Тема : Роль темпераменту в діяльності людини.

Підготувала Усенко М. В.

Тема: Роль темпераменту в діяльності людини.

Формування характеру.

Актуальність теми:

Темперамент – це сукупність найбільш стійких індивідуально – психолочіних особливостей людини, які виявляються в динаміці її поведінки та діяльності. Так, спостерігаючи за поведінкою та діяльністю людей, ми бачимо, що люди різні не лише за своєю зовнішністю, а й за своїми діями. Одні з них завжди ззовні спокійні, мало балакучі, мляві, інші дуже рухливі, балакучі. При цьому слова в них супроводжуються активною жестикуляцією та відповідною мімікою. Така різниця у поведінці людей зумовлена їхнім темпераментом.

А.П. Чехов гумористично описав 4 типи темпераменту.

«……холерик: жовчний……очі повертаються в орбітах. Як голодні вовки….

Дратівливий, глибоко впевнений, що зимою «чорт зна як холодно», а літом «чорт зна, як спекотно».Жартів не розуміє. Як чоловік і приятель неможливий, як підлеглий – майже не можливий. Як начальник – нестерпний і не бажаний.

Жінка холерик – чорт у спідниці…..

Сангвінік: постійний у своїй непостійності…..Усі враження діють на нього легко та швидко: звідси виникає легковажність…..або взагалі нічого не читає, або читає не можучи від книги відірватись……Тільки те й робить, що любить. Одружується несподівано. Завжди не мирить з тещею. Жінка сангвінік –найкраща жінка, якщо вона не дурна

Флегматик: зовнішність звичайнісінька, незграбна. Завжди серйозний, тому що ліньки сміятися. Неодмінний член всіляких комісій, засідань….на яких нічого не розуміє і дрімає безсовісно.

На все згодний ні на що не скаржиться, покладистий на службі щасливий.

Жінка – флегматик – народжується, щоб з часом стати тещею

Меланхолік: очі сіро – голубі готові пустити сльозу. Зі скорботою і сльозами в гоосі повідомляє своїх ближніх, що Валер’янові каплі йому вже не допомагають…….

Жінка –меланхолік найнестерпніша, най неспокійніша істота.Як дружина доводить до одуріння до відчаю»

Темперамент – динамічний аспект психіки, і він мало підвладний людині. Швидше мимовільно, ніж довільно, вона виробляє індивідуальний стиль діяльності і цим здійснює внесок у формування свого способу життя.

Успішність діяльності безпосередньо не залежить від темпераменту, оскільки у цьому разі йшлося б про «кращий» або «гірший» темперамент.

Про це свідчать дослідження, за результатами яких люди різного індивідуально – психологічного складу можуть досягти подібних результатів в умовах однієї професійної діяльності.

Очевидно, властивості темпераменту є психологічно рівноцінними. Це стосується і властивостей нервової системи. Виявлено, що слабка нервова система характеризується високою чутливістю, а сильна – низькою, що забезпечує їх приблизно рівний пристосувальний ефект.

Коли досліджувані, в яких заздалегідь було визначено показники сили - слабкості нервової системи, протягом 40 хв. Виконували складні обчислення «про себе», то в «слабких», починаючи з 35 хв продуктивність діяльності зменшувалась. «сильні» ж, навпаки, спершу поступалися «слабким», а потім випереджали їх. Зрештою і ті й ті виконали майже однаковий обсяг роботи.

Ці дані засвідчують, що властивості нервової системи впливають на діяльність не прямо, а опосередковано – через індивідуальний стиль діяльності - характерну для кожного індивіда сукупність способів, що забезпечують успішність виконання якоїсь дії.

Наприклад:

Ткалі - верстатниці їх продуктивність праці безпосередньо не залежить від таких властивостей, як рухливість чи інертність.

Проте:

1. «рухливі»ткалі прагнули якомога швидше впоратись з виконавчою частиною діяльності, що вдавалося за рахунок властивої їм пластичності.

2. «інертні» ж робили все, щоб позбавитись нерівномірності в роботі, а тому більше уваги приділяли уваги підготовчим діям (заздалегідь перевіряли роботу верстатів, чергували там, де міг статись обрив нитки), які компенсували б притаманну їм регідність.

Отже індивідуальний стиль діяльності залежить не лише від особливостей нервової системи, а й від властивостей темпераменту.

Були проведені дослідження і був проведений аналіз роботи водіїв сильної та слабкої нервової системи. Не мали аварій та серйозних порушень не «сильні», як слід було сподіватися, а «слабкі» водії.

«слабкі» водії приділяли більше уваги плануванню й організації своєї роботи: завжди завчасно «програвали» маршрут, особливо на складних ділянках траси, частіше, ніж «сильні» проводили профілактичний огляд автомобілів., уникали поїздок вночі.

Загалом же індивідуальний стиль діяльності тяжіє до так званого середнього типу. Його існування було встановлено підчас повторних вимірювань властивостей нервової системи (ЛАБІЛЬНОСТІ, РУХЛИВОСТІ, ДИНАМІЧНОСТІ) в одних і тих самих досліджуваних. Найстабільнішою була середня група, тоді, як показники полярних груп змінювалися щодо вихідного рівня в бік середніх.. Водночас саме від вихідного рівня залежала динаміка (напрямок, величина, швидкість) різних психічних явищ (від простих реакцій до структури спілкування).У всіх наведених прикладах можна побачити, як індивідуальний стиль діяльності зрівноважує властивості індивіда з вимогами його професії.

Але….коли такі вимоги стають дуже високими(передбачають швидкість реагування або велику витривалість, до того ж протягом чималого часу), індивідуальний стиль може не виробитись.

Наприклад:

Для оволодіння навичками жонглювання потрібна така властивість нервової системи, як рухливість, тому жонглерам не можуть бути носії інертної нервової системи.

Ще більше значення має лабільність. Лабільні особи навчаються жонглювати вдвічі-втричі швидше за рухливих.

Наприкінці 1го року «інертні» учні циркового училища жонглювали лише

3-4 предметами,

А «лабільні» 5-7 ма предметами.

Отже є коло професій якими неможливо оволодіти лише за рахунок індивідуального стилю діяльності.

Очевидно, що такі властивості темпераменту Як висока тривожність, ригідність, емоційність, низький темп реакції, не сприятимуть успішності екстремальної діяльності, якою є нд: праця диспетчера аеропорту, залізниці чи великих енергосистем, летчика - випробувальника, космонавта. Це стосується також спортсменів міжнародного класу. Які під час змагань зазнають надзвичайного напруження фізичних і психічних сил.

Тут потрібна професійна придатність – сукупність певних властивостей темпераменту індивіда, які зумовлюють успішність складної професійної діяльності.

Професійний відбір – спеціальна процедура визначення професійної придатності.

Щодо навчальної діяльності, то вона вже належить до числа екстремальних, а тому несе на собі опосередкований вплив властивостей нервової системи і темпераменту.

Учні з рухливою нервовою системою характеризуються:

- швидким засвоєнням навчального матеріалу

- високою швидкістю запам’ятовування, розуміння й розв’язування задач,

- вони часто припускають помилок

- часто недбало виконують навчальні завдання….

- Індивідуальний стиль навчальної діяльності – більш розвинена виконавча частина

Учні з інертною нервовою системою:

- повільно засвоюють матеріал,

- відтворенні інформації займає багато часу

- у розв’язуванні задач мало допускають помилок,

- індивідуальний стиль навчальної діяльності – орієнтувальна частина.

Серед властивостей темпераменту, що істотно впливають на успішність навчальної діяльності, особливу роль відіграє – реактивність.

Вона теж супроводжується індивідуальним стилем діяльності.

Високо реактивні школярі більше уваги приділяють допоміжним навчальним діям (підготовці до виконання завдань, виготовленні чорнового матеріалу, його перевірці), ніж головним.

Додаткові дії таким чином забезпечують успішність виконання головних завдань, і дають змогу високо реактивному школяреві запобігти можливим труднощам, які успішніше долаються низько реактивними учнями.

Але через низьку витривалість високореактивні більше стомлюються в ситуаціях, що потребують неабияких зусиль, вони так організовують свої дії, щоб раціонально використати свої можливості.

Низько реактивні такої тенденції не мають, а тому й за звичних умов не мають помітних переваг у навчальній діяльності.

В екстремальних умовах (ліміт часу чи висока відповідальність за помилки) низько реактивні учні зазвичай випереджають високо реактивних.

Вивчення добре встигаючих учнів показало, що ними можуть бути особи з різним поєднанням властивостей темпераменту.

Наприклад: (опис 2х одинадцятикласників)

1. Микола: «кожна перешкода привертала його увагу: він може багаторазово переписувати роботу, прагнучи. Щоб у неї не було помилок. Шкільний день втомлює хлопця. Домашні завдання він виконує довго, йому постійно бракує часу. Він старанно планує свою роботу: перераховує, що потрібно зробити наступного дня й далі.»

(реактивний, сенситивний, ригідний, з невисоким типом реакцій)

2. Олег: «Домашні завдання не головне для нього після школи. Він багато читає, стежить за книжковими новинками. Легко не складаючи жодних графіків, займається кількома справами. У нього завжди багато ідей, проте далеко не кожну він втілює в життя: або забуває про раніше прийняте рішення, або захоплюється чимось новим.»

(активний, емоційно стійкий, з високим темпом реакцій)

Не зважаючи на різні відмінності типу темпераменту обидва хлопці закінчили школу з золотою медаллю…..Отже, що високих результатів вони досягли, саме, за рахунок індивідуального стилю навчальної діяльності., який підсилює одні й послаблює інші властивості темпераменту….

Формування характеру.

Характер – динамічна форма складного психологічного змісту, яка виявляється в сталому способі життя індивіда.

Характер (риса, відбиток) розглядається як сукупність істотних, стрижневих і найбільш стійких індивідуальних якостей, що виявляються в діяльності, спілкуванні та поведінці.

На відміну від темпераменту та здібностей, характер є продуктом діяльності. Дитина не народжується доброю чи злою, відповідальною чи байдужою, ввічливою чи грубою. Вона стає такою за певних обставин і під впливом виховання, яке створює для формування цих властивостей необхідні умови.

Характер формується на основі темпераменту, але ці поняття не є тотожними:

1. темперамент визначає динамічну сторону нервово - психічних процесів,

Характер – спрямованість нервово – психічних процесів.

2. темперамент у чистому вигляді можна визначити у дітей, а характер у більш зрілому віці.

3. темперамент здебільшого проявляється при звичайних обставинах, а характер (його суттєві риси) при критичних і екстремальних обставинах.

4. на відміну від темпераменту і співвідношення сигнальних систем, які залежать в основному, від вродженого фактору, характер здебільшого визначається впливом виховання, навчання, соціального середовища, в якому перебуває особистість, стосунками в сім*ї, колективі.

Необхідними рисами характеру медика є поміркованість, принциповість, мужність, скромність, доброзичливість, суворість, а особливо емпатія, емоційне співпереживання.

Дата добавления: 2015-09-29