щоб не дати передчасно розігнути руки, допомогти зробити переворот. Після виходу в упор притримати за носок ноги.

Розмахування у висі на низькій перекладині та зіскоки ма­хом назад і махом уперед

Притримувати учня за зап'ясток, супроводжуючи рух до закінчення вправи. Стояти з того боку перекладини, куди вико­нуватиметься зіскок.

Розмахування у висі на високій перекладині та зіскоки Стоячи під перекладиною збоку, супроводжувати рух тіла учня

за ходом маху і бути напоготові підтримати його під груди або

під спину.

Учні повинні знати і суворо виконувати Інструкцію для учнів під час занять гімнастикою.

До розділу «Легка атлетика»

Під час сильного вітру, низької температури і підвищеної воло­гості треба збільшувати час, відведений на розминку перед виконанням легкоатлетичних вправ (розминка повинна бути інтенсивнішою).

Взуття учнів має бути на підошві, яка виключає ковзання, щільно облягати ногу і не заважати кровообігу.

Під час проведення занять з метання не можна перебувати в зоні кидка, перетинати цю зону. Перебуваючи поблизу зони ме­тання, не можна повертатися спиною до напряму польоту об'єк­та метання. Забороняється виконувати довільні кидання, зали­шати без нагляду спортивний інвентар для поштовхів і метання, зокрема, інвентар, який не використовується в даний момент на уроці. Зберігати і переносити спортивний інвентар для метання треба в спеціальних укладках. Учні повинні знати і суворо вико­нувати Інструкцію для учнів під час занять з легкої атлетики.

До розділу «Лижна підготовка (ковзани)»

Одяг для занять на лижах або ковзанах повинен бути легким, теплим, не заважати рухам.

Уроки з лижної підготовки треба проводити в тиху погоду або при слабкому (зі швидкістю не більше 1,5... 2 м/с) вітрі, при температурі не нижчій за -20°С. Якщо великий мороз, необхідно доручати учням стежити один за одним і повідомляти виклада­чеві про перші ознаки обморожування.

Якщо учень втомився або у нього погіршилось самопочуття, його треба відправити на базу тільки в супроводі дорослого або старшого товариша.

Перед кожним уроком викладач перевіряє стан лижні або траси.

Кріплення лиж до взуття повинно бути зручним для корис­тування, міцним і надійним.

Перед виходом з бази до місця занять викладач повинен пояснити правила переміщення з лижами в умовах, які можуть бути на шляху переміщення - рух у строю з лижами і т. п. Під час переміщення до місця занять і назад повинні бути спеціально призначені учні, які ведуть і замикають колону. Групу учнів до­зволяється водити з лижами тільки по тротуару або лівому узбіччю дороги не більше ніж у два ряди. Попереду й позаду колони повинні бути супроводжуючі. Вони повинні мати червоні прапорці, а з настанням темряви і в тумані - запалені ліхтарі: попереду - білого кольору, позаду - червоного.

Спускатися з гір треба тільки за сигналом викладача, суворо по черзі. Між лижниками, які спускаються, необхідно додержува­ти таких інтервалів часу, що виключають будь-яку можливість наїзду лижників один на одного.

Учні повинні знати і строго виконувати Інструкцію для учнів під час лижної підготовки.

Іти до катка, розміщеного на природному водоймищі, можна тільки по прокладених стежках; не можна збиратися на льоду великими групами.

Під час руху по ковзанярській доріжці забороняється різко зупинятися, а також відпочивати, стоячи на біговій доріжці.

Під час навчання на льоду новачків потрібно страхувати ко-

■

жного, хто виконує самостійний рух, використовуючи для цього бар'єри, поручні.

Забороняється кататися на катках і ковзанярських доріжках одночасно на бігових і звичайних ковзанах.

До розділу «Плавання»

Допуск учнів у воду (видача пропусків у басейн) проводиться в присутності тільки того вчителя, прізвище якого зазначено в роз­кладі. Будь-яка заміна одного вчителя іншим можлива тільки з дозволу директора школи. Заняття з навчання плавання прово­дять тренери. Учителі фізичної культури в цьому разі стають безпосередніми помічниками тренерів, виконують різні організаційні функції і беруть участь у самому процесі навчання.

Проводити заняття в природних водоймищах дозволяється тільки в місцях, спеціально відведених*і обладнаних з цією ме­тою, які відповідають санітарним вимогам. Місця купання (на­вчання плаванню) дітей, їх обладнання повинні бути до початку занять погоджені з місцевими радами органів ТСВОДу і район­ними санепідемстанціями.

Вибираючи місце для навчання в природних водоймищах, треба керуватися вказівками, що викладені в Рекомендаціях щодо навчання учнів плаванню:

• природне дно водоймища в місці, виділеному для купання, або днище купальні, обладнаної на природному водоймищі, повинні бути рівними;

• глибина води в них має бути не більшою ніж 1,2 м;

• швидкість течії (руху) води - не більша за 0,3 м/с;

• дно природного водоймища повинно бути піщаним і очище­ним від корчів, каміння, водоростей, металевих та інших пред­метів, що є небезпечними для дітей;

• місця купання повинні бути огороджені;

• під час проведення занять треба мати рятувальні засоби (ря­тувальні круги, мотузки, жердини, у разі необхідності - ряту­вальні човни тощо).

Якщо немає умов, необхідних для проведення занять з пла­вання, учитель повинен вжити заходів щодо усунення чинників, які заважають їх проведенню, а в разі неможливості зробити це -відмінити заняття.

Усі учні повинні знати і суворо виконувати Інструкцію для учнів під час навчання їх плавання.

2.7.3. Вимоги безпеки під час занять зі спортивних ігор

(футбол, волейбол, баскетбол, гандбол)

Під час занять, тренування та змагань учні мають виконувати вказівки вчителя, тренера, судді, дотримуватись встановлених пра­вил проведення і послідовність занять, поступово давати наван­таження на м'язи з метою запобігання травматизму.

Перед початком гри слід відпрацювати техніку - удари і ло-віння м'яча, правильну стійку і падіння під час приймання м'яча, персональний захист.

Одяг учнів, які займаються спортивними іграми, має бути лег­кий, не затруднювати рухів, взуття у гравців - баскетболістів, волейболістів, гандболістів - на гнучкій підошві типу кедів, кро­сівок, у футболістів - на жорсткій підошві.

Гравцям не слід носити на собі будь-які предмети, небезпечні для себе та інших гравців.

Учням, які грають у футбол, слід мати індивідуальні захисні пристрої: наколінники, захисні щитки під гетри; воротарям -рукавички.

Вага, розміри і якість м'ячів, які використовують у спортив­них іграх, визначаються правилами проведення змагань з окре­мих видів (табл. 2.18).

Висота сітки для гри у волейбол залежить від вікових груп (табл. 2.19).

Висоту сітки вимірюють посередині майданчика за допомо­гою вимірювальної планки, на кінцях сітки (над боковими ліні­ями) висота повинна бути однаковою і не перевищувати норма­тивів більше як на 2 см.

На майданчику для гри в гандбол слід створити безпечну зону в 1 м уздовж бокових ліній і не менш як 2 м за лицевими лініями.

Кільця для гри у баскетбол слід закріплювати на висоті 3,05 м від підлоги спортивного залу або поверхні спортивного майдан­чика, довжина сітки кілець має становити 0,4 м.

2.7.4. Відповідальність, обов'язки та права

посадових осіб

Вчитель фізичної культури навчального закладу або особа, яка про­водить заняття з фізичної культури і спорту в позаурочний час:

• відповідно до Положення про організацію охорони праці і розслідування нещасних випадків у навчально-виховних за­кладах несе відповідальність за безпечне проведення навчан­ня та охорону життя і здоров'я учнів; проводить інструктаж перед початком занять з обов'язковою реєстрацією у журналі обліку навчальних занять, а під час проведення позакласних і позашкільних занять з фізкультури і спорту - у журналі встановленої форми;

• стежить за справністю, надійністю установлення та закріп­лення обладнання, організовує і своєчасно проводить випробу­вання спортінвентарю;

• навчає учнів безпечних прийомів виконання фізичних вправ і стежить за виконанням учнями вимог безпеки з використан­ням принципів доступності і послідовності навчання, у разі потреби забезпечує страховку;

• за результатами медичних оглядів визначає функціональні можливості кожного учня;

• надає першу (долікарську) медичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків, у разі необхідності організує спеціалі­зовану медичну допомогу;

• повідомляє керівника закладу про кожний нещасний випадок під час проведення занять з фізкультури і спорту. Відповідальність за стан електрообладнання, вентиляції,

водопровідної та каналізаційної мереж і сантехнічних пристроїв у спортивних спорудах навчальних закладів несуть особи, при­значені наказом керівника навчального закладу.

Рішення про неможливість проведення спортивних заходів на відкритому повітрі у зв'язку з несприятливими метеорологіч­ними умовами виносять вчителі фізичної культури.

2.7.5. Лікарський контроль під час проведення навчально-виховного процесу з фізичної культури

Дата добавления: 2015-10-21