Язык закона / Под ред. А. С. Пиголкина. – М.: Юрид. лит., 1990. – С. 60-68 (192 с.)

Язык закона / Под ред. А. С. Пиголкина. – М.: Юрид. лит., 1990. – С. 60-68 (192 с.)

Терміни як особливі слова (словосполучення) дозволяють правотворчим актам досягати формальної визначеності.

Термін – це слово (або словосполучення), що позначає спеціальне поняття та має точну сферу смислового використання. Основними ознаками терміну є: адекватність відображення змісту поняття, смислова однозначність; 2) логічна співвіднесеність його з іншими родовидовими термінами (родовидова системність); 3) професійний рівень практичного використання (термінологія технічна, хімічна, медична, спортивна та ін.)

Терміни на відміну від інших слів спрямовані на чітке відображення та вираження соціально організованої дійсності (наука, техніка, політика, право і т. ін.), володіють соціально-обов’язковим характером. Вони позбавлені емоційного забарвлення, об’єктивні, жорсткі та стійкі.

Порівняно із основною масою слів термін більш точний. Він безпосередньо співвідноситься з позначуваним поняттям. У структурному відношенні термін можуть складатись з двох та більше слів (словосполучення), яке являє собою нерозривну, достатньо мотивовану смислову єдність і, позначаючи певне поняття, не вживаються один без одного («юридична особа», «значна шкода», «пошкодження здоров’я» та ін.).

Основні ознаки терміну – чітка сфера його застосування та точне співвідношення слова та об’єкту дійсності, що ним відображається. Термін завжди однозначний, його значення не повинно залежати від контексту. Без смислової однозначності термін не може виконувати функцію позначення спеціального поняття.

Кожний термін – це слово (або їх сукупність), але не кожне слово – термін. Правда, те чи інше слово може виступати залежно від контексту і як термін, і як нетермін. Але як позначення спеціального поняття, як термін слово повинно бути однозначним.

С. 60

Звичайно, ідеальна термінологічна однозначність важко досяжна. Це пов’язано з тим, що наше пізнання, яке відображається у відповідних поняттях, безмежне, як безмежна сама істина. Саме тому більш правильно говорити про відносну однозначність термінів, що жодним чином не применшує значення термінологічного фонду. Позначаючи те чи інше спеціальне поняття у певних смислових межах, у єдиному, конвенційно (домовлено) обумовленому значенні, термін тим самим дозволяє з оптимальною цільовою точністю оперувати конкретною думкою, що надзвичайно важливо для юриспруденції при вирішенні прикладних, зокрема, правозастосовчих завдань. З іншої сторони, що не менш важливо, зазначена смислова відносність певним чином активізує саму правозастосовчу діяльність, не перетврюючи її у певний автоматичний процес.

Чим більше у законодавчому тексті термінів, тим більше він точний, чіткий, лаконічний.

Поряд із смисловою однозначністю терміну притаманна й інша характерна ознака – стилістична нейтральність. У ньому немає експресивності, емоційної забарвленості при позначенні предмету. Дль нього головне – логічна та предметна спрямованість, а не естетичні прикрашення та суб’єктивні інтонації.

С. 61

Ця ознака також має істотне значення для права, яке характеризується помірним та діловим стилем викладу.

Виражаючи внутрішньо єдину та взаємозалежну сукупність понять відповідної галузі знання, термінологія являє собою логічну пов’язану родо-видову систему, яка виключає, як правило, зв’язки полісемії або омонімії, а також сприяє оптимальній інформативності термінів, їх функціональному удосконаленню.

Професійне використання термінології забезпечує її інформаційну якісність, певну стабільність знакових систем.

Нерозривний зв’язок юридичних понять і відповідних їм термінів проявляється у тому, що впорядкування правової термінології, вирішення її функціональних проблем неможливі без достатньо глибокої наукової розробки юридичних понять, їх логічного аналізу та точного визначення. Якщо юридичні поняття визначені недостатньо ясно, про точну, досконалу термінологію не може бути й мови.

С. 62

Поняття – це відображення явищ об’єктивної дійсності у їх істотних ознаках, думка, що виражає сутність явища. Термін являє собою поняття у відповідній знаковій формі, є його носієм, зовнішнім символом. Жорсткий зв’язок між поняттям та терміном не завжжди очевидний. Поняття єдине, а термін може позначати і різні поняття, бути багатозначним. Одне і те ж поняття може позначатись різними термінами. Термін може залишитись попереднім, в той час як поняття, що ним позначається, зі спливом часу може зазнати тих чи інших змін, інколи досить істотних.

Недостатньо чітке вираження законодавчої думки може бути результатом як невдалого словесного оформлення, так і того, що незрозуміле саме юридичне поняття

С. 63

Визначаючи міру можливої або необхідної поведінки право як система загальних правил використовує переважно абстрактні поняття. Тому юридичні терміни володіють більш загальним характером, аніж терміни іншої літературної категорії. В той же час ступінь загальності юридичних термінів не безмежна. Адже закон оперує конкретними життєвими поняттями, з якими люди щоденно стикаються у практичній діяльності.

У філософській науці відоме положення, відповідно до якого поняття не завжди повинно передувати слову. Недостатньо зрозумілі явища, факти, які лише починають вивчатись, часто позначаються термінами, які не відображають із всією точністю певне поняття. У юриспруденції ставновище інше. Вимога точності вираження законодавчої думки несумісна з тим, щоб термін позначав поняття із несформованим змістом. Для законодавства неприйнятна ситуація, у якій спочатку виник б термін, а потім поняття, що відповідає йому. Те чи інше поняття набуває правових якостей лише тоді, коли вонофіксується у законодавчому акті з відповідним термінологічним позначенням.

Поняття може існувати, і не будучи оформленим в законі відповідним терміном. Однак якості юридичного воно ще не набуло так само, як і не набув такогї якості термін, що його позначає.

С. 64

В будь-якому випадку юридичні поняття виникають разом і паралельно із відповідними термінами в результаті акту правотворчості.

Необхідно вирізняти юридичні поняття, закріплені законодавчо, і юридичні поняття, що використовуються у правовій науці. Останні не обов’язково фіксуються у законі.

Юридичний термін – це слово (словосполучення), яке використано у законодавстві, є узагальненим найменуванням юридичного поняття, воловдіє точним та визначеним значенням, і вирізняється смисловою однозначністю, функціональною стійкістю.

Юридична термінологія є не чим іншим, як основним, найбільш інформативним пластом лексики мови законодавства, який сприяє точному та зрозумілому формулюванню правових приписів, досягненню максимальної лаконічності юридичного тексту. Займаючи в приницпі незначний обсяг нормативного тексту, юридична термінологія являє собою його базу, основний смисловий фундамент.

С. 65

Відображаючи закономірності соціального розвитку, поглиблюється і смисловий зміст юридичних термінів. Важливо навчитись управляти цим розвитком, підпорядкувати його з’ясування певним правилам, знаходити в ньому відносно «постійні величини» і виражати їх більш чи менш однозначно на даний період часу, стосовно до конкретної юридичної ситуації. Досягнення такої однозначності у значному визначається тим, наскільки правильно утворений той чи інший термін відповідно до вимог, що до нього ставляться, наскільки він мотивований, коректний.

Основний фонд юридичної термінології міститься у найбіль важливих законодавчих актах. Саме вони визначають термінологічні еталони, на них орієнтуються правотворчі органи, приймаючи підзаконі акти. Конституція – джерело основоположних юридичних термінів.

С. 66

Однією із характерних рис юридичної термінології є її загальнопоширеність. Найбільш різноманітні суспільні відносини є предметом правового регулювання. Практично немає такої сфери життя, якої б прямо або опосередковано не торкалось право. Тому в нормативних актах використовується і побутова лексика, і номенклатура продуктів виробництва, і найменування різноманітних послуг, словниковий склад найрізноманітніших галузей знань(медицини, техніки, космонавтики та ін.).

Системність, тобто внутрішня узгодженість, зумовлена логікою самого прав, - важлива риса юридичної термінології. Юридичні терміни становлять собою складну органічну систему, знаходяться між собою у різноманітних зв’язках. Між ними є зв’язок узгодження (злочин, адмінісративне правопорушення, дисциплінарний проступок), субординації (ушода як родове поняття та конкретні види угод). Взаємозалежність термінів полягає також в тому, що із одного, такого, що являє собою гніздове слово, утворюються стійкі словосполучення, що відображають близькі поняття.

У законодавстві широко використовуються терміни, що позначають загальні поняття і більш конкретні, які беруть за основу загальний термін, але додають до нього певну кваліфікуючу ознаку. Заокнодавству притаманні терміни, що утворені із декількох самостійних слів (судоустрій). Необхідно також зазначити, що в законодавстві порівняно із побутовою лексикою більше термінів, значення яких у певній мірі мають умовний характер та потребують додаткових пояснень.

С. 67

Постійність словникового запасу законодавства, протидія невиправданим мовної новизни – необхідна умова його стабільності. Однак це не означає, що у словнику законодавця не відбувається певних змін. Юридична термінологія постійно розвивається, що є відображенням, з однієї сторони, розвитку самих мовних процесів, а з іншої – удосконаленням правового регулювання. Переважна ж більшість термінів, що використовуються у законодавстві, залишаються, як правило, незиінними та не зазнають жодних істотних модифікацій. Разом з тим деякі з термінів не знаходять законодавчого використання, так як зникають відносини, що породили їх. Одні терміни заміняються іншими, більш точними. З’являються нові терміни.

Нові праовові терміни переважно утворюються із загальнопоширених термінів, які раніше не були юридичними, або з їх певних сполучень, що раніше не застосовувались, а тако. За допомогою формулювання законодавцем спеціальноготерміну, якого до цього у літературній мові не було. Тенденцією у законодавстві нині є не лише утворення нових понять і, відповідно, термінів, але і семантичне поглиблення вже наявних понять, збагачення їх новими істотними ознаками.

С. 68

Дата добавления: 2015-09-30