Внпз „дніпропетровський гуманітарний університет”

ВНПЗ „ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

ПОЛІТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

для студентів факультету «Психології»

Дніпропетровськ

ВНПЗ „ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

„Затверджую”

Ректор Дніпропетровського

гуманітарного університету

П.Я.Мінка

„_____”__________2008р.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“Політична психологія”

з підготовки фахівців освітньо-професійного рівня „бакалавр”

з напряму підготовки 6.030102 „Психологія”

Схвалено

Вченою радою університету

27 березня 2008р.

Протокол №3

Дніпропетровськ

Навчальна програма з дисципліни “Політична психологія” /Укладач: кандидат психологічних наук Тиха Еліна Вікторівна.– Дніпропетровський гуманітарний університет, 2008.- 10 с.

Рецензенти:

Самойлов О.Є. – доктор психологічних наук, доцент (Дніпропетровський гуманітарний університет)

Пріснякова Л.М. – кандидат психологічних наук (Дніпропетровський гуманітарний університет)

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Загальна характеристика дисципліни

Дисципліна "Політична психологія" має важливе значення для фахової підготовки психолога, так як спрямована на визначення політичних основ психічного відображення, що дозволяє професійно дослідити причинно-наслідкові зв'язки багатьох явищ політики.

1.2.Призначення дисципліни

Метою вивчення дисципліни є ознайомлення студентів із механізмами основних політичних процесів.

Перелік дисциплін, засвоєння яких необхідне для вивчення даної дисципліни

Загальна психологія

Соціологія

Соціальна психологія

1.3. Кваліфікаційний рівень підготовки

· Ознайомити студентів із розвитком психічного відображення в політиці.

· Визначити основні форми індивідуальної та групової політичної поведінки.

· Ознайомити студентів із прийомами аналізу політичної поведінки з відокремленням її складових частин і переходом до синтетичних уявлень про політичне відображення.

· На основі інформації відносно генетичної та соціальної зумовленості поведінки людини підійти до вирішення проблеми єдності політичних завдань.

· Сформувати основи для подальшого формування практичних навичок професійного аналізу психіки політичних діячів.

Студенти повинні знати теоретичні основи та механізми політичних процесів і вміти розпізнавати структуру актів політичної поведінки у людей.

1.4. Засоби для проведення поточного та підсумкового контролю

1.4.1. Поточний контроль відповідно до наказу № 161 Міністерства освіти України від 02.06.93 здійснюється під час проведення семінарських занять і включає в собі наступні заходи:

отримання допуску до практичної роботи шляхом перевірки теоретичних знань по темі, що вивчається;

контроль послідовності виконання практичних завдань та захист виконаної практичної роботи;

1.4.2. Модульний контроль включає до себе перевірку засвоєння матеріалу вибіркових тем курсу згідно з тематичним планом шляхом проведення контрольних робіт та тестування.

1.4.3. Підсумковий контроль, відповідно до наказу № 161 Міністерства освіти України від 02.06.93, здійснюється на підставі поточного та модульного контролю шляхом проведення семестрового заліку, який полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу.

1.4.4. Критерії оцінки знань і вмінь. Результати складання заліку оцінюються за двобальною шкалою „зараховано”, „не зараховано”.

Відмітка „зараховано” виставляється за правильно виконані практичні завдання та правильні відповіді на поставлені теоретичні запитання.

Відмітка „ не зараховано” виставляється за невміння вирішувати практичні завдання, а також невірні відповіді на поставлені теоретичні запитання.

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п	ТЕМИ	Всього годин	З викладачем	Індив. роб.	Сам. роб.
разом	Лекції	с/з	к/р
	Політична психологія як наука
	Суб‘єктивні чинники політичного процесу
	Суб‘єкти політики
	Прикладна політична психологія
	ВСЬОГО:

3. ЗМІСТ ПРЕДМЕТУ

ТЕМА 1. Політична психологія як наука

Політична психологія як наукова дисципліна та сфера практичної діяльності психолога

Поняття "політика". Політика як предмет міждисциплінарних досліджень. Психологічні та непсихологічні аспекти політики. Предмет і задачі політичної психології як науки та сфери практичної діяльності. Місце політичної психології в системі психологічних та політичних наук. Історія, сучасний стан та перпективи розвитку політичної психології. Задачі та загальний план навчального курсу "політична психологія".

Методи сихологічного дослідження політичних феноменів

Основні змінні психологічних досліджень в сфері політики. Специфіка застосування загальних методів психологічного дослідження у політичному контексті. Метод спостереження. Контент-аналіз. Політико-семантичні методики. Метод фокус-груп.

ТЕМА 2. Суб‘єктивні чинники політичного процесу

Психологія особистості політичного діяча

Основні теорії політичного лідерства. Мотиваційна сфера особистості політика. Когнітивні характеристики політичної діяльності. Комунікативний потенціал політика. Життєвий цикл і життєвий шлях політичного лідера. Психологічний аналіз перспективності потенційного і діючого політика. Психологічний аналіз перспективності потенційного та діючого політика. Типові особистісні проблеми політичних діячів та форми надання професійної психологічної допомоги.

Психологія соціальних груп політичного спрямування.

Психологічні особливості зародження та основні еиапи розвитку політичних рухів. Психологія політичних партій. Клани та лоббістські групи як предмет психологічного осмислення. Феномен політичної еліти у соціально-психологічному ракурсі.

ТЕМА 3. Суб‘єкти політики

Психологія громадянина. Політична природа особистості. Феномен громадянства і його психологічні характеристики. Політичність та аполітичність як риси особистості. Політична соціалізація особистості. Вплив особистості на політичну систему. Вплив політичної системи на особистість.

Психологія масової політичної свідомості та масової політичної поведінки

Поняття масоіої політичної свідомості та політичної поведінки. Стрктура політичної свідомості та політичної поведінки. Політичні стереотипи. Образ держави в масовій свідомості. Електоральна поведінка. Методи психологічного впливу на масову політичну свідлмість та поведінку.

ТЕМА 4. Прикладна політична психологія

Психологія політичних відносин. Поняття політичних відносин та їх типологія. Психологічні особливості відносин влади. Конкуренція та співробітництво суб'єктів політичного процесу. Психологія політичних конфліктів. Шляхи урегулювання політичних конфліктів.

Психологія політичної комунікації.Роль комунікації у політичному процесі та її різновиди. Політичні переговори, консультації, дискусії, дебати. Психологія публічного спілкування в політиці. Психологія масової політичної комунікації. Формування іміджу політика засобами масової інформації.

4.Навчально-методичне забезпечення дисципліни

4.1. Базові підручники

1.Дилигентский Г.Г. Социально-политическая психология: Учебн. пособ. для вузов.-М.,1996.

2.Иванов В.И. Политическая психология.- М.,1990.

3.Кирилюк Ф.М., Кремень Л.А., Ирхин Ю.В. Психология и политика: Учебн. пособ.- К.,1993.

4.Одайник В.Н. Психология политики.- С.-Пб.,1996.

5.Юрьев А.И. Введение в политическую психологию.- С.-Пб.,1992.

6. Головатий М.Ф. Політична психологія – К.: МАУП, 2001

7. Головатий М.Ф. Політична психологія – К.: МАУП, 2006

8. Політична психологія / С.О. Матєєва – К.,2003

9. Сергієнко Н.О. Психологічні прийоми в політиці – К.,2006

4.2. Додаткова література по навчалній дисципліні

1.Аристотель. Политика / Сочин. – т.4. – М., 1990.

2.Бергев А.А. Политическая мысль древнегреческой демократии. – М., 1966.

3.Вебер М. избранные произведения. – М., 1990.

4.Гоббс Т. Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского // Сочинения. – т.2. – М., 1991.

5.Данем Б. Герон и еретики. Политическая история западной мысли. – М., 1967.

6.Локк Дж. Два трактата о правлении // Сочинения. – т.3. –М., 1987.

7.Макиавелли Н. Государь. – К., 1990.

8.Монтескье Ш. О духе законов // Избранные произведения. – М., 1995.

9.Платон. Государство // Сочинения. – т.3. – 4.1. – М., 1971.

10.Гайда А.В., Китаев В.В. Человек и власть. – М., 1991.

11.Каверин С.Б. Потребность власти. – М., 1991.

12. Рассел Б. Власть: новый социальный анализ

4.3. Література для поглибленого вивчення наукової області

1.Баталов Э.Л. Политическая культура современного американского общества. – М., 1980.

2.Гаджиев К.С. Политическая культура: концептуальный аспект // Полис. – 1991. - №6.

3.Грушин В.А. Массовое сознание: опыт определения и проблемы исследования. – М., 1987.

4.Лісовий В.С. Поняття політичної культури. Політична культура Українців // Феномен української культури: методологічні засади осмислення. – К., 1996.

5.Попович М.В. Національна культура: культура націй. – К., 1994.

6.Сершенко П.А. Массовое политическое сознание. – К., 1991.

7. Шацкий Е. Утопия и традиция. – М., 1990.

8.Бекешина І.Є. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні. – К., 1994.

9.Дмитриев А.В., Кудрявцев В.Н., Кудрявцев С.В. Введение в общую теорию конфликтов – М., 1993.

10.Здравомыслов А.Г. Социология конфликта. – М., 1995.

11.Небоженко В.С. Соціальна напруженість і конфлікти в українському суспільстві – К., 1994.

Дата добавления: 2015-10-21