Тмутороканське князівство, давньоруське князівство на Таманському півострові з центром у м. Тмуторокані; на думку більшости істориків, воно увійшло до складу Київської держави у 10 ст. За однією

Тмутороканське князівство, давньоруське князівство на Таманському півострові з центром у м. Тмуторокані; на думку більшости істориків, воно увійшло до складу Київської держави у 10 ст. За однією версією його заснував князь Святослав під час своїх походів на ясів та касогів, за іншою - ці землі передав князю Володимиру візантійський імператор після захоплення русами Корсуні.

Виникло на місці колишньої грецької колонії Гермонасси (заснованої у 6 ст. до Р.Х.). Найдавнішу згадку про Тмуторокань (назва Таматарха) подає список єпископств візантійського патріархату першої половини 8 ст.

У 9 ст. Таманський півострів належав хозарам.

Хозари, Козари — напівкочовий тюркомовний народ, що з'явився в Південно-Східній Європі після відходу гунів (IV століття) і проіснував до XI ст.; східні сусіди східнослов'янських племен, пізніше Київської Руси.

Після розгрому хозарів 965 року князем Святославом Ігоровичем утворюється Тмутороканська князівство. Стає важливим торговим центром та посередником між Київською Русю та Візантією і Кавказом.

Християнська церква Тмутороканського кн. відіграла значну роль у поширені православ'я на теренах України-Руси. Єпископство, що існувало з 8 ст і підпорядковувалось митрополії в Доросі (Крим), у другій половині 10 ст. було піднесено до Архієпископства і підпорядковувалось безпосередньо Константинопольскому патріархату.

Вперше, як князівство, згадується в літописі під 988, коли Володимир Великий передав Т. к. своєму синові Мстиславові. Після переможної війни з братом Ярославом Мудрим у 1024 Мстислав одержав разом з Чернігівським і Тмутороканське князівство. Це об'єднання тривало формально аж до кінця існування Т. к. Приналежність до Київської держави спричинила зміцнення руського елементу в Т. к. Для Київської держави Т. к. являло собою не лише міцний стратегічний пункт, а й важливу торгову колонію та вікно на Близький Схід.

По смерті князя Мстислава (1036), Т. к. опинилося у складі об'єднаної держави Ярослава Мудрого, а по його смерті (1054) перейшло до його сина, чернігівського князя Святослава, який посадив на Т. престол свого сина Гліба. 1064 Т. к. захопив князь-вигнанець Ростислав Володимирович, внук Ярослава Мудрого, і правив ним з недовгою перервою до 1067, коли греки, боячись зростання Т. к., отруїли Ростислава. До Тмуторокані повернувся Гліб Святославич, який правив Т. к. у 1068. Пізніше дійшло до боротьби за Т. к. між синами чернігівського князя Святослава Ярославича — Романом і Олегом та Всеволодом і Із'яславом Ярославичем, в яку втручалися половці, хозари і греки. 1079 Романа вбили половці, а його брат Олег попав у полон до хозарів, які його передали грекам. 1083 Олег повернувся і вдруге оволодів з допомогою грецького війська Т. к., але, здобувши 1094 батьківську спадщину Чернігів, вже не повернувся до Тмуторокані. Після 1094 Т. к. не згадується. У зв'язку з міжусобною боротьбою князів за нього і посилленням тиску половців Т. к. втратило зв'язок з іншими українськими землями. Деякі історики припускають, що Т. к. існувало ще — спершу під зверхністю половців, пізніше Візантії — до 13 ст., коли його остаточно знищили татари.

Дата добавления: 2015-09-30