Організація політичної влади у суспільстві, яка забезпечує його цілісність, функціонування та розвиток шляхом управління та координації інтересів різних соціальних груп:
- механізм держави.
* держава.
- громадянське суспільство.
- демократія.
Забезпечення цілісності суспільства шляхом управління загальносуспільними справами:
- механізм держави.
- соціальна сутність держави.
* призначення держави.
- демократія.
Цілеспрямований вплив одного суб’єкта на поведінку іншого з метою підпорядкування:
- мораль.
- творчість.
* влада.
- суспільство.
Система засобів, виявлення, координації інтересів різних соціальних груп, формування загальнозначимих інтересів з метою підпорядкування поведінки суб’єктів суспільних відносин для забезпечення соціальної стабільності:
- моральна влада.
- релігійна влада.
* політична влада.
- економічна влада.
Система державних засобів, за допомогою яких поведінка учасників суспільних відносин підпорядковується загальним суспільним інтересам:
- моральна влада.
- релігійна влада.
* державна влада.
- економічна влада.
Сукупність найбільш суттєвих ознак, притаманних групі держав в конкретно-історичних умовах:
- держава.
* тип держави.
- форма держави.
- режим.
Основні напрями діяльності держави, які розкривають її соціальну сутність і спрямованість:
- держава.
* функції держави.
- форма держави.
- режим.
Система способів та засобів організації і здійснення державної влади:
- державне правління.
- державний устрій.
* форма держави.
- державний режим.
Спосіб формування та функціонування вищих органів державної влади:
* державне правління.
- державний устрій.
- форма держави.
- державний режим.
Спосіб поділу держави на частини, що відображає характер розподілу влади між нею та складовими частинами, центральними та місцевими органами:
- ержавне правління.
* державний устрій.
- форма держави.
- державний режим.
Способи та засоби здійснення державної влади:
- державне правління.
- державний устрій.
- форма держави.
* державний режим.
Система державних органів, установ і підприємств, які здійснюють завдання та функції держави:
- апарат держави.
* механізм держави.
- орган держави.
- держава.
Система органів держави, що здійснюють її завдання та функції:
- політична партія.
- орган держави.
* апарат держави.
- спортивна організація.
Структурно-організований колектив державних службовців та інших працівників, які наділені відповідними повноваженнями та необхідними засобами для виконання завдань та реалізації функцій держави:
- політична партія.
* орган держави.
- механізм держави.
- апарат держави.
Громадяни, що займають у встановленому порядку посади у штаті державних органів, здійснюють службові повноваження від імені держави і отримують встановлену нею зарплату:
- працівники.
- службовці.
* державні службовці.
- учасники.
Організація політичної влади громадянського суспільства, яка, насамперед, юридичними засобами забезпечує рівні можливості існування та розвитку особи у всіх сферах суспільного життя:
- держава.
- громадянське суспільство.
* правова держава.
- соціальна держава.
Стійка взаємодія людей та їх об’єднань, що заснована на різноманітних формах власності, демократичних інститутах, ефективній системі соціального захисту та рівних юридичних можливостях існування та розвитку особи у всіх сферах суспільного життя:
- держава.
* громадянське суспільство.
- правова держава.
- соціальна держава.
Організація політичної влади, яка створює необхідні умови для формування громадянського суспільства, всебічного розвитку особи завдяки ефективній системі соціального захисту:
- держава.
- громадянське суспільство.
- правова держава.
* соціальна держава.
Організація політичної влади більшості населення, яка забезпечує цілісність, функціонування та розвиток суспільства шляхом координації інтересів різних соціальних груп через демократичні інститути та управління загальносуспільними справами:
- авторитарна держава.
* демократична держава.
- політичний режим.
- форма правління.
Організація політичної влади партійно-бюрократичної еліти, яка здійснює управління суспільства в своїх інтересах за допомогою засобів примусу:
* авторитарна держава.
- демократична держава.
- політичний режим.
- форма правління.
Добровільне формування людей, створене на основі єдності інтересів для реалізації спільних цілей:
- політична партія.
* об’єднання громадян.
- громадська організація.
- господарське товариство.
Добровільне об’єднання громадян, основною метою якого є отримання, утримання та вплив на державну владу чи місцеве самоврядування відповідно до своєї програми розвитку:
* політична партія.
- об’єднання громадян.
- громадська організація.
- господарське товариство.
Система юридичних норм, встановлених та забезпечених державою:
- природниче право.
* позитивне право.
- прецедентне право.
- юридичний обов’язок.
Система норм права встановлених (санкціонованих) та забезпечених державою з метою регулювання, охорони та захисту суспільних відносин:
- природниче право.
* об’єктивне право.
- суб’єктивне право.
- юридичний обов’язок.
Основні напрями впливу права на людину та суспільство, що розкривають його сутність та призначення:
- норми права.
* функції права.
- принципи права.
- джерела права.
Основні нормативні засади позитивного права, що визначають сутність та спрямованість правового регулювання:
- функції права.
* принципи права.
- джерела права.
- норми права.
Закріплені у відповідних джерелах права і гарантовані державою суб’єктивні права та юридичні обов’язки особи:
- об’єктивне право.
- правові відносини.
* правовий статус особи.
- правовий порядок.
Система міжнародних та внутрішньодержавних правових засобів забезпечення реалізації, охорони та захисту прав людини:
- правотворчість.
- правозастосування.
* юридичні гарантії.
- кодифікація.
Належним чином взаємоузгоджені та угруповані принципи і норми позитивного права:
- кодифікація.
* система права.
- система законодавства.
- юридична техніка.
Обумовлена станом та характером суспільних відносин внутрішня будова системи права, яка виражає єдність, узгодженість норм принципів права, а також їх угрупування в інститути, галузі та інші системні утворення:
- структура норми права.
- організація законодавства.
* структура системи права.
- кодифікація.
Загальнообов’язкове правило поведінки, встановлене (санкціоноване) та забезпечене державою (державами) з метою регулювання, охорони та захисту суспільних відносин:
- нормативно-правовий припис.
* норма права.
- індивідуальний припис.
- правомірна поведінка.
Частина норми права, яка визначає умови, обставини її дії:
- диспозиція.
* гіпотеза.
- санкція.
- заохочення.
Частина норми права, яка визначає права та обов’язки суб’єктів права, що виникають при наявності умов передбачених у гіпотезі:
* диспозиція.
- гіпотеза.
- санкція.
- заохочення.
Частина норми права, яка визначає заходи примусу, що застосовуються при порушенні диспозиції:
- диспозиція.
- гіпотеза.
* санкція.
- заохочення.
Підсистема норм права, що регулює певну групу однорідних суспільних відносин:
- норма права.
- норма моралі.
* інститут права.
- звичай.
Підсистема норм права, що регулює відносно самостійну сферу суспільних відносин специфічним методом:
- норма права.
- норма моралі.
* галузь права.
- звичай.
Сукупність однорідних суспільних відносин, що регулюються позитивним правом:
- соціальна норма.
* предмет правового регулювання.
- норми математичні.
- габарити.
Сукупність прийомів та засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання однорідних суспільних відносин:
- предмет правового регулювання.
- інститут права.
- галузь права.
* метод правового регулювання.
Підсистема норм права, що регулює відносини між юридично підпорядкованими суб’єктами імперативним методом:
- інститут права.
* публічне право.
- галузь права.
- норма права.
Підсистема норм права, що регулює відносини між юридично рівними суб’єктами диспозитивним методом:
- інститут права.
* приватне право.
- галузь права.
- норма права.
Юридична діяльність правотворчих суб’єктів, що спрямована на створення (об’єктивацію), зміну, припинення та систематизацію нормативно-правових приписів:
- правозастосування.
* правотворчість.
- правотлумачення.
- реалізація права.
Правотворча діяльність органів законодавчої влади або народу, яка спрямована на створення, об’єктивацію, зміну, припинення та систематизацію нормативно-правових приписів:
- правозастосування.
* законотворчість.
- правотлумачення.
- реалізація права.
Сукупність засобів та прийомів створення (об’єктивації), зміни, припинення нормативно-правових приписів:
- реалізація права.
- тлумачення права.
* правотворча техніка.
- індивідуальна юридична техніка.
Форма об’єктивації норми права шляхом надання їй загальнообов’язковості:
- норма права.
- інститут права.
* зовнішня форма (джерело) права.
- правозастосовчий акт.
Письмовий юридичний акт правотворчого суб’єкта, що містить норму чи принцип права:
- правовий звичай.
* нормативно-правовий акт.
- нормативно-правовий прецедент.
- нормативно-правовий договір.
Письмовий юридичний акт суб’єктів договірної правотворчості, що містить норму чи принцип права:
- правовий звичай.
- нормативно-правовий акт.
- нормативно-правовий прецедент.
* нормативно-правовий договір.
Письмовий юридичний акт правозастосовчого органу держави, що містить норму чи принцип права і набуває загальнообов’язкового характеру при вирішенні аналогічних справ:
- правовий звичай.
- нормативно-правовий акт.
* нормативно-правовий прецедент.
- нормативно-правовий договір.
Санкціоноване державою (державами) звичаєве правило поведінки, яке набуває загальнообов’язкового характеру:
* правовий звичай.
- нормативно-правовий акт.
- нормативно-правовий прецедент.
- нормативно-правовий договір.
Нормативно-правовий акт органу законодавчої влади або самого народу, який регулює найважливіші суспільні відносини, приймається в особливому порядку і має вищу юридичну силу:
- підзаконний нормативно-правовий акт.
* закон.
- акт застосування права.
- правотлумачний акт.
Нормативно-правові акти компетентних суб’єктів, що видаються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання:
* підзаконний нормативно-правовий акт.
- закон.
- акт застосування права.
- правотлумачний акт.
Належним чином угрупований комплекс нормативно-правових приписів, що містяться у законах:
- система права.
- правова система.
* система законодавства.
- джерела права.
Дія нормативно-правових актів на правовідносини, які виникли після набрання ним чинності, а також на ті, що виникли до набрання ним чинності, але тривають (продовжують існувати) після набрання ним чинності:
- зворотна дія.
* пряма дія.
- постійна дія.
- переживаюча дія.
Дія нормативно-правового акту на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, але з моменту виникнення цих правовідносин:
* зворотна дія.
- пряма дія.
- постійна дія.
- переживаюча дія.
Дія нормативно-правового акту, на правовідносини, які виникли після набрання ним чинності. а на відносини, які виникли до набрання ним чинності і продовжують існувати може поширюватися дія попереднього нормативно-правового акту:
- зворотна дія.
- пряма дія.
- постійна дія.
* переживаюча дія.
Правотворча діяльність по зведенню нормативно-правових приписів у єдину систему:
- правотворчість.
- реалізація нормативно-правових принципів.
* систематизація нормативно-правових приписів.
- правозастосування.
Спосіб систематизації, який полягає у зборі, зберіганні, підтриманні у контрольному стані нормативно-правових актів, а також створенні пошукової системи, яка необхідна для знаходження нормативно-правових приписів:
- правотворчість.
- реалізація нормативно-правових принципів.
* облік нормативно-правових актів.
- правозастосування.
Спосіб систематизації, який полягає в об’єднанні нормативно-правових приписів, за певним критерієм в єдиному збірнику, без зміни змісту:
- правотворчість.
- реалізація нормативно-правових принципів.
* інкорпорація.
- правозастосування.
Спосіб систематизації, який полягає у змістовній переробці нормативно-правових приписів, пов’язаних спільним предметом регулювання та об’єднанні їх у єдиному акті:
- правотворчість.
- реалізація нормативно-правових принципів.
* кодифікація.
- правозастосування.
Передбачені нормами права зв’язки між суб’єктами права, що виникають у процесі здійснення ними прав та обов’язків:
- суспільні відносини.
- ідеологічні відносини.
* правові відносини.
- політичні відносини.
Правосуб’єктний учасник суспільних відносин:
- суб’єкт права.
* суб’єкт правовідносин.
- правопорушник.
- суб’єкт застосування права.
Сукупність таких юридичних властивостей учасника суспільних відносин, як правоздатність, дієздатність, деліктоздатність:
- юридичний факт.
- суб’єктивне право.
* правосуб’єктність.
- юридичний обов’язок.
Передбачена нормами права можливість суб’єкта мати права і нести обов’язки:
- об’єктивне право.
* правоздатність.
- юридичний факт.
- правопорушення.
Передбачена нормами права можливість суб’єкта своїми діями набувати та здійснювати права і обов’язки:
- суб’єктивне право.
* дієздатність.
- об’єктивне право.
- реалізація права.
Передбачена нормами права здатність суб’єкта нести юридичну відповідальність за вчинення протиправних дій:
- дієздатність.
- юридична відповідальність.
* деліктоздатність.
- правосуб’єктність.
Явища (блага), з приводу яких виникають, змінюються, припиняються правовідносини:
- суб’єкти правовідносин.
* об’єкти правовідносин.
- юридичні факти.
- юридичні норми.
Передбачена нормою права можливість певної поведінки суб’єкта, спрямованої на задоволення власних інтересів:
- об’єктивне право.
* суб’єктивне право.
- юридичний обов’язок.
- реалізація права.
Передбачена нормою права необхідність певної поведінки суб’єкта для задоволення інтересів уповноваженої особи:
- суб’єктивне право.
- об’єктивне право.
* юридичний обов’язок.
- юридична відповідальність.
Здійснення нормативно-правових приписів у правомірних діяннях суб’єктів суспільних відносин з метою задоволення відповідних інтересів:
- створення нормативно-правових приписів.
* реалізація нормативно-правових приписів.
- тлумачення нормативно-правових приписів.
- систематизація нормативно-правових приписів.
Активна чи пасивна форма реалізації уповноважуючих нормативно-правових приписів, що здійснюється суб’єктом за власним бажанням:
- правотворення.
* використання.
- виконання.
- дотримання.
Активна форма реалізації зобов’язуючих нормативно-правових приписів, що здійснюється незалежно від власного бажання:
- правотворення.
- використання.
* виконання.
- дотримання.
Пасивна форма реалізації забороняючих нормативно-правових приписів, що здійснюється незалежно від власного бажання:
- правотворення.
- використання.
- виконання.
* дотримання.
Уповноважуючі нормативно-правові приписи реалізуються у формі:
- правотворення.
* використання.
- виконання.
- дотримання.
Забороняючі нормативно-правові приписи реалізуються у формі:
- правотворення.
- використання.
- виконання.
* дотримання.
Зобов’язуючі нормативно-правові приписи реалізуються у формі:
- правотворення.
- використання.
* виконання.
- дотримання.
Юридичний акт компетентного суб’єкта, що містить індивідуальне формально обов’язкове правило поведінки персоніфікованого суб’єкта, необхідне для належної реалізації ним відповідних нормативно-правових приписів:
- правостверджуючий акт.
* правозастосовчий акт.
- правозмінюючий акт.
- правоприпиняючий акт.
Пізнавальна діяльність щодо встановлення змісту норм права, які об’єктивовані через нормативно-правові приписи відповідних джерел права з метою правильного їх застосування та реалізації:
- інкорпорація нормативно-правових приписів.
- створення нормативно-правових приписів.
* тлумачення нормативно-правових приписів.
- облік нормативно-правових приписів.
Діяльність щодо встановлення змісту норми права, яка не виходить за межі свідомості інтерпретатора:
- тлумачення-роз’яснення.
- систематичне тлумачення.
- цільове тлумачення.
* тлумачення-з’ясування.
Діяльність щодо пояснення та зовнішнього виразу змісту норми права з метою його доведення до суб’єктів правозастосування та правореалізації:
* тлумачення-роз’яснення.
- систематичне тлумачення.
- цільове тлумачення.
- тлумачення-з’ясування.
Тлумачення-роз’яснення нормативно-правових приписів, яке здійснюється суб’єктом, що не має на це офіційних повноважень та не має обов’язкового характеру:
- офіційне.
- огічне.
* неофіційне.
- філологічне.
Тлумачення-роз’яснення нормативно-правових приписів, що здійснюється компетентним суб’єктом і є обов’язковим для всіх суб’єктів права:
- неофіційне.
- філологічне.
- систематичне.
* офіційне.
Тлумачення-роз’яснення нормативно-правових приписів, що має загальний характер і є обов’язковим при розгляді інших справ:
- аутентичне.
- логічне.
* нормативне.
- офіційне.
Тлумачення-роз’яснення нормативно-правових приписів, що поширюється лише на конкретний випадок, з приводу якого здійснюється інтерпретація:
- нормативне.
- логічне.
- історичне.
* казуальне.
Тлумачення-роз’яснення нормативно-правових приписів, що здійснюється самим суб’єктом правотворення:
- логічне.
* аутентичне.
- філологічне.
- систематичне.
Тлумачення-роз’яснення нормативно-правових приписів, що здійснюється спеціально на це уповноваженим суб’єктом:
- цільове.
- логічне.
* делеговане.
- аутентичне.
Неофіційне тлумачення, що містить наукове роз’яснення змісту норми права:
- систематичне.
* доктринальне.
- буденне.
- професійне юридичне.
Неофіційне тлумачення, що містить роз’яснення змісту норми права, яке здійснене на підставі професійних (практичних) правових знань:
- системне.
- доктрин.
- буденне.
* професійне юридичне.
Неофіційне тлумачення, яке здійснене будь-якими суб’єктами і не потребує спеціальних правових знань:
- системне.
- доктрин.
* буденне.
- професійне юридичне.
Діяння суб’єкта права, що відповідає вимогам нормативно-правових приписів:
- протиправна поведінка.
- правозастосування.
- право тлумачення.
* правомірна поведінка.
Діяння суб’єктів права, що суперечать нормативно-правовим приписам:
- принципова поведінка.
- узвичаєна поведінка.
- маргінальна поведінка.
* протиправна поведінка.
Особистісно чи суспільно шкідливе або небезпечне винне протиправне діяння деліктоздатного суб’єкта, що є підставою застосування юридичної відповідальності:
* правопорушення.
- правозастосування.
- право тлумачення.
- правомірна поведінка.
Конструкція, яка передбачає наявність ознак правопорушення, що є необхідними та достатніми для притягнення до юридичної відповідальності:
- юридичний склад правомірної поведінки.
* юридичний склад правопорушення.
- юридичний склад конфлікту.
- юридичний склад компромісу.
Явища на пошкодження чи знищення яких спрямоване винне протиправне діяння:
- суб’єкт правопорушень.
* об’єкт правопорушень.
- суб’єктивна сторона.
- об’єктивна сторона.
Фізична чи юридична деліктоздатна особа, яка вчинила правопорушення:
* суб’єкт правопорушень.
- об’єкт правопорушень.
- суб’єктивна сторона.
- об’єктивна сторона.
Протиправне діяння, шкідливий чи небезпечний результат та причинний зв’язок між ними:
- суб’єкт правопорушень.
- об’єкт правопорушень.
- суб’єктивна сторона.
* об’єктивна сторона.
Психічне ставлення суб’єкта до свого протиправного діяння та його негативних наслідків:
- суб’єкт правопорушень.
- об’єкт правопорушень.
* суб’єктивна сторона.
- об’єктивна сторона.
Особистісно чи суспільно небезпечне протиправне діяння, яке є підставою для застосування кримінальних покарань:
- адміністративний проступок.
* злочин.
- цивільний проступок.
- дисциплінарний проступок.
Особистісно чи суспільно шкідливе протиправне діяння:
- злочин.
- правовий казус.
* проступок.
- правомірна поведінка.
Як називаються явища, що спричиняють вчинення правопорушення:
- правова діяльність.
- норма права.
* причини правопорушень.
- фактори розвитку правових явищ.
Передбачений нормативно-правовим приписом обов’язок правопорушника перенести негативні юридичні наслідки за вчинене правопорушення:
- правомірна поведінка.
* юридична відповідальність.
- моральна відповідальність.
- політична відповідальність.
Передбачений джерелами права фізичний, психічний, майновий та організаційний вплив на суб’єктів суспільних відносин з метою захисту особистісних чи суспільних інтересів:
- моральний примус.
* державний примус.
- релігійний примус.
- індивідуальний примус.
Назвіть теорію, яка пов’язує виникнення держави із суспільною еволюцією: від сім’ї (родини) до громади і до держави:
- теологічна.
* патріархальна.
- договірна.
- гідравлічна.
Вкажіть відповіді, у яких правильно названі способи утворення сучасних держав:
- завоювання інших народів.
* розпаду держав.
* об’єднання держав.
- захист своєї держави.
Вкажіть відповіді, у яких правильно вказані ознаки держави:
- рівність членів суспільства.
* поширення влади на людей, що проживають на належній державі території.
- самоврядування.
* суверенітет.
Вкажіть відповіді, у яких правильно вказані ознаки держави, що відрізняють їх від інших організацій сучасного суспільства
- самоврядування.
* наявність специфічного апарату управління і примусу.
- добровільність вступу.
* встановлення норм права.
Вкажіть відповіді, у яких правильно вказані типи держав за формаційним підходом:
* буржуазна.
- космічна.
- економічна.
* феодальна.
Вкажіть відповіді, у яких правильно вказані типи держав за формою правління:
- економічна.
* республіка.
- політична.
* монархія.
Вкажіть відповіді, у яких правильно вказані функції держави за сферами суспільного життя:
- основні.
* економічні.
- постійні.
* політичні.
Вкажіть відповіді, у яких правильно вказані ознаки монархії:
- джерелом влади є народ.
* спадковий порядок правонаступництва вищої влади.
* влада здійснюється однією особою.
- вища влада здійснюється виборним органом.
Вкажіть відповіді, у яких правильно вказані ознаки республіки:
* органи вищої державної влади обираються на певний строк.
- глава держави здійснює владу одноособово та безстроково.
- відсутність політичної та юридичної відповідальності глави держави за результати здійснення влади.
* вищі органи державної влади здійснюють повноваження за принципом розподілу влади.
У відповідях під якими номерами названі ознаки унітарної держави:
- наявність політичної свідомості.
* наявність єдиного громадянства.
- наявність суб’єктів федерації.
* наявність єдиної системи нормативно-правових актів.
У відповідях під якими номерами названі ознаки федеративної держави:
- наявність політичної свідомості.
* розмежування компетенції між загальними органами держави та складовими її частинами.
- релігійна природа держави.
* встановлення виключної компетенції для загально федеральних органів.
Вкажіть відповіді, у яких названі ознаки демократичного режиму:
* змагальний характер формування вищих органів влади.
- контроль над засобами масової інформації.
* політичне багатоманіття.
- відсутність політичного плюралізму.
Вкажіть відповіді, у яких названі ознаки авторитарного режиму:
- політичний плюралізм.
* централізація влади.
* заборона політичної опозиції.
- забезпечення правового статусу особи.
Вкажіть відповіді, у яких названі ознаки тоталітарного режиму:
- наявність демократичних інститутів.
* монополія ідеології.
- забезпечення прав та свобод особи.
* використання військових засобів при розв’язанні внутрішніх політичних колізій.
Назвіть елементи механізму держави:
- політична партія.
* державне підприємство.
* державна установа.
- спортивна організація.
Назвіть елементи апарату держави:
- державна установа.
* органи держави.
- політична партія.
- релігійна організація.
Вкажіть відповіді, у яких правильно названі ознаки органу держави:
- є громадською організацією.
* видає обов’язкові до виконання юридичні акти.
* має юридично визначену форму та компетенцію.
- здійснює економічні функції.
Вкажіть відповіді, у яких правильно вказані види органів держави за змістом або напрямом діяльності:
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 28 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |