3 вер. КП. Шапченко сергій дмитрович.

3 вер. КП. ШАПЧЕНКО СЕРГІЙ ДМИТРОВИЧ.

ТЕМА 1.

Поняття иа загальна х-ка КП як окремої галузі права. Кримінальне право України як юридична наука. Кримінальне право як юридична наука і як навч. дисципліна у ВНЗ.

1. Етимологія словосполучення "кримінальне право". Різні значення словосполучень "кримінельне право" в сучасній юридичній літературі.

2. Кримінальне право як окрема галузь права в правовій системі України.

3. Завдання КП. Загальна х-ка механізму кримінлаьно-правововго регулювання в Україні.

4. Система КП України.

5. КП як юридична наука і як навч. дисципліна у ВНЗ.

Основні джерела:

Кримінальне право. Загальна частина. Підручник/ за ред. А.С. Беніцького, В.С. Гуслацького, О.О. Дударова - К.; Істина, 2011.

[в подальшому - Луганський підручник] - гл. 1 с 7-109

Українське кримінальне прво. Загальна частина. Підручник/ за ред. В.О. Навроцького - К: Юрінком Інтер 2013.

[в подальшому підручник за редакцією професора Навроцького] - р. 1 с. 11-47.

Кримінальне право України. Загальна частина. Підручник/ за ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - 4 видання перероблене і доповнене. Х.: Право, 2010.

[в подальшому Харківський підручник] с. 9-26.

Додаткові джерела:

Уголовное право России: общая часть: учебник./ под ред. Н.М. Кропачева. В.В. Волженкина, В.В. Орехова.-СПб, 2006.

[в подальшому Санкт-Петербурзький підручник]. Гл. 1 (с. 11-62).

4 вересня.

ДОДАТОК ДО ПЕРШОЇ ЛЕКЦІЇ

Джерела.

1. А. Б. Наумов. Российское уголовное право. Курс лекций в 3 томах. Том 1. Общая часть / 4 издание переработанное и дополненное. Москва 2007.

[в подальшому - курс лекцій професора Наумова].- гл. 1,3 (с. 1-48) (62-199); главу другу можна опрацьовувати вибірково.

2. С. С. Яценко. Основні питання загальної частини крим. права іноземних держав. Навчальний посібник.-Київ.:Вд. Дакор 2013. Параграф 1 (с. 7-12). Читати.

ПОРІВНЯТИ ТРИ ДЖЕРЕЛА.

НАВРОЦЬКИЙ - БАЗОВИЙ ПІДРУЧНИК.

1. Етимологія словоспол. "кримінальне право".

Традиційно вважається, що своє походження словосполучення "кримінальне право" бере від латинського слово "crimen" (злочин).

Відповідні словосполучення вживаються і в інших мовах - в англійській, французькій, німецькій - для юристів це словосполучення традиційно розуміється як "право про злочин".

В мовах деяких інших держав в основу назви відповідної галузі права покладено інше латинське слово - "poena" (покарання). У відповідних мовах (зокрема болгарській, польській) відповідні словосполучення можуть розумітися як "право про покарання". Очевидно до цІєї групи може бути віднесене і словосполучення "уголовное право". Традиційно в рос мові "уголовное" означало найсувлріше покарання ("втрату голови").

Докладніше про інші особливості етимології словоспол. "кримінальне право" - дивись підручник за ред. Навроцького.

На нормативному рівні (Конст. України та інших законах) словосполучення "кримінальне право" не вживається. Однак після набуття Україною незалежності основне джерело відповідної галузі права збегло назву ("Кримінальний кодекс"). Ця ж назва збереглась після прийняття в 2001 році Кримінального кодексу України.

2. Різні значення словосполучення "кримінальне право" в юридичній літературі.

Сучасні джерела словосполучення "кримінальне право" вживається принаймні в трьох значеннях:

а) НОРМАТИВНЕ - ним позначається окрема галузь права в національній правовій системі та правових системах інших держав. Нормативний зміст може мати словосполучення "міжнародне кримінальне право". Окремі застереження дивись нижче.

б) НАУКОВЕ - так названа одна з юридичних наук. Синонімами цього значення є словосполучення "наука кримінального права", "теорія кримінального права"; в подальшому - саме ці синоніми і будуть використовуватися для позначення відповідної юридичної науки;

в) НАВЧАЛЬНЕ - назву "кримінальне право" має відповідна навчальна дисципліна в ВНЗ; синонімамм цього словосполучення можуть бути "курс кримінального права", "нормативний курс кримінального права". В подальшому для найменування відповідної навчальної дисципліни будуть вживатися словосполучення: "навчальна дисципліна" або "курс".

В підручнику Навроцьокого є ще одне значення "кп" - правозастосовне.

Правозастосовна практика не може бути названа кримніалним правом навіть умовно.

ЗВЕРНУТИ УВАГУ: можливо можна вести мову про так зване "синтетичне" розуміння словоспол. "кп". В цьому значенні поєднується нормативне розуміння кп і його теоретичне розуміння принаймні в частині відповідних положень, які стосуються (фрагментів нормативного матеріалу); можливо "синтетичне розуміння" дозволить розрізняти власне нормативний рівень кп і його "прихований правовий рівень".

І в КК 2001 р. І в навч. літ-рі поряд з поняттям кп (кп Укр) вживається словосполучення (поняття) кримінальне законодавство України. Див. ст 3 КК (в цьому плані словосполучення "законодавство про кримінальну від-ть" можна розглядати як синонім "кримінальне зак-во). Очевидно, таке поняття має право на існування і потребує конктретизації, однак ця конкретизація не може зводитися до вузького розуміння зак-ва України про кримінальну від-ть, яке проведене в ст. 1 ч. 3 КК;

Докладніше це питання буде розглянуто у темі 3.

Не можна зводити кримінальне зак-во тільки до кримінального кодексу!

4 вересня.

ДОДАТОК ДО ПЕРШОЇ ЛЕКЦІЇ

Джерела.

1. А. Б. Наумов. Российское уголовное право. Курс лекций в 3 томах. Том 1. Общая часть / 4 издание переработанное и дополненное. Москва 2007.

[в подальшому - курс лекцій професора Наумова].- гл. 1,3 (с. 1-48) (62-199); главу другу можна опрацьовувати вибірково.

2. С. С. Яценко. Основні питання загальної частини крим. права іноземних держав. Навчальний посібник.-Київ.:Вд. Дакор 2013. Параграф 1 (с. 7-12). Читати.

Кримінальне право - галузь публічного права так званого охороннооо типу. Воно створено і функціонує перш за все задля охорони значущих для людського суспільства матеріальних та ідеальниз об'єктів (соціальних цінностей). Окремі об'єкти щодо розуміння кримінально-правової охорони будуть розглянуті у темі 6.

Особливості кримінального права як специфічної галузі права проявляються у наступному:

1. Кримінальне право має свій специфічний предмет (іноді вик-ся слово "об'єкт") який є досить спірним в теорії крим права. Дивись відповідні положення у підр. Навроцького. (Один із підходів до розуміння кп - ним є своєрідні моделі найбільш небезпечних (суспілно-небезпечних) посягань на суспільні цінності, типи сусп-неб. посягань (перш за все види злоч. та окремі їх різновиди) та відповідні моделі заходів впливу щодо осіб які визнаються винними у вчиненні відповідних посягань визнаються такими, що їх фактично вчинили; на сучасному етапі розвитку кп його предметом також є певні орієнтири, які дозволяють реально реалізувати вказані моделі в межах механізму правового регулювання (окремі загальні положення, деякі принципи, дефініції відповідних питань.

2. За своїм глибинним юридичним змістом більшість норм кп складають так звані норми-заборони. В спрощеній формі вони мають вигляд: заборон. вчиняти певне суспільне посягання під загрозою настання певних негативних наслідків у разі такого вчинення (певних обмежень прав і свобод законних інтересів особи).

3. За своїм конкретним юр. змістом більшість норм кп складають нормативні приписи, які складають види сусп.- неб. посягань та встановлюють види примусових заходів крим-правового впливу, які можуть бут застосовані до осіб, що їх вчинили; в принципі зазначені заходи мають бути найбільш суровими примусовими заходами з боку держави, що найбліьш істотно обмежують права і свободи фізичних і юридичних осіб (насправді цього принципу законодавець України часто не дотримується).

4. У зв'язку з істотним впливом норм кп на права, свободи, законні інтереси фізичних та юридичних осіб більшість його норм (перш за все ті, що визначають види сусп-неб посягань та встановлюють види примусових заходів набуває і втрачає своє "офіційне юридичне буття" у формі законів. По суті це прямо передбачено конст України (див п. 22, ст част. 1 ст. 92.).

5. Перш за все для держав континентального права хар-ий високий рівень сист-ії. Вона передбачає перш за все його код-ю (ств. основного норм-правового.... Водночас сучасні тенденції розвитку кп дозвол. констатувати його багатодж. і проблема системності має вир. на рівні узгодженності кількох джерел сучасного крим. права. З урахуванням відмічен особливостей може бути сформ. один із варіантів визначення кп:

- це галузь права, більшість норм якого будучи вкл. до основного джерела - кк вичерпно визначає види сусп-неб посягань та вст. види прим. заходів, що можуть (мають) бути застосовані до осіб, що вч. такі посягання.

Звернути увагу. Наявність кк як основног джерела кп є домінуючою тенденцією - він прийнятий і діє у переважній більшості держав. Водночас це не абсолютни орієнтир - кп Англії, так зване федераль зак-во США не містять в своїх джерелах кк; тому відповідне визначення зорієнтоване перш за все на розуміння крим. права держав континентального права.

Про співвідношення кп з вІдп. галузями права дивись підруч. за ред. Навроцького та Луганський підр.

Про окремі моменти співвідн. кп і кпп дивись факультативну лекцію.

Дата добавления: 2015-10-21