Тема: Матеріальний світ і суспільство.

Тема: Матеріальний світ і суспільство.

Мета: освітня: дати учням уявлення про зміни, які відбулися в соціальній структурі та господарському житті суспільства Нового часу; охарактеризувати нові ознаки матеріального світу, нових цінностей західноєвропейців;

розвиваюча: удосконалити вміння роботи з підручником, історичними джерелами та історичними поняттями;

виховна: виховувати інтерес до пізнання історії людства.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнення: підручник з всесвітньої історії 8 клас (Д’ячков С. В., Литовченко С. Д.), проектор, роздатковий матеріал.

Основні поняття: «капітал», «мануфактура», «капіталізм».

Перебіг уроку

I. Організаційний момент.

1. Привітання.

2. Представлення учням.

II. Актуалізація опорних знань та перевірка домашнього завдання.

Бесіда за запитаннями

1. Дайте визначення поняттю «конкістадори». Кого з відомих завойовників доколумбових цивілізацій Америки ви можете назвати?

2. Чому, на вашу думку, конкістадорам вдалося завоювати держави індіанців?

3. Визначте головні наслідки ВГВ.

III. Мотивація навчальної діяльності.

В епоху Нового часу відбуваються значні зміни у житті людей. Змінюється все: уявлення про навколишній світ, влада, спосіб життя, місце перебування. Традиційні феодальні стосунки поступаються місцем новим – капіталістичним. Саме про це ми і дізнаємось сьогодні на уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Технічні вдосконалення.

2. Економічне життя.

3. Зміни в суспільстві.

1. Технічні вдосконалення.

На початку Нового часу головним джерелом енергії була сила м’язів людини й тварини, вода та вітер. Ранній Новий час не приніс технічних відкриттів — продовжується використання винаходів минулих часів та вдосконалення існуючих механізмів.

Людина активно використовувала силу води, вдосконалюючи водяне млинарське колесо — горизонтальне колесо було оснащене лопатками, вертикальне — збільшене в діаметрі. Його активно використовували у ковальській справі (молот та прес), у гірничій справі (відкачування води з копалень, підняття корисних копалин та ґрунту), під час виготовлення паперу, у сукновальній справі тощо.

Теплову енергію людина виробляла за допомогою деревини та торфу, але площі лісів у Європі швидко зменшувались, і дедалі більше уваги починають приділяти кам’яному вугіллю. Його використовують у металургії, соле- та миловарінні, під час виготовлення коксу, скла та черепиці.

Технічним переворотом у металургії став винахід домни. Використання кам’яного вугілля та нагнітання кисню зробили домну не просто заміною горнила, а наступним якісним кроком у розвитку виробництва. Ускладнилася технологія — спочатку виготовляли чавун, а потім із нього сталь. Продукція стала більш якісною, збільшилися її обсяги. Частіше використовуються різні сплави.

Поява друкарського верстата здійснила революцію в Європі. Змінилися підходи до освіти, у сотні разів збільшилася аудиторія, яка отримувала друковану продукцію. Книгодрукування прискорило поширення інформації. Великими тиражами почали виходити газети та журнали.

Зазнало змін і ткацтво. Технічні винаходи у вигляді самопрядки та використання горизонтального ткацького верстата сприяли полегшенню та прискоренню процесу прядіння, збільшенню якості й обсягів продукції.

Технічні винаходи у зброярстві змінили не тільки армію, але й способи ведення війн. Нова вогнепальна зброя, яка мала відмінну якість (гармати не кували, а відливали, для нарізання дула використовували верстати), суттєво зменшила значення рицарства, викликала зростання ролі піхоти. Змінився зовнішній вигляд укріплень.

Нові астрономічні прилади (компас, астролябія) дозволяють кораблям вільно рухатися морськими та океанськими просторами. Відбувається будівництво нових портів та реконструкція старих, у яких починають використовувати механічні пристрої для розвантаження кораблів.

· Поміркуйте, яке значення мали технічні вдосконалення, які відбулися в період раннього Нового часу?

2. Економічне життя.

У XVI—XVII ст. у Західній Європі відбувалося зародження капіталізму. Цей процес потребував тривалого часу та певних умов: по-перше, наявності вільного капіталу, необхідного для організації виробництва (вартість землі для організації виробництва, будівництва та придбання техніки, купівля сировини, оплата роботи працівників тощо); по-друге, наявності людей, які б погодились працювати за гроші на виробництві та були б вільні; по-третє, наявності споживачів, які були б готові купувати продукцію.

Капітал ‒ це гроші, вкладені у розвиток виробництва з метою отримання прибутку.

Виникнення великого капіталу стало результатом Великих географічних відкриттів, а збільшення кількості населення та зміни у їх житті створили ринок вільної робочої сили та споживачів. Величезна кількість коштовного металу, що спровокувала «революцію цін», і розвиток світової торгівлі, що приносила небачені прибутки, сприяли поступовому переходу від феодальної економіки до капіталістичної. Цей період отримав назву первісного накопичення капіталу. Одним із кроків формування капіталізму стала поява виробництв нового типу — мануфактур.

· Пригадайте, яким чином була організований виробничий процес у середньовічних ремісничих майстернях?

· Прочитайте історичне джерело та виділіть особливості організації виробництва на мануфактурах. Поміркуйте, що в тексті є фактами, а що поетичною вигадкою автора?

З «Балади про знаменитого сукнороба Джека Ньюбері» англійського письменника XVI ст. Томаса Делоні.

«У світлиці, просторій і довгій, стояли 200 верстатів. На цих верстатах працювали 200 чоловік, усі в один ряд. Біля кожного з них сиділо по чудовому хлопчику, які з великим захватом підготовляли човники. Тим часом в іншому приміщенні 100 жінок невтомно чесали вовну з радісним виглядом і дзвінко співали пісні.

У наступній кімнаті працювали 100 дівчат у червоних спідницях, з білими, як молоко, хустками на головах. Ці чарівні дівчата, не припиняючи, пряли у цій світлиці весь день, співаючи ніжно-ніжно, солодкими, як у солов'я, голосами.

Після цього вони ввійшли до іншої кімнати, де побачили бідно вдягнених дітей: всі вони сиділи й скубли вовну, відбираючи найтоншу від грубої; всіх їх було півтори сотні ‒ дітей бідних і слабких батьків. У нагороду за свою працю кожний отримував увечері по одному пенні, крім того, що вони вип'ють і з'їдять за день.

У наступному приміщенні він бачить ще 50 хлопців: це були стригалі. Біля них працювали аж 80 прасувальників. Крім того, він мав ще фарбувальню, при якій тримав 40 чоловік, та ще на сукновальні ‒ 20.»

У мануфактурному виробництві використовувалася ручна праця, але, на відміну від майстерні, це були великі підприємства, у яких іноді налічувалися сотні працівників. Другою відмінністю мануфактури є розподіл праці. Робітник здійснював лише декілька операцій (іноді навіть одну), це прискорювало процес виробництва у зв’язку з підвищенням майстерності робітників. Також характерним було використання найманої праці — робітники були особисто вільні й працювали на мануфактурах за гроші. Усе на мануфактурі належало власнику — сировина, будівля, верстати, а також вироблена продукція. Крім того, на мануфактурах активно використовували механічні пристрої. Перші мануфактури виникають у нових видах виробництва — друкарство, скловаріння, суднобудування, виготовлення зброї.

Отже, мануфактура — це форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими робітниками та використанням ручної ремісничої техніки.

Переважна ж частина європейського населення, як і раніше, займалась сільським господарством. Воно залишалось дрібним, заснованим на ручній праці з традиційним використанням тяглової сили коней та биків. На початку XVI ст. більшість селян були особисто вільними, але безземельними, оскільки сеньйори зберегли землю за собою. Селяни могли взяти її тільки в оренду, за яку доводилося платити гроші. Щоб отримати їх, селяни везли на ринок і продавали свою продукцію ‒ зерно, м'ясо, вовну. Такий спосіб господарювання став звичним для середнього прошарку сільського населення.

Селянська біднота не мала грошей для оренди землі і йшла в найми до фермерів ‒ заможних селян, які були власниками землі чи великими орендарями. Фермерські господарства працювали на ринок, тому їх власники віддавали перевагу вирощуванню прибуткових культур або скотарству. Наймана праця все активніше застосовувалась у селі.

У ХVІ‒ХVII ст. в Європі відбувались важливі зміни. Хоча в більшості країн зберігались старі феодальні порядки, у найрозвиненіших державах зароджувались і поступово розвивались нові капіталістичні відносини.

Капіталізм ‒ суспільний лад, в основі якого лежать різні форми приватної власності на засоби виробництва, ринкова економіка і громадянське суспільство, яке складається з двох основних класів – власників засобів виробництва і найманих робітників.

3. Зміни в суспільстві.

· Пригадайте, на які з головні стани поділялося суспільство за часів Середньовіччя?

Поділ суспільства на стани, який виник у часи Середньовіччя, уже не відповідав дійсності. Перехід до капіталістичного світу формував нові відносини в суспільстві.

· Прочитайте пункт № 4 «Зміни в суспільстві» § 3 підручника (на сторінках 23 та 24) та визначте, які нові суспільні прошарки сформувалися за доби раннього Нового часу.

Зміни в суспільстві Нового часу торкнулися й особистого життя людини. У містах чоловіки створювали сім’ю після 25 років, а дівчата — у 15—23 роки. У цьому віці чоловік міг самостійно утримувати сім’ю, а дружина — вести господарство. У селах одружувалися на декілька років раніше. Змінювалися і звичаї. Хоча сім’я переважно залишалася патріархальною, діти починають відмовлятися від нав’язаних шлюбів і самостійно створювати сім’ю.

Змінилося ставлення до дітей. Батьки почали приділяти більше уваги їхньому здоров’ю, вихованню та освіті. Але рівень дитячої смертності залишався високим — третина малят помирала, не досягши однорічного віку.

Зросла роль жінки в суспільстві. У XVI ст. виникли перші школи для дівчаток, а вже в наступному столітті їх навчання за межами сім’ї стало звичним. При королівських дворах виникає нове явище — дамський двір. До нього належали жінки з найближчого оточення королеви, зазвичай дружини та родички вельмож. Досить часто дамський двір помітно впливав на державні справи. Разом із тим жінка досі перебувала на «нижчому» суспільному шаблі порівняно з чоловіком.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Які винаходи і вдосконалення були зроблені європейцями у XVI — першій половині XVII ст.? У чому полягає значення цих винаходів для розвитку європейських країн?

2. Що таке мануфактура? Як було організовано роботу на мануфактурі?

3. Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядкові номери характеристик.

1) Невелика будівля, 2) кілька робітників, 3) кілька будинків, 4) ручна праця з елементами механізації, 5) велика кількість робітників, 6) використання машинної праці, 7) знаряддя праці належали робітникові, 8) усе належало власникові, 9) існував розподіл праці, 10) розподілу праці не існувало.

Зразок заповненої таблиці

Майстерня	Мануфактура
1, 2, 4, 7, 10	3, 5, 6, 8, 9

4. Як змінювалося життя селян під впливом нових умов?

5. Які зміни відбувались у структурі суспільства в період раннього Нового часу?

VI. Інструктаж з виконання домашнього завдання.

Прочитати § 3 (пукти 2‒4) та § 4 (пункт 2) підручника, вивчити визначення в зошиті.

Дата добавления: 2015-10-21