Тема. Причини зменшення біорізноманітності

Тема. Причини зменшення біорізноманітності

Мета: з’ясувати причини зменшення біорізноманітності, на основі вивчення сучасного стану видів, що населяють планету, формувати ціннісне ставлення до раціонального природокористування; уявлення про екологічну кризу, її наслідки в контексті стійкого розвитку цивілізації, удосконалювати вміння виявити проблеми, аналізу, узагальнення; формувати моральну відповідальність дбайливого ставлення до природи.

Матеріали й обладнання: плакати «Охорона природи», «Рослини Червоної книги», «Тварини Червоної книги», Червона книга, презентація.

Поняття: біорізноманітність, біологічний регрес, екологічна криза, «ефект бумеранга».

Тип уроку: урок засвоєння наукових знань і знань про способи діяльності.

Хід уроку

n I. Організаційний момент

n.ІІ Вивчення нового матеріалу

ü Бесіда

— Результатом чого є різноманітність видів? (Результатом еволюції.)

Отже, нам слід дізнатися, які закономірності еволюційного процесу зумовлюють різноманітність (тобто виявити закономірності еволюційного процесу, що призводять до різноманітності видів).

Утім, як природа не намагалася подарувати нам біорізноманітність, види усе-таки вимирають.

— Що необхідно знати, щоб запобігти вимиранню виду? (З’ясувати причини вимирання видів.)

ü Розповідь учителя

Провідний російський ботанік О. К. Скворцов писав: «Головним досягненням еволюції доводиться визнати аж ніяк не появу людини, а створення тієї різноманітності живих організмів, що сьогодні є на Землі. Звідси випливає єдиний дієвий критерій еволюційного прогресу — збільшення різноманітності. Натомість скорочення різноманітності — це регрес».

Справді, ви тільки уявіть, що з лиця Землі назавжди зникли слони, носороги, велика панда… Гнітюча картина!

Починаючи з 1600 року, на нашій планеті вимерло близько 150 видів тварин, причому понад половину з них — за останні 50 років. Усі ці тварини, за незначним винятком, вимерли з вини людини.

Якщо в попередні століття з лиця Землі зникли здебільшого види, на які інтенсивно полювали (мамонт, тур, дронт, стеллерова корова тощо), то сьогодні йде швидке зникнення видів, які не мають промислового значення (комахи, амфібії, рептилії тощо). При цьому темпи зникнення істотно прискорюються, підсилюється фактор тривоги. Виник навіть вираз «викопні рештки завтрашнього дня».

— Чому кожний з нас повинен піклуватися про вимираючі види? Чим загрожує вимирання видів?

З моменту виникнення життя видова різноманітність на Землі поступово збільшувалася. Це збільшення не було рівномірним. Воно супроводжувалося періодами з високими темпами видоутворення, на зміну яким приходили періоди з низькою швидкістю змін і переривалося п’ятьма спалахами масових вимирань. Найбільш масове вимирання сталося наприкінці Пермського періоду, 250 млн років тому, коли за приблизними оцінками вимерло 77–96 % усіх видів морських тварин.

Проаналізуйте основні причини втрати біологічної різноманітності.

Основні причини втрати біологічної різноманітності:

• зростаюче народонаселення;

• зростання споживання ресурсів;

• винищування видів і руйнування екосистем;

• нерозумна політика використання ресурсів;

• негативний вплив світової торгівлі;

• несправедливий розподіл ресурсів;

• ігнорування значення біорізноманітності.

Біорізноманітність проявляється в різноманітності спадкового фактора організмів, різноманітності видів та екосистем. Втрата біорізноманітності порушує стійкість розвитку суспільства. Причиною зниження біорізноманітності найчастіше є діяльність людини.

Втрата кожного виду безповоротна, адже еволюція незворотна. А тому збереження видів — це обов’язок усього людства.

Для чого необхідно зберігати різноманітність усього живого на планеті?

(Це головна умова нормального життя людей, біорізноманітність — джерело їжі, палива, будівельного матеріалу тощо. Подальше скорочення біорізноманітності призведе до втрати цілісності біосфери.)

У результаті незворотного переходу біосфери в новий стан вона може виявитися непридатною для життя людини. У 1992 році була прийнята Міжнародна конвенція про охорону біорізноманітності. Із 1992 року 29 грудня (а з 2002 року — 22 травня) — є Міжнародним днем біорізноманітності.

КОНВЕНЦІЯ ПРО БІОРІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ.

У 1992 році в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) відбулася наймасштабніша зустріч світових лідерів у рамках Конференції ООН із навколишнього середовища й розвитку.

На цьому «Саміті Землі» було підписано кілька історичних документів:

• Конвенцію зі зміни клімату.

• Конвенцію про біологічну різноманітність.

Конвенція про біологічну різноманітність — це перша глобальна угода про збереження й стійке використання біологічної та ландшафтної різноманітності.

Вона отримала швидке й широке визнання:

• цей документ підписали 150 урядів на конференції в Ріо-де-Жанейро;

• на сьогоднішній день Конвенцію ратифікували понад 175 країн.

Конвенція має три головні мети:

• збереження біорізноманітності;

• стійке використання компонентів біорізноманітності;

• розподіл вигід від комерційного та іншого використання генетичних ресурсів на рівній і справедливій основі.

Приєднання багатьох країн до Конвенції про біологічну різноманітність свідчить про те, що світова спільнота усвідомила проблему збереження різноманітності. Доказом цього є створення Червоних книг, заповідників, природних парків тощо.

ü — Але чи може робота з розв’язання цієї проблеми бути успішною без участі в ній кожної людини?

Аналіз уривка з Конвенції ООН

«Біологічна різноманітність являє собою велику цінність з огляду на екологічні, генетичні, соціальні, економічні, наукові, освітні, культурні, рекреаційні та естетичні причини. Біологічні ресурси годують і вдягають нас, забезпечують житлом, ліками й духовним хлібом».

— Біорізноманітність є основою стійкості біосфери. Як же людина може зберегти різноманітність видів?

При кожному десятикратному зменшенні ареалу в середньому територія втрачає 30 % видів організмів, характерних для певної місцевості. Таким чином, збільшення чисельності одного виду в межах його ареалу знижує біологічну різноманітність і погіршує якість навколишнього середовища, що неминуче призводить до екологічних криз.

n. IV Узагальнення вивченого матеріалу

Біологічна різноманітність:

• утілює історію розвитку живих форм на землі (ступінь морфофізіологічної складності організмів, їхні споріднені зв’язки);

• характеризує багатство видів системи організмів біосфери (зокрема сучасних і вимерлих видів);

• показує межі освоєння біологічних ресурсів, що не завдає шкоди живій природі й людству.

Біорізноманітність є основою стійкості біосфери.

n V Домашнє завдання

Вивчити у підручнику С. 195-198., знати основні терміни:

-Заповідник

-Заказник

_-Національні парки

-Памятки природи

-Заповідні урочища

-Дендрологічні парки

-Державні ботанічні сади

Заповідник-простір (територія, акваторія), що особливо охороняється законом, виключений з будь-якої господарської діяльності, закритий для відвідувачів, з метою збереження у незайманому вигляді природних комплексів, охорони всіх видів живого та стеження за природними ресурсами. У заповіднику дозволяються тільки заходи для підтримання природи, якщо їй загрожують зовнішні впливи.

Заказник-ділянка, на території якої заборонена певна господарська діяльність, призначена для охорони видів рослин і тварин, екосистем, ландшафтів. Існують заказники орнітологічні, мисливські, ландшафтні, озерні та ін..

Національні парки- великі території, де охорона природи поєднується з відпочинком людей у природному, мало зміненому середовищі, у яких охороняються ландшафти, кліматоутворюючі компоненти, екосистеми, рідкісні види рослин та тварин.

Памятки природи-природні об’єкти, часто пов’язані з історичними чи особистостями, виділені як природні території, що охороняються.

Заповідні урочища-лісові, степові, болотні та цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне, естетичне значення і відокремлені з метою збереження їх у природному стані.

Дендрологічні парки-території, виділені з метою збереження, вивчення та збагачення природно-антропогенних умовах видового складу деревних та чагарникових порід з метою їх ефективного наукового, культурного та господарського використання.

Державні ботанічні сади-науково-дослідницькі установи, де вивчаються, культивуються та акліматизуються різні види рослин.

Червоні книги-офіційні наукові документи неурядових адміністративних організацій, що містять систематизовані відомості про рослин і тварин світу (світова Червона книга) чи держави (Червона книга України) стан яких викликає стурбованість за їх майбутнє.

Зелена книга містить систематизовану інформацію про рослинні біоценози, які перебувають під загрозою зникнення.

Дата добавления: 2015-09-30