где: fкр - критическая частота, Гц;

где: f_кр - критическая частота, Гц;

N_max - максимальное число свободных электронов в одном кубическом метре.

Угол возвышения (излучения) j, угол падения волны на отражающий слой Δ и действующее значение высоты отражающего слоя Н_с связаны соотношением:

Центральный угол дуги большого круга:

Протяженность трассы и центральный угол связаны уравнением:

,

где: r - расстояние, кмq - центральный угол, рад.

f_орч=0.85f_мпч.

Электронная концентрация слоя в точке отражения 0.5*10⁶ эл/см³, рабочая частота 8 Мгц, высота отражающего слоя 300 км. Определить: критическую частоту слоя, критический угол падения, угол излучения соответствующий критическому углу падения, внешний радиус зоны молчания. Решение

Электронной концентрации 0.5*10⁶ эл/см³ соответствует концентрация 0.5*10¹² эл/м³.

На рис. 6.1 приняты следующие обозначения:

MN - уровневая поверхность;

h - поправка на кривизну Земли;

h₁ - понижение горизонта относительно середины интервала;

Н₁ - точка с меньшей высотой;

Н₂ - с большей;

- коэффициент, характеризующий наклон линии 1-2.

При Н₁= Н₂, k=0. Если Н₂- Н₁ <5м, можно считать k=0.

D - длина интервала;

d - расстояние от точки 1 до промежуточной точки (препятствия);

kd - превышение вследствие наклона линии 1-2;

Н_пр - высота промежуточных точек с учетом высоты местных предметов.

По рис. 6.1 запишем:

.

В полученном выражении для исследуемого интервала постоянными величинами являются: Н₁, h и k, а также разность (Н₁-h). Величины h и h₁ рассчитываются соответственно по формулам без учета рефракции: ; ;

и с учетом рефракции: ; ;

тогда (1)

Подставив численные значения величин, для рис. 6.1 получим:

; (закрытие)

; (просвет)

; (закрытие)

; (просвет)

. (закрытие)

Определение геометрической видимости данным способом даёт самые точные результаты. Для выполнения арифметических действий могут быть применены линейки с подписанными поправками h и h₁, калькуляторы и другая вычислительная техника. Полученная величина подписывается на карте у соответствующей точки на интервале.

Приближенное решение может быть выполнено по формуле:

(2)

где Z - высота антенн, если высота антенн разная, то нужно брать .

Геометрическая видимость будет в том случае, если левая часть неравенства больше правой.

Решим примеры, рассмотренные в предыдущем способе и показанные на чертеже: 82 < 90 (закрытие 8м)

ΔH₂=82>32+32; 82 > 64 (просвет 18м)

ΔH₃=82<70+32; 82 < 102 (закрытие 20м)

ΔH₄=82<58+32; 82 < 90 (закрытие 8м)

ΔH₅=82<108+32; 82 < 140 (закрытие 58м)

Дано: Пеленгаторы 1, 2 с координатами X₁, Y₁ и X₂, Y₂. Пеленги ₁ и ₂, приведенные к дирекционным углам.

Определить: координаты X₃, Y₃.

Решение. По координатам точек 1, 2 определяем и :

.

Координаты излучающей системы определяются путем решения выражений:

,

.

ПИТАННЯ ЕЛЕКТРОДИНАМІКА

1. Будівля іоносфери і характеристики її шарів.

2. Просторові і поверхневі хвилі. Завмирання сигналу (фізика процесу).

3. Розрахунок геометричної видимості при зв'язку поверхневою хвилею без обліку рефракції і з урахуванням нормальної рефракції.

4. Загасання радіохвиль у вільному просторі.

5. Тропосфера і її вплив на дальність зв'язку.

6. Форма Введенського.

7. Радіозв'язок просторовою хвилею. Визначення МПЧ і ОРЧ за даними іоносферного прогнозу.

8. Способи дослідження іоносфери (вертикальне зондування, похиле зондування, похило-поворотне зондування).

9. Визначення критичної частоти шаруючи (висновок формули критичної частоти).

10. Особливість поширення довгих і наддовгих хвиль.

11. Особливість поширення коротких хвиль.

12. Особливість поширення УКВ (метрові, дециметрові, сантиметрові).

13. Зони Френеля. Особливості розрахунку.

14. Особливість поширення радіохвиль при зв'язку з космічними апаратами.

15. Поширення радіохвиль оптичного й інфрачервоного діапазонів.

16. Побудова траси поширення хвиль УКВ діапазону. Розрахунок похибки на кривизну земної поверхні.

17. Загальні зведення про пеленгування випромінюючих об'єктів. Помилки пеленгування.

18. Топографічне забезпечення радіоліній телевізійного діапазону.

19. Міри безпеки при роботі з ЕМП. Захист від ЕМ випромінювання.

20. Перешкоди в лінії зв'язку. Характеристика.

Додаткові питання.

1. Який вид земної поверхні має найбільшу провідність? Чому?

2. У чому полягає явище повного внутрішнього відображення? При яких умовах воно може мати місце?

3. Де і в скільки разів більше відстань прямої видимості?

4. У якому діапазоні хвиль істотно позначаються помилки у визначенні координат випромінювача, викликані береговою рефракцією? Чому?

5. Природа дрібних неоднородностей тропосфери?

6. Як зв'язана діелектрична проникність тропосфери з метеорологічними умовами?

7. Що таке нормальна тропосфера?

8. Для чого вводиться поняття еквівалентного радіуса земної кулі?

9. Які атмосферні умови необхідні для виникнення сверхрефракції радіохвиль?

10. Чому на поширення радіохвиль електрони роблять істотно більший вплив, чим іони?

11. Які області іоносфери можна досліджувати за допомогою іоносферних станцій і чому?

12. Як змінюються умови поширення середніх хвиль у плині доби?

13. Яка природа завмирання сигналу на середніх хвилях?

14. Як визначити напруженість електричного поля на СВ?

15. Переваги радіозв'язку на ДВ і СДВ?

16. З якої умови вибирається МПЧ?

17. Від яких факторів залежить найменша застосовувана частота?

18. Яка природа завмирання сигналу на коротких хвилях?

19. У яких районах земної кулі зв'язок на КВ неможливий? Чому?

20. Як змінюються ближня і далека границі зони мовчання при підвищенні робочої частоти?

21. У який час доби можна працювати на більш високих частотах у межах КВ діапазону?

22. Що робить більш істотний вплив на поширення УКВ при відображенні від поверхні землі - електричні параметри чи ґрунту її нерівності? Чому?

23. Чому на лініях зв'язку, що використовують тропосферне розсіювання радіохвиль, не можна без перекручувань передати широку смугу частот?

24. На які відстані можна здійснювати іоносферну УКВ радіозв'язок?

25. Намалювати зразковий графік зміни електронної щільності в зовнішній іоносфері? На якій висоті знаходиться максимум іонізації?

26. Який порядок величини електронної щільності в міжпланетному просторі?

27. На якій відстані від поверхні землі атмосфера переходить у міжпланетний газ?

28. З яких розумінь вибирають робочі частоти для радіозв'язку з космічними апаратами?

29. Від яких факторів залежить дальність зв'язку в космічних лініях зв'язку,

30. Яка область атмосфери викликає помилки у визначенні кутових координат супутника в метровому чи в сантиметровому діапазоні хвиль? Чому?

31. У чому причина порушення зв'язку при входженні супутника в щільні шари атмосфери?

32. Як впливає присутність іонізованого газу великої щільності на роботу антен супутника?

33. Як варто організувати зв'язок на висхідному ділянці траєкторії руху супутника, щоб радіозв'язок не порушився?

34. Які особливості радіозв'язку на поверхні Місяця?

35. Що є основним джерелом атмосферних перешкод?

36. У якому діапазоні хвиль рівень космічних перешкод переважає над іншими перешкодами?

Дата добавления: 2015-10-21