Технологія розробки програмного забезпечення

Технологія розробки програмного забезпечення

Дисципліна «Технологія розробки програмного забезпечення» направлена на вивчення теоретичних основ, методів і способів розробки інформаційних систем. У ній детально розглядається уніфікована мова моделювання UML, основні його будівельні блоки (об'єкти, класи, відносини і діаграми), і можливості створення системи з їх допомогою.

У програмі BPwin можна створювати моделі трьох видів. Для цього використовуються такі методології: IDEF0, IDEF3, DFD.

Методологія IDEF0

IDEF0 – Діаграма декомпозиції. Дану модель використовують для показу функціональної діяльності системи.

Діаграма складається з блоків і стрілок.

Функціональна діяльність – її робота(дієслово).

Перед тим, як створювати діаграму IDEF0 потрібно визначити:

1. Призначення моделі – це набір питань на які повинна відповідати модель.

2. Границі моделювання (її межі) – це рівень деталізації.

3. Точка зору – вибирається перспектива з якої бачиться система.

Дії системи – це функції, вони перетворюють, переробляють вхідні параметри. На діаграмі дії позначаються блоками. Назва дії пишеться всередині блока. Назва функції треба позначати дієсловами.

Моделі IDEF0 мають ієрархічну систему. Головний блок система – це контекстна функція, вона може бути декомпозирована (може бути декомпозирована у ряд блоків).

Методологія IDEF3

IDEF3 (англ. Integrated DEFinition for Process Description Capture Method) - методологія моделювання і стандарт документування процесів, що відбуваються в системі. Метод документування технологічних процесів являє собою механізм документування та збору інформації про процеси. IDEF3 показує причинно-наслідкові зв'язки між ситуаціями і подіями в зрозумілій експерту формі, використовуючи структурний метод вираження знань про те, як функціонує система, процес або підприємство.

Методологія DFD

DFD - загальноприйняте скорочення від англ. Data Flow Diagrams - діаграми потоків даних. Так називається методологія графічного структурного аналізу, що описує зовнішні по відношенню до системи джерела і адресати даних, логічні функції, потоки даних і сховища даних, до яких здійснюється доступ.

Діаграма потоків даних (data flow diagram, DFD) - один з основних інструментів структурного аналізу і проектування інформаційних систем, що існували до широкого поширення UML. Незважаючи на що має місце в сучасних умовах зміщення акцентів від структурного до об'єктно-орієнтованого підходу до аналізу і проектування систем, «старовинні» структурні нотації раніше широко і ефективно використовуються як в бізнес-аналізі, так і в аналізі інформаційних систем.

Методологія UML

UML (англ. Unified Modeling Language - уніфікована мова моделювання) - мова графічного опису для об'єктного моделювання в області розробки програмного забезпечення. UML є мовою широкого профілю, це - відкритий стандарт, який використовує графічні позначення для створення абстрактної моделі системи, званої UML-моделлю. UML був створений для визначення, візуалізації, проектування та документування, в основному, програмних систем. UML не є мовою програмування, але на підставі UML-моделей можлива генерація коду.

Діаграма варіантів використання (use case diagram) - діаграма, на якій зображуються відносини між акторами й варіантами використання.

Актор являє собою будь - яку зовнішню стосовно моделюємої системи сутність, що взаємодіє із системою й використувує її функціональні можливості для досягнення певних цілей або рішення окремих завдан. При цьому актори служать для позначення погодженої безлічі ролей, які можуть грати користувачі в процесі взаємодії із проектованою системою. Кожень актор може розглядатись як окрема роль щодо конкретного варіанта використання. Стандартне позначення актора на діаграмах є "чоловічок".

Варіант використання описується овальною формою дієсловом, стрілки – зв’язки.

Дата добавления: 2015-10-21