Міністерство аграрної політики України луганський національний аграрний університет

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Обліку і аудиту»

ЗВІТ

про виконання програми педагогічної практики магістра

Виконала: слухач магістратури зі спеціальності «Облік і аудит»

Ф.І.О.

д.к.е.н. Ф.І.О.

ЛУГАНСЬК 2010

ВСТУП

Педагогічна діяльність - це

Мета і задачі педагогічної практики. Метою є

Уся проведена робота повинна відображатися щодня у щоденнику по педагогічній практиці магістранта.

АНАЛІЗ ПРОГРАМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Під час проходження педагогічної практики повинні бути розглянуті

Специфіка педагогічної

За час практики мною було прочитано на кафедрі «Обліку та аудиту» дві лекції по предмету «Фінансовий облік 2» зі студентами 3 курсу денного відділення спеціальності «Облік і аудит» по темам:

1. Облік власного капіталу підприємства.

2. Облік праці та її оплати.

Було проведено два семінарські заняття по вищесказаним темам та

«rYarmruvri иягтл/гтш питяииа ■

j > V ' /1.1 /111J І 1 1 і V» V 1 J J ЧIJ 1111 > И Д ИД'І.

1. Форми і види оплати праці.

2. Первинний облік оплати праці та її оплати.

3. Нарахування та утримання із заробітної плати.

4. Синтетичний облік розрахунків з оплати праці.

5. Облік статутного капіталу.

6. Облік пайового капіталу.

7 О^ттіїг ттлггсгттгпвпгп в-япітяТТЛ/

І. >—' vy- JL і і V Диі vi v.' Гьмддкдшід.

8. Облік резервного капіталу.

9. Облік вилученого та неоплаченого капіталу.

10. Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків).

й гтрпіптт ч 9 1 ігпітцо пл 9 тпяпиа а гтппуппиггя прпягпгіпш; пг>яіггмь-\/ иа

і--/ 1 IV IV/, V 1 Ж. 111 / 1 1 11/1 Ііи Лил І^/Ш/ІШ 'А 1VIIV V//—»,! 1.1 V* * 'У/^і' V/ 1 1 111^1 11^/1111 1 1111 1 1 1VI

кафедрі обліку і аудиту. Були проведені лекційні та практичні заняття по предмету «Фінансовий облік 2». На лекціях було розглянуто організацію та облік власного капіталу, облік праці та її оплати, нарахування та утримання з заробітної плати, первинний та синтетичний облік заробітної плати. На проведених семінарських заняттях було розглянуто порядок нарахування та утримання із заробітної плати, порядок нарахування лікарняних та відпускних, ставки відрахувань до соціальних фондів.

В інструкційній карті вказано, що повинен знати та вміти студент після вивчення теми. За період проходження практики студенти на конкретному прикладі засвоїли процес організації обліку власного капіталу та оплати труда.

Перше заняття - лекція на тему «Організація обліку праці та її оплати».

Друге заняття - лекція на тему «Облік власного капіталу».

Третє заняття - семінарське заняття, на якому студенти на основі отриманих знань на першій лекції рішали задачі по обліку праці та її оплати.

На четвертому занятті проводила опитування студентів по темі «Облік власного капіталу».

В ході занять студенти отримали та закріпили теоретичні знання та практичні навики по вищезазначеним питанням.

Педагогічна практика дала мені можливість застосувати отримані на заняттях в магістратурі знання на робочому місті викладача.

Місце педагогічної практики:

Луганський національний аграрний університет Кафедра: Обліку і аудита Предмет: Фінансовий облік 2

Дата	Виконана робота	Кількість годин
21.04-22.04	Підготовка матеріалів до лекцій
23.04	Лекція на тему: «Організація обліку праці та її оплати»
24.04	Лекція на тему: «Облік власного капіталу»
25.04.	Семінарське заняття з питання:«Організація обліку праці та її оплати»
25.04	Семінарське заняття з питання: «Облік власного капіталу»
27.04	Написання звіту по педагогічній практиці
28.04	Захист звіту про проведену роботу за час практики.

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТА

для проведення учбової практики по предмету «Фінансовий облік 2»

Тема: «Організація обліку праці та її оплати»

Мета заняття: на основі отриманих знань навчитися правильно робити нарахування та утримання із заробітної плати, розраховувати суми відпускних та лікарняних.

Завдання: на конкретному прикладі зробити нарахування та утримання із заробітної плати, розраховувати суми відпускних та лікарняних.

Домашнє завдання:

1. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР зі змінами і доповненнями.

2. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № І00, зі змінами і доповненнями.

3. Закон Украины "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине" № 996 - XII от 16.07.99г.

4. Бутинець. Організація бухгалтерського обліку, 2005. Житомир.

Студент повинен знати: поняття «заробітна плата», форми оплати праці, порядок нарахування та утримання із заробітної плати.

Студент повинен вміти: правильно робити нарахування та утримання із заробітної плати, розраховувати суми відпускних та лікарняних.

Тема: «Організація обліку власного капіталу»

Мета заняття: при рішенні ситуаційних задач закріпити знання по організації обліку власного капіталу.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра обліку і аудиту

ЩОДЕННИК

по педагогічній практиці

Виконала: слухач магістрант спеціальності облік і аудит Бондаренко Я.С.

Перевірила: д.к.е.н. Головченко Т.П,

Луганськ - 2008

Домашнє завдання:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996 - XIV.

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 від ЗО. 11.99.

3. Авілкова O.F. Особливості обліку власного капіталу у селянських (фермерських) господарствах // Серія «Економіка АПК і природокористування». - 2007. - с. 14.

4. Губачева О. Звіт про власний капітал // Бухгалтерський облік і аудит. - 2007,-№4.

Студент повинен знати: поняття «власний капітал» та всі його види.

Студент повинен вміти: находити правильне рішення в ситуаціях, стосовно обліку власного капіталу підприємства.

ЗВІТ

про проходження педагогічної практики

Я, Бондаренко Яна Сергіївна, магістр економічного факультету за спеціальністю «Облік і аудит» в період з 21 квітня по 2 травня проходила педагогічну практику на кафедрі обліку та аудиту.

Були проведені лекційні та практичні заняття по предмету «Фінансовий облік 2». На лекціях було розглянуто

Зав. кафедрою «Обліку та аудиту»

Дипломний керівник

д.к.е.н. Головченко Т.П. д.к.е.н. Головченко Т.П.

За період проходження практики студенти отримали та засвоїли теоретичні та практичні навики по вищезазначеним питанням.

ДОДАТОК 1

ОБЛІК ПРАЦІ ТА її ОПЛАТИ

Питання оплати праці регулюється основними нормативними докумен­тами: Кодексом законів України про працю, Законом України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР зі змінами і доповненнями; Порядком обчислення середньої заробітної штати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, зі змінами і доповненнями; Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р. № 323; Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92 зі змінами і доповненнями; Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р.; Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266. Нарахування, виплата та облік оплати праці мають проводити згідно з чинним законодавством нормативними та інструктивними матеріалами, які регулюють трудові відносини.

Законом України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Форми і види оплати праці. Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики. Склад фонду оплати праці

Основна заробітна плата. Це — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумки роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлення зазначеними актами норм.

Первинний облік пратті та її оплати; табель обліку робочого часу; обліковий лист праці та виконаних робіт; обліковий лист тракториста- машиніста; дорожній лист трактора; наряд на відрядну роботу; подорожній лист автомобіля; розрахункова відомість по заробітній платі; відомості інших виплат і утримань; табель обліку робочого часу; накопичувальна відомість обліку використання машинно-тракі орного парку; розрахунково-ішатіжна відомість; листок непрацездатності та ін.

Для обчислення середньої заробітної плати є основна і додаткова зарплата, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, у тім числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян, з якої сплачувалися страхові внески. В рахунок середньої заробітної плати включаються всі виплати в тому розмірі, в якому вони нараховані, тобто «брутто» — не виключаючи податки, утримання аліментів та Тнттті утримування згідно з чинним законодавством. Премії за квартал і більш тривалий строк до розрахунку середнього заробітку для призначення соціальних допоміг включають у місяці їх нарахування, причому в тій сумі, з якої сплачені страхові внески, одноразову винагороду за підсумками роботи за рік і за вислугу років включают ь до середньої о заробітку, додаючи до заробітку за кожний місяць розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній.

Для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності в бухгалтерії роблять такі розрахунки:

1. Визначають суму виплат, на які нараховувалися внески до Фонду со­ціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

2. Визначають середньоденну заробітну плату за формулою:

3. Обчислюють загальну суму допомоги з тимчасової непрацездатності (Ді), у тім числі за рахунок підприємства (Д₂) і за рахунок Фонду СДз)' Зробити це можна за формулою:

Д₅ = СД! X Ч_дя X в%,

де СДі — середньоденна заробітна плата; Ч_да — число невідпрацьованих робочих днів згідно з листком непрацездатності; В% -— відсоток розміру виплат, що залежить від страхового стажу та деяких інших умов.

4. Розраховують суму допомоги, що виплачується за рахунок підприємства:

5. Розраховують суму допомоги, що виплачується за рахунок Фонду непрацездатності, у тім разі, якщо число днів непрацездатності перевищує 5 днів

Нарахування на заробітну плату: ГТФ — 33,2%; Пенсійні внески на зарплату інвалідів - 4%; Непрацездатності - 1,5%; Безробіття - 1,3%; Від нещасного випадку для бюджетних установ - 0,2%

Утримання із заробітної плати: Податок з громадян - 15%; ПФ - 2%; Від непрацездатності - 0,5% або 1%; Безробіття - 0,5%

Синтетичний облік розрахунків з оплати праці ведеться в Журналі- ордері № 10 2 с.-г. Журнал-ордер відкривається на місяць. В Журналі-ордері № 10.2 с.-г. відображують нараховану заробітну плату та пов'язані з нею суми відрахувань на соціальні заходи та забезпечення майбутніх витрат Крім того, 10 2 с -г. виділено окремий розділ для оборотів по рахунках 47, 65, 66. Підставою для відображення дебетових оборотів є Розрахунково-платіжні відомості або Книга обліку розрахунків з оплати праці. Розподіл оплати праці та відрахувань на соціальні заходи по об'єктах обліку відображується у Зведеній відомості нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї по об'єктах обліку ф. № 10 2.1 с.-г. Ця відомість складається на підставі первинних документів з обліку пратті, накопичувальних відомостей, журналів обліку витрат. В ній відображують кількість відпрацьованих людино-годин, суму нарахованої оплати пращ та відрахувань від неї на соціальні заходи Відомість є підставою для записів у Виробничі звіти, Відомість аналітичного обліку (ф. № 10.2.4 с.-г.) по рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» і скла­дання журналу-ордера ф № 10.2 с -г Зразок заповнення Зведеної відомості ф. № 10.2.1 с.-г. та Журналу-ордера ф. № 10.2 с.-г. показано на с. 519. Для контролю за використанням фонду оплати пращ і станом розрахунків з оплати праці з робітниками і службовцями складається відомість ф. № 10.2.3 с -г. Зведена відомість по розрахунках з робітниками і службовцями. Ця відомість складається на підставі показників розрахунково-платіжних відомостей за звітний місяць або Книги розрахунків з оплати праці. У відомості узагальнюються дані загалом но підприємству: про суму нарахованої оплати праці, суми оплати праці, виданої готівкою в поточному місяці, про розміри депонованої оплати пращ, а також суми утримань за їх видами. За даними цієї відомості виписуються чек на одержання грошей з поточного рахунка банку, а також для одержання даних для перерахування до бюджету прибуткового податку, утриманого із заробітної плати та інші утримання За цією самою відомістю складають довідки про використання фонду оплати праці. Підсумок нарахованої оплати праці за відомістю ф. № 10.2.3 звіряють з показниками Журналу-ордера № 10.2 с.-г Суми виплат і утримань з оплати пратті звіряють з журналами - ордерами М>№ 1 с.-г,, 7 с -г.. 8 с.-г.

ДОДАТОК 2

ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Поняття «капітал» дуже поширене як в економічній теорії, так і в економічній практиці. Тому від правильного його розуміння в більшій мірі залежить наукова оцінка спрямувань соціально-економічних процесів, які відбуваються в сучасній Україні

З погляду економічної теорії, капітал - це авансовані підприємцями у виробництво товари, засоби виробництва, грошові ресурси, і кошти на оплату найманої праці, що в процесі своєї продуктивної взаємодії забезпечують збільшення вартості і збагачення підприємців.

Власний капітал, відповідно П(С)БУ 2 «Баланс», включає такі елементи: статутний капітал, пайовий капітал, неоплачений капітал, вилучений капітал, додатково вкладений капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), резервний капітал.

Складові статутного капіталу відображають вартість активів, які власники передали в розпорядження підприємства як внески, а також залишки створеної додаткової вартості у формі нерозподіленого прибутку, вартість активів, отриманих підприємством в своє розпорядження від інших осіб без повернення, і суму до оцінки необоротних активів.

Загальне визначення елементів власного капіталу набуває специфічних особливостей залежно від організаційно-правової форми відповідного підприємства.

У сучасній українській економіці капітал підприємства виступає як важлива економічна категорія і є одним порівняно новим об'єктом бухгалтерською обліку. Підставу власного капіталу підприємства складає статутний капітал, розмір якого, як правило, зафіксований в засновницьких документах. Він є. умовою створення і функціонування якої-небуяь

^г ^ Л " - J - - - - X X J ч - -/ " - - J г 1

юридичної особи.

Статутний капітал - це капітал підприємства, зафіксований в його засновницьких документах, який складається з внесків, внесків власників (засновників, учасників), оцінених за ринковою вартістю на момент створення суб'єкта господарювання, відбитий в грошовій формі Він виконує такі функції: основоположну, гарантійну, регулюючу, організаційну і довгострокового фінансування.

Особливості віддзеркалення статутного капіталу в бухгалтерському обліку визначаються його правовим статусом. Він впливає на організацію аналітичного обліку, в підставу побудови, якої повинні бути покладені конкретні функції, які виконуються статутним капіталом і визначають необхідність його створення.

Обов'язок створення статутного капіталу передбачений законодавством для підприємств і суспільств різних форм власності, а його розмір - тільки для господарських суспільств. На практиці діяльністю ТОВ аграрного сектора, які формують статутний капітал і, як правило, реєструють його розмір в статуті підприємства.

Згідно Господарському кодексу України (розділ 2, розділ 9, стаття 79), господарськими суспільствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності суспільства з метою отримання прибули. Суспільством з обмеженою відповідальністю є господарське суспільство, що має статутний фонд, розділений на долі, розмір яких визначається по своїх зобов'язаннях тільки своїм майном. Учасники суспільства, що повністю сплатили свої внески, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю суспільства, в межах своїх внесків.

Статутний капітал акціонерного суспільства складається із засобів, внесених акціонерами (учасниками). Одночасно сума статутного капіталу відображає колективну власність акціонерів, частина кожного в якому визначається вартістю акцій, що належать йому.

Акціонерним є суспільство, яке має статутний капітал, поділений на певну кількість акцій однаковою номінальною вартістю, і несе відповідальність по зобов'язаннях тільки майном суспільства. Статутний капітал акціонерного суспільства не може бути менше від суми еквівалентною на момент його створення 1250 мінімальних заробітних плат.

Випуск акцій супроводжується його реєстрацією в Державній комісії з цінних паперів і фондових ринків.

При створенні відкритого акціонерного суспільства акції можуть розповсюджуватися відкритою підпискою на них.

Термін відкритої підписки на акції не може перевищувати 6 місяців. Впродовж цього часу особи, які бажають купити акції повинні внести на поточний рахунок не менше 10 % вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зобов'язання на продаж певної кількості акцій. Частка засновників в статутному капіталі повинна бути не менше, ніж 25 %.

Акціонерне суспільство може змінювати розмір статутного капіталу згідно з рішенням зборів акціонерів у бік збільшення тільки у тому випадку, коли всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю, але не нижче, ніж номінальна їх вартість.

Основні шляхи збільшення статутного капіталу: о випуск нових акцій; о збільшення номінальної вартості акцій.

У разі збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості, статутний капітал збільшується за рахунок: о додаткових внесків учасників;

о індексації основних засобів згідно «Положенню про порядок збільшення статутного капіталу за рахунок індексації основних засобів» від 12.02.98 р. № 39; о реінвестування прибули.

Зменшення статутного капіталу акціонерного суспільства може здійснюватися:

о зменшенням номінальної вартості акцій;

о зменшенням кількості акцій з подальшим викупом їх у власників і їх анулювання.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про власний капітал і розкриття цієї інформації у фінансовій звітності визначається П(С)БУ 5 «Звіт про власний капітал», норми якого стосуються підприємств, організацій і інших юридичних осіб всіх форм власності (окрім банків і бюджетних установ).

Під власним капіталом розуміють сукупність матеріальних активів, грошових коштів, фінансових інвестищй, необхідних підприємству для здійснення виробничої або іншої підприємницької діяльності.

Основними завданнями організації обліку власного капіталу є:

• забезпечення обліковими даними і узагальнення інформації про склад і рух власного капіталу;

• контроль за правильним і законним формуванням власного капіталу;

• своєчасне, повне, правильне віддзеркалення розміру і всіх змін власного капіталу;

• контроль над раціональним розподілом прибули по відповідних фондах;

• організація аналітичного обліку на рахівницях власного капіталу для своєчасного отримання достовірної інформації;

• правильне віддзеркалення в регістрах обліку і звітності операцій.

Для правильної організації бухгалтерського обліку власного капіталу потрібно чітко розрізняти його складові.

Рахунок 40 «Статутний капітал» враховується і узагальнюється інформація про стан і рух статутного капіталу підприємства.

Рахунок 41 «Пайовий капітал» узагальнюється інформація про суми пайових внесків членів суспільства.

Рахунок 42 «Додатковий капітал» узагальнюється інформація про суми, що перевищує їх номінальну вартість на вартість випущених акцій, а також про суми до оцінки активів і вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, і інші види додаткового капіталу.

Рахунок 43 «Резервний капітал» облік і узагальнення інформації про стан і рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства і засновницьких документів за рахунок нерозподіленого прибутку.

Рахунок 44 «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)» облік нерозподіленого прибутку або непокритих збитків поточного і минулих років, а також використання в поточному році прибули.

Рахунок 45 «Вилучений капітал» облік вилученого капіталу, у разі викупу власних акцій у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) і т.д.

Рахунок 46 «Неоплачений капітал» узагальнюється інформація про зміни у складі неоплаченої о капіталу підприємства.

При організації обліку власного капіталу необхідно враховувати наступні чинники; форму власності, організаційно-правову форму господарювання, кількість засновників, а також інформацію про власний капітал, що приводиться в наказі про облікову політику.

Основні положення обліку власного капіталу, які приводяться в наказі про облікову політику:

г П(С)БУ, якими керується підприємство при веденні обліку власного капіталу і забезпечення зобов'язань;

> встановлення порядку вибуття учасників і визначення розміру частини що належить їм додаткового капіталу;

> склад і порядок освіти, і використання фондів спеціального призначення;

> порядок освіти і використання резервного капіталу, крім випадків, коли він утворюється в порядку, встановленому законодавством;

> номенклатура робочих бухгалтерських рахунків, а також побудова аналітичних рахунків обліку власного капіталу і забезпечення зобов'язань;

> порядок обліку курсових різниць впродовж звітного року;

> порядок створення забезпечення зобов'язань;

> оцінка внесків і порядок збільшення статутного капіталу;

> порядок розподілу чистого прибутку.

Таким чином, власний капітал утілює в собі частин}' активів підприємства, яку без яких-небудь умов і обмежень можна визначити як власність підприємства. Власний капітал потрібно відрізняти від суми зобов'язань і засобів, які резервуються підприємством для виконання певної мети (програм).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР зі змінами і доповненнями.

2. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996 - XIV.

3. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, зі змінами і доповненнями.

4. Закон Украины "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине" № 996 - ХТТ от! 6 07 99г

5. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, зі змінами і доповненнями.

6. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 від 30.11.99.

7. Авілкова О.Г. Особливості обліку власного капіталу у селянських (фермерських) господарствах // Серія «Економіка АПК і природокористування». - 2007. - с. 14.

8. Бутинець. Організація бухгалтерського обліку, 2005. Житомир.

9. Губачева О. Звіт про власний капітал // Бухгалтерський облік і аудит. - 2007,- № 4.

Дата добавления: 2015-10-21