Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України



Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Українська академія друкарства

 

 

Звіт

Про виконання лабораторної роботи №3

 

 

Виконав:

Ст.гр ТМ-3

Марчук Андрій

 

Львів 2012

Вивчення конструктивних та технологічних особливостей форзаців та ілюстрацій:

Форзац – елемент видання з цупкого паперу, що з’єднує книжковий блок із палітуркою. У випадку комплектування блоків накладанням форзаци приєднується до першої сторінки першого зошита та до останього зошита, при комплектуванні вкладанням – до першої і останьої сторінки першого зошита. Від міцності форзаца залежить довговічність книги. Форзац – також елемент художнього оформлення книги.

Форзаци можна класифікувати за:

Ø Характером оформлення:

- Прості (виготовляються з білого або кольорового паперу);

- Фонові;

- Декоративно-орнаментні (орнамент або малюнок котрий не пов'язаний з книгою);

- Тематичні (ілюстрація відображає основний зміст книги)

Ø Способом приєднування до зошита:

- Приклейні (приклеюється до зошита перед комплектуванням блока- рис 2,1);

- Прошивні (приклеюється до зошита клеєм та прошивається нитками чи дротом у процесі скріплення блоків- рис 2,2);

- Пришивні (окремий зошит, приєднується до блока в процесі шиття- рис 2,3);

Ø Конструкцією:

- Прості;

- Окантовані (рис2,4);

- Складені;

- «свої» (рис 2,5);

- Прикантовані (рис 2,6);

- Накидні.

Вибір типу форзаца залежить від обсягу, формату, тиражу, оздоблення та призначення видання.

Форзаци виготовляють із спеціального форзацного паперу, а також з обкладинкового та офсетного. Щільність форзацного паперу вибирається залежно від товщими блока та виду форзаца (наприклад, для простих приклейних форзаців — папір 100—140 г/м2, складених прошивних — 140—160 г/м2).

Форзацннй папір при виготовленні форзаців розкроюють таким чином, щоб машинний напрямок паперу завжди був паралельним корінцю форзаца.

Приклеювання форзаців може бути здійснено на автоматах типу ТП—320 або ж безпосередньо в автоматичних лініях при обробці блоків (лінія типу «Колбус»).

Впди ілюстрацій

У виданні поряд з основним текстом можуть бути ілюстрації, схеми, карти тощо. Залежно від місця розташування та методу приєднання до зошитів ілюстрації поділяють на:

— прості приклейки (до зовнішнього блока зошита, рис. З, 1);

— приклейки з окантуванням;

— приклейки на стержень (рис. 3,2);



— приклейки на паспарту (рис. З, 3);

— вклейки (до внутрішньої частини зопшита — рис. З, 4);

— накидки (сфальцьовані ілюстрації, накинул на зошит, — рис. 3,5);

вкладки (ілюстрації, вкладені у зошит, — рис. З, 6).

 


Вивчення конструктивних особливостей і технологічного процесу виготовлення обкладинки і палітурок. Оздоблення палітурок:


Види обкладинок та палітурок

Палітурка — зовнішнє покриття книжкового блока, що з’єднуєть­ся з ним двома форзацами і корінцевим матеріалом чи без нього. Обкладинка з’єднується з блоком без форзаців. Палітурка та обкладинка призначені для захисту книжкового блока при користуванні книгою, а також є елементом її оформлення.

Виділяють чотири типи обкладинок та п’ять типів палітурок:

тип І — обкладинка для покриття внакидку. Рекомендується для видань, що комплектуються вкладанням. Обкладинка не має кантів, кути прямі. Застосовується при випуску брошур, журналів (рис. 4. 1);

тил 2 — обкладинка для звичайного покриття без кантів. У цьому випадку блок комплектується накладанням, а обкладинка приклеюєть­ся до блока тільки по поверхні корінця. Корінець блока прямий, кути — прямі. Застосовується для видань з товщиною блока понад 14 мм(рис. 4,2);

 

тип 3 — обкладинка без кантів для покриття врозпуск. У даному випадку блок також комплектується накладанням, але обкладинка приклеюється не тільки до поверхні коріння, а й заходить на корінцеві поля першої та останньої сторінок блока на 5—7 мм. Корінець блока прямий, кути — прямі. Застосовується для блоків з товщиною менше 14 мм (рис. 4, 3);

 

тип 4 — складена обкладинка з окантуванням корінця. Обкладинка складається з двох деталей - боковин і корінця, виготовленого з палітурного матеріалу. Блок комплектується накладанням, корінець прямий, кути - прямі. Застосовується для покриття видань скріплених, способом, незшивного клейового скріплення (НКС) чи зшитих термонитками (рис. 4, 4)

 

тип 5 — палітурка складена. Складається з тканинного корінця та картонних боковин, покритих папером або тканиною. Палітурка мас канти, кути прямі (допускаються круглені), корінець круглений (допускається прямий). Призначена для видань художньої літератури, підручників тощо (рис. 5, 1);

 

тип б — палітурка з однієї деталі, може бути з кантом чи без нього. Кути прямі чи заокруглені. Корінець прямий, але може бути і круглений (залежно від товщини блока). Застосовується при виготовленні паперово-білових товарів, довідників, документів ТОЩО (рис. 5, 2);

 

тип 7 — палітурка суцільнокрита — картонні боковими та підстави покриті одним матеріалом (папір з припресованою плівкою чи без неї, палітурні матеріали). Відстава з паперу чи картону, корінець прямий або- круглений. Кути прямі (допускаються заокруглені). Використовується у підписних та інших -виданнях тривалого користування (рис. 5, 3);

тип 8 — палітурка з накладними боковинами та накладним корінцем. Картонні боковини покриті матеріалом із загином з чотирьох сторін. Корінець покритий матеріалом із загином з двох сторін (зверху і знизу). Корінець прямий, кути прямі. Застосовується при виготовленні книжкових видань великою формату (рис, 5, 4);

 

тип 9 — палітурка з накладними боковинами та окантованим корінцем. Картонні боковиин покриті матеріалом із загином з чотирьох сторін, вони мають канти, кути прямі. Корінець прямий з окантуванням. Призначено- для видань, скріплених способом НКС або термонитками (рис, 5, 5).

 

 


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 43 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Чтобы установить, просмотреть, изменить или удалить разрешения для файлов и папок: | Петр Иванович Багратион родился 10 июля 1765 года в Грузии (Тифлис). Он происходил из древнего рода грузинских царей. В 1766 году родители будущего генерала переехали в Кизляр, там мальчик и

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.016 сек.)