У хімічній промисловості комплексній механізації та автоматизації приділяється велика увага. Це пояснюється складністю й високою швидкістю протікання технологічних процесів, а також чутливістю їх до

ВСТУП

У хімічній промисловості комплексній механізації та автоматизації приділяється велика увага. Це пояснюється складністю й високою швидкістю протікання технологічних процесів, а також чутливістю їх до порушення режиму, шкідливістю умов роботи, вибухо-пожежо-небезпекою речовин, що переробляють.

У міру здійснення механізації виробництва скорочується важка фізична праця, зменшується чисельність робітників, безпосередньо зайнятих у виробництві, збільшується продуктивність праці.

Обмежені можливості людського організму (стомлюваність, недостатня швидкість реакції на зміну навколишнього оточення й на велику кількість одночасно надходячої інформації, суб'єктивність в оцінці сформованої ситуації й т.д.) є перешкодою для подальшої інтенсифікації виробництва. Наступає новий етап машинного виробництва - автоматизація, коли людина звільняється від особистої участі у виробництві, а функції керування технологічними процесами, механізмами, машинами передаються автоматичним пристроям.

Автоматизація призводить до поліпшення основних показників ефективності виробництва: збільшенню кількості, поліпшенню якості й зниженню собівартості випускає продукції, підвищенню продуктивності праці. Впровадження автоматичних пристроїв забезпечує високу якість продукції, скорочення браку й відходів, зменшення витрат сировини й енергії, зменшення чисельності основних робітників, зниження капітальних витрат на будівництво будинків (виробництво організується під відкритим небом), подовження строків міжремонтного пробігу встаткування.

Впровадження спеціальних автоматичних пристроїв сприяє безаварійній роботі устаткування, виключає випадки травматизму, попереджає забруднення атмосферного повітря й водойм промисловими відходами.

Комплексна автоматизація процесів (апаратів) хімічної технології припускає не тільки автоматичне забезпечення нормального ходу цих процесів з використанням різних автоматичних пристроїв (контролю, регулювання, сигналізації), але й автоматичне керування пуском й зупинкою апаратів для ремонтних робіт й у критичних ситуаціях.

Завдання, які вирішуються при автоматизації сучасних хімічних виробництв, досить складні. Від фахівців потрібні знання не тільки пристрою різних приладів, але й загальних принципів складання систем автоматичного керування.

Обслуговування автоматичних систем й їхніх елементів, підтримка в чистоті й справному стані, впровадження нових приладів, періодичну перевірку, налагодження й ремонт для забезпечення нормального ходу технологічного процесу й виконання плану випуску продукції робить на заводах служба контролю й автоматики.

1.ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС. ОСНОВНЕ ТА ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ.

1.1ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

Артезіанська вода надходить в систему через фільтр, в якому очищається від домішок які можуть відкладатися на внутрішній поверхні труб, від куди підпиточний насосом подається в систему. Далі вода надходить у котел, де нагріватися до певної температури і надходить до споживача, а так само в теплообмінник де нагріває питну воду. З теплообмінників і від споживача вода повертається в котел.

Газ подається в котел від пункту розподілення газу, крім прямої подачі газу в котел, газ, так само, подається на запальник. Відпрацьовані гази відводяться з котла вентилятором-димососом.

1.2ОСНОВНЕ ТА ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНЕННЯ

Котел жаротрубний водогрійний газовий «КОЛВИ-650». Потужність 756 кВт. Комплектується газовою або рідинною горілкою з різним номінальним тиском палива.

Рисунок 1 – Конструкція котла КОЛВИ - 650

1. Горілка 2. Корпус котла 3. Дверцята топки 4. Опора 5. Шлюз очистки короба димових газів 6. Короб димових газів 7. Вхідний патрубок

8. Патрубки для установки ПСК 9. Вихідний патрубок 10. Гільза для установки термостата.

11. Турбілізатори 12. Оглядове вікно 13. Ущільнювач 14. Теплоізоляція

15. Дренажний патрубок 16. Шнур ущільнювача 17. Патрубок дренажу конденсату 18. Гільза для установки манометра

18.1. Гільза для установки термометра (з протилежної сторони)

19. Пульт керування 20. Захисний клапан.

Таблиця 1 – Характеристики котла КОЛВИ - 650

Найменування та показники	КОЛВІ-650
Об’єм опалюємого приміщення, м³
Номінальне тепловиробництво, МВт	0,756
ККД %
Температура води на виході, °C
Площа поверхні нагріву м²	12,5
Габарити трубної частини під газ, мм	3290х1270х1750
Габарити під дизпаливо, мм	3240х1270х1750
Маса, кг

2. ВИБІР ВЕЛИЧИН, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬСЯ, ТА КАНАЛІВ ВНЕСЕННЯ РЕГУЛЮЮЧИХ ДІЙ

Процес підігріву води за допомогою котла КОЛВИ-650 відноситься до пожежо-вибухо безпечного процесу, тому це потрібно враховувати при розробці автоматизації.

Розглянемо систему водопостачання, як окремий об’єкт регулювання. В першу чергу регулюванню, підлягають параметри, які є показниками ефективності процесу, ті вхідні і вихідні величини через які на об'єкт подають обурюючі впливи.

У системі постачання слід підтримувати тиск на заданому рівні. Оскільки кількість води яка йде до споживача та повертається від нього може різнитися, і як наслідок зміниться тиск в системі. Це збурення усувається подачею нестачі води від фільтру через підпиточний насос.

Температура теплоносія, який йде до споживача, є показником ефективності роботи котла КОЛВИ – 650, та впливає на якість опалення.

Температура теплоносія регулюється подачею газу до котла.

Температура гарячої питної води, є важливою частиною комфортного життя людини, регулюється подачею теплоносія до теплообмінника.

Тиск повітря перед котлом залежить від витрати повітря, в свою чергу витрата повітря має відповідати витраті газу за певним співвідношення, для чого вимірюється тиск повітря та газу, і в залежності від зміни тиску газу буде регулюватися подача повітря.

3. ВИБІР ВЕЛИЧИН, ЯКІ КОНТРОЛЮЮТЬСЯ, СИГНАЛІЗУЮТЬСЯ ТА ПАРАМЕТРИ ЗАХИСТУ

Процес підігріву води за допомогою котла КОЛВИ-650 відноситься до пожежо-вибухо безпечного процесу, тому це потрібно врахувати при виборі параметрів сигналізації, контролю та керування. Також правильний підбір параметрів керування може вплинути навіть на ефективність виробництва.

3.1 Вибір контролюючих величин

При виборі контролюючих величин ми повинні знати, що в першу чергу беруться керуючі величини, а також ті величини, які найбільш повно характеризують технологічний процес (для полегшення слідкування за ходом процесу, полегшення запуску, наладки і зупинки технологічного процесу) та найбільш важливі вихідні параметри для здійснення оперативного управління. Тому в даній схемі автоматизації контролюються такі величини.

3.1.1 Розрідження в топці котла.

3.1.2 Тиск повітря перед котлом.

3.1.3 Тиск теплоносія після котла.

3.1.4 Тиск гарячої питної води.

3.2Вибір величин, які сигналізуються

Сигналізація розділяється на технологічну сигналізацію і сигналізацію стану. Технологічна сигналізація використовується для параметрів зміни яких можуть привести до аварійної ситуації. У нашому випадку такими параметрами є:

3.2.1 Тиск води в системі опалення.

3.2.2 Температура теплоносія після котла.

3.2.3 Розрідження в топці котла.

3.2.4 Тиск газу перед котлом.

3.2.5 Тиск повітря перед котлом.

3.2.6 Тиск теплоносія після котла.

3.2.7 Тиск питної води.

3.2.8 Наявність полум’я в топці котла.

3.3 Вибір параметрів керування

В схемі передбачено керування двигуна дутьевого вентилятора та вентилятора димососа, підпиточного, циркуляційного та подаючого насосів.

Керування двигуна М1, М2,M3,М4,М5 можна здійснювати як по місцю, так і на щиті оператора за допомогою перемикача керування двигуном (“По місцю”, “Дист.”).

4 ВИБІР ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ

Засоби автоматизації, за допомогою яких буде здійснюватися керування процесом, повинні бути вибрані технічно грамотно і економічно обґрунтовано. Конкретні типи автоматичних пристроїв вибирають з урахуванням можливостей об'єктів управління. У першу чергу приймають до уваги такі фактори, як пожежо- та вибухо- небезпечність, агресивність і токсичність середовищ, число параметрів, які приймають участь в управлінні, і їх фізико - хімічні властивості а також вимоги до якості контролю і регулювання. Прилади на щиті можливо використовувати звичайні, так як щитова віддалена від технологічного обладнання і розташовується у окремому приміщенні куди немає доступу небезпечним речовинам.

4.1 Контур регулювання та сигналізації тиску в системі водопостачання: датчиком виступає являється перетворювач тиску Сафир 22ДИ(1а), який встановлюється поблизу місця відбору тиску. Сигнал від датчика (0 – 5мА) надходить до контролера ТРМ – 212 (1б). У разі виходу сигналу за межі норми, прилад подасть сигнал керування (0 – 10В) на регулюючий пристрій, електро привід 2-х ходового сідельного клапана «Belimo» (1в). Дискретний сигнал з виходу мікропроцесорного регулятора надходить до сигнальної арматури HL1 , яка сигналізує про те, що тиск в вище норми.

Рисунок 2 – Контур регулювання на сигналізації тиску

4.2 Контур контролю та сигналізації температури води за котлом: датчиком виступає термометр опору ДТС – 127 – 50М(2а), який встановлюється на трубі. Сигнал від термометра опору, у вигляді активного опору, надходить до контролера ТРМ – 212 (2б). У разі виходу сигналу за межі норми, прилад подасть сигнал керування (0 – 10В) на регулюючий пристрій, електропривод 2-х ходового сідельного клапана «Belimo» (2в). Дискретний сигнал з виходу мікропроцесорного регулятора надходить до сигнальної арматури HL2, яка сигналізує про те, що температура в вище норми.

Рисунок 3 – Контур регулювання та сигналізації температури

4.3 Контур контролю та сигналізації температури води за котлом: датчиком виступає термометр опору ДТС – 127 – 50М(3а), який встановлюється на трубі. Сигнал від термометра опору, у вигляді активного опору, надходить до контролера ТРМ – 212 (3б). У разі виходу сигналу за межі норми, прилад подасть сигнал керування (0 – 10В) на регулюючий пристрій, електропривод для 2х ходового сідельного клапана «Belimo» (3в).

Рисунок 4 – Контур регулювання температури.

4.4 Контур регулювання подачі газу в топку котла: датчиками виступають перетворювачі тиску Сафир 22ДИ(5а,5б), який встановлюється поблизу місця відбору тиску. Сигнал від датчика (0 – 5мА) надходить до контролера ТРМ – 212 (5в). У разі виходу сигналу за межі норми, прилад подасть сигнал керування (0 – 10В) на регулюючий пристрій, електропривод 2-х ходового сідельного клапана «Belimo» (1в). Дискретний сигнал з виходу мікропроцесорного регулятора надходить до сигнальної арматури HL4, яка сигналізує про те, що витрата повітря нижче норми.

Рисунок 5 – Контур регулювання подачі газу в топку котла.

4.5 Контур контролю розрідження в топці котла: датчиком виступає перетворювач тиску Сафир 22ДВ(4а), який встановлюється поблизу місця відбору тиску. Сигнал від датчика (0 – 5мА) надходить до контролера ТРМ – 201 (4б). У разі виходу сигналу за межі норми спрацює сигнальна арматура HL3, яка сигналізує про те, що розрідження в топці котла нижче норми.

Рисунок 6 – Контур контролю розрідження в топці котла.

4.6 Контур контролю витрати повітря перед котлом: датчиком виступає перетворювач тиску Сафир 22ДИ(6а), який встановлюється поблизу місця відбору тиску. Сигнал від датчика (0 – 5мА) надходить до контролера ТРМ – 201 (6б). У разі виходу сигналу за межі норми спрацює сигнальна арматура HL5, яка сигналізує про те, що витрата повітря нижче норми.

Контури 7, 8 виконані аналогічно.

Рисунок 7 – Контур контролю витрати повітря перед котлом.

4.7 Контур підрахунку ефективності роботи котла: підрахунок гігакалорій виконується приладом СВТУ – 10м, датчики до нього постачаються в комплекті виробником. Прилад вимірює температуру до та після котла, та витрату води через котел, та за запрограмованими формулами вираховує ефективність котла.

Рисунок – 8 Контур підрахунку ефективності роботи котла.

4.8 Контур контролю полум’я в топці котла: датчиками виступають електроди (10а,10б) між на які подається 10000В і між якими, при наявності полум’я, виникає дуга, також присутній клапан розжигу (10д) та трансформатор розжигу ТГ – 1020К – У2 (10в), за допомогою яких запалюється полум’я в топці котла. Якщо полум’я в топці котла сгасне, то розірветься дуга між датчиками, та прилад Ф – 34 – 2 подасть сигнал, та ввімкнеться сигнальна арматура HL8.

Рисунок – 9 Контур контролю полум’я в топці котла.

4.9 Контур керування двигуном М1: Для місцевого управління двигуном М1 необхідно перевести ключ управління у положення «М». У цьому випадку для запуску двигуна необхідно натиснути кнопку SB3.1 – напруга живлення через замкнуті контакти перемикача SA1 живить котушку пускача КМ1. Пускач спрацює і замкне контакт КМ1.1, тим самим ставлячи кнопку SB3.1 на самоблокування, також замкнуться силові контакти і запуститься двигун.

Також напруга подається на контакти лампочки HL9, вона загоряється і свідчить про те, що двигун ввімкнений.

Для відключення двигуна необхідно натиснути кнопку SB3.2, схема розімкнеться, котушка пускача знеструмиться і силові контакти розімкнуться, двигун зупиниться, також напруга не подається на лампочку HL9, вона затухає і це свідчить про те, що двигун вимкнений.

Для управління двигуном М1 дистанційно необхідно перевести ключ управління у положення «Д» У цьому випадку для запуску двигуна необхідно натиснути кнопку SB4.1 – напруга живлення через замкнуті контакти перемикача SA1 живить котушку пускача КМ1. Пускач спрацює і замкне контакт КМ1.2 тим самим ставлячи кнопку SB4.1 на самоблокування.

Далі процес запуску і зупину двигуна проходить аналогічно місцевому режимі.

Рисунок 10 – Контур керування двигуном.

6 ОПИС СХЕМ СИГНАЛІЗАЦІЇ, КЕРУВАННЯ, БЛОКУВАННЯ ТА ЗАХИСТУ

6.1 Опис схеми технологічної сигналізації.

На підприємствах знаходять призначення різноманітні схеми технологічної сигналізації, які відрізняються числом та типом обладнання, напругою та родом струму, характером світлових та звукових сигналів. Правильно побудовані схеми забезпечують чітку сигналізацію, сприяють відвертанню аварій та нещасних випадків. Схема автоматичної сигналізації повинна забезпечувати одноразову подачу світлового та звукового сигналів, знімання звукового сигналу (натисненням кнопкового вимикача), повторність спрацьовування виконавчого пристрою звукової сигналізації після його відключення натисненням кнопкового вимикача, а також перевірку сигналізації.

Коли всі параметри знаходяться в нормі, контакти приладів розімкнуті, і обмотки реле KV1-KV8 не активні, і не перебувають під напругою, відповідно їх контакти KV1.2-KV8.2 розімкнуті, і лампи HL1-HL8 не горять, у свою чергу контакти KV1.1- KV8.1 замкнуті. Через замкнуті контакти KV1.3, KV2.3, KV3.3, KV6.3, KV7.3 подають напругу на реле часу КТ1, контакти КТ1.1, КТ1.2 замкнуті, подаються напруга на реле блокування KV9, KV10 і соленоїд S1. Розмикається KV10.5 і обезструмлює дзвінок HA1, розмикаються контакти KV9.1,2,3,4 і KV10,1,2,3,4.

При зниженні подачі повітря в топку котла нижче заданої, розмикається контакт (6б) знеструмлюється реле KV5, замикається контакт KV5.2, включається лампа HL5, розмикається контакт KV5.3, знеструмлюється соленоїд S1 і реле KV9, KV10. Соленоїд припиняє подачу газу в котел, і контакти KV9,1,2,3,4 та KV10,1,2,3,4 замикаються, тим самим не даючи знеструмити реле KV1- KV8 (без вже спрацювали реле) при відхиленні інших параметрів. Параметр тиску газу перед пальником, і згасання полум'я в пальнику спрацьовує аналогічно.

При відхиленні тиску води від норми розмикаються контакти і знеструмлюють реле KV1, замикається контакт KV1.2, в слідстві чого загоряється лампа HL1, розмикається контакт KV1.1 знеструмлюючи реле часу КТ1, контакт КТ1.2 обезструмить реле KV9, KV10 якщо в перебігу заданого часу (15 сек) параметр не повернеться в норму, розімкнеться контакт КТ1.1 і обезструмить соленоїд S1 який припинить подачу газу в котел, замкнуться контакти реле KV9,1,2,3,4 та KV10,1,2,3,4 чим не дадуть знеструмити реле KV1- KV8 (без вже спрацювали реле) при відхиленні інших параметрів.

Параметри розрідження в топці котла, тиск за котлом, температура води за котлом та температура питної води спрацьовують аналогічно.

Кнопкою SB2.1 здійснюється опробування звукової сигналізації, кнопкою SB2.2 здійснюється зняття звукової сигналізації.

6.2 Схема керування електроприводами

Розглянемо схему керування підпиточним двигуном. Для місцевого управління двигуном М1 необхідно перевести ключ управління у положення «М». У цьому випадку для запуску двигуна необхідно натиснути кнопку SB3.1 – напруга живлення через замкнуті контакти перемикача SA1 живить котушку пускача КМ1. Пускач спрацює і замкне контакт КМ1.1 тим самим ставлячи кнопку SB3.1 на самоблокування, також замкнуться силові контакти і запуститься двигун вентилятора.

Також напруга подається на контакти лампочки HL9, вона загоряється і свідчить про те, що двигун ввімкнений.

Для відключення двигуна необхідно натиснути кнопку SB3.2, схема розімкнеться, котушка пускача знеструмиться і силові контакти розімкнуться, двигун зупиниться, також напруга не подається на лампочку HL9, вона затухає і це свідчить про те, що вентилятор вимкнений.

Для управління двигуном М1 дистанційно необхідно перевести ключ управління у положення «Д» У цьому випадку для запуску двигуна необхідно натиснути кнопку SB4.1 – напруга живлення через замкнуті контакти перемикача SA1 живить котушку пускача КМ1. Пускач спрацює і замкне контакт КМ1.2 тим самим ставлячи кнопку SB4.1 на самоблокування.

Далі процес запуску і зупину двигуна проходить аналогічно місцевому режимі.

Схемою керування передбачено відключення двигуна при спрацьовуванні

теплового захисту - при перенапруженні двигуна спрацьовує теплове реле КК1 роз’єднуючи ланцюг живлення пускача КМ1, у подальшому роз'єднаються силові контакти і двигун зупиниться. Також передбаченій захист від короткого замикання.

Схема керування двигунами М2, М3, М4 та М5 відбувається аналогічно схемі керування двигуном M1.

7. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

Програмування ТРМ201

Рисунок – 11 Вибір контролера для програмування.

Рисунок – 12 Основні параметри приладу.

Рисунок – 13 Параметри регулювання.

Програмування ТРМ 212

Рисунок – 14 Вибір контролера для регулювання

Рисунок – 15 Основні параметри приладу

Рисунок – 16 Параметри регулювання

8 ОПИС МОНТАЖУ ТА ЕКСПЛУТАЦІЇ ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ

8.1 Монтаж щитів

Прилади й засоби автоматизації приймають в монтаж тільки після проходження стендової повірки. При цьому вони повинні бути забезпечені актом про стендової повірці за встановленою формою. При стендовій повірці перевіряють окремі характеристики й елементи приладів і засобів автоматизації, необхідні для виявлення можливих несправностей, викликаних умовами зберігання і транспортування приладів і засобів автоматизації; перевіряють цілісність електричних ланцюгів і трубних проводок, опір ізоляції, спрацьовування регулюючої частини і перемикачів, роботу механізмів пересування діаграмного паперу і якість запису.

Стендову повірку приладів і засобів автоматизації проводить замовник або залучені ним спеціалізовані організації, які виконують роботи з налагодження приладів і засобів автоматизації з урахуванням вимог інструкцій Держстандарту та інструкцій заводів-виробників приладів і засобів автоматизації. Прилади й засоби автоматизації на щитах і пультах, а також на елементах будівель, споруд та технологічному обладнанні повинні кріпитися способами, передбаченими конструкцією приладів і засобів автоматизації та деталями, що входять до їх комплект. При наявності вібрацій в місцях установки приладів різьбові кріпильні деталі повинні мати пристосування, що виключають самовільне їх відгвинчування (пружинні шайби, контргайки, шплінти тощо).

Корпуси приладів і засобів автоматизації заземлюються відповідно до вимог монтажно-експлуатаційних інструкції заводів-виробників, вказівками проекту та відповідними нормативними положеннями.

При установці датчиків необхідно стежити за тим, щоб їх чутливі елементи розташовувалися в центрі маси (потоку) вимірюваного середовища.

Виконавчі механізми (термоперетворювачі опору) встановлюють після розміщення регулюючих органів. При їх установці повинно бути забезпечене правильне взаємне розташування осей і валів, що виключає перекоси і заїдання при роботі в зчленування стані.

Перед монтажем приладів і засобів автоматизації, встановлюваних або вбудованих в технологічне обладнання та трубопроводи (термопари, термометри опору, регулюючі клапани лічильників тощо), необхідно це обладнання і трубопроводи очистити і промити.

Після монтажу щитів, пультів, приладів і засобів автоматизації потрібно змонтувати захисне заземлення згідно з ПУЕ та СНіП Ш-34-74.

Мінімально допустимий переріз мідних заземлюючих провідників 1 мм2 (або 2х0,75 мм2), алюмінієвих 2,5 мм2. Мінімальна товщина стінок металічних труб, використовуваних як заземлюючих провідників, - 1,5 мм. Заземлюючі проводу або жили кабелю повинні приєднуватися до вузла заземлення конструкції за допомогою болта або гвинта.

8.2 Монтаж термоперетворювачів.

Монтаж термоперетворювачів опору в місцях їх установки здійснюється за допомогою штуцерів або фланців, що поставляються заводами-виробниками, або спеціальних кріпильних пристроїв, виготовлених за місцем.

При монтажі в трубопроводі довжина робочої частини термо-перетворювачів повинна перевищувати радіус трубопроводу на 50-60 мм. При установці на агрегатах робоча частина його повинна бути повністю занурена у вимірюване середовище.

Підведення проводів до термоперетворювачів, як правило, повинен здійснюватися в металевих рукавах довжиною не менше 500 мм. Платинові термоперетворювачі опору не можна встановлювати на вібруючому обладнанні та трубопроводах.

Рисунок – 17 Монтаж термоперетворювачів опору.

8.2.1 Технічне обслуговування датчиків при експлуатації складається з

технічного огляду. При виконанні робіт з технічного обслуговування датчиків слід дотримуватися наступних заходів безпеки:

1 За способом захисту обслуговуючого персоналу від ураження

електричним струмом датчики відносяться до класу III за ГОСТ 12.2.007.0.

2 При підключенні і повірці датчиків необхідно дотримуватись вимог

ГОСТ 12.3.019, «Правил експлуатації електроустановок споживачів» і «Правил охорони праці при експлуатації електроустановок споживачів».

3 Будь-які роботи з підключення та технічного обслуговування датчиків

необхідно проводити тільки на відключеному від електроживлення контрольно-вимірювальних приладів і при повній відсутності тиску в магістралях.

4 Датчики відповідають «Загальних правил вибухобезпеки для

вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних

виробництв»ПБ 09-540-03, пропонованим до іскробезпечним електричним

ланцюгах. Конструкція відповідає вимогам ГОСТ Р 51330.0 (МЕК 60079-0) і

ГОСТ Р 51330.10 (МЕК 60079-11).

8.2.2 Технічний огляд перетворювача проводиться обслуговуючим

персоналом не рідше одного разу на 6 місяців і включає в себе:

- огляд корпусу для виявлення механічних пошкоджень;

- очистку корпусу і клем від забруднень і сторонніх предметів;

- перевірку якості кріплення перетворювача;

- перевірку якості підключення зовнішніх ланцюгів.

Виявлені при огляді недоліки слід негайно усунути.

8.2.3 Експлуатація датчика з ушкодженнями і несправностями

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

8.3 Монтаж регулятора ТРМ - 212

Рисунок – 18 Монтаж регулятора ТРМ - 212

8.3.1 Установка приладів щитового виконання

1) Підготувати на щиті управління місце для установки приладу відповідно до Додатком А.

2) Встановити прилад на щиті управління, використовуючи для його кріплення монтажні елементи, що входять в комплект поставки приладу.

3) Вставити прилад в спеціально підготовлений отвір на лицьовій панелі щита.

4) Вставити фіксатори з комплекту поставки в отвори на бічних стінках приладу.

5) З зусиллям загорнути гвинти М4 × 35 з комплекту поставки в отворах кожного фіксатора так, щоб прилад був щільно притиснутий до лицьовій панелі щита.

8.3.2 Включення і випробування приладу

8.3.3 Після підключення необхідних зв'язків включити живлення приладу.

8.3.4 Прилад запускає ініціалізацію, при цьому всі ЦІ і світлодіоди не світяться, вихідні пристрої знаходяться в стані «Вимкнено», і через дві секунди прилад перейде в режим РОБОТА. У режимі РОБОТА проводиться вимірювання вхідних величин (при необхідності з подальшим обчисленням з них суми, різниці та ін.), виведення їх на ЦИ і формування керуючих вихідних сигналів.

8.3.5 При наявності деяких несправностей прилад виводить на ЦІ наступні повідомлення:

- Err.S - помилка на вході;

- Err.P - помилка датчика положення;

- Err.C - помилка обчислення.

8.3.6 Перед початком експлуатації необхідно:

- Запрограмувати прилад;

- Провести юстування датчика положення, якщо передбачається його використовувати;

- Провести настройку ПІД-регулятора.

8.4 Монтаж виконавчих механізмів

При установці електричних виконавчих механізмів і електромагнітних клапанів в приміщеннях з великою запиленістю місця вводу кабелів необхідно герметизувати, заливаючи кабельною масою або іншим

Регулюючі клапани встановлюють на горизонтальних ділянках трубопроводів, при цьому слід забезпечити сувору вертикальність шпинделя клапана. Прямі ділянки трубопроводу до і після регулюючого органу повинні мати довжину не менше 10D, що забезпечує стабілізацію потоку в місці установки клапана.

Електронні регулюючі, функціональні та допоміжні прилади (регулятор температури) в основному призначені для щитового утопленого монтажу на вертикальній площині і закріплюються двома кронштейнами або скобами. Електронні прилади не рекомендується монтувати в місцях з сильною вібрацією і магнітними полями напруженістю понад 400 А / І.

При щитовому монтажі прилади встановлюються в вирізах щитів за рівнем і схилу, без бічних перекосів. Кріпильні деталі повинні забезпечувати тугу затяжку різьбових з'єднань. Монтаж електричних ланцюгів живлення, зв'язків з вимірювальними перетворювачами та іншими блоками проводиться за схемами електричних підключень, що прикладається до приладів, мідними або алюмінієвими проводами перетином 0,75-1,5 мм2 (для мідних проводів) або 2,5 мм2 (для алюмінієвих). До розташованому на задній стінці приладу клемнику забезпечується вільний доступ для монтажу.

Електричні з'єднання приладу з іншими елементами системи регулювання виконуються у вигляді кабельних зв'язків або джгутів вторинної комутації. Прокладка і обробка кабелю або джгутів вторинної комутації проводяться відповідно до вимог діючих Правил улаштування електроустановок (ПУЕ). Як виняток допускається безпосереднє приєднання кабельних жив до комутаційних затискачів клемника приладу.

Вимірювальні та інші слабкострумові ланцюга можуть бути об'єднані в загальному кабелі. Силові ланцюги виділяються в окремий кабель або кілька кабелів.

Всі електричні з'єднання виконуються в строгій відповідності з правилами улаштування електроустановок (ПЗУ) і вимог інструкцій з

монтажу та експлуатації приладів.

Електричні прилади повинні захищатися від впливу сильних магнітних і електричних полів і бути заземлені.

9 ОХОРОНА ПРАЦІ

9.1Загальні положення.

Охорона праці - це цілий комплекс заходів, спрямованих на профілактику виникнення виробничих травм і профзахворювань працівників. Один із заходів - проведення інструктажів на робочому місці. Порядок проведення інструктажів, навчання та перевірки знань регламентований Положенням з охорони праці.

При прийомі на роботу працівника,йому проводиться первинний та вступний інструктаж. Після проведення інструктажів та їх засвоєння працівником, він допускається на стажування, яке проводиться відразу ж після первинного інструктажу. Потім складається іспит з питань охорони праці та фахових знань. Особи, які не склали іспит, до самостійної роботи не допускаються.

До роботи допускаються особи не молодше 18-ти років, які пройшли попередній медичний огляд. Весь персонал цеху, за винятком начальника цеху і його заступника, зобов'язані проходити медичний огляд 1 раз на 2 роки, особи, які не досягли 21 річного віку, підлягають медогляду щорічно. Працівників, які не пройшли своєчасно медичний огляд, усувають від роботи без збереження заробітної плати.

Технологічний процес цеху пов'язаний із застосуванням хімічних речовин: хлористого натрію, хлористого калію. Тому для таких робітників передбачені заходи та засоби захисту на ділянці. При роботі з хлорид натрієм, та хлоридом калію робітники повинні мати гумові рукавиці, окуляри.

У цеху встановлено електросилове обладнання, яке становить небезпеку щодо ураження електричним струмом та виникнення пожежі. Тому для таких робітників передбачені засоби захисту від ураження електричним струмом слюсаря КВП і А:

· Ізоляція, огорожі і приховування або недоступність розташування струмоведучих частин обладнання;

· Застосування захисного заземлення корпусів електроустаткування;

· Застосування плавких запобіжників і автоматичних вимикачів, які відключають установку за умови порушення нормального режиму;

· Застосування індивідуальних ізолюючих засобів захисту;

· Застосування зниженої напруги.

Виробництво ремонтних робіт із застосуванням обладнання малої механізації, наявність обертових частин механізмів (мішалки, вали насосів, крильчатки двигунів і т.д.) представляють небезпеку щодо отримання механічних травм. Тому для робітників передбачені засоби захисту від випадкових ушкоджень. Механізми та обладнання з механічним приводом повинні мати блокування мимовільного пуску, легкодоступні і чітко розпізнаються для оператора пристрої екстреної зупинки. Небезпечні рухомі частини повинні мати захисні огородження. Обладнання, механізми, засоби малої механізації, ручний інструмент, що мають змінну швидкість обертання робочого органу, при включенні повинні запускатися на мінімальній швидкості обертання.

Працівникам цеху, зайнятим на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або які проводяться у несприятливих температурних умовах, видаються безкоштовно за встановленими нормами: мило господарське,,спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту.

9.2 Характеристика пожеже-вибухонебезпечності речовин, що використовуються в технологічному процесі, категорія виробничого приміщення за пожеже-вибухонебезпечністю.

Метан — безбарвний газ без запаху і смаку, майже у два рази легший від повітря. У воді малорозчинний.

Має густину за повітрям 0,555 (20° C); молекулярна маса 16,04, t_пл = −182,49 °C, t_кип = −161,56 °C, критичний тиск 4,58 МПа, С, температура спалаху 87,8 °C, температура самозаймання 537,8 °C.

Фізіологічно метан індиферентний і може викликати отруєння лише в дуже високій концентрації (через малу розчинності у воді і крові). Перші ознаки отруєння, почастішання пульсу, збільшення обсягу дихання, порушення координації рухів, з'являються при концентрації його в повітрі 25-30% обсягу. Більш високі концентрації метану викликають головний біль. Найбільш сильна токсична дія проявляється при підвищеному тиску

(2-3 атм).

Головна небезпека метану для людини може бути пов'язана з гіпоксією (кисневим голодуванням) і асфіксією (задухою), що виникають при нестачі кисню, який метан витісняє з повітря.

9.3 Засоби пожежогасіння.

У кожному приміщенні і, особливо, в місцях зберігання вогненебезпечних речовин повинні бути засоби пожежогасіння (вогнегасники, ящики з сухим піском, пожежне ковдру та ін.). Має висіти табличка із зазначенням особи, відповідальної за ОП.

Всі засоби пожежогасіння повинні утримуватися в чистоті і бути завжди готовими до застосування. Доступ до них - вільним і безперешкодний. Пожежні крани повинні бути пронумеровані, кожен вогнегасник повинен мати бирки із зазначенням строку перезарядки.

Вогнегасник порошковий ВП-9, ВП-5 і ВП-2 заправлений порошком у кількості 9кг, 5кг і 2кг, призначений для гасіння загоряння електрообладнання до 1000В, паливно-мастильних, рідких і твердих речовин і вуглекислотний вогнегасник ВВ-2.

Гасіння проводити на відстані 2-3метра. Гасіння електроустановок, що знаходяться під напругою, проводити на відстані 1метра.

Дата добавления: 2015-09-29