Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Школа успіху і радості



 

 

С.Френе

"Школа успіху і радості"

 

Технологія французького педагога Селеста френч (1896-1966) "Школа успіху і радості" заснована на ідеях гуманізму і самовідданої любові до особистості дитини. Вона запропонувала оригінальне розв’язання проблеми організації життя дітей, різноманітні експерименти щодо активізації їх пізнавальної діяльності, форми і методи виховної роботи. Це забезпечило їй високу популярність серед педагогів країн Європи, Америки, Африки. Багато прихильників здобула ця технологія в Україні, оскільки основоположні тези Френч загалом співзвучні ідеям вітчизняних педагогів-новаторів, які прагнуть до створення гуманістичної педагогіки.

 

Виховання, за твердженням С.Френе, охоплює такі етапи:

1. Виховання у сім'ї (від народження до 2 років). Вирішальне значення становлення особистості дитини протягом найперших років життя він підкреслював у книзі "Поради батькам". Від взаємодії батьків з дитиною на цьому етапі значною мірою залежить успіху виховання в індивідуальному, соціальному та загальнолюдському аспектах на наступних стадіях її розвитку.

 

2. "Дитячий заповідник" (від 2 до 4 років) Так С.Френе назвав дошкільні заклади, в яких має відбуватися виховання дітей від 2 років. На будь-якому етапі життя дитини справжнє виховання здійснюється на основі принципу "пізнання на дотик" – найважливішого від усіх наукових методів. Ефективною є підготовка дитини до життя в насиченому розвивальному середовищі, яке допомагає їй пізнавати світ "на дотик". Якщо середовище не дає дитині змоги самій набувати необхідного для адаптації в навколишньому світі досвіду, то вихователь змушений вдаватися до різних педагогічних маніпуляцій, які іноді важко відрізнити від обману. У природному середовищі завдання вихователя полягає в постійному матеріальному і технічному вдосконаленні обладнання "заповідника", що сприятиме набуттю дитиною досвіду.

 

3. Дитячий садок (від 4 до 7 років). Чотирирічний малюк вже намагається підпорядкувати середовище собі. Виховання дитини до семи років має відбуватися у процесі "роботи-гри" з використанням відповідних матеріалів, знарядь, технічних засобів.

 

4. Початкова школа (від 7 до 14 років). На думку С.Френе, саме на цьому етапі доцільними є уроки.

 

Визначними засобом виховання С.Френе вважав природу. Він, як і Р.Штейнер, визнавав необхідність ранньої соціалізації дитини у відповідно організованому дошкільному закладі ("дитячому заповіднику"), який "пізнання на дотик" використовує як головний метод виховання. Це в свою чергу вимагає різноманітності навколишнього середовища. Нововведення у діяльності школи Френе були уроки-прогулянки, під час яких діти спостерігали природне й людське середовище, а потім усно і письмово викладали свої враження. Будучи прихильником "нового виховання", він усвідомлював значення природи у становленні особистості дитини, тому закликав педагогів максимально розширювати виховний простір дитинства за рахунок парків, садів, сільськогосподарських угідь, "живих куточків" тощо. Вже для чотирирічних дітей, на думку С.Френе, необхідно організовувати різноманітні "ігри-роботи" і "роботи-ігри", які широко застосували у педагогічній діяльності прибічники гуманістичних шкіл Ж.-О. Декролі та М.Монтессорі.



 

Згідно з технологією "Школа успіху і радості" природа відіграє важливу роль і в організації початкової школи, яка "не може існувати без природного середовища". Вона є обов’язковою умовою нормального функціонування дитячого закладу, оскільки надає дитині необхідний для розвитку "матеріал", забезпечує умови для її фізичного та емоційного розвитку. Це положення узгоджується із твердженням С.Френе про необхідність допомагати дитині свою особистість через створення відповідної обставини, а не через повчання та вказівки, адже будь-яке насильство над особистістю призводить до негативних наслідків.

 

Педагогічна технологія С.Френе передбачає використання у навчанні методу проб і помилок ("експериментального намацування"), оскільки знання не може передаватися у готовому вигляді "вчителем, який знає, учневі, який не знає". Набагато важливіше навчити дитину мислити, допомогти їй оволодіти методом пізнавання, критичним ставленням до дійсності.

 

Педагогічна система С.Френе сукупно представлена у таких його працях, як "Нова французька школа", "Моральне й громадське виховання", "Формування особистості дитини і підлітка", "Звернення до батьків" та ін. стислий усіх концептуальних положень його педагогічної технології, супроводжений текстами, у яких сформульовані певні світоглядні положення, з трьома принципово різними відповідями, містить праця "Педагогічні інваріанти" (лат. invarians (invariantis) – незмінний). Педагог повинен обрати одну з них. Зіставлення дає підстави для висновків, якої системи педагогічних поглядів він дотримується: традиційної, інноваційної чи педагогічні позиції чітко не визначені.

 

З цією метою С.Френе розробив своєрідний педагогічний код:

– зелений колір (для позначення методів і засобів, які узгоджуються зі сформульованими інваріантами і без сумніву можуть використовуватися педагогами, оскільки успішно апробовані у минулому);

– червоний колір (ним позначили методи й засоби, що суперечили інваріантам і яких слід якнайшвидше позбутися);

– жовтий колір (для позначення ефективних за певних обставин методів і засобів, які водночас потребують обережного використання педагогом, оскільки мають тимчасовий характер).

 

Педагогічний світогляд С.Френе характеризується яскравим гуманістичним спрямуванням. Визначальним чинником освітньої системи, теоретичною основою порівняння чинних освітніх систем він вважав філософію освіти. на думку автора технології "Школа успіху і радості", вчитель, який володіє філософськими основами педагогічної діяльності, здатний створювати власні педагогічні технології, оскільки він бачить стратегію освіти і може визначити своє місце в ній.

 

Ж.-О.Декролі

"Школа для життя, через життя"

Бельгійській лікар, педагог і психолог Жан-Овід Дек ролі (1871-1932) є найпомітнішим представником медико-антропологіної течії реформаторської педагогіки, яка матеріалізувала в конкретній педагогічній технології ідею гуманізації навчання і виховання, методологічно зблизила педагогіку з медициною, сформувала феномен психолог-педагогічної діагностики, розробила ефективний методичний і психотехнічний інструментарій.

 

Основою педагогічної технології Ж.-О. Декролі є принцип антропоцентризму, який наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.. сприяв новому осмисленню поняття "виховання". Відповідно до нього виховання розглядалось як процес розвитку дитини, що враховує її індивідуальні потреби, можливості, мотиви та інтереси. Дек ролі проголосив дитину центром своєї системи навчання і виховання: "Я маю на меті створити зв'язок між всіма науками, примусити їх зійтися в одному центрі. Цей центр – дитина, до якого все сходиться, від якого все розходиться". У проголошенні цієї ідеї він не був першим, адже вся гуманістична педагогіка, започаткована Я.-А. Коменським, Ж.-Ж. Руссо, Й.-Г. Песталоцці, теж була зорієнтована на особистість дитини, а організаційно-педагогічне і методичне забезпечення конструювала з урахуванням її потреб і можливостей, дбаючи про максимальний розвиток творчих сил і здібностей кожної дитини.

 

Педагогічна система Ж.-О. Декролі постала як заперечення таких недоліків традиційної педагогіки:

– неприйняття дитинства як найважливішого етапу в розвитку особистості і розгляд його лише як підготовчого етапу до майбутнього "справжнього" дорослого життя;

– ігнорування самобутності та своєрідності психіки дитини, її прагнення до саморозкриття і творчості самореалізації;

– використання шаблонних, формалізованих методів виховання та навчання без урахування особливостей особистості дитини, її природи;

– відсутність знань про дитину як основи гуманістичних взаємин дорослих дітей.

Аналогічно формується комплекс інтересів на основі кожної потреби. Отже, центри інтересів передбачають комплексну роботу на основі врахування основних фізичних і духовних потреб дитини. В цьому процесі вибудовується цілісна система, яку Ж.-О. Декролі назвав програмою асоційованих ідей. Вона утворена з двох великих розділів:

1. Дитина та її потреби.

2. Дитина і середовище.

Другий розділ охоплює такі блоки:

а) Дитина і природне середовище:

– дитина і мінерали;

– дитина і рослини;

– дитина і тварини.

б) Дитина і соціальне середовище:

– дитина і сім'я;

– дитина і дитячий садочок (школа);

– дитина і суспільство (рідний край, Батьківщина, людство).

Освітні ігри у педагогічній системі Ж.-О. Декролі.

 

Гру Декролі розглядав як творчу діяльність дитини, засів збудження її рухової активності та духовного розвитку. На відміну від Ф.Фребеля і М.Монтессорі, він використовував у дидактичних іграх не геометричні тіла, а предмети навколишнього світу, що дало змогу розглядати їх одним із способів класифікації., повторення і закріплення отриманих вражень, знань, умінь, наблизити їх до життєвого досвіду дітей.

 

Саме Ж.-О. Декролі розробив ігри на розподіл предметів, на складання картинок з кольорових кубиків, на складання картинок за допомогою окремих фігурок. Складнішими є ігри на визначення напрямку ("Гімнасти"), часу ("Котра година?"). Розв’язання цілісного комплексу завдань передбачають математичні ігри. Вони спрямовані на розвиток асоціації між словом і предметом або ідеєю предмета. Дитина повинна навчитися бачити, порівнювати, розрізняти, аналізувати, що досягається насамперед зоровими і моторними вправами попередніх ігор.

Ігри з грамоти також розроблені на основі принципу "парності" і спрямовані на підготовку дитини до читання та письма.

 

Граматичні ігри спрямовані на формування у дітей умінь звукового аналізу слова, узгодження частин мови, синтактичного розбору речення.

Дидактичні ігри (лото, парні карти) Декролі вже стали традиційними у вітчизняних системах сенсорного і мовленнєвого розвитку дітей.

 

Набуває поширення застосування методу проектів, яким послуговувалися в 20-ті роки ХХ ст.

 

Гавриш Наталя. Розвиток зв’язного мовлення дошкільнят:

У посібнику висвітлено сучасний зміст роботи з розвитку зв’язного мовлення дошкільнят: визначено мету, завдання розвитку мовлення дітей у контексті сучасної парадигми виховання мовної особистості, розкрито ефективні технології навчання дітей розповідати. Структура посібника вміщує основні теми відповідно до програми курсу "Методика розвитку мовлення дітей дошкільного віку" для вищих навчальних закладів. До кожної теми подано контрольні запитання, системи тренувальних вправ і творчих завдань.

 

Для студентів, викладачів дошкільних відділень та факультетів, працівників дошкільних закладів.

 

Горошко Н.А. зображувальна діяльність у дошкільному навчальному закладі:

Посібник містить матеріали методичного і практичного характеру щодо організації занять із зображувальної діяльності для дітей третього року життя.

Видання складається з таких розділів: " Фізіологічні й психологічні особливості зображувальної діяльності дітей третього року життя", "Обладнання й матеріали на заняттях із зображувальної діяльності", "Календарне планування занять", "Плани-конспекти занять". Наприкінці книги наведено комплект зразків роздавального матеріал.

 

Для вихователів, методистів і студентів педагогічних навчальних закладів.

 

Калініна Тетяна. Перші успіхи в малюванні:

Книжка містить розробки занять з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку за авторською. В основі підходів до занять – опора на досвід, можливості, почуття дітей. У завданнях використовуються комбінаторні дії з елементами мови мистецтва.

 

Для вихователів ДНЗ, учителів початкових класів, методистів.

 

Блудова Лілія. Як виховати здорову дитину:

Автор не робить сенсаційних відкриттів та не винаходить нових способів виховання. Навпаки, вона повертає нас до тих підвалин життя, без яких ніякі новітні технології і засоби не допоможуть виростити дітей здоровими, розумними, добрими. На думку автора "підкорення законами ПРИРОДИ", повернення до традицій нашого народу, створення умов для природного розвитку дитини – шлях до відродження нашого суспільства, до спасіння та впровадження перебування на Землі. Це твердження автор зробила на власному досвіді роботи в дитячому садку, де знайшла підтвердження своїм висновкам у працях засновника вікової фізіології професора І.А. Варшавського та академіка М.М. Амосова.

 

Книга для практичних працівників ДНЗ та батьків, які бажають виховати дітей здоровими та сильними, життєрадісними та активними.

 

Шевчук Антоніна. Розвиток дошкільнят в музично-руховій діяльності:

У навчально-методичному посібнику розкрито освітньо-виховні і розвивальні можливості впливу музично-рухової діяльності на особистісний розвиток загалом та естетичний і музично-руховий розвиток дітей дошкільного віку зокрема; висвітлено сучасні основи означеної діяльності; запропоновано мистецький репертуар музично-рухових забав, етюдів, вправ, ігор, хороводів, танців та прийом впровадження його у педагогічній процес.

 

Для вихователів, музичних керівників, педагогів із хореографії та студентів, викладачів педагогічних навчальних закладів.

 

Шуть Микола. Майстерність проведення гри:

В цій книзі надаються пояснення, коли починається гра, методика організації гри (етапи розгортання гри, вихід ігромайстра на сцену, взаємо адаптацію ігромайстра та аудиторію тощо), а також "чарів ключики" ігромайстра, тобто Ви маєте можливість переконатися в тому, що мистецтва гри в оркестрі, ведення уроку, викладання предмета, керування установою.

 

Для працівників ДНЗ, педагогів-організаторів, соціальних робітників дитячих оздоровчих таборів тощо.

 

Дошкільна освіта в Україні: Нормативно-правове регулювання:

Видання містить нормативно-правові акти вищих органів влади України, Міністерством освіти і науки України у сфері дошкільної освіти, що регулюють впровадження державних стандартів освіти.

 

Для працівників методичних служб усіх рівнів, для керівників і вихователів ДНЗ, студентів педагогічних навчальних закладів, слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти, науково-педагогічних працівників, широкого загалу громадян, які цікавляться питаннями нормативно-правового регулювання дошкільної освіти в Україні.

 

Гаврик Наталя. Розвиток зв’язного мовлення дошкільнят:

У посібнику висвітлено сучасний зміст роботи з розвитку зв’язного мовлення дошкільнят: визначено мету, завдання розвитку мовлення дітей у контексті сучасної парадигми виховання мовної особистості, розкрито ефективні технології навчання дітей розповідати. Структура посібника вміщує основні теми відповідно до програми курсу "Методики розвитку мовлення дітей дошкільного віку" для вищих навчальних закладів. До кожної теми подано контрольні запитання, системи тренувальних вправ і творчих завдань.

 

Для студентів, викладачів дошкільних відділень та факультетів, працівників дошкільних закладів.

 

Гаврик Н. Художнє слово:

У посібнику подано оригінальну методику використання творів художньої літератури та фольклору, що спрямовано насамперед на мовленнєвий розвиток дошкільнят. На основі аналізу літературного твору в єдності його змісту та художньої форми, а також активного засвоєння засобів художньої виразності діти вчаться передавати в образному слові певний зміст, самостійно складати невеличкі твори. Посібник подає активну "дослідницьку" діяльність дитини зі сприйняття літературного твору.

 

Для вихователів, вчителів, студентів і викладачів педагогічних факультетів педколеджів та ВНЗ.

 

Суржанська В.А. Розвиваємо творчі здібності:

У посібнику розглядаються питання організації діяльності з розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку.

У виданні висвітлені теоретичні аспекти дитячої творчості, надано методичні поради щодо використання в роботі з дошкільниками творчих завдань.

Окрему частину видання складає добірка завдань на розвиток творчих здібностей дітей та творчих завдань для роботи з дітьми різного віку.

 

Для вихователів, методистів і батьків дітей дошкільного віку.

 

Грицишина Т. Маленькі туристи. Краєзнавство, туризм у дошкільному закладі:

Краєзнавчо-туристська діяльність у дитячому садку охоплює водночас три компоненти: оздоровчий, виховний, пізнавальний, тобто й забезпечує гармонійний розвиток особистості. У цьому посібник ви знайдете практичні рекомендації щодо організації КТД в умовах дошкільного закладу.

Для батьків, вихователів, батьків, учителів початкових класів та студентів педколеджів та ВНЗ.

Фольклор для наймолодших: Заняття вихователів і логопеда:

У книжці подано фольклорний матеріал (колискові примовлянки; ігри – жартівливі діалоги, народні лічилки, дитячі пісні) для роботи вихователям з дітьми раннього віку і логопедам.

 

Для логопедів наведено приклади конспектів занять з корекції звуків мовлення.

Вихователям, логопедам, батькам, педагогам, музичним працівникам, студентам педагогічних навчальних закладів.

 

Ліщук І.В. Фізичне виховання дітей дошкільного віку. Четвертий рік життя.

Посібник висвітлює всі аспекти роботи дошкільного навчального закладу з фізичного виховання дітей четвертого року життя.

Поряд з традиційними наведені приклади нетрадиційних форм роботи.

Спеціальний розділ містить плани-конспекти занять з фізичної культури.

У додатковій подані розробки рухливих ігор, сюжетного фізкультурного заняття, комплексів загально розвивальних вправ, дихальних вправ, заняття з психогімнастики, з плавання.

 

Для методистів, вихователів і студентів педагогічних навчальних закладів.

 

Ю.Г. Манилюк, Л.І. Тищук. "Плануємо залюбки"

До першої книги "Плануємо залюбки" увійшли орієнтовні розробки тематичних циклів для дітей старшого віку.

 

Різноманітні рекомендації допоможуть педагогові організувати роботу, прищеплиний дітям корисні навички, зробити життя малюків насиченим і цікавим.

 

І.М. Дичківська "Інноваційні педагогічні технології"

У навчальному посібнику розкрито загальні засади педагогічної інноватики, сутність і особливості педагогічної технології, інноваційної діяльності педагога, а також найпоширеніші педагогічні технології.

 

"Банк ідей"

(Передовий педагогічний досвід, представлений на конкурс "Кращий на конкурс "Кращий вихователь ДНЗ – 2007р.")

 

 

1. "Ознайомлення дітей з рослинним світом рідного краю".

Татарчук В.В. – вихователь ДНЗ №3 с.м.т. БерегометВижницького району.

 

2. "Використання педагогічної спадщини В. Сухомлинського в педагогічному процесі".

Скіпор Т.І. ДНЗ с.Корчивці Глибоцького району

 

3. "Організація навчально-виховної роботи та формування відповідної компетентності дітей дошкільного віку з питань безпеки життєдіяльності".

Драгомоца С.Г. Вихователь ДНЗ №1 м. Заставни

 

4. "Нетрадиційні підходи до організації фізичного виховання"

Ступніцька В.В. – вихователь ДНЗ№2 с.м.т. Кельменці

 

5. "Сенсорний розвиток дошкільника – основа розумового розвитку особистості"

Факас М.М. – вихователь ДНЗ №1 м. Кіцмань

 

6. "Естетичний і творчий розвиток дітей в процесі малювання".

Неймешева О.В. – вихователь ДНЗ №2 м. Новоселиця

 

7. "Дидактичні ігри в розумовому розвитку дитини".

Бойчук І.А. – вихователь с. Розтоки Путильського району

 

8. "Формування духовного світу дошкільників засобом художнього

слова-казки".

Дубовікова Т.І. – вихователь ДНЗ №1 м. Сокиряни

 

9. "Формування палеріотичних почуттів у дітей дошкільного віку шляхом ознайомлення з історією міста".

Темгуз О.І. вихователь школи


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 150 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Перчень документов, необходимых для оформления | Размышления по поводу трагедии на подводной лодке «Нерпа»

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.028 сек.)