Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вкажіть кодом, що таке елементи живлення? 2 страница

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 9Следующая ⇒

Завдання 4

 

Сорго вирощують з шириною міжряддя:

1. 15 см;

2. 45 см;

3. 70 см;

4. 45 і 70 см.

  
 

Сою вирощують з шириною міжряддя:

1. 15 см;

2. 45 і 15 см;

3. 70 см;

4. 45 і 70 см.

  
 

Буряк вирощують з шириною міжряддя:

1. 15 см;

2. 45 см;

3. 70 см;

4. 45 і 70 см.

  
 

Під горох добрива вносять:

1. у три строки – напровесні, виходу рослин у трубку, колосіння;

2. лише у фазі колосіння;

3. не проводять;

4. азотні добрива вносять весною під передпосівну культивацію, фосфорні та калійні – восени під основний обробіток ґрунту.

  
 

Нут найчастіше можуть розміщувати після попередників:

1. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм.

2. кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

3. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм, горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

4. Вибір попередника не обов’язковий.

  
 

У насінні маку містяться алкалоїди:

1. глюкозинолати;

2. папаверин, морфін, кодеїн, наркотин;

3. ерукова кислота;

4. глюкозинолати та ерукова кислота.

  
 

Що пошкоджує комірний довгоносик?

1. Грунт;

2. Пісок;

3. Зерно хлібів І та ІІ груп, зернові бобові, олійні, насіння овочевих культур, сушені гриби, овочі та фрукти, продукти переробки зерна, кондитерські вироби.

  
 

Теплокровні тварини, які надають перевагу навколишньому природному середовищу:

1. Комірна міль, амбарний довгоносик, великий борошняний хрущак, малий борошняний хрущак, булавовусий малий борошняний хрущак, облудник-злодій, шовковистий облудник;

2. Трипси, попелиці, клоп шкідлива черепашка, хлібний турун, клоп шкідлива черепашка, горохова плодожерка, бобова (акацієва) вогнівка, соєва плодожерка, льняна плодожерка, конопляна листокрутка;

3. Миша польова, миша хатня, миша курганна, лісова, миша крихітка, сірий пацюк, чорний пацюк;

4. Полівка звичайна (сіра), полівка гуртова, степова полівка, водяна полівка, полівка руда, хом’як звичайний, хом’ячок сірий.

  
 

До зерна, яке пошкоджене міллю відноситься зерно, яке має:

1. слід уколу на поверхні у вигляді темної крапки, навколо якої різко окреслена світло-жовта пляма округлої або неправильної форми; на поверхні якого є світло-жовта пляма округлої або неправильної форми, в межах якої спостерігається здавленість або зморшки, на поверхні якого є світло-жовта пляма округлої або неправильної форми.

2. обгризання зовнішньої її частини, обплітання пошкоджених зерен павутиною;

3. линяльні шкірки, екскременти, сприяючи розвитку мікроорганізмів;

4. вузький вертикальний хід з правильно круглим отвором.

  
 

До хлібів першої групи входять:

1. пшениця, жито, тритикале, овес, ячмінь;

2. кукурудза, просо, дагуса (Елевсина), фоніо, султан (африканське просо або негритянське), просо італійське або головчасте (чумиза, могар), теф, сорго, сорго-суданковий гібрид, пайза, сориз (сорго рисозерне), рис, гречка;

3. горох, нут, соя, боби, сочевиця, люпин, квасоля, вігна, чина, вика, доліхос (лобія), гіацинтові боби, каянус (голубиний горох), канавалія, воандзея, оксамитові боби (мукуна), керстінгієла.

4. соняшник, сафлор, ріпак, гірчиця (біла, чорна і сиза), суріпиця, рижій, редька олійна, перко (гібрид свиріпи та китайської капусти), тифон (гібрид турнепсу та китайської капусти), кунжут, арахіс, соя, рицина, лялеманція, перила, мак, воандзея, льон олійний, крамбе (катран), індау (ерука), нуг (гвізоція), мадія, чуфа (смикавець їстівний), амарант (щириця), багаторічні культури: маслина, кокосова пальма (копра – висушений ендосперм горіха кокосової пальми), олійна пальма (пальмистра – ядро горіха олійної пальми), тунг та насіння прядивних культур.

  
 

Вегетативну масу, що містить ефірну олію, одержують з:

1. плодів коріандру, анісу, кмину, фенхелю, нігели, аморфи, кропу, каштану, хмелю, ялівцю;

2. васильків (базилику), герані, пачулі, ліпії, лимонного сорго, розмарину, м’яти, меліси лимонної, розмарину, полину лимонного, деревію, молоді гілки з листям лавру, камфорного дерева, евкаліпту, ялиці, сосни, ялівця, кориці, гвоздики, чебрецю, материнки, астрагалу, агави.

3. троянда ефіроолійна, лаванда, лавандин, шавлія лікарська, гіацинт, фіалка духмяна, жасмин, лілія, тубероза, ромашка, календула (нагідки).

4. ветиверія, ірис, аїр, валеріана, оман, кульбаба, синюха, женьшень, діоскорея.

5. соснових, березових, дубових бруньок.

  
 

До крохмаловмісних культур входять:

1. канавалія;

2. тифон;

3. керстінгієла.

4. насіння прядивних культур.

5. бульбоплідні (картопля, батат, маніок (касава), таро, ямс, ксантозома, алокація, топінамбур (земляна груша)), якон та зернові хліба І і ІІ групи.

  
 

До групи наркотичних рослин належать:

1. мак, конопля, тютюн, хміль.

2. юкка;

3. агава.

4. баваоник.

5. льон.

  
 

Нетоварною частиною врожаю зернових бобових культур є:

1. Зерно;

2. Солома;

3. Коренеплід

4. Гичка.

  
 

Нетоварною частиною врожаю сорго зернового є:

1. Зерно;

2. Солома;

3. Коренеплід

4. Гичка.

  
 

У злакових культур плід називається:

1. Однонасінна зернівка;

2. Біб;

3. Сім’янка;

4. Колос.

  
 

Тритикале впродовж свого життя проходить такі фази росту і розвитку:

1. сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова і повна).

2. сходи, кущіння, вихід у трубку, викидання мітелки (волоті) і дозрівання зернівки (молочна, воскова та повна стиглість).

3. сходи, 3–4, 10–12 листків, викидання волоті, викидання маточок з початків, цвітіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова та повна).

4. сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, молочна, воскова і повна стиглість зерна.

5. сходи, поява кошика, цвітіння, фізіологічна стиглість (припинення наливу сім’янок, кошик жовтий), збиральна стиглість (тильний бік кошика побурів).

  
 

Горох впродовж свого життя проходить такі фази росту і розвитку:

1. сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова і повна).

2. сходи, кущіння, вихід у трубку, викидання мітелки (волоті) і дозрівання зернівки (молочна, воскова та повна стиглість).

3. сходи, 3–4, 10–12 листків, викидання волоті, викидання маточок з початків, цвітіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова та повна).

4. сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, молочна, воскова і повна стиглість зерна.

5. сходи, поява кошика, цвітіння, фізіологічна стиглість (припинення наливу сім’янок, кошик жовтий), збиральна стиглість (тильний бік кошика побурів).

  
 

Кукурудза звичайна поділяється на такі підвиди:

1. Спельта, полба і тургідум;

2. Зернове, цукрове, віничне і трав’янисте.

3. Хлібопекарська і круп’яна;

4. Зубоподібна, кремениста, крохмалиста, восковидна, цукрова, розлусна, плівчаста.

5. Сидеральна.

  
 

Кунжут можуть вирощувати для:

1. Насіння, волокна;

2. Лише насіння;

3. Лише волокна;

4. Одержання папаверину;

5. Куріння.

  
 

Форма бульб картоплі може бути:

1. конічна, циліндрична, мішкоподібна, овальна, видовжено-овальна, куляста або пласка.

2. кулястими, овальними, округлоовальними, видовженоовальними, пальцеподібними, бочкоподібними, яйцеподібними, видовженими, ріпчастими або оберненояйцеподібними.

3. гладенька або шершава.

4. грушоподібної, веретеноподібної або неправильної форми.

  
 

Основна частина врожаю у бавовника називається:

1. Льоносоломка;

2. Волокно;

3. Бавовна-сирець;

4. Насіння;

5. Солома.

  
 

Вкажіть кодом, що таке мікроелементи?

1. Елементи (N, Р, К, Са, Мg, S), які містяться в рослинах і грунтах від кількох цілих до сотих часток відсотка в перерахунку на суху речовину.

2. Елементи (В, Мn, Cu, Zn, Co та ін.), які містяться в рослинах і грунтах не більше тисячних часток відсотка в перерахунку на суху речовину.

3. Елементи рослин, що входять до складу їх золи.

4. Елементи (С, о, Н, N), які входять до складу органічних речовин рослин і втрачаються при їх озоленні.

5. Елементи (N, Р, К), які мають головне значення в живленні рослин.

6. Це необхідні (20 елементів) і умовно необхідні (12 елементів) елементи.

  
 

Вкажіть (кодом), як змінюється ефективність азотних і фосфорних добрив на фоні вапнування?

1. Підвищується.

2. Знижується.

3. Не змінюється.

  
 

Що означає поняття реакція ґрунту?

1. Реакція ґрунту – це від’ємний десятковий логарифм концентрації іонів Н+.

2. Реакція ґрунту – це співвідношення концентрації іонів Н+ і ОН- у ґрунтовому розчині, що виражена через рН водної або сольової суспензії ґрунту.

3. Реакція ґрунту – це загальна кількість ввібраних основ.

4. Реакція ґрунту – це частка в загальній ємності вбирання, що припадає на ввібрані основи.

  
 

Шляхи поліпшення кислих ґрунтів:

1. гіпсування

2. вапнування

3. бонітування

  
 

Зовнішні ознаки пошкодження зернових личинками хлібної жужелиці:

1. пошкоджені рослини мають вигляд полеглих;

2. пошкоджені рослини мають “змочалений” вигляд, грубе об’їдання зернівок;

3. пошкоджені рослини мають поздовжні отвори в листках;

4. пошкоджені рослини в’януть і засихають.

  
 

Строки проведення хімічного захисту проти квасолевої зернівки:

1. перед цвітінням;

2. на початку утворення бобів;

3. після цвітіння;

4. на сходах.

  
 

Шкідливість полівок полягає в наступному:

1. пошкоджують посіви всіх зернових, просапних культур та багаторічних трав. На зиму зосереджуються в скиртах соломи, сіна, овочесховищах, погребах, теплицях;

2. на зиму збирають великі кормові запаси із колосся, волоті, великого насіння, які складають у великі кучі, які вкривають листям та ґрунтом;

3. пошкоджує плоди зерняткових та кісточкових садів, значну шкоду наносять горіховим насадженням;

4. пошкоджують підземні частини рослин, прокладають довгі кормові ходи.

 

  
 

Який основний спосіб збирання озимої пшениці?

1. роздільне на початку воскової стиглості

2. роздільне наприкінці воскової стиглості

3. пряме комбайнування у повній стиглості

4. пряме комбайнування після десикації

  

 

 

Завдання 5

 

Вкажіть кодом, що таке зольні елементи?

1. Елементи (N, Р, К, Са, Мg, S), які містяться в рослинах і ґрунтах від кількох цілих до сотих часток відсотка в перерахунку на суху речовину.

2. Елементи (В, Мn, Cu, Zn, Co та ін.), які містяться в рослинах і ґрунтах не більше тисячних часток відсотка в перерахунку на суху речовину.

3. Елементи рослин, що входять до складу їх золи.

4. Елементи (С, о, Н, N), які входять до складу органічних речовин рослин і втрачаються під час їх озоленні.

5. Елементи (N, Р, К), які мають основне значення в живленні рослин.

  
 

Спосіб хімічної меліорації кислих ґрунтів з метою заміни у вбирному комплексі обмінних іонів водню та алюмінію на іони кальцію називається:

1. гіпсуванням;

2. вапнуванням;

3. кислуванням;

4. удобренням;

5. підживленням.

  
 

Хімічні елементи, що необхідні рослинам у незначних кількостях для нормального розвитку, називаються:

1. мікроелементи;

2.макроелементи;

3. важкі метали;

4. мінеральні добрива.

  
 

Характер пошкодження горохової зернівки:

1. грубе об’їдання бобів;

2. мінування стебел та листя;

3. пошкодження зернівки з середини;

4. об’їдання прикореневої зони рослин.

  
 

Основною їжею полівок є:

1. зерно зернових культур та насіння диких рослин;

2. зелена маса, кора молодих пагонів дерев та чагарників;

3. личинки комах, дощові черви;

4. плоди дерев та чагарників.

  
 

В яких рослинах найбільший вміст білка?

1. У злакових культурах.

2. У бобових рослинах.

3. В овочах.

4. У бульбах.

  
 

Елемент, що концентрують бобові:

1. золото;

2. срібло;

3. сірка;

4. ртуть.

  
 

Відстань між основою зернівки та її верхівкою:

1. довжина

2. ширина

3. товщина

4. висота

5. діаметр

  
 

Чоловіче суцвіття кукурудзи:

1. волоть

2. китиця

3. зонтик

4. колос

5. качан

  
 

Режим зрошення рису:

1. постійне затоплення

2. скорочене затоплення

3. вегетаційні поливи

4. вологозарядка + вегетаційні поливи

5. штучне дощування

  
 

Які культури відносять до багатих на жири?

1. злакові культури (пшениця, жито, тритикале, ячмінь, кукурудза, сорго тощо);

2. бобові культури (горох, квасоля, сочевиця тощо);

3. соя, соняшник, сафлор, льон, кунжут тощо;

4. буряк цукровий, кенаф, льон прядивний, бавовник.

  
 

Які культури відносяться до бобових?

1. пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, кукурудза, сорго, рис;

2. горох, квасоля, сочевиця, чина, нут, боби, соя;

3. соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція;

4. буряк цукровий, цукрова тростина, картопля.

  
 

Зерновими називаються культури:

1. які утворюють зерно і споріднені за використанням, технологією вирощування, зберіганням та переробкою;

2. які отримують у результаті заводської (технічної) переробки врожаю.

3. які отримують у результаті цукрової переробки зерна.

  
 

Лущіння – це:

1. повне або часткове обертання верхнього шару ґрунту, який виконується плугами, лемішними лущильниками.

2. перемішування окремих шарів ґрунту без обертання верхнього шару ґрунту, виконується плоскорізами.

3. прийом обробітку ґрунту, який забезпечує рихлення, часткове обертання і перемішування верхнього шару ґрунту, виконується високими знаряддями.

4. прийом обробітку верхнього шару ґрунту, який забезпечує перемішування ґрунту, знищення бур’янів, підготовку ложе для насіння, виконується культиваторами.

  
 

Культивація – це:

1. повне або часткове обертання верхнього шару ґрунту, який виконується плугами, лемішними лущильниками.

2. перемішування окремих шарів ґрунту без обертання верхнього шару ґрунту, виконується плоскорізами.

3. прийом обробітку ґрунту, який забезпечує рихлення, часткове обертання і перемішування верхнього шару ґрунту, виконується високими знаряддями.

4. прийом обробітку верхнього шару ґрунту, який забезпечує перемішування ґрунту, знищення бур’янів, підготовку ложе для насіння, виконується культиваторами.

  
 

Сильні сорти – це сорти:

1. борошно яких при випіканні хліба не лише має великий об’єм, добру пористість і форму, дрібну тонкостінний пористість м’якуша, які зберігаються під час бродіння і механічної обробки, але й надавати цих властивостей борошну слабких пшениць.

2. борошно яких при випіканні хліба має великий об’єм, добру пористість і форму, дрібну тонкостінний пористість м’якуша, але ці сорти не надають цих властивостей борошну слабких пшениць.

3. які потребують додавання борошна сильних пшениць. Таке борошно поглинає мало води, хліб має низький об’єм і поганою пористістю, під час бродіння швидко погіршуються фізичні властивості тіста, яке стає нееластичним, рідким, липким.

  
 

Універсальні – ці сорти, які:

1. вимагають високого агрофону: хороших попередників, високих норм добрив, захист від хвороб, шкідників і бур’янів. Мають високу стійкість до вилягання.

2. найбільш адаптовані до несприятливих факторів природного середовища, ефективніше використовують агрофони середньо еродованих та бідних ґрунтів, погани х попередників, пластичніші до строків сівби.

3. характеризуються високою врожайністю зерна при вирощуванні за інтенсивною технологією та меншим зниженням урожайності при вирощуванні після гірших попередників та низьких нормах добрив.

  
 

Норма висіву тритикале становить:

1. 4–6 млн/га;

2. 1–2 млн/га;

3. 10–15 млн/га;

4. 90–100 тис шт./га.

  
 

Інтенсивні сорти пшениці підживлюють азотними добривами у нормі:

1. 90–150 кг/га д.р.

2. 10–20 кг/га д.р.

3. 200–300 кг/га д.р.

4. Не проводять, бо згубно діє на рослини.

  
 

Підживлення пшениці м’якої озимої проводять:

1. у три строки – напровесні, виходу рослин у трубку;

2. лише у фазі колосіння;

3. не проводять;

4. вносять під передпосівну культивацію.

  
 

Пшеницю тверду озиму можуть розміщувати після попередників:

1. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм.

2. горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

3. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм, горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

4. Вибір попередника не обов’язковий.

  
 

Пшеницю озиму висівають:

1. Весною;

2. Взимку;

3. Восени;

4. Влітку.

  
 

Жито вирощують з шириною міжряддя:

1. 15 см;

2. 45 см;

3. 70 см;

4. 45 і 70 см.

  
 

Могар вирощують з шириною міжряддя:

1. 15 см;

2. 45 см;

3. 70 см;

4. 45 і 70 см.

  
 

Картоплю вирощують з шириною міжряддя:

1. 15 см;

2. 45 см;

3. 70 см;

4. 45 і 70 см.

  
 

Буряк цукровий найчастіше можуть розміщувати після попередників:

1. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм.

2. кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

3. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм, горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

4. стерньові та зернові бобові.

  
 

Сорти маку бувають:

1. олійного та опійного типів;

2. прядивні;

3. цукрові;

4. крохмаловмісні.

  
 

Сорти льону бувають:

1. олійного та прядивного типу;

2. прядивні та віникові;

3. цукрові;

4. крохмаловмісні.

  
 

До зерна, яке пошкоджене клопом відноситься зерно, яке має:

1. слід уколу на поверхні у вигляді темної крапки, навколо якої різко окреслена світло-жовта пляма округлої або неправильної форми; на поверхні якого є світло-жовта пляма округлої або неправильної форми, в межах якої спостерігається здавленість або зморшки, на поверхні якого є світло-жовта пляма округлої або неправильної форми.

2. обгризання зовнішньої її частини, обплітання пошкоджених зерен павутиною;

3. линяльні шкірки, екскременти, сприяючи розвитку мікроорганізмів;

4. вузький вертикальний хід з правильно круглим отвором.

  
 

Товарною частиною врожаю зернових бобових культур є:

1. Зерно;

2. Солома;

3. Коренеплід

4. Гичка.

  

 

 

Завдання 6

 

Товарною частиною врожаю коренеплідних культур є:

1. Зерно;

2. Солома;

3. Коренеплід

4. Гичка.

  
 

Нетоварною частиною врожаю зернових культур є:

1. Зерно;

2. Солома;

3. Коренеплід

4. Гичка.

  
 

У квасолі плід називається:

1. Однонасінна зернівка;

2. Біб;

3. Сім’янка;

4. Колос.

  
 

Пшениця, тритикале, ячмінь впродовж свого життя проходять такі фази росту і розвитку:

1. сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова і повна).

2. сходи, кущіння, вихід у трубку, викидання мітелки (волоті) і дозрівання зернівки (молочна, воскова та повна стиглість).

3. сходи, 3–4, 10–12 листків, викидання волоті, викидання маточок з початків, цвітіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова та повна).

4. сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, молочна, воскова і повна стиглість зерна.

5. сходи, поява кошика, цвітіння, фізіологічна стиглість (припинення наливу сім’янок, кошик жовтий), збиральна стиглість (тильний бік кошика побурів).

  
 

Соя впродовж свого життя проходить такі фази росту і розвитку:

1. сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова і повна).

2. сходи, кущіння, вихід у трубку, викидання мітелки (волоті) і дозрівання зернівки (молочна, воскова та повна стиглість).

3. сходи, 3–4, 10–12 листків, викидання волоті, викидання маточок з початків, цвітіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова та повна).

4. сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, молочна, воскова і повна стиглість зерна.

5. сходи, поява кошика, цвітіння, фізіологічна стиглість (припинення наливу сім’янок, кошик жовтий), збиральна стиглість (тильний бік кошика побурів).

  
 

Тритикале – це:

1. Вид пшениці;

2. Вид жита;

3. Константний гібрид жита і пшениці;

4. Вид ячменю;

5. Бур’ян.

  
 

Льон можуть вирощувати для:

1. Насіння, волокна;

2. Лише насіння;

3. Лише волокна;

4. Одержання папаверину;

5. Куріння.

  
 

Буряк впродовж першого року життя проходить такі фази росту і розвитку:

1. сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова і повна).

2. сходи, кущіння, вихід у трубку, викидання мітелки (волоті) і дозрівання зернівки (молочна, воскова та повна стиглість).

3. сходи, 3–4, 10–12 листків, викидання волоті, викидання маточок з початків, цвітіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова та повна).

4. сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, молочна, воскова і повна стиглість зерна.

5. сходи, вилочка, змикання листків у рядку, змикання листків у міжрядді, розмикання листків у міжрядді, фаза технічної стиглості коренеплодів.

  
 

Поверхня бульб картоплі може бути:

1. конічна, циліндрична, мішкоподібна, овальна, видовжено-овальна, куляста або пласка.

2. кулястими, овальними, округлоовальними, видовженоовальними, пальцеподібними, бочкоподібними, яйцеподібними, видовженими, ріпчастими або оберненояйцеподібними.

3. гладенька або шершава.

4. грушоподібної, веретеноподібної або неправильної форми.

  
 

Які основні мікроелементи входять до складу рослин?

1. В, Мо, Mn, Cu, Zn.

2. C, O, P, N Ca Mg S

3. N, P, K, Ca

4. Ca, Mg, S, Al

  
 

Під впливом яких меліоративних заходів нейтралізуються кислі ґрунти?

1) Гіпсування

2) Вапнування

3) Промивання

  
 

Найбільш оптимальні фізико-механічні властивості будуть проявлятися у ґрунті, який насичений катіонами:

1. Ca2+, Mg2+.

2. Na+, K+.

3. H+, Al3+.

  
 

Для хімічної меліорації солонцюватих ґрунтів використовують:

1. вапно;

2. дефекат;

3. фосфогіпс.

  
 

Тип личинок у представників ряду твердокрилі:

1. червоподібні;

2. гусеницеподібні;

3. камподеоподібні та червоподібні;

4. імагоподібні.

  
 

Комірний довгоносик пошкоджує:

1. зерно, муку, крупу;

2. сік;

3. гербарії;

4. квіти.

  
 

Хімічний елемент, що міститься в рослинах і ґрунті в незначній кількості?

1. Цинк.

2. Азот.

3. Сірка.

4. Вуглець.

5. Кисень.

  
 

У якій формі азот надходить у рослини?

1. У вигляді NO3– і NH4+.

2. У вигляді NH3 і NO2–,

3. У вигляді N2.

4. У вигляді NO.

  
 

Яке борошно придатне для виробництва макаронів?

5. Твердих пшениць та високоскловидних м’яких.

6. Низькоскловидних м’яких пшениць.

7. Високоскловидних і низькоскловидних м’яких пшениць.

8. Тільки з твердих пшениць.

  
 

Що є сировиною для виробництва крупи?

1. рис, просо, гречка, пшениця, ячмінь, овес, горох, кукурудза;

2. соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція;

3. ріпак, гірчиця, перко;

4. жито, вика.

  
 

Які культури відносять до багатих на білок?

1. злакові культури (пшениця, жито, тритикале, ячмінь, кукурудза, сорго тощо);

2. бобові культури (горох, квасоля, сочевиця тощо);

3. м’ята, рис, могар, чумиза;

4. буряк цукровий, тростина цукрова.

  
 

Оранка (полицевий обробіток) – це:

1. повне або часткове обертання верхнього шару ґрунту, який виконується плугами, лемішними лущильниками.

2. перемішування окремих шарів ґрунту без обертання верхнього шару ґрунту, виконується плоскорізами.

3. прийом обробітку ґрунту, який забезпечує рихлення, часткове обертання і перемішування верхнього шару ґрунту, виконується високими знаряддями.

4. прийом обробітку верхнього шару ґрунту, який забезпечує перемішування ґрунту, знищення бур’янів, підготовку ложе для насіння, виконується культиваторами.

  
 

Енергетичні і технічні сорти використовують для:

1. одержання борошна, з якого випікають хліб і хлібобулочні вироби та крупи;

2. одержання зеленої маси,

3. зерно яких використовують для відгодівлі тварин,

4. одержання біоетанолу, пива, крохмалю.

  
 

Зернові сорти пшениці м’якої поділяють на:

1. хлібопекарські, макаронні і круп’яні та кондитерські (бісквітні);

2. олійні;

3. віникові;

4. цукрові.

  
 

Здатність покращувати низькі хлібопекарські властивості притаманна сортам пшениці:

1. Сильним;

2. Слабким;

3. Цінним;

4. Цінним і слабким.

  
 

Напівінтенсивні сорти пшениці розміщують після попередників:

1. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм.

2. горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

3. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм, горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

4. Вибір попередника не обов’язковий.

  
 

Норма висіву пшениці ярої становить:

1. 4–6 млн/га;

2. 1–2 млн/га;

3. 10–15 млн/га;

4. 90–100 тис шт./га.

  
 

Сорти пшениці твердої ярої підживлюють азотними добривами у нормі:

1. 120–180 кг/га д.р.

2. 60–90 кг/га д.р.

3. 200–300 кг/га д.р.

4. Не проводять.

  
 

Ярі зернові культури найчастіше можуть розміщувати після попередників:

1. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм.

2. горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

3. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм, горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

4. Вибір попередника не обов’язковий.

  
 

За строком сівби хліба другої групи відносять до:

1. культур раннього строку сівби;

2. культур пізнього строку сівби;

3. раннього та пізнього строків сівби.

  
 

Пшеницю вирощують з шириною міжряддя:

1. 15 см;

2. 45 см;

3. 70 см;

4. 45 і 70 см.

  

 

Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 15 | Нарушение авторских прав


⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒


mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.082 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>