47. Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт- це частина виручки, яка залишається після вирахування матеріальних, трудових і грошових витрат на виробництво і реалізацію продукції (сума

47. Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт - це частина виручки, яка залишається після вирахування матеріальних, трудових і грошових витрат на виробництво і реалізацію продукції (сума коштів, які надійшли на рахунок підприємства за реалізовану продукцію). Використовують два методи визначення моменту реалізації продукції: 1) метод нарахування - продукцію відвантажено або відпущено споживачу; 2) касовий метод - одержано кошти на рахунок постачальника за реалізовану продукцію. На розмір виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг впливають такі фактори:

Ціна - це грошовий вираз вартості виготовленої продукції (товарів, робіт, послуг). За умов ринкової економіки існують вільні, фіксовані і регульовані ціни. Фіксовані ціни встановлюються адміністративно (державою), переважно на послуги першої необхідності і на товари, які монопольно виготовляються державою (газ, електроенергія та ін.). Регульовані ціни встановлюються регулюванням рівня рентабельності товарів першої необхідності, наприклад хлібобулочних виробів, продуктів дитячого харчування тощо. Вільні ціни -користування цінами, які склалися на ринку під впливом попиту і пропозицій за домовленістю сторін - постачальників і споживачів. Залежно від того, кому реалізується продукція, встановлюються відпускні та роздрібні ціни. Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Справедлива ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично і фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних товарів (робіт, послуг). Контрактні ціни - використовуються при розрахунках з іноземними партнерами і формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

40. Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід вирізнити загальні й часткові, прямі й побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають питома вага продукції зі знаком якості, або атестованої державою як продукція вищої якості (зараз цей показник поновлюється); питома вага в загальному обсязі випуску продукції, що одержала товарні знаки. Своєрідним знаком якості є фірмовий знак корпорацій, котрі відомі у світі як виробники якісної продукції. Досить надійним показником якості може бути також і відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі загальні об’єктивні показники якості: — сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості); — марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів); — вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги); — строк служби (ресурс) і надійність; — визнання одного з часткових показників якості провідним (міцність металів, калорійність харчових продуктів, теплотворність палива тощо). У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції: - гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб; - наявність рекламацій, їхня кількість і вартість; - кількість і сума штрафів за поставку неякісної продукції; - відсоток браку; - пониження сортності продукції за межами підприємства; - відсоток повернення продукції для виправлення дефектів; - відповідність моді; - наявність і рівень попиту на даний виріб. Аналіз показника сортності продукції використовують для продукції, яка допускає несуттєві відхилення певних ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог.

Дата добавления: 2015-10-21