Комплексний курсовий проект виконується на передостаннім семестрі навчання із спеціальності “Конструювання, виробництво і технічне обслуговування радіотехнічних пристроїв” і є підготовкою до

ВСТУП

Комплексний курсовий проект виконується на передостаннім семестрі навчання із спеціальності “Конструювання, виробництво і технічне обслуговування радіотехнічних пристроїв” і є підготовкою до дипломного проектування рівня молодший спеціаліст.

Курсовий проект складається з пояснювальної записки і комплекту конструкторської документації на електронний вузол.

Пояснювальна записка містить такі розділи:

- аналіз технічного завдання, де проводиться аналіз поставленого завдання, а саме визначення великогабаритних регулювальних та індикаційних елементів, визначення елементів, що знаходяться на друкованій платі;

- вибір елементної бази, що містить в собі коротку інформацію застосованих в пристрої радіоелементів;

- розробка структурної схеми, де описано роботу пристрою по структурній схемі;

- розробка функціональної схеми містить опис роботи пристрою по функціональній схемі;

- компонування вузла, цей розділ містить загальну характеристику компонування, вибір одного з методів компонування та приведено можливий вигляд компонування пристрою;

- конструктивний розрахунок вузла має декілька підрозділів такі як, вибір типу друкованої плати, вибір класу точності, вибір габаритних розмірів ДП, вибір матеріалу основи ДП, трасування провідників, розміщення елементів провідного малюнку.

- опис конструкції де описується що, вдалося зробити в ході роботи.

- додатки в яких приводяться креслення, складальні креслення, схема електрична принципова, структурна схема, функціональна схема та перелік елементів.

1. АНАЛІЗ ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ

Всі елементи схеми електричної принципової МСКП 11.5р.009 Е3, мікросхеми DA1 DA2 будуть розміщені безпосередньо на краю друкованої плати, на радіаторі. Мікросхема DA1 DA2 є теплонавантаженою, тому її слід встановлювати на радіаторі. Мікросхеми DA1 і DA2 мають велику кількість зв’язків, тому їх слід розміщувати на краю друкованої плати для зручності виконання електричних зв’язків з іншими елементами схеми. З’єднання з елементами, які знаходяться поза межами друкованої плати, такі як електро динамічна головка ВА1, здійснюється за допомогою монтажних проводів, які мають електричний зв’язок з друкованою платою.

Для розробки даного пристрою будуть використані типи елементів: резистори C1-4 0,125 Вт, конденсатори К10-17В, К50-7, К50-35, мікросхеми TDA2006, діоди 1N4001.

Пристрій буде експлуатуватися при кліматичних умов ПХЛ-2 по ГОСТ 15150-69, тому всі елементи схеми повинні бути виконані у всекліматичному виконанні. По механічному навантаженню пристрій належить до класу М2 (стаціонарна апаратура, яка має можливість для переносу без використання спеціальної тари, а для транспортування використовується спеціальна тара) згідно вимог ГОСТ 17516/1-90, так як експлуатуватися буде в стаціонарних умовах і не потребує додаткових заходів по зменшенню механічних впливів.

Мал.1.1. Схема електрично принципова потужнього ПНЧ.

2. АНАЛІЗ ЕЛЕМЕНТНОЇ БАЗИ

Елементна база включає в себе конструкцію, принцип дії, основні параметри, класифікацію, призначення та особливості роботи оновних елементіві, які застосовуються при виготовленні РЕА. Вся елементна база поділяється:

- По впливу від функції, яку виконує – напівпровідникові, електровакумні та ін.;

- В залежності від умов експлуатації – загального призначення, військового призначення, спеціального призначення.

Елементи, та хз основні параметри застосовані для виготовлення потужнього

ПНЧ за схемою МСКП 11.5р.012 Е3 приведені нижче.

Резистори вуглеводні типу С1-4 – для використанння в ланцюгах постійного, змінного та імпульсного струму.

ТКО не більше, % 5

Номінальна потужність, Вт: 0,125

Діапазон номінальних опорів, Ом-МОм: 1-10

Температурний діапазон: °С -55ºС +125

Интергальні мікросхеми TDA2006 потужнього ПНЧ.

Аналогі мікросхеми: А2030Н, В165, ECG1376, ECG1378, ECG1380, TDA2030A, TDA2030, TDA2040, TDA2051.

напруга живлення, В ± 15

вхідна напруга, В

Диференціальна вхідна напруга, В 12

Вихідний Піковий струм (internaly обмежений), А 3

отужність розсіювання в Tcase = 90 °C 20

Діод IN4001 полупровідникові володіє різною провідністю залежно.

Параметри діоду

Матеріал кремній

Максимальна постійна зворотня напруга,В 50

Максимальна імпульсна зворотня напруга,В 60

Максмальний прямий (випрямлений за півперіод) струм,А 1

Максимально допустимий прямий імпульсний струм,А 30

Максимальний зворотній струм,мкА 25гр 5

Максимальна пряма напруга,В при 25гр. 1.1

Робоча температура,С -65…150

Спосіб монтажа друкований

Корпус DO204AL

Конденсатор електролітичний алюміневий К50-35 з серії CD110 призначений для використання в колах постійного і змінного струму.

Диапазон робочих температур, °C - 40... +85

Номінальна напруга, В 6,3 - 450

Номінальна ємність, мкФ 0,1 - 15000

Допустимі відхилення ємності від номінала, % ± 20

Струм витоку, мкА (після 2-х хвилин роботи при 25°C)

Конденсатори К10-17в призначены для поверхового монтажу:

Виготовляються у відповідності з ОЖО.460.172 ТУ незахищенні керамічні конденсатори. Типи контактних електродів: серебро – паладій (нелужений); серебро – нікель барєр/олово-свинець (лужені).

Групи по ТКЄ П33, М47, М75, М750

М1500, Н30, Н70, Н90

Допустиме відключення ємності від

номінальної, Н90% +80 -20

Номінальна напруга в, В 40

Кліматична категорія -60/125/21²

Тангенс кута втрат, не більше 0,035

Опір ізоляції:

Сх 0,025 мкФ, не менше, ГОм 4

Сх 0,025 мкФ, Rиз·Сх не менше 100

3. РОЗРОБКА СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ

Структурна схема – це конструкторський документ, що призначений для пояснення принципу роботи виробу у загальному виді. На цій схемі виріб поділений на частини, що виконують певну дію. Також забражуються зв’язки проходження сигналів між частинами. Для спрощення пояснення принципу роботи виробу кола живлення на структурній схемі не показуються, крім випадків, еоли з цього джерела формуються керуючі сигнали. Частини виробу показують у вигляді прямокутників довільного розміру. Допускається на таких схемах використовувати УГП елементів, що формують відповідні сигнали або си-гнали керування, при чому їх позиційне позначення повинне співпадати з позначенням на схемі електрично-принциповій.

Розглянемо принцип роботи потужнього ПНЧ по структурній схемі, що забражена на мал.3.1.

Мал.3.1. Структурна схема потужнього ПНЧ.

Д – дільник напруги; ЗЗ – зворотній зв’язок;

ФНЧ – фільтр низької частотити; ФВЧ – фільтр високої частоти.

Підсилювач ПНЧ зібраний по мостовій схемі. Дільники Д – задають режим роботи підсилювача ОП1, ОП2 відносно рівня, якого вхідний сигнал буде ділитися на негативний та позитивний. Сигнал приходить на прямий вхід підсилювача ОП1, який забезпечує його підсилення за потужністю. Позитивна частина сигналу надходить на електродинамічну головку ВА1, що утворює рух коливальної системи головки ВА1 назовні, а негативна частина через R11 (негативний зворотній зв’язок) поступає на інвертуючий вхід підсилювача ОП2. ОП2 забезпечує підсилення сигнал за потужністю, що утворює рух коливальної системи головки ВА1 в протилежному напрямку. Такий рух збільшує потужність при постійній напругі живлення. Зворотні зв’язки (ЗЗ), яки охоплюють вихід і вхид ОП1 та ОП2 відповідно, забезпечує рівномірність АЧХ у всьому динамічному діапазоні частот. ФНЧ – створює корекцію АЧХ в зоні низьких частот (НЧ), ФВЧ – в зоні високих частот (ВЧ).

4. РОЗРОБКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ

Функціональна схема- це конструкторський документ, що призначений для пояснення процесів, повязаних з процесом перетворення сигналу від початку його до виходу.

Елементи схеми поєднуються між собою за функціональною страмованістю, завдяки яким можна більше чіткіше показати принцип роботи виробу. Схема виконується з використаннням умовних графічних позначень(УГП). Допускається використання УГП елементів зі збереженням позиційного номера на принциповій схемі. Кола живлення для спрощення схеми допускається не показувати.

Розглянемо принцип роботи потужнього ПНЧ за функціональною схемою, що забражена на мал.4.1.

Мал.4.1. Функцональна схема потужнього ПНЧ

А1 – операційний підсилювач П1; А2 А5,– фільтр низької частоти;

А3 – фльтри високої частоти; А4 – операційний підсилювач П2.

Схема підсилювача складається з наступних функціональних вузлів: А1, А4 – операційні підсилювачі, А2, А5 фільтри низької частоти, А3 – фільтр високої частоти.

Підсилювач зібраний по мостовій схемі. Дільник R2, R3 – задає робочу точку підсилювачів А1, А4. Вхідний сигнал надходить на прямий вхід підсилювача А1. Підсилення А1 визначається подільником зворотного зв’язку який створено резистором R5 і ФНЧ А2. Вихідний сигнал А1 через R11 поступає на інвертуючий вхід підсилювача А4. Підсилення А4 дорівнює відношенню опорів резисторів R11 і R7 і є від’ємним за знаком. Оскільки R11=R7, то підсилення дорівнює –1. ФНЧ А5 практично не впливає на роботу А4.

Таким чином вихідні сигнали підсилювачів А1, А4 надходять на навантаження ВА1 рівними за амплітудою на оберненими за фазою. Що дозволяє отримувати чотирикратне підвищення вихідної потужності відносно одинарного підсилювача за умовою рівності напруги живлення і опора навантаження.

5. РОЗРОБКА ЕЛЕКТРИЧНО-ПРИНЦИПОВОЇ СХЕМИ

Схема електрично-принципова – це конструкторський документ, який є повною схемою для пояснення принципу роботи виробу, так як на ній забражені всі радіоелементи та зв’язки між ними. Для позначення елементів виконуються умовні графічні позначення (УГП), які регламентуються стандартом. Ці позначення не мастабуються. Для деяких УГП приводиться декілька розмірів. Для виконання обираються тільки один із запропонованих варіантів. Зв’язки між елементами повинні бути як можна коротшими, але такі, щоб не ущільнювали креслення. Місця перетину та з’єднання зв’язків повинні мати чітке позначення.

Розглянемо принцип роботи потужнього ПНЧ по електрично-принциповій схемі, що зображена на мал.5.1.

Мал.5.1. Електрично-принципова схема потужнього ПНЧ

Цей УНЧ (бустер) зібрано на двох мікросхемах підсилювачів потужності типу TDA2006. Підсилювач потужності DA1 включений, як можна бачити, в режимі неїн-вертірующего підсилювача, причому на неінвертуючий вхід за допомогою подільника на резисторах R2, R3 подана напруга зсуву, що дорівнює половині напруги живлення. Резистор R5 забезпечує 100-відсоткову зворотний зв'язок по постійному току з виходу на інвертується вхід DA1, так що пристрій має на постійному струмі одиничний коефіцієнт посилення, а рівень вихідної напруги становить половину напруги харчування. Конденсатор С2 і резистор R4 зменшують зворотний зв'язок на звукових частотах і роблять коефіцієнт посилення напруги рівним приблизно 18 у всій смузі звукових частот:-Резистор R1 використовується на вході підсилювача для зменшення його чутливості до прийнятного рівня, а С1 - це просто розділовий конденсатор, що перешкоджає попаданню постійної напруги на вхід підсилювача. Мікросхема DA2 використовується в тому ж включенні, але на її неінвертуючий вхід подається не вхідний сигнал, а тільки напруга «зміщення з дільника на резисторах R9 і R10. Через резистор Rl1, вихідний сигнал мікросхеми DA1 надходить на інвертующий вхід DA2, а опір резистора R11 вибрано так, щоб мікросхема DA2 мала одиничний (по модулю) коефіцієнт підсилення. Однак оскільки вхідний сигнал подається на вхід інвертирующий DA2, то в цьому каскаді підсилювача відбувається інвертування фази сигналу, що забезпечує необхідні в такому підсилювачі протифазні сигнали на двох виходах. Діоди Dl - D4 включені для захисту від перевантажень обох мікросхем При індуктивних навантаженнях, а резистор R6 і конденсатор С4 - для попередження самозбудження. Конденсатори СЗ, С5 і С7 служать розв'язками в ланцюгах живлення.

6. КОМПАНУВАННЯ ВУЗЛА

Це варіант розміщення основних вузлів або елементів на заданій площині або об’ємі для визначення проведення аналізу у відповідності до вимог технічного завдання на проектування РЕА. В залежності від етапів проектування застосовують різні види компанування.

Аналітичний метод компанування начастішще застосовується на етапі технологічної пропозиції. Особливість такого методу полягає у тому, розглядаються існуючі аналоги, в яких використана певна елементна база, за якою визначається необхідна кількість радіоелементів. Площина та об’єм усереднюються і визначається середня площина або об’єм. Отриманий результат порівнується з розміром, згідно технічного завдання.

Графічно-аналітичний метод застосовується га етапах технологічної пропозиції і дає можливість швидко оцінити можливість проведення компанування заданому об’ємі або площині певної кількості радіоелементів вузлів, блоків тощо з врахуванням коефіцієнту завантаження.

Полщинний метод компанування застосовуеться на етапах ескізного проектування та розборки робочої консторської документації, коли елементна база вузлів та блоків, що входять до складу виробу, тобто відомі розміри як габаритні так і установочні. Суть цього компанування полягає у тому, що радіоелементи замінюються прямокутником, розміри якого більші від розміру самого елементу із врахування технологічного зазору. В подальшому буде розглядатися тільки площина, яку займає радіоелемент.

Основні вимоги до компанування.

6.1. З врахуванням механічних навантажень:

- Елементи, які мають великі габарити розміри та вагу, повинні бути

встановлені на краях друкованої плати (ДП) або по близу точки кріплення;

- Елементи, які мать велику кількість віводів та вагу, повинні

розташовуватися аналогічно;

- Габаритні розміри ДП не повинні співпадати за довжиною хвилі

механічної вібрації, або бути крані їй. Щоб забезпечити виконання цієї вимогинеобхідно виводити додатквоі кріплення.

6.2. З врахуванням електричного навантаження:

- Не допускається завантаження радіоелементів з коефіцієнтом 1 по двох

або більше кількості парамтрів, Треба дотримуватися вимог для побутового РЕА К_н=0,6...0,7, для військового - К_н=0,3...0,5 (крім авіаційної РЕА).

- Ширина провідного малюнку ДП повинна відповідати струмовому

навантаженню – щільності струму, і бажано, щоб витримувало бельше значення струму. При виконанні пайки не повинні мати гострих кінців для створення напруженості електричного поля.

6.3. За електричними зв’язками:

- Елементи, які мають велику кількість елестричних зв’язків повинні

занходитися якомога ближче одне до одного.

- Елементи, які мають велику кількість електрчних зв’язків з зовнишніми

пристороями або з пристроями комутації, повинні знаходитися на краях ДП. Довжина електричних зв’язків повинна бути як можна коротшою.

6.4. З урахуванням температури випромінювання:

- Елементи, які розсіюють тепло повинні знаходитися на краях ДП.

Забороняється розташовувати поблизу таких елементів частотно залежні ланцюгита елементи, що чутливі до тепла.

- Теплонавантаженні елементи треба встановлювати на радіатори для

забезпечення відповідного теплового режиму.

- Радіатор необхідно розташовувати таким чином, щоб забезпечити якісне

відведення тепла. Передача тепла може вдбуватися кондукцією або конвекцією. Якщо тепмературний режим не забезпечується, то застосовується примусове охолодження: вентиляція, вода, спирт.

- Термонавантажені елементи необхідно розташовувати поблизу

перфорації в корпусі виробу.

6.5. З урахуванням електро-магнітних випромінювань:

- Не розташовувати частотнозалежні ланцюги, смугові лінії, антени поблизу

елементів, які випромінюють потужні електромагнітні коливання.

- Чутливі до електро-магнітних коливань елементи необхідно розташовувати

в екранах. Також екрануванню підлягають елементи з потужнім випромінванням

- Для зменшення електро-магнітних коливань виводи елементів повинні бути

як можна коротшими. Це відноситься і до довжини зв’язків. Бажано елементи встановлювати під куто 90º.

- Для підсилювальних каскадів бажано відокремлювати вхідні ланцюги від

вихідних, а сам корпус підсилювального елементу заземлювати.

6.6. З урахуванням варіанту устаноовки радіоелементів:

- Без зазору. Зменшується довжина провідників, висота блока,

технологічність, але погіршується відведення тепла, нможливість в деяких випадках встановлювати елемент на двохсторонній ДП.

- З зазором. Поліпшується відведення тепла, але погіршується механічна

міцність та ускалднюється процес монтажу.

- Для компанування потужнього ПНЧ обираємо площинний метод

компанування вузла, при якому конденсатор С1, резистор R1 – встановлюється по варіанту IIв, мікросхеми DA1 – DA2 встановлюються за варіантов ІІв, згідно вимог ОСТ 4.010.030-81. З врахуванням відстані між сусідніми радіоелементами, технологічної відстані від корпусу радіоелементу при виконанні формовки виводів, кратності кроку координатної сітки (КС). Яку обираємо 2,5 мм. Розташуємо площини радіоелементів з врахуванням основних вимог при компануванні вузла. Можливий варіанту компанування потужнього ПНЧ приведено на мал.6.1.

Мал.6.1 Варіант площинного команування потужнього ПНЧ.

Остаточне рішення до розташування радіоелементівприймемо при тросуванні друкованих провідників друкованої плати.

7. КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗРАХУНОК ВУЗЛА

7.1. Вибір типу друкованої плати

За конструкцією друковані плати з твердою і гнучкою основами діляться на типи: односторонні, двосторонні та багатошарові. При виборі типу друкованої плати для конструкції, що розробляється, слід ураховувати техніко-економічні показники.

Односторонні друковані плати характеризуються:

- можливістю забезпечити підвищення вимог до точності виконання провідного малюнку;

- встановленням начіпних елементів на поверхню плати з боку, протилежному боку пайки, без допоміжної ізоляції;

- можливістю використання перемичок з провідного матеріалу;

- низькою вартістю конструкції.

Двосторонні друковані плати без металізації контактних і перехідних отворів характеризуються:

- можливістю забезпечити підвищення вимог до точності виконання провідного малюнку;

- використання об’ємних металізованих елементів конструкції (відрізки доту, виводи елементів і т.д.) для з’єднання елементів провідного малюнку, розташованих на протилежних сторонах плати;

- відносно високою собівартістю конструкції.

Багатошарові друковані плати відрізняються дуже високою вартістю, високою щільністю монтажу, використанням високоточного обладнання, складністю технології, низькою ремонтною здібністю. Тому використовуються тільки у економічно обґрунтованих випадках.

Для потужнього пнч обираємо односторонній або двосторонній тип друкованої плати. Остаточний вибір проведемо після виконання трасування друкованої плати.

7.2. Вибір класу точності друкованої плати

Друковані плати, в залежності від розмірів елементів друкованого монтажу, діляться на чотири класи точності. Номінальні значення основних елементів конструкції друкованої плати для вузького місця приведені на мал.7.2.1, а крок координатної сітки в табл.1.

Мал. 7.2.1. Номінальні значення основних елементів конструкції друкованої плати для вузького місця.

Номінальне значення кроку координатної сітки

для класів точності друкованої плати

Таблиця 1

Клас точності
Крок координатної сітки, мм (небажані значення)	2,5 (1,25)	2,5 (1,25)	1,25; 2,5 (0,5)	1,25; 2,5 (0,5)

Друковані плати 1-го і 2-го класів точності найбільш прості у виконанні, мають високу надійність та ремонтну здібність, мінімальну собівартість. Друковані плати 3-го та 4-го класів точності вимагають використання високоякісних матеріалів, інструментів та обладнання, обмеження габаритних розмірів, а в окремих випадках і особливих умов виготовлення. Тому для розробки КД для потужнього пнч вибираємо друковану плату 2-го або 3-го класу точності. Остаточний вибір проведемо після проведення трасування друкованої плати.

7.3. Вибір габаритних розмірів друкованої плати

Габаритні розміри друкованих плат повинні відповідати вимогам державного стандарту ГОСТ 10317-79 при максимальному співвідношенні сторін 3:1. Стандарт вимагає щоб форма друкованої плати була прямокутна. Конфігурацію, яка відрізняється від прямокутної, слід застосовувати тільки в технічно - обґрунтованих випадках.

Максимальні розміри друкованих плат, для кожного класу точності повинні бути не більше значень, приведених в табл.2.

Максимальні розміри друкованих плат у відповідності до класу точності.

Таблиця 2.

Вид плати	Клас точності
Одностороння	470 х 470	470 х 470	400 х 400	240 х 240
Двостороння	470 х 470	470 х 470	400 х 400	180 х 180
Багатошарова	470 х 470	470 х 470	240 х 240	180 х 180

Товщина друкованої плати визначається товщиною початкового матеріалу і вибирається в залежності від використаної елементної бази і діючих механічних навантажень. Перевагу надають товщинам: 0,8 мм; 1,0 мм; 1,5 мм; 2,0 мм. Враховуючи те, що потужній пнч виконується по класу механічного впливу М2, вибираємо товщину друкованої плати 1,0 мм, так як всі радіоелементи мають незначні габаритні розміри та вагу.

Розміри кожної сторони друкованої плати повинні бути кратними:

- 2,5 мм при довжині до 100 мм;

- 5,0 мм при довжині до 350 мм;

- 10,0 мм при довжині більше 350 мм.

Відповідно до вимог ГОСТ 25346-82 та ГОСТ 25347-82 „Допуски на розміри друкованих плат”, попередньо обираємо прямокутну форму друкованої плати потужнього пня розміром (з врахуванням технологічного зазору) рівним 30 х 90 мм. Остаточний вибір розміру визначимо після проведення трасування друкованої плати.

7.4. Вибір матеріалу основи друкованої плати

При виборі матеріалу друкованої плати треба враховувати електричні і механічні особливості діелектричної основи друкованої плати, умови експлуатації, клас точності виготовлення друкованої плати, вартість матеріалу та витрати на технологію виготовлення. Матеріал для друкованих плат вибирають відповідно вимогам ГОСТ 10316-78, ГОСТ 23751-79 або технічним умовам.

Для друкованих плат, призначених для експлуатації в умовах 1-ї та 2-ї груп твердості по ОСТ 4.077.000 рекомендується використовувати матеріали на основі паперу, для 3-ї і 4-ї груп – на основі склотканини.

Для виготовлення друкованої плати таймера вибираємо склотекстоліт марки СФ1-1,0-35 або СФ2-1,0-35 по ГОСТ 17824-82. Остаточний вибір матеріалу друкованої плати проведемо після виконання трасування друкованої плати.

7.5. Трасування провідників, розміщення елементів провідного малюнку

Трасування провідного малюнку зручно проводити, якщо кожне коло поділити на прямолінійні фрагменти які знаходяться з обох сторін друкованої плати. Рекомендується виконувати всі горизонтально розташовані фрагменти кіл на одній стороні друкованої плати, а вертикально розташовані – на іншій стороні. Переходи траси з горизонтальної сторони на вертикальну здійснювати за допомогою наскрізних металізованих отворів. Це дозволяє отримати траси мінімальної довжини, але погіршує технологічні і якісні характеристики друкованої плати із-за великої кількості перехідних отворів. Для усунення цього недоліку треба по закінченню трасування провести мінімізацію кількості перехідних отворів заміною суцільною трасою у фрагментах друкованої плати, де це можливо зробити.

Проведемо трасування друкованої плати потужнього пнч по вказаній методиці, де вертикально розташовані фрагменти кіл будемо позначати лінією червоного кольору, а горизонтальні фрагменти кіл – лінією чорного кольору. Варіант виконання трасування друкованої плати потужнього «ПНЧ» приведений на мал. 7.5.1 На мал. 7.5.1 видно, що всі доріжки в одному шарі не вміщуються, але задля зменшення собівартості та полегшення виготовлення друкованої плати, доріжки які перетинаються замінимо на перемички. Після мінімізації перехідних отворів та врахування струмового навантаження плата має остатточний вигляд приведений на мал. 7.5.2.

Мал. 7.5.1. Трасування друкованої плати.

Мал. 7.5.2. Трасування друкованої плати після мінімізації отворів та врахування струмового навантаження.

ЛІТЕРАТУРА

1. ГОСТ 2.103-68 «ЄСКД. Стадії розробки».

2. ГОСТ 2.101-68 «ЄСКД. Види виробів».

3. ГОСТ 2.302-68 «ЄСКД. Масштаби».

4. ГОСТ 2.301-68 «ЄСКД. Формати».

5. ГОСТ 2.105-68 «ЄСКД. Загальні вимоги до текстових документів».

6. ГОСТ 2.304-81 «ЄСКД. Шрифти креслярські».

7. ГОСТ 2.303-68 «ЄСКД. Лінії».

8. ГОСТ 2.728-74 «ЄСКД. Позначення умовні графічні в схемах. Резистори, конденсатори».

9. ГОСТ 2.730-73 «ЄСКД. Позначення умовні графічні в схемах. Напівпровідникові прилади».

10. ГОСТ 2.743-82 «ЄСКД. Позначення умовні графічні в схемах. Позначення мікросхем».

11. ГОСТ 15150-69 «Машини, прилади та інші технічні вироби. Виконання для різних кліматичних районів. Категорії, умови експлуатації, зберігання і транспортування в частині впливу кліматичних факторів зовнішнього середовища».

12. ГОСТ 17516/1-90 «Вимоги до механічних зовнішніх впливових факторів».

13. ГОСТ 11.284-75 «З’єднання роз’ємні різьбові».

14. ГОСТ 17824-82 «Поліаміди. Нитки та волокна поліамідні. Методи визначення речовин, що екстрагуються».

15. ГОСТ 21931-76 «Припої олов’яно-свинцеві у виробах».

16. ОСТ 92.71101-88 «Основні вимоги до зборки і монтажу друкованої плати».

17. ОСТ 4.010.019-84 «Основні вимоги до класу точності».

8. ОПИС КОНСТРУКЦІЇ

Всі деталі потужнього «ПНЧ» розташовані на друкованій платі розмірами 30×90 мм з одностороннього склотекстоліту марки СФ1–1,0–35 ГОСТ 17824-82. Мікросхеми DA1 i DA2 будуть розташовані на краю друкованої плати і прикріплені до радіатора.

Електричний зв'язок між елементами які знаходяться поза межами друкованої плати здійснюється за допомогою проводу марки МНВ1х0,12.

Кріплення плати потужнього «ПНЧ» виконується за допомогою передбачених на корпусі затискачів.

ВИСНОВОК

Поставлене завдання вдалося виконати в повному обсязі. Розроблена повна конструкторська документація: структурна схема МСКП 11.5р.009 Е1, функціональна схема МСКП 11.5р.009 Е2, схема електрична принципова
МСКП 073000.216 Е3, перелік елементів МСКП 11.5р.009 ПЕ,
креслення друкованої плати МСКП 11.5р.009, складальне креслення
МСКП 11.5р.009 СК, специфікація МСКП 11.5р.009, креслення на радіатор МСКП 11.5р.009, складальне креслення на радіатор МСКП 11.5р.009-01 СК.

Дата добавления: 2015-10-21