Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

21. У рот. порожнину відкриваються малі та три пари великих слинних залоз. Малі слинні залози (glandulae salivariae minores): губні залози ( gl. Labialеs), щічні залози (gl. Buccales), кутні залози



21. У рот. порожнину відкриваються малі та три пари великих слинних залоз. Малі слинні залози (glandulae salivariae minores): губні залози (gl. Labialеs), щічні залози (gl. Buccales), кутні залози (gl. Molares), піднебінні залози (gl. Palatinae), язикові залози (gl. Linguales). Малі слинні залози розташовані в слизовій оболонці і підслизовій основі стінок рот. порожнини, м’якого піднебіння, у товщі щічного м’яза. За будовою: складні розгалужені альвеолярні або трубчасто- альвеолярні. Великі слинні залози (gl. Salivariae majores): привушна залоза (gl. Parotidea), під’язикова залоза (gl.sublingualis), піднижньощелепна (gl. Submandibulares)

Залежно від характеру секрету: серозні залози (виділяють білковий секрет – рідку слину (привушні залози та язикові малі слинні залози, що розташовані в ділянці жолобуватих сосочків), слизові залози (вид. слиз – густу слину (під’язикові залози, піднебінні і задні язикові малі слинні залози), змішані залози (вид. серозно-слизовий секрет (під нижньощелепна залоза, губні, щічні та передні язикові малі залози).

22. У рот. порожнину відкриваються малі та три пари великих слинних залоз. Малі слинні залози (glandulae salivariae minores): губні залози (gl. Labialеs), щічні залози (gl. Buccales), кутні залози (gl. Molares), піднебінні залози (gl. Palatinae), язикові залози (gl. Linguales). Малі слинні залози розташовані в слизовій оболонці і підслизовій основі стінок рот. порожнини, м’якого піднебіння, у товщі щічного м’яза. За будовою: складні розгалужені альвеолярні або трубчасто- альвеолярні. Великі слинні залози (gl. Salivariae majores): привушна залоза (gl. Parotidea), під’язикова залоза (gl.sublingualis), піднижньощелепна (gl. Submandibulares)

Залежно від характеру секрету: серозні залози (виділяють білковий секрет – рідку слину (привушні залози та язикові малі слинні залози, що розташовані в ділянці жолобуватих сосочків), слизові залози (вид. слиз – густу слину (під’язикові залози, піднебінні і задні язикові малі слинні залози), змішані залози (вид. серозно-слизовий секрет (під нижньощелепна залоза, губні, щічні та передні язикові малі залози).

23. Задній край м'якого піднебіння має невеликий заокруглений відросток — піднебінний язичок (uvula palatina) і обмежує разом з коренем язика отвір зів (faucium) – отвір рото глотки. Від бічних частин заднього краю м’якого піднебіння відходять вниз дві парні дужки передня і задня складки зіву (plicae anterior et posterior faucium). Передня складка називається піднебінно-язиковою дужкою (arcus palatoglossus), вона спускається до бічного краю кореня язика. На її задній поверхні помітна тонка трикутна складка (plica triangularis), яка широкою основою кріпиться до бокового краю язика. Простір між обома піднебінно-язиковими дужками наз. перешийок зіва (Isthmus faucium)



24. Первина кишка утворюється у зародка людини на 3-му тижні ембріонального розвитку з кишкової ентодерми. Первинна кишка починається і закінчується сліпо. У первинній кишці виділяють головну та тулубову частини. Головна кишка поділяється на ротову і глоткову частини. Тулубова на передню, середню та задню кишки. З ротової частини, яка вистелена епітелієм ектодермального походження, утворюється передня частина ротової порожнини. З глоткової кишки, вистеленої ентодермальний епітелієм, формуються епітеліальний покрив і залози глибоких відділів ротової порожнини і глотки.

25. Глотка розташована безпосередньо перед шийним відділом хребтового стовпа, вкритого глибокими шийними м'язами та передхребтовою фасцією шиї. У глотці розрізняють верхню, задню, дві бічні та передню стінки. Верхньою стінкою є склепіння глотки (fornix pharyngis), міцно зрощене з основою черепа щільною сполучнотканинною фасцією. Задня стінка, пухка, відділена від передхребтової фасції шиї клітковиною заглоткового простору, тягнеться донизу від склепіння вздовж хребта. Бічні стінки глотки визначаються лише у верхній частині поблизу склепіння у вигляді бічних глоткових закутків (recessus pharyngeus). Передня стінка глотки майже повністю складається з широких отворів: у порожнину носа (хоани), рота (зів) і гортані (вхід до гортані).

Порожнину глотки (cavitas pharyngis) поділяють на носову, ротову і гортанну.

Носова частина глотки (pars nasalis pharyngis), верхня, обмежена зверху склепінням глотки і знизу піднебінною завіскою. Крім сполучення з порожниною носа (через хоани) на кожній бічній стінці носової частини є оточений трубним валком глотковий отвір слухової труби (ostium pharyngeum tubae auditivae), який веде в барабанну порожнину. Зверху і позаду цей отвір обмежує трубний валок (torus tubarius). На поверхні валка є трубно-глоткова складка (plica salpingopharyngea) і трубно піднебінна складка(plica salpingopalatina). Позаду трубного валка є глотковий закуток (закуток Розенмюллера) (recessus pharyngeus).

 

26. Стінка глотки складається з слизової,підслизового прошарку, м'язової та адвентиціальної оболонок.

Слизова оболонка (tunica mucosa) носової частини глотки вистелена війчастим епітелієм, ротової й гортанної — багатошаровим плоским незроговілим. У товщі слизової оболонки та підслизової основи глотки є велика кількість дрібних залоз, які виробляють слиз (обволікає шматки їжі під час проходження їх через глотку), і лімфоїдних вузликів (noduli lymphodei pharyngealis), так і у вигляді мигдаликів, розташованих у межах носової частини глотки (глотковий (tonsilla pharyngealis) і трубний (tonsilla tubaria).

Підслизовий прошарок (tela submucosa) у гортаній частині глотки складається з пухкої волокнистої сполучної тканини, у верхніх відділах прошарок представлений глотково-основною фасцією (fascia pharyngobasilaris), у якій є багато колагенових і еластичних волокон. Слизова оболонка носової і ротової частин глотки складок не утворює, бо вона міцно зростається з глотково-основною фасцією.

 

27. Первина кишка утворюється у зародка людини на 3-му тижні ембріонального розвитку з кишкової ентодерми. Первинна кишка починається і закінчується сліпо. У первинній кишці виділяють головну та тулубову частини. Тулубова поділяється на передню (формує епітелій і залози стравоходу, шлунку і початкової частини дванадцятипалої кишки, середню(формує епітелій і залози тонкої, сліпої висхідної і поперечної ободової кишок, печінка і підшлункова залоза) та задню кишки (залози й епітелій низхідної і сигмоподібної ободових кишок, прямої кишки).

Вади розвитку

 

 

 

Під нижньощелепна залоза (glandula submandibularis) складна розгалужена трубчасто –альвеолярна залоза, має еліпсоїдну форму з розмірами 4*2*1,5см і виділяє серозно-слизовий секрет. Розташована в ділянці під нижньощелепного трикутника. Зовні залоза вкрита поверхневою пластинкою шийної фасції і шкірою. При середня поверхня прилягає до під1язиково-язикового і шило-язикового м’язів, верхня до під нижньощелепної ямки на внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи, нижня частина залози виходить з-під нижнього краю щелепи. Невеликий відросток залози спереду лежить на задньому краї щелепно-під’язикового м’яза. Звідси виходить під нижньощелепна протока (ductus submandibularis )-протока Вартона, проходить під слизовою оболонкою дна ротової порожнини вздовж внутрішньої поверхні під’язикової залози. Протока відкривається разом з великою під’язиковою протокою на під’язиковому м’ясці (caruncula sublingualis) поруч з вуздечкою язика. Збоку прилягає лицева артерія та вена, під нижньощелепні лімфатичні вузли. Залоза має щільну сполучнотканинну капсулу, від якої всередину відходять перетинки,у яких містяться між часточкові вивідні протоки, судини і нерви.

Під’язикова залоза (glandula sublingualis).Трубчасто-альвеолярна залоза, виділяє слизовий секрет. Розміри 2*1*0,7 см. Розташована під слизовою оболонкою дна ротової порожнини на верхній поверхні щелепно-під’язикового м’яза, де утв. під’язикова складка. Бічною поверхнею залоза прилягає до під’язикової ямки на внутрішній поверхні нижньої щелепи, при середньо – до підборідно-під’язикового, під’язиково-язикового і підборідно - під’язикового м’язів. Від сполучнотканинної капсули відходять перетинки, поділяючи залозу на часточки. У перетинках проходять між часточкові вивідні протоки, судини і нерви. Між часточкові протоки від задньобічних відділів залози зливаються і формують 10-15 малих під’язикових проток (ductus sublingualis minores)протоки Рівіна, які самостійно відкриваються у рот. порожнину на поверхні слизової оболонки вздовж під’язикової складки. Між часточкові протоки присередньопередніх відділів залози утворюють велику під’язикову протоку (ductus sublingualis major) – протоку Бартоліна., яка відкривається самостійно або разом з під нижньощелепною протокою на під’язиковому м’ясці.

М’язова оболонка глотки (tunica muscularis pharyngis) складається з поперечнопосмугованних м’язів, що розташовані у поздовжньому і поперечному напрямках. До поздовжніх належать парні шило-глоткові, трубно-глотковий і піднебінно-глотковий м1язи. До поперечних (колових) м’язів, що звужують глотку належать парні м’язи верхній, середній і нижній м’язи-звужувачі глотки. Ці м’язи покривають один одного черепицеподібно (верхній м’яз найглибший).

Ротова частина глотки (pars oralis pharyngis), середня, простягається від піднебінної завіски до входу в гортань (aditus laryngis), який прикривається надгортанником (epiglottis) під час ковтання. Від надгортанника до кореня язика слизова оболонка утворює три складки: серединну язиково –надгортанну (plica glossoepiglottica mediana), з боків дві бічні язиково – надгортанні складки (plicae glossoepiglotticae lateralis). Між цими складками є дві заглибини – надгортанні долинки (valleculae epigloticae). Глоткове кільце Пирогова—Вальдейєра. Його утворюють піднебінні, горлова, язикова і трубні мигдалики, бічні тяжі —скупчення аденоїдної тканини на бічних стінках глотки, а також аденоїдні вузлики, нерівномірно розсіяні на бічній і задній стінках глотки.

Гортанна, частина глотки (pars laryngea pharyngis), нижня, розташована позад гортані, біля нижнього краю перснеподібного хряща переходить у стравохід –тглотково-стравохідне звуження (constrictio pharyngooesophagealis). Зверху і попереду розташований вхід до гортані (aditus laryngis), що обмежовує з боку надгортанником, з боків- черпакуватонадгортанними зв’язками, знизу ріжкуватими горбками і міжчерпакувато. вирізкою Тут з боків біля входу в гортань є грушоподібні закутки (recessus piriformes). Зверху і при середньо закутки огорожені складкою верхнього гортанного нерва (plica nervi laryngei superioris)

 

 

 

 

 

 


Дата добавления: 2015-09-30; просмотров: 27 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Развитие жкт: киш. трубка, рот, зубы, кишка. при повороте изм. полож дос и вентр брыжеек. из duod. обр печень и pancr. кишки приним норм полож и оказыв. мезоперитонеально. Аном: заячья губа, волчья | Понятие автоматизированных систем и их классификация.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)