1 «алебарда» - різновид холодної зброї у вигляді спису,на кінці якого кріпиться топор або секира. 2 «іммедіатизація». 3. «аутодафе»- урочисте оголошення і виконання вироку над засудженими

1 «алебарда» - різновид холодної зброї у вигляді спису,на кінці якого кріпиться топор або секира.
2 «іммедіатизація».
3. «аутодафе» - урочисте оголошення і виконання вироку над засудженими інквізицією – головним чином, публічне спалення засуджених на вогні.
4 «комунальна хартія».
5 «донжон» - головна, окремо розташована вежа у західноєвропейській романській архітектурі замків,фортець.
6. «прюдом».
7. «арбалет» - вид холодної метальної зброї середньовіччя, механічний лук.
8. «щитові гроші» - військовий збір у середньовічній Англії, стягався з власників ленів замість особистої військової служб
9. «дофін» - титул спадкоємців французького престолу.
10. «герольд» - в країнах Західної Європи періоду Середньовіччя глашатай, церемоніймейстер при дворах королів, крупних феодалів; розпорядних на урочистостях, лицарських турнірах.
11. «пілігрим» - паломник, котрий зобов’язується здійснити релігійну подорож – паломництво.
12. «требюше» - середньовічна метальна машина гравітаційної дії для облоги міст.
13. «вітраж» - орнаментальна або сюжетна декоративна композиція зі скла
14. «цехмістр».
15. «пополани» - торгово-реміснича верства міст Північної та Середньої Італії в ХІІ – ХІV ст., котрі об’єднувалися у цехи.
16. «кнехти» - парні тумби зі спільною плитою на палубі судна, призначені для закріплення швартових або буксирних тросів.
17. «аркебуза» - гладкоствольна, фітільна двозарядна зброя, одна з перших зразків вогнестрільної зброї, яка з’явилася в першій третині ХV ст.
18. «гонфалоньєр Справедливості» - із середини ХІІІ ст. голова уряду Флоренції та інших містах Італії.
19. «екю» - старовинна срібна і золота французька монета, яка карбувалася з ХІІІ ст.
20. «алькальд» - в середньовічній Іспанії назва державних чиновників на місцях, які виконували в першу чергу судові функції.

21. «Паризький парламент» - вищий судовий орган у Франції.
22. «ратуша» - будівл міського самоврядування в ряді європейських країн.
23. Поясніть термін «курфюрст» - в Священній римській імперії – імперський князь, за яким з ХІІІ ст. закріпилося право вибирати імператора.
24. «каравелла» - з ХІІ ст. невеликі португальські риболовні судна, а згодом – торгові двухмачтові судна середньої величини
25. «прево» - королівський чиновник у Франції, що керував судовою, військовою владою в межах адміністративного судового округу.
27. "цитадель" – внутрішнє укріплення фортеці, що мало самостійну оборону і слугувало останнім опорним пунктом для гарнізону фортеці у випадку падіння її основних укріплень.
28. "вальвасори" – дрібні феодали у Франції і Італії, державці дрібних феодів від лицарів.
29. "джентрі" – нетитуловане середнє і дрібне дворянство в Англії ХV- ХVІІ ст.
30. "гільдія" – основна форма організації людей, зайнятих торгівлею.
31. «регент» - правитель, який тимчасово виконує повноваження голови держави при малолітстві, хворобі чи відсутності монарха.
32. «сенешаль» - посадова особа у Франції, яка стояла на чолі адміністративно-судового округу.
33. «кондотьєри». – ватажки найманих військових загонів в Італії у ХІV- ХV ст., що перебували на службі в міст-комун.
З4. «флорин» - флорентійська золота монета ХІІІ- ХVІ ст.
35. «непотизм». – роздача Папами римськими задля укріплення своєї влади дохідних посад, вищих церковних звань чи земель близьким родичам.
36. “каштелян». – службова особа, яку призначав король або князь для управління цитаделлю в місті, а згодом – наглядач замку.
37. «алхімія» - середньовічне містичне вчення, спрямоване на відшукання чудодійної речовини — «фі­лософського каменя»
38. «альменда» - земельні угіддя, які знаходяться в загальному користуванні всіх членів однією або декілька общин.
39. «ваганти» - у ХІІ- ХІV ст. в деяких країнах Західної Європи мандрівні актори – автори і виконавці пісень і вистав.
40. «віконт». – у країнах Західної Європи дворянський титул – нижчий за графа і вищий за барона.
41. «герольд».
42. «гранди» -вища знать у середньовічній Іспанії, з ХVІ ст. – почесний статус представників вищого дворянства.
4З. «гроссмейстер" – великий магістр, глава духовно-лицарського ордену.
44. «ідальго» - у середньовічній Іспанії людина, яка походить із благородної сім’ї і отримує свій статус по спадковістю.
45. «інквізиція» -трибунал католицької церкви, створений 1231 р. Папою Григорієм ІХ для боротьби з єрессю.

46. «турнір».
47. «талья». – земельний податок в середньовічній Англії і Франції.
47. «вексель». – цінний папір, який засвідчує грошове зобов’язання сплатити після настання терміну визначену суму грошей власнику векселя.
49. «магдебурзьке право». – міське право, за яким міста звільнялися від управління і суду великих земельних власників та створювали органи міського самоуправління.
50. «асасини». – члени таємної релігійної шиїтської секти ісмаїлітів.
51. «мамелюки». – воєнна каста в середньовічному ісламському Єгипті, яка складалася із рабів тюрського походження.
52. «партач».
53. «третій стан». – податне населення Франції ХV- ХVІІІ ст. Називалося третім на відміну двох перших станів – духовенства і дворянства, які не обкладалися податками.
54. «бриганди». – найомні віська французів і англійців періоду Столітньої війни.
55. «комтур». – особа в лицарських орденах, яка володіє комтурством, тобто областю, яка надавалась в управління лицарям.
56. «подеста». – в багатьох італійських міських комунах ХІІ- поч. ХVІ ст. голова виконавчої і судової влади.
57. «кантон». – територіальна одиниця у Швейцарії.
58. «імперське місто». – у середньовічній Німеччині місто, яке підпорядковане безпосередньо імператору; вибране керівництво міської громади платило податки з доходів не в скарбницю місцевих земельних феодалів, а імператору Священної римської імперії.
59. «пілігрим».
60. «напівбрат».
61. «сквайр». – нищий дворянський титул в Англії.
62. «факторія». – торгове поселення, утворене іноземними купцями на території іншої держави або колонії.
63. «станова монархія». – форма феодальної держави, при якій влада короля поєднувалася з наявністю станово-показних установ.
64. «бальї». - в середньовічній Франції королівський чиновник з переважно судовими функціями які він виконував на території бальяжа — дрібної адміністративної одиниці Північної Франції.
65. «сержант». – військове звання солдата молодшого командного (унтер-офіцерського) складу збройних сил багатьох країн.
66. «симонія». – купівля-продаж церковних посад або духовного сану в католицькій церкві.
67. «королівські регалії». – відзнаки королівського достоїнства, які вручалися монарху при коронації. В їх число, головним чином, входили корона, скіпетр і держава.
68. «ландтаг». – орган станового представництва в німецьких земляхю
69. «ленна курія».
70. «тіара». – трійчаста корона Папи римського з хрестом зверху, яка вдягалась при церковних церемоніях.
71. «кабальєро» -благородна людина, дворянин у середньовічній Іспанії.
72. «кортеси». -з XII ст. станово-представницькі зібрання у християнських державах Піренеського півострова.
73. «куртуазність». – вишукана ввічливість, яка притаманна середньовічним лицарям.
74. «лолларди» -члени релігійних громад в Англії, які спочатку займались благодійністю, а потім повстали проти ієрархії, чернецтва і вчення про таїнства католицької церкви.
75. «манор». – феодальна вотчина у середньовічній Англії.
76. «моріски». – хрещені араби в Іспанії, які масово проживали там і в Європі у ХV ст.
77. «марани». – так християнське населення Іспанії і Португалії називало євреїв, котрі прийняли християнство.
78. «нобілі». – найвища суспільна верства, яка охоплювали найбагатших патриціанських родів.
79. «трубадури». – провансальські поети-співці, котрі оспівували лицарську куртуазність
80. «інфанта». – титул принців і принцес королівського дому Іспанії та Португалії.
81. «мудехари». – мусульманське населення, яке залишилося на Піренейському півострові після завершення Реконкісти.
82. «міннезінгери» -німецькі лицарські середньовічні поети-співці ХІІ- ХV ст.
83. «менестрелі» - поети-музиканти, професійні артисти Середньвіччя та раннього Відродження.
84. «мануфактура» -форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими працівниками та використанням ручної праці.
85. «трівіум». – три гуманітарні науки – граматика, риторика і діалектика, що склали в середні віки головний цикл «семи вільних мистецтв».
86. «квадрівіум» - підвищений курс світської освіти в середньовічній школі, що складався з чотирьох предметів:музики, арифметики, геометрії і астрономії.

Дата добавления: 2015-09-30