Міністерство освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України

Харківський Національний автомобільно-дорожній університет

Факультет управління та бізнесу

Кафедра менеджменту

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни «Економіка праці на автомобільному транспорті»

на тему: «Підвищення рівня виконання норм виробітку водіїв автомобілів»

Виконав:

студент групи Е – 32

Саблін М.О.

Перевірила:

ас. Гладкова А.Е

Харків-2012

ЗМІСТ

Арк.

Змн.

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

Розроб.

Саблін М.О.

Перевір.

Гладкова А..Е

Н. Контр.

Затверд.

Літ.

Листів

УБ М32 ХХХХХХ.ХХХ

ХНАДУ

Розрахунково-пояснювальна записка до курсового проекту

У

К

Р

Стор.

Вступ........................................................................................................

1. Аналіз трудових показників...............................................................

2. Теоретичне обґрунтування напрямків підвищення рівня виконання норм виробітку водіїв автомобілів..............................................................

3. Заходи з підвищення рівня виконання норм виробітку водіїв автомобілів.

4. Організація оплати праці і преміювання водіїв автомобілів............

Висновки..................................................................................................

Список літератури...................................................................................

ВСТУП

Праця - доцільна, свідома діяльність людини, спрямована на задоволення потреб індивіда і суспільства. В процесі цієї діяльності людина за допомогою знарядь праці освоює, змінює і пристосовує до своїх цілей предмети природи, використовує механічні, фізичні та хімічні властивості предметів і явищ природи і змушує їх взаємно впливати один на одного для досягнення заздалегідь наміченої мети.

Як економічна категорія, праця являє собою один з факторів виробництва.

Основні форми прояву праці:

1. психофізіологічна (витрати фізичної та розумової енергії);

2. технологічна (праця пов’язана з перетворенням певних предметів праці з використанням необхідних засобів праці за прийнятою технологією у результат);

3. організаційна (система забезпечення взаємодії працівників між собою і навколишнім середовищем);

4. економічна (праця є одним з факторів виробництва).

Предмет економіки праці – економічна сутність праці, тобто економічні відносини з приводу використання праці.

Основна задача економіки праці – ефективізація праці, тобто процес постійної цілеспрямованої роботи з підвищенням її ефективності.

Метою курсового проекту є закріплення знань, одержаних студентами під час вивчення курсу «Економіка праці (на автомобільному транспорті)», формування у студентів практичних навичок з оцінки і підвищення рівня організації і продуктивності праці, з визначення економії робочого часу, з нормування і стимулювання праці.

Курсовий проект виконується за темою «Підвищення рівня виконання норм виробітку водіїв автомобілів.»

Вихідними даними для курсового проекту є результати спостереження за роботою водіїв на автомобілі КамАЗ-5511 і дані для розробки нормованого змінного завдання водіям автомобілів.

1 АНАЛІЗ ТРУДОВИХ ПОКАЗНИКІВ

Аналіз рівня виконання норм виробітку спрямований на встановлення конкретних причин їх перевиконання або недовиконання.

Аналіз рівня виконання норм виробітку виконуємо у наступній послідовності:

1. розрахуємо фактичні та нормативні затрати праці на перевезення 1т вантажу за формулами:

, (1.1)

де τ₁ – затрати праці на виконання операцій з вантаження та розвантаження вантажу;

τ₂ - затрати праці на виконання операцій з руху автомобіля.

, (1.2)

, (1.3)

де t_нр – середній час простою під навантаженням-розвантаженням на одну їздку, год.;

q – вантажність автомобіля, т;

γ – коефіцієнт використання вантажності;

β – коефіцієнт використання пробігу автомобілів з вантажем;

V_Т – середня технічна швидкість автомобіля, км/год.;

l_їв – середня дальність їздки з вантажем, км.

Визначимо техніко-експлуатаційні показники використання автомобілів за формулами:

; (1.4)

; (1.5)

; (1.6)

; (1.7)

, (1.8)

де АГ_вр – автомобіле-години під навантаженням-розвантаженням, год.;

Z – загальна кількість їздок;

l_в – пробіг з вантажем, км;

L_заг – загальний пробіг, км;

АГ_рух − автомобіле-години у русі, год.;

Q – обсяг перевезень за подорожнім листом, т.

Фактичні затрати праці розрахуємо на підставі даних дорожніх листів.

Нормативні затрати праці встановлюємо згідно зі способами виконання вантажно-розвантажувальних робіт та умовами перевезень. Норма часу простою автомобіля-самоскида КамАЗ-5511 складає 0,82 хв/т. Максимальна швидкість автомобіля – 80 км/год.

2. розрахуємо показники виконання норм виробітку в цілому і за окремими операціями

; (1.9)

, (1.10)

де П₁, П₂ – процент виконання норм виробітку відповідно по операції вантаження-розвантаження і руху автомобіля, %.

Відсоток виконання норм виробітку розраховуємо за формулою:

, (1.11)

де τ_н, τ_ф – відповідно нормативні та фактичні затрати праці на перевезення 1т вантажу, год./т.

3. встановлення перевищення (економії) фактичних затрат праці над нормативними для кожного водія і підприємства в цілому

, (1.10)

Вихідні дані наведено у табл. 1.1. Результати розрахунків наведено у табл. 1.2.

Таблиця 1.1

Вихідні дані для аналізу виконання норм виробітку водіями автомобіля КамАЗ-5511

П.І.Б водія	Клас водія	Час у наряді, год.	Час у русі, год.	Час простою під навантаженням-розвантаженням, год.	Кількість їздок	Загальний пробіг, км	Пробіг з вантажем, км	Маса вантажу за подорожнім листом, т	Вантажообіг, ткм	Заробітна плата,грн.
Гребенюк А.Б.		7,0	6,5	0,5		188,0	84,0	30,00	840,0	12,08
Гребенюк А.Б.		5,0	4,7	0,3		152,0	56,0	20,00	560,0	8,25
Гребенюк А.Б.		7,2	6,9	0,3		72,0	34,0	18,00	306,0	6,15
Гребенюк А.Б.		8,0	7,5	0,5		188,0	84,0	30,00	840,0	12,08
Гребенюк А.Б.		6,5	6,0	0,5		106,0	51,0	27,00	459,0	9,70
Гребенюк А.Б.		8,5	8,0	0,5		106,0	51,0	27,00	459,0	9,70
Гребенюк А.Б.		6,5	6,0	0,5		106,0	51,0	27,00	459,0	9,70
Всього	-	48,7	45,6	3,1						67,66
Соловін Р.А.		7,0	6,3	0,7		140,0	68,0	36,00	612,0	14,38
Соловін Р.А.		7,1	6,4	0,7		140,0	68,0	36,00	612,0	14,23
Соловін Р.А.		7,3	6,8	0,5		106,0	51,0	27,00	459,0	12,33
Соловін Р.А.		7,8	7,1	0,7		140,0	68,0	36,00	612,0	15,53
Соловін Р.А.		7,5	7,0	0,5		106,0	51,0	27,00	459,0	12,40
Соловін Р.А.		6,5	5,8	0,7		140,0	68,0	36,00	612,0	15,05
Соловін Р.А.		6,3	5,8	0,5		106,0	51,0	27,00	459,0	11,95
Соловін Р.А.		7,5	7,0	0,5		106,0	51,0	27,00	459,0	12,40
Всьго	-	57	52,2	4,8	28	984	476	252	4284	108,27
Разом по АТП	-	105,7	97,8	7,9	47	1902	887	431	8207	175,6

Таблиця 1.2

Затрати праці на перевезення 1т вантажу

П.І.Б водія	Фактичні витрати праці, год./т	Нормативні витрати праці, год./т	Пнв, %	ΔПнв,%	П1, %	П2, %
τ1ф	τ2ф	τф	τ1н	τ2н	τн
1.Гребенюк А.Б.	0,013	0,24	0,25	0,013	0,15	0,16		-36		62,5
2.Соловін Р.А.	0,018	0,19	0,21	0,013	0,12	0,13		-38	72,2	63,5
Разом по АТП	0,015	0,22	0,24	0,013	0,13	0,14		-42	86,6	59,9

Приведемо усі розрахунки за 1-м водієм, здійснені за формулами 1.1 – 1.12 у наглядній формі:

Приведемо усі розрахунки в цілому по АТП, здійснені за формулами 1.1 – 1.12 у наглядній формі:

Отже, має місце перевищення фактичних затрат праці над нормативними для водія Гребенюк А.Б. на 36% а для водія Соловін Р.А. на 38%. В цілому по АТП має місце перевищення фактичних затрат праці над нормативними на 42%.

Аналіз причин, що зумовили це перевищення, наведемо у вигляді табл. 1.3, табл. 1.4 та табл. 1.5.

Відсоток недовиконання (перевиконання) норм виробітку за рахунок зміни кожного техніко-експлуатаційного показника використання рухомого складу розраховуємо за формулою

, (1.13)

де - економія (перевищення) затрат праці на перевезення 1т вантажу за рахунок зміни і -го показника, год./т.

Таким чином, найбільший вплив на недовиконання норм виробітку для водія 1 спричинили показники коефіцієнта використання вантажності (-6,82%) і коефіцієнта використання пробігу автомобіля з вантажем (-13,1698%). Для водія 2 найбільший вплив на недовиконання норм виробітку спричинили показники коефіцієнта використання пробігу автомобіля з вантажем (-9,3995%) середньої технічної швидкості (-18,1881%). Для АТП найбільший вплив на недовиконання норм виробітку спричинили показники коефіцієнта використання пробігу автомобіля з вантажем (-11,313%) середньої технічної швидкості (-14,2519%).

Таблиця 1.3

Аналіз виконання норм виробітку водія 1

Показник	Ум. позн.	Значення	Перевищення (економія) затрат праці,год./т	Відсоток недовиконання норм виробітку,%
факт	норма	розрахункова формула	розрахунок
Операція вантаження-розвантаження
Час простою під вантаженням-розвантаженням на одну їздку	tнр	0,13	0,137			-0,3043
Вантажність автомобіля	q
Коефіцієнт використання вантажності	γ	0,94				-3,41
Всього						-3,7143
Операція з руху автомобіля
Середня дальність їздки з вантажем	lїв
Вантажність автомобіля	q
Коефіцієнт використання вантажності	γ	0,91				-0,8513
Середня технічна швидкість автомобіля	VТ	26,23				-5,1141
Коефіцієнт використання пробігу	β	0,43	0,5			-13,1698

Продовження таблиці 1.3

Всього						-25,1046
Разом				-26,32

Таблиця 1.4

Аналіз виконання норм виробітку водія 2

Показник	Ум. позн.	Значення	Перевищення (економія) затрат праці,год./т	Відсоток недовиконання норм виробітку,%
факт	норма	розрахункова формула	розрахунок
Операція вантаження-розвантаження
Час простою під вантаженням-розвантаженням на одну їздку	tнр	0,17	0,137			-1,1856
Вантажність автомобіля	q
Коефіцієнт використання вантажності	γ	0,97				-0,001889
Всього						-1,1875
Операція з руху автомобіля
Середня дальність їздки з вантажем	lїв	25,1	25,1
Вантажність автомобіля	q

Продовження таблиці 1.4

Коефіцієнт використання вантажності	γ	0,97				-1,9922
Середня технічна швидкість автомобіля	VТ	21,98				-18,1881
Коефіцієнт використання пробігу	β	0,45	0,5			-9,3995
Всього						-29,5798
Разом				-30,55

Таблиця 1.5

Аналіз виконання норм виробітку в цілому по АТП

Показник	Ум. позн.	Значення	Перевищення (економія) затрат праці,год./т	Відсоток недовиконання норм виробітку,%
факт	норма	розрахункова формула	розрахунок
Операція вантаження-розвантаження
Час простою під вантаженням-розвантаженням на одну їздку	tнр	0,16	0,137			-0,8288
Вантажність автомобіля	q
Коефіцієнт використання вантажності	γ	0,96				-0,2368
Всього						-1,0656
Операція з руху автомобіля
Середня дальність їздки з вантажем	lїв
Вантажність автомобіля	q
Коефіцієнт використання вантажності	γ	0,96				-2,75
Середня технічна швидкість автомобіля	VТ	23,19				-14,2519
Коефіцієнт використання пробігу	β	0,44	0,5			-11,313
Всього						-28,313
Разом				-29,25

2 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМКІВ ПОКРАЩЕННЯ ТРУДОВИХ ПОКАЗНИКІВ

Нормування праці – це вид діяльності, спрямований на встановлення необхідних затрат і результатів праці, а також необхідних співвідношень між чисельністю працівників різних груп і кількістю одиниць обладнання.

Нормативну базу нормування праці складають нормативні матеріали (нормативи).

Нормативи – це вихідні величини, в яких зафіксований у кількісному виразі вплив різних факторів на тривалість часу виконання нормованої операції.

Необхідно розрізняти поняття норми праці і нормативу.

Первинним є норматив, а норма – похідна від нормативу. Норма праці визначається на підставі одного або декількох трудових нормативів. Нормативи носять універсальний характер і часто встановлюються у відносних величинах.

Виходячи з теми курсового проекту, розглянемо більш детально норми праці.

Норми праці – конкретний вираз міри праці на кожному підприємстві. Міра праці відображає величину необхідних затрат робочого часу, що складається в умовах ринку.

Норми праці, з однієї сторони, повинні бути засобом одержання прибутку, а з іншої – сприяти рішенню соціальних задач, забезпечити для найманого працівника нормальну інтенсивність праці, його матеріальну зацікавленість при роботі за обґрунтованими нормами.

Обґрунтування норми передбачає всебічний облік факторів, що впливають на її величину у певних організаційно-технічних умовах. Тому норми праці повинні враховувати технічні характеристики обладнання, застосовувану технологію, раціональну організацію і обслуговування робочих місць, умови праці та ін. При плановій економіці обґрунтування норм здійснювалось за технічними, психофізіологічними, соціальними параметрами, тобто внутрішніми параметрами виробництва.

В умовах ринкових відносин для підприємств найважливішими є зовнішні параметри – попит, його обсяги, які визначають об’єм виробництва, необхідність і можливості його збільшення. Стосовно до цих умов обґрунтування трудових норм повинно бути не тільки за внутрішніми параметрами виробництва, але і за зовнішніми характеристиками ринку. Причому останнє варто розглядати як первісне. Потреба в такому обґрунтуванні обумовлена цілями діяльності підприємства, спрямованими на формування і задоволення попиту на продукцію і вироблені послуги.

Ринкова методологія обґрунтування норм – це всебічна, системна оцінка варіантів нормативних значень в оптимізаційних процедурах пристосування внутрішніх чинників виробництва до динаміки зовнішнього середовища.

До зовнішніх параметрів обґрунтування входить:

· маркетингове обґрунтування;

· економічне обґрунтування.

До внутрішніх параметрів обґрунтування входить:

· технічне обґрунтування

· психофізіологічне обґрунтування

· соціальне обґрунтування

Маркетингове і економічне обґрунтування норм базується на врахуванні параметрів зовнішнього середовища.

Маркетингове обґрунтування норм праці передбачає врахування вимог споживача до обсягу і якості продукції або послуг. Тобто визначальним фактором при встановленні норм є обсяг попиту на випуск продукції (послуг).

Економічне обґрунтування норм праці передбачає визначення доцільних пропорцій у витратах живої і матеріалізованої праці, у виборі економічно вигідних сполучень взаємозалежних параметрів режиму роботи обладнання та ін.

При ринкових умовах, оцінку варіантів установлюваної норми варто робити на принципах теорії граничної корисності: порівняння робити за двома альтернативними показниками – витрати, обумовлені підвищеним зносом обладнання і прибуток, одержуваний від більш повного задоволення попиту. Відповідно до теорії граничної корисності треба домагатися максимізації різниці між одиницею прибутку від підвищення рівня задоволення попиту й одиницею витрат від підвищеного зносу устаткування, ступеня використання матеріалів, робочого часу.

Технічне обґрунтування норм праці полягає у визначенні умов найбільш ефективного використання устаткування, машин, пристосувань. Воно включає технічні розрахунки та вибір оптимальних режимів роботи устаткування і визначення основного часу.

Психофізіологічне обґрунтування норм праці передбачає встановлення оптимальних значень із погляду фізіології праці, змісту трудового процесу, рівня інтенсивності праці, режиму праці і відпочинку працівників на виробництві, що забезпечують їхню високу працездатність і життєдіяльність.

Соціальне обґрунтування норм праці передбачає забезпечення змістовності праці, підвищення інтересу до роботи. Це може бути вирішено шляхом індивідуалізації норм праці (при зберіганні ролі базових нормативів). Застосування індивідуальних норм дозволяє кожному працівнику встановити завдання, що передбачає розширення фронту робіт або суміщення функцій. Це дозволяє реалізувати зацікавленість працівника в такому змісті і такому обсязі покладених на нього функцій і робіт, при яких забезпечується найбільш повне й ефективне використання його робочого часу. У той же час індивідуальні норми сприяють забезпеченню соціальної захищеності робітників від надмірної інтенсифікації праці.

Норми праці класифікуються за різноманітними ознаками: за змістом, за ступенем деталізації, за сферою поширення, за періодом дії, за методом обґрунтування, за кількістю людей, праця яких нормується. Основною ознакою є зміст норм. Класифікацію норм праці за змістом наведемо у вигляді рис. 2.1.

Рис. 2.1 Класифікація норм праці за змістом

Виходячи з теми курсового проекту більш детально розглянемо норми виробітку.

Норма виробітку – це кількість одиниць продукції в натуральних показниках, що повинний виробити працівник в одиницю часу (за час, зміну, місяць) при визначених організаційно-технічних умовах. Норма виробітку залежить від тривалості робочого періоду і норми часу, встановленої на одиницю продукції.

Норма виробітку за зміну розраховується за формулою:

, (2.1)

де Т_зм – час зміни, год.

На тих виробництвах, де підготовчо-заключний час, час на обслуговування робочого місця, особисті потреби і відпочинок нормується на зміну, норма виробітку розраховується за формулою:

. (2.2)

Між нормою часу і нормою виробітку існує зворотна залежність, тобто із зменшенням норми часу норма виробітку збільшується. Однак змінюються ці величини не в однаковій мірі: норма виробітку збільшується у більшому ступеню, ніж зменшується норма часу:

; (2.3)

. (2.4)

Розглянемо методи нормування праці.

Розрізняють методи нормування і засоби встановлення норм.

Метод нормування характеризує методичну і розрахункову основу, прийняту для встановлення норми затрат праці тим або іншим засобом.

Засіб встановлення норми відбиває, на основі якої інформації і яким шляхом вона визначена.

Методи нормування і засоби встановлення норм представлені у вигляді рис.2.2.

Методи нормування

Сумарні

Аналітичні

Досвідний

Порівняльний

Статистичний

Аналітично-дослідницький

Аналітично-розрахунковий

Дослідно-статистичні норми

Технічно-обгрунтовані норми

Рис. 2.2 Методи нормування праці

Сумарні методи одержали свою назву від того, що норми встановлюються відразу на цілу операцію або комплекс операцій без поділу на складові частини, тобто сумарно. У залежності від об’єкта нормування, бажаної точності встановлення норм, рівня використовуваної техніки, технології й організації праці, досвіду нормувальника розрізняють три засоби встановлення норм сумарним методом:

· досвідний;

· порівняльний;

· статистичний.

Суть досвідного засобу полягає в тому, що норма визначається на основі суб’єктивної оцінки нормувальника. Чим краще досвід і вище кваліфікація нормувальника, тим точніше він може враховувати особливості технологічного процесу, можливості устаткування, тим норма ближче до реальних затрат праці. Найбільш істотним недоліком цього методу виступає його суб’єктивність.

Порівняльний засіб передбачає добір деталі або операції аналога і зіставлення тих характеристик, які саме визначають норму часу. Існує і модернізований варіант цього засобу, при якому порівнюється декілька важливих параметрів роботи і розраховуються поправочні коефіцієнти для відповідного уточнення норми. Цей варіант називається засобом попереходної інтерполяції (порівняння за основними переходами операції). Він поширений на тих підприємствах, де використовуються типові технологічні процеси.

Статистичний засіб заснований на статистичному обліку фактичних затрат праці (часу або чисельності працівників).

Незважаючи на властиві недоліки розглянутих засобів сумарного методу, на окремих підприємствах ці норми залишаються достатньо популярними. Основна причина цього – державна власність на засоби виробництва, незацікавленість трудового колективу в підвищенні продуктивності праці. Цілком відмовлятися від таких норм також не можна. З погляду практиків, краще мати тимчасову, недостатньо обґрунтовану норму праці, чим не мати ніякої.

Аналітичні методи передбачають розподіл операцій або комплексу робіт на більш дрібні елементи, ретельний аналіз їхнього змісту, дослідження чинників, що впливають на тривалість кожного елемента.

При аналітичному методі використовуються два різноманітних засоби:

· аналітично-дослідницький;

· аналітично-розрахунковий.

Аналітично-дослідницький засіб застосовується для визначення затрат на кожний елемент операції і на операцію в цілому на основі дослідження цих затрат на робочих місцях і критичному їхньому аналізі. Він реалізується шляхом проведення масових фотохронометражних спостережень і створення нормативних матеріалів. Використання цього методу на підприємстві обмежено через його складність, необхідність проведення фотохронометражних спостережень, їхнього трудомісткого опрацювання, проведення спеціальних розрахунків.

Аналітично-розрахунковий засіб передбачає встановлення затрат часу не шляхом вимірів, а по заздалегідь розроблених базових нормативах різноманітного ступеня укрупнення. Він використовується на підприємствах завдяки ряду переваг перед аналітично-дослідницьким, серед яких наступні:

· трудомісткість встановлення розрахункових норм значно нижче хронометражних;

· точність розрахункових норм майже не поступається точності хронометражних;

· розрахункові норми легше впроваджувати, чим хронометражні, тому що їхня обґрунтованість не викликає сумніву, адже вона базується на нормативних матеріалах і враховує організаційно-технічні умови виробництва.

3 ЗАХОДИ З ПІДВИЩЕННЯ ТРУДОВИХ ПОКАЗНИКІВ

На основі теоретичного обґрунтування і проведеного аналізу розробимо практичні пропозиції щодо підвищення продуктивності праці. Складемо план заходів та представимо його у вигляді табл.3.1.

Таблиця 3.1

План заходів щодо підвищення продуктивності праці

Зміст розв’язуваної задачі	Найменування заходу	Виконавці і терміни впровадження	Очікуване покращення показника
1.Скорочення понаднормативних затрат допоміжного часу	Розробка годинних графіків роботи автомобілів під час перевезення будівельних вантажів	Диспетчер 2 тижня	tнр= -2%
2.Поліпшення використання основного часу	Розробка раціональних маршрутів перевезень	Відділ експлуатації 3 тижня	β =0,5
3.Поліпшення використання основного часу	Інструктаж про маршрут прямування, дорожні умови, про місця навантаження, розвантаження і під’їздах до них	Диспетчер 1 тиждень	Vт = +2%
4. Скорочення нормованого змінного завдання	Застосування автоматизованих засобів оформлення товарно-транспортної документації	Начальник автоколони 3 місяці	НЗЗ

Приріст продуктивності праці після впровадження заходу визначається виходячи зі зміни нормативних затрат праці:

, (3.1)

де - проектоване значення трудомісткості перевезення 1т вантажу, год/т.

Вплив зниження трудомісткості на приріст продуктивності праці визначаємо за формулою:

. (3.2)

Розглянемо перший захід. За умовами першого заходу середній час простою під навантаженням-розвантаженням на одну їздку знижується на 2%.

Приведемо розрахунки за першим водієм у наглядній формі:

Приведемо розрахунки в цілому по АТП у наглядній формі:

Розглянемо другий захід. За його умовами коефіцієнт використання пробігу становить 0,5.

Приведемо розрахунки за першим водієм у наглядній формі:

Приведемо розрахунки в цілому по АТП у наглядній формі:

Розглянемо третій захід. За умовами третього заходу середня технічна швидкість автомобіля підвищується на 2%.

Приведемо розрахунки за першим водієм у наглядній формі:

Приведемо розрахунки в цілому по АТП у наглядній формі:

Результати розрахунків наведені в табл. 3.2, табл. 3.3, табл. 3.4

Таблиця 3.2

Зміна продуктивності праці водія 1

Захід	Зміна ТЕП	Зміна продуктивності праці
ΔT	ΔW
1.Розробка годинних графіків роботи автомобілів під час перевезення будівельних вантажів	tнр=0,151	-0,1345	-0,1343
2.Розробка раціональних маршрутів перевезень	β=0,5	-13,15	-11,62
3.Інструктаж про маршрут прямування, дорожні умови, про місця навантаження, розвантаження і під’їздах до них	Vт=26,75	-1,8402	-1,8069
Разом	-	-15,1247	-13,5612

Таблиця 3.3

Зміна продуктивності праці водія 2

Захід	Зміна ТЕП	Зміна продуктивності праці
ΔT	ΔW
1.Розробка годинних графіків роботи автомобілів під час перевезення будівельних вантажів	tнр=0,163	-0,1256	-0,1254
2.Розробка раціональних маршрутів перевезень	β=0,5	-9,44	-8,63
3.Інструктаж про маршрут прямування, дорожні умови, про місця навантаження, розвантаження і під’їздах до них	Vт=22,42	-1,8339	-1,8
Разом	-	-11,3995	-10,5554

Таблиця 3.4

Зміна продуктивності праці в цілому по АТП

Захід	Зміна ТЕП	Зміна продуктивності праці
ΔT	ΔW
1.Розробка годинних графіків роботи автомобілів під час перевезення будівельних вантажів	tнр=0,160	-0,1023	-0,10

2.Розробка раціональних маршрутів перевезень	β=0,5	-10,6204	-9,60
3.Інструктаж про маршрут прямування, дорожні умови, про місця навантаження, розвантаження і під’їздах до них	Vт=23,65	-1,8221	-1,79
Разом	-	-12,5448	-11,49

Продовження таблиці 3.4

Отже, виходячи з отриманих результатів, найбільший вплив на зміну продуктивності праці має розробка раціональних маршрутів перевезень. Завдяки цьому заходу продуктивність праці для водія 1 знижується на 13,15, для водія 2 – 9,44, та в цілому по АТП – 10,6204.

Розрахунок НЗЗ проводимо в такій послідовності. Спочатку розраховуємо нормативну тривалість однієї їздки за формулою

, (3.3)

де V_р – норматив розрахункової швидкості автомобіля, км/год;

Н_1т – норма часу на навантаження-розвантаження 1т вантажу,год;

t_дод – час на виконання додаткових операцій, год.

(3.4)

Визначаємо нормативне число їздок з урахуванням початкового і кінцевого пунктів під час виконання НЗЗ. Автомобіль після виконання останнього розвантаження повертається в АТП (місце стоянки), то нормативне число їздок знаходимо за формулою

, (3.5)

де Т – режим роботи (7, 9 год.)

t_н – нормативна тривалість простою рухомого складу під навантаженням, год;

t_рух – нормативна тривалість руху маршрутом від пункту навантаження до пункту розвантаження, год.

. (3.6)

. (3.7)

Точний нормативний час роботи водія на лінії розраховуємо за формулою

. (3.8)

Конкретне значення НЗЗ визначаємо виходячи з узгодження його величини з режимами роботи пунктів навантаження і розвантаження. Умови узгодження полягають у виконанні таких нерівностей:

, (3.9)

де Т_р – термін закінчення роботи поста розвантаження, год;

Т_н – термін початку роботи поста навантаження, год;

Т_об – тривалість обідньої перерви, год;

δ – резерв часу, обумовлений неточністю використаних норм часу, хв./т,

, (3.10)

де δ₀ – діапазон усереднення норм простою під навантаження або розвантаженням, хв./т.

Наведемо результати розрахунків у наглядній формі:

- режим відсутній

Перевірку узгодженості величини НЗЗ з режимами роботи постів навантаження і розвантаження виконаємо в табл. 3.5.

Час виїзду з АТП для 1-го автомобіля розраховуємо як різницю між часом подачи під 1-ше навантаження і часом на виконання 1-го нульового пробігу:

Час відправлення від замовника враховує час роботи на лінії і час обідньої перерви:

Час повернення 1-го автомобіля до АТП розраховуємо як суму часу відправлення від замовника і часу на виконання другого нульового пробігу:

Нормативна тривалість зміни включає час роботи на лінії, час на виконання нульових пробігів і підготовчо-заключний час:

де 1,043 – коефіцієнт, що враховує підготовчо-заключний час.

Таблиця 3.5

Узгодженість величини НЗЗ з режимами роботи постів навантаження і розвантаження

Номер подачі автомобіля під 1-е навантаження	Величина НЗЗ в їздках	Розрахунок резерву часу, год

Як видно із результатів розрахунків, для всіх автомобілів резерв часу більший за мінімально допустимий.

Далі складемо таблицю нормованих завдань та представимо її у вигляді табл. 3.6.

Таблиця 3.6

Таблиця нормованих змінних завдань

№ з/п	Час виїзду із АТП, год,хв	Час подачі під 1-ше навантаження, год,хв	Нормативне число їздок	Час вирушання від замовника, год,хв	Час повернення до АТП, год,хв	Нормативна тривалість зміни, год
	6-27	6-40		16-40	16-52	9,8
	6-31	6-44		16-44	16-56	9,8
	6-35	6-48		16-48	17-00	9,8
	6-39	6-52		16-52	17-04	9,8
	6-43	6-56		16-56	17-08	9,8
	6-47	7-00		17-00	17-12	9,8
	6-51	7-04		17-04	17-16	9,8
	6-55	7-08		17-08	17-20	9,8
	6-59	7-12		17-12	17-24	9,8
	7-03	7-16		17-16	17-28	9,8

Нормоване завдання в тоннах і тонно-кілометрах розраховуємо за формулами

; (3.11)

. (3.12)

Наведемо результати розрахунків у наглядній формі:

Дата добавления: 2015-09-29