Координаційна Рада Генеральних прокурорів держав СНД.

Координаційна Рада Генеральних прокурорів держав СНД.

За останні десятиліття стало зрозуміло, що не тільки міжнародну злочинність не перемогти зусиллями однієї держави, але й вже стає важко самостійно координувати боротьбу зі злочинністю в межах країни. Окрім суто-територіального чинника важливим є правове узгодження міжнародної діяльності прокуратур різних країн, оскільки тоді необхідно окрім національного законодавства (КУ, законів, КПК внутрішньо-галузевих актів) звертатися до норм міжнародного права, які по суті дуже обмежені у колі свого правового регулювання. Тому створення певного органу, який в головному буде виконувати функцію допомоги взаємодій прокуратур є необхідним.

Серед суб’єктів з якими прокуратура України здійснює міжнародне співробітництво можна визначити спеціалізовані міжнародні організації, відповідні структури СНД та правоохоронні органи інших держав. На сьогодні Генеральна прокуратура України здійснює прямі зв’язки з такими міжнародними організаціями як Інтерпол, Європол, Бюро з координації боротьби з організованою злочинністю на території СНД та іншими організаціями. Саме на базі цих організацій розповсюджується досвід боротьби з організованою злочинністю, розробляються форми взаємодій держав й їх компетентних органів з виявлення, розслідування і попередження злочинів.

Особливо ефективно міжнародне співробітництво органів прокуратури України здійснюється з прокуратурами країн СНД. Загальний механізм і основні напрямки взаємодії було визначено у Мінської Конвенції про правові відносини і правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р. Також були укладені: Угода про правову допомогу і співробітництво між органами прокуратури 1992 р.; Угода між Генеральними прокурорами держав-учасників Протоколу до Мінської Конвенції 1993 р.; Перспективний план спільних наукових досліджень Генеральних прокуратур держав СНД.

Приоритетними напрямками взаємодії прокуратур країн СНД є: координація діяльності по боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом, незаконним вивозом стратегічних ресурсів, зброї, наркотиків, національних культурних цінностей; протидія злочинним зловживанням у сфері валютного обігу і банківських операцій з легалізації злочинних доходів. Крім цього у прокуратур країн СНД є специфічні риси, однієї з яких є співробітництво при вирішенні цивільно-правових проблем, а також проблем, пов’язаннях є міграційними процесами й їх соціальними наслідками. Є також, практична потреба у розробці загальноприйнятих рекомендацій з удосконалення діяльності органів, які забезпечують організаційний механізм співробітництва прокуратур держав СНД.

7 грудня 1995 р., на спільній нараді, рішенням генеральних прокурорів держав-учасниць СНД була створена Координаційна Рада Генеральних прокурорів держав СНД. Рішенням Ради глав держав про Координаційну раду генеральних прокурорів держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав 25 січня 2000 надано статус міждержавного органу СНД.

Рішення про Координаційну раду генеральних прокурорів держав - учасниць СНД 25 січня 2000 підписали: Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Грузія, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Російська Федерація, Республіка Таджикистан, Україна. В подальшому, 17 серпня 2009 року, Грузія добровільно вийшла зі складу СНД.

Координаційну раду генеральних прокурорів держав-учасниць СНД (далі КРГП) очолює Генеральний прокурор Російської Федерації Чайка Юрій Якович. Робочим органом КРГП є Секретаріат, який очолює Виконавчий секретар Єрмолаєв Леонід Володимирович.

Об'єктивними передумовами створення Координаційної ради була історично тривало існуюча спільна діяльність членів Ради в правовій області, реально склалися після розпаду СРСР умови, які зумовлювали необхідність повсякденного співробітництва в боротьбі зі злочинністю, особливо організованою та транснаціональною.

Генеральними прокурорами було визначено ряд основних напрямків діяльності КРГП:

• обмін інформацією про стан законності в державах-учасницях Співдружності, про організацію органів прокуратури, про координацію діяльності національних правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю;

• аналіз стану транснаціональної злочинності в СНД, розробка спільної стратегії і узгодженої політики в боротьбі з нею;

• оцінка ефективності міжнародно-правових актів, що діють у сфері правової допомоги та правових відносин у цивільних, сімейних і кримінальних справах, включаючи укладену в рамках СНД Конвенцію про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 р., інших договорів і угод про співробітництво;

• вироблення пропозицій щодо заходів вдосконалення правового регулювання цих відносин; розробка і узгодження концептуальних положень про місце і роль прокуратури в системі правоохоронних органів з урахуванням закономірностей та специфіки розвитку, доведення цих розробок до відома компетентних національних органів;

• співпраця в підготовці і підвищенні кваліфікації кадрів прокуратури, їх наукового, науково-технічного, методичного та інформаційного забезпечення.

Реалізуючи спільні домовленості, генеральні прокурори держав-учасниць СНД виступили з ініціативою про необхідність укладення низки багатосторонніх і двосторонніх договорів про видачу, передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання, та передачу осіб, які страждають психічними розладами, для проведення примусового лікування, а також пропозиції про внесення змін і доповнень до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (1993 р.).

25 січня 2000 Рада глав держав СНД (вищий орган Співдружності) вирішила надати Координаційній раді генеральних прокурорів держав-учасників СНД статус міждержавного органу СНД і затвердила Положення про Координаційну раду генеральних прокурорів держав-учасниць СНД, в якому визначено статус, функції та організаційні основи діяльності КСГП.

Координаційна рада у своїй діяльності керується основоположними документами Співдружності, рішеннями Ради глав держав і Ради глав урядів СНД, а також міжнародними правовими актами.

Основні завдання КРГП: узгодження та об'єднання зусиль, координація дій та співпраці прокуратур держав-учасниць СНД у захисті прав і свобод людини і громадянина, в боротьбі зі злочинністю, зміцнення законності та правопорядку.

Координаційна рада діє за такими основними напрямками:

• організація взаємодії і співробітництва прокуратур держав-учасниць СНД у боротьбі зі злочинністю, порушеннями законності і правопорядку, в захисті прав і законних інтересів громадян;

• координація (узгодження) діяльності міждержавних органів СНД у сфері боротьби зі злочинністю та зміцнення правопорядку;

• участь у роботі щодо зближення законодавства держав-учасниць СНД, створенні загального правового простору.

З метою вирішення поставлених перед нею завдань Координаційна рада розробляє пропозиції із зближення національного законодавства, бере участь у розвитку договірно-правової бази СНД, вивчає та узагальнює практику виконання міжнародних договорів у боротьбі зі злочинністю та інших сферах правозастосовчої практики, розробляє пропозиції про заходи із вдосконалення правового регулювання у цих сферах. Значне місце у діяльності Координаційної ради займають питання вдосконалення прокурорської діяльності з нагляду за виконанням законів. Дана галузь нагляду має на меті забезпечення дотримання прав і свобод людини, законності в діяльності державних органів влади, органів місцевого самоврядування, дотримання законодавства в економічній та екологічній сферах, протидії корупції.

Функціональним обов'язком Координаційної ради є участь у розробці та реалізації різних міждержавних (у рамках СНД) програм боротьби зі злочинністю та її окремими видами (такими, як тероризм та інші насильницькі прояви екстремізму, торгівля людьми, незаконний обіг наркотичних засобів, незаконна міграція). Координаційна рада здійснює підготовку проектів міжнародних договорів у зазначених правових сферах, оцінює ефективність таких договорів, сприяє наданню правової допомоги у цивільних, сімейних і кримінальних справах, зокрема, у вирішенні проблем правового забезпечення захисту прав громадян, особливо, що знаходяться за межами своєї держави.

Свою діяльність Координаційна рада здійснює на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, поваги прав людини, незалежності, державного суверенітету та юрисдикції держав-учасниць СНД, невтручання в їх внутрішні справи і рівності всіх членів Координаційної ради. Рада приймає рішення, комюніке, заяви, звернення та рекомендації з питань її компетенції. Рішення щодо обговорюваних питань приймаються шляхом голосування на основі консенсусу, порядок голосування визначається його учасниками. Роботу Координаційної ради організовує її Голова, який обирається генеральними прокурорами з числа членів Ради. Голова Координаційної ради представляє Раду на засіданнях керівних органів СНД, а також у відносинах з іншими державами та організаціями в питаннях, пов'язаних з діяльністю Ради. З метою виконання своїх функцій Координаційна рада формує робочі органи - Секретаріат і Науково-методичний центр. Секретаріат Координаційної ради генеральних прокурорів держав - учасників СНД, очолюваний виконавчим секретарем, здійснює організаційно-технічне забезпечення діяльності Ради та оперативну взаємодію генеральних прокуратур держав-учасниць СНД, створює тимчасові експертні та робочі групи на період виконання конкретного завдання (аналіз стану законності в певній сфері правових відносин, підготовка міжнародних договорів, рекомендацій та інших документів). Науково-методичний центр КСГП організовує взаємодію науково-дослідних установ прокуратур держав-учасниць СНД при проведенні досліджень з актуальних проблем боротьби зі злочинністю та прокурорського нагляду. Для інформаційного забезпечення обміну досвідом, поширення найбільш ефективних форм і методів роботи прокурорів і слідчих при Координаційній раді є періодичне друковане видання - журнал "Прокурорська та слідча практика".

Отже підводячи підсумки, хочеться ще раз наголосити на основне завдання Координаційної Ради Генеральних прокурорів держав СНД є координація співробітництва органів прокуратури й інших правоохоронних органів у сфері забезпечення законності та боротьба зі злочинністю та іншими правопорушеннями. З цією метою здійснюється аналіз стану злочинності в СНД, розробка стратегії і узгодженої політики боротьби з нею. Координаційна Рада координує обмін необхідною інформацією, взаємні консультації, розглядає пропозиції з удосконалення правового регулювання співробітництва у цивільних, сімейних і кримінальних справах. Важливим напрямком діяльності Координаційної Ради є розробка мер з підготовки і підвищення кваліфікації кадрів прокуратури, їх наукового, методичного, інформаційного і технічного забезпечення. До речі, остання координаційна рада відбулась 2 жовтня цього року в м. Києві, на якій була заслухана інформація в ході виконання програм співробітництва країн-учасниць СНД по боротьбі зі злочинністю, були виділені аспекти боротьби з тероризмом, корупцією, незаконним обігом наркотичних засобів і протидія незаконній міграції.

За словами В.П. Пшонки, були також розглянуті питання про захист консольних прав громадян.

"ГПУ виступила з ініціативою, аби був прийнятий типовий документ, який забезпечує дотримання в прокуратурах держав-учасниць СНД стандартів ефективного розслідування заяв про жорстке поводження у відповідності з положеннями Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод. Я вдячний колегам прокурорам, які підтримали ініціативу України. особливо були виділені питання про розгляд скарг адресованих органам прокуратури", - наголосив В.Пшонка.

Генпрокурор пояснив, що в цьому документі мова йде про достатність заходів, які вживаються прокурорами щодо протидії жорсткому поводженню стосовно осіб.

"Ключовими критеріями, які застосовують Європейським судом, є незалежність, неупередженість, ретельність, невідкладність, компетентність, участь потерпілих і контроль громадськості. Ми всі ці питання розглянули і ухвалили рішення вказані на те, що це дуже важливий і серйозний документ для того, аби він був робочим документом для прокуратур країн СНД", - сказав він.

Крім того, В.Пшонка розповів, що на засіданні обговорювалися рекомендації комітету міністрів Ради Європи від 19 вересня про роль державних прокурорів поза системою кримінального правосуддя.

За його словами, генпрокурори країн СНД прийшли до єдиної думки, а саме про необхідність здійснення прокуратурою функцій не пов’язаних з кримінальним переслідуванням.

Генпрокурор України повідомив, що наступна Координаційна рада держав-учасниць СНД пройде у вересні 2013 року у Киргизькій Республіці.

Дата добавления: 2015-10-21