1) Дт 7490 «Негативний результат від вибуття нематеріальних активів та основних
засобів» — на суму збитку від вибуття заміненого активу
Дт 4409 «Знос основних засобів» — на суму зносу заміненого активу Кт 4400 «Основні засоби» — на первісну вартість заміненого активу;
2) Дт 4400 «Основні засоби»;
Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ, або
2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — на первісну вартість придбаного активу;
б) якщо балансову вартість частини активу, що підлягає заміні, неможливо визначити:
• замінюється частина активу, що приводить до збільшення строку корисного використання об’єкта основних засобів. У цьому разі в бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:
Дт 4409 «Знос основних засобів»
Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ, або
2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — на первісну вартість придбаного для заміни активу;
• замінюється частина активу, що приводить до збільшення кількості або якості продуктивності активу. У цьому разі в бухгалтерському обліку здійснюється така проводка: Дт 4400 «Основні засоби»
Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ, або
2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — на первісну вартість придбаного для заміни активу. Придбання обладнання, що потребує монтажу, відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:
а) передоплата:
Дт 4430 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами» Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ, або 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»;
б) передавання для монтажу обладнання, що його потребує:
Дт 4431 «Обладнання, що потребує монтажу»
Кт 4430 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами»;
в) уведення в експлуатацію обладнання після монтажу:
Дт 4400 «Основні засоби»
Кт 4431 «Обладнання, що потребує монтажу».
9.5. Переоцінка основних засобів та нематеріальних активів
Як вже зазначалося, після первісного визнання основних засобів та нематеріальних активів, їх облік надалі має здійснюватися із застосуванням одного з таких двох методів:
а) за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та на-
копичених збитків віц зменшення корисності;
б) за переоціненою вартістю (справедливою вартістю) з вирахуванням накопиченої
амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.
Під час проведення переоцінки основних засобів та нематеріальних активів накопичена амортизація відображається в бухгалтерському обліку на дату переоцінки за одним з таких методів.
Перший метод. Накопичена амортизація перераховується пропорційно зміні балансової вартості об’єкта необоротного активу таким чином, щоб після переоцінки балансова вартість дорівнювала переоціненій вартості. Переоцінена первісна вартість і сума зносу об’єкта необоротного активу визначається множенням первісної вартості та суми зносу об’єкта необоротних активів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Такий метод не потребує перегляду норми амортизації.
Другий метод. Накопичена амортизація вираховується з первісної (переоціненої) вартості об’єкта необоротного активу, а отримана на нетто-основі балансова вартість переоцінюється до його справедливої вартості. За цим методом переоцінена вартість об’єкта дорівнює його справедливій вартості, а накопичена амортизація дорівнює нулю. Норми амортизації потребують перегляду. Цей метод, як правило, використовується для будівель та споруд.
Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта.
Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки — до складу витрат, крім випадку, коли уцінка здійснюється за рахунок дооцінки за цим об’єктом.
Якщо балансова вартість об’єкта основних засобів збільшується в результаті переоцінки (дооцінки), то збільшення має відображатися як зростання додаткового капіталу.
Дооцінка основних засобів відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:
а) якщо використовується перший метод відображення накопиченої амортизації:
1) Дт 4400 «Основні засоби», або
4500 «Інші необоротні матеріальні активи» Кт 5100 «Результати переоцінки основних засобів»;
2) Дт 5100 «Результати переоцінки основних засобів»
Кт 4409 «Знос основних засобів», або
4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;
б) якщо використовується другий метод відображення накопиченої амортизації:
1) Дт 4409 «Знос основних засобів», або
4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів» Кт 4400 «Основні засоби», або
4500 «Інші необоротні матеріальні активи»;
2) Дт 4400 «Основні засоби», або
4500 «Інші необоротні матеріальні активи» Кт 5100 «Результати переоцінки основних засобів».
Уцінка основних засобів здійснюється за рахунок дооцінки за цими об’єктами, а в разі недостатності суми дооцінки — за рахунок витрат банку. У бухгалтерському обліку уцінка відображається такими проводками:
а) якщо використовується перший метод відображення накопиченої амортизації:
1) Дт 5100 «Результати переоцінки основних засобів», або
7499 «Інші витрати» (у разі відсутності кредитового залишку за рахунком 5100) Кт 4400 «Основні засоби», або
4500 «Інші необоротні матеріальні активи»
2) Дт 4409 «Знос основних засобів», або
4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів» Кт 5100 «Результати переоцінки основних засобів».
б) якщо використовується другий метод відображення накопиченої амортизації:
1) Дт 4409 «Знос основних засобів», або
4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів» Кт 4400 «Основні засоби», або
4500 «Інші необоротні матеріальні активи»;
2) Дт 5100 «Результати переоцінки основних засобів», або
7499 «Інші витрати» (у разі відсутності кредитового залишку за рахунком 5100) Кт 4400 «Основні засоби», або
4500 «Інші необоротні матеріальні активи». Сума попередніх уцінок і втрат від зменшення корисності об’єкта основних засобів, що перевищує суму попередніх дооцінок залишкової вартості об’єкта основних засобів і відновлення його корисності під час проведення чергової (останньої) дооцінки вартості цього об’єкта основних засобів, включається до складу доходів звітного періоду (відображається за рахунком 6499 «Інші доходи») у розмірі, не більшому, ніж сума перевищення. Різниця між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів і сумою перевищення відображається в складі додаткового капіталу за рахунком 5100 «Результати переоцінки основних засобів»).
Сума попередніх дооцінок об’єкта основних засобів і відновлення його корисності, що перевищує суму попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта і втрат від зменшення його корисності, під час чергової (останньої) уцінки залишкової вартості цього об’єкта, але не більша, ніж сума перевищення, спрямовується на зменшення додаткового капіталу (рахунок 5100 «Результати переоцінки основних засобів»). Різниця між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів і сумою перевищення включається до витрат звітного періоду (відображається за рахунком 7499 «Інші витрати»).
Під час вибуття об’єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, різниця між сумою (перевищення) попередніх дооцінок і сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. У бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:
Дт 5100 «Результати переоцінки основних засобів» Кт 5030 «Нерозподілені прибутки минулих років».
Дооцінку об’єкта основних засобів, що враховується у власному капіталі, банк може включати до нерозподіленого прибутку частинами протягом періоду експлуатації цього об’єкта. У цьому разі сума включеної дооцінки буде різницею між сумою амортизації, що базується на переоціненій балансовій вартості активу, та сумою амортизації, що базується на первісній вартості активу. У бухгалтерському обліку здійснюється аналогічна проводка.
Приклад 9.1.
Банк здійснює переоцінку комп'ютерів. Первісна вартість комп'ютерів — 404036 грн. Накопичена сума зносу — 162593 грн. На дату переоцінки справедлива вартість комп'ютерів становить 195500 грн. Банк використовує перший метод відображення в бухгалтерському обліку накопиченої амортизації на дату переоцінки.
Щоб здійснити переоцінку основних засобів, насамперед необхідно визначити індекс переоцінки, який розраховується діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість:
Індекс переоцінки = 195500грн./(404036грн. - 162593 грн.) =0,809715.
Далі визначаємо переоцінену первісну вартість (ППВ) комп'ютерів та переоцінену накопичену суму зносу (ПНСЗ):
ППВ = 404036 грн. х 0,809715 = 327154 грн.
ПНСЗ = 162593грн. х 0,809715 = 131654грн.
Як бачимо, переоцінена балансова вартість основних засобів дорівнює їх справедливій вартості (327154 грн. - 131654 грн. = 195500 грн.)
Тепер обчислюємо суму, на яку потрібно зробити бухгалтерські проведення з переоцінки. Для цього визначаємо:
1) різницю між переоціненою первісною вартістю та первісною вартістю основних засобів: 327154 грн. - 404036 грн. = (76882)грн.
2) різницю між переоціненою сумою накопиченого зносу та первісною сумою накопиченого зносу: 131654 грн. - 162593 грн. =(30939) грн.
Операція з уцінки основних засобів буде відображена в обліку банку такими бухгалтерськими записами (за умови, що на дату переоцінки на рахунку 5100 немає кредитового залишку):
1) Дт 7499 76882 грн.
Кт 4400 76882 грн.;
2) Дт 4409 30939 грн.
Кт 5100 30939 грн.
Приклад 9.2.
Банк здійснює перший раз переоцінку власної будівлі. Первісна вартість будівлі — 4525000 грн. Накопичена сума зносу — 267580 грн. На дату переоцінки справедлива вартість будівлі становить 5000000 грн. Банк використовує другий метод відображення в бухгалтерському обліку накопиченої амортизації на дату переоцінки.
Для проведення переоцінки і відображення її в обліку за другим методом, потрібно від первісної вартості будівлі вирахувати накопичену амортизацію, а отриману на нетто-основі балансову вартість будівлі переоцінити до її справедливої вартості. При цьому виконуються такі бухгалтерські записи:
• на суму накопиченого зносу:
Дт 4409 267580 грн.
Кт 4400 267580 грн.;
• на різницю між справедливою вартістю та отриманою на нетто-основі балансовою вартістю (5000000 грн. - (4525000 грн. - 267580 грн.):
Дт 4400 742580 грн.
Кт 5100 742580 грн.
При проведенні переоцінки об’єкта нематеріальних активів, якщо його залишкова вартість дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об’єкта.
Дооцінка нематеріальних активів відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:
а) якщо використовується перший метод відображення накопиченої амортизації:
1) Дт 4300 «Нематеріальні активи»
Кт 5101 «Результати переоцінки нематеріальних активів»;
2) Дт 5101 «Результати переоцінки нематеріальних активів»
Кт 4309 «Знос основних засобів»;
б) якщо використовується другий метод відображення накопиченої амортизації:
1) Дт 4309 «Знос основних засобів» Кт 4300 «Нематеріальні активи»;
2) Дт 4300 «Нематеріальні активи»;
Кт 5101 «Результати переоцінки нематеріальних активів». Уцінка нематеріальних активів здійснюється за рахунок дооцінки за цим об’єктом, а в разі недостатності суми дооцінки — за рахунок витрат банку (рахунок 7499 «Інші витрати»). В обліку уцінка відображається такими проводками:
а) якщо використовується перший метод відображення накопиченої амортизації:
1) Дт 5101 «Результати переоцінки нематеріальних активів», або
7499 «Інші витрати» (в разі недостатності суми дооцінки) Кт 4300 «Нематеріальні активи»;
2) Дт 4309 «Знос основних засобів»
Кт 5101 «Результати переоцінки нематеріальних активів»;
б) якщо використовується другий метод відображення накопиченої амортизації:
1) Дт 4309 «Знос основних засобів» Кт 4300 «Нематеріальні активи»;
2) Дт 5101 «Результати переоцінки нематеріальних активів», або
7499 «Інші витрати» (в разі недостатності суми дооцінки) Кт 4300 «Нематеріальні активи». Сума попередніх уцінок об’єкта нематеріальних активів і втрат від зменшення його корисності, що перевищує суму попередніх дооцінок залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів і відновлення його корисності, під час проведення чергової дооцінки вартості цього об’єкта нематеріальних активів включається до складу доходів звітного періоду (відображається за рахунком 6499 «Інші доходи») у сумі, не більшій.
ніж сума зазначеного перевищення. Різниця між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів і сумою перевищення відображається в складі додаткового капіталу (рахунок 5101 «Результати переоцінки нематеріальних активів»).
Сума попередніх дооцінок об’єкта нематеріальних активів і відновлення його корисності, що перевищує суму попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта і втрат від зменшення його корисності, під час чергової уцінки залишкової вартості цього активу спрямовується на зменшення додаткового капіталу (рахунок 5101 «Результати переоцінки нематеріальних активів»). Різниця між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів і сумою перевищення включається до витрат звітного періоду (рахунок 7499 «Інші витрати»).
Під час вибуття об’єктів нематеріальних активів, які раніше були переоцінені, різниця (перевищення) між сумою попередніх дооцінок і сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта нематеріальних активів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу та здійсненням такої проводки:
Дт 5101 «Результати переоцінки нематеріальних активів» Кт 5030 «Нерозподілені прибутки минулих років».
9.6. Амортизація основних засобів та нематеріальних активів
Амортизація — це систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Нарахування амортизації необоротних активів передбачає визначення:
1) строку корисного використання (експлуатації);
2) вартості, що амортизується;
3) методу амортизації.
Строк корисного використання — це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).
Вартість, яка амортизується — це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Під останьою розуміють суму коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).
Метод амортизації — це модель, за якою корисність необоротного активу, як очікується, буде спожита.
Згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, вартість усіх необоротних (матеріальних та нематеріальних) активів підлягає амортизації (крім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).
Амортизація не нараховується, якщо балансова вартість необоротних активів дорівнює їх ліквідаційній вартості. Амортизація не нараховується за об’єктами основних засобів, що є предметами антикваріату.
Амортизація необоротних активів може здійснюватися окремо за складовою частиною об’єкта. Для розрахунку амортизації частини об’єктів, що мають однакові строки корисного використання, можуть бути згруповані.
Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється банком під час їх первісного визнання. Амортизація необоротних активів не припиняється на період їх реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації необоротних активів припиняється на одну з двох дат, що настає раніше: на дату переведення активів до категорії необоротних активів, утримуваних для продажу, або на дату припинення визнання активів.
Строк корисного використання (експлуатації) основних засобів і нематеріальних активів визначається банком самостійно з урахуванням таких факторів:
• очікуваного використання об’єкта з урахуванням його розрахункової потужності або фізичної продуктивності;
• строків корисного використання подібних активів;
• фізичного та морального зносу, що передбачається;
• правових або інших подібних обмежень щодо строків використання об’єкта та інших факторів.
Однією із особливостей нематеріальних активів є те, що вони не мають фізичного строку їх використання, який би визначав верхню межу терміну їх корисної експлуатації. Ра30м з тим, більшість нематеріальних активів мають правове або контрактне обмеження щодо строку їх використання. Наприклад, в СІЛА строк корисного використання патентів має правове обмеження — 17 років, а строк корисного використання франшизи визначається у договорі про франшизу. Згідно з українським Н(С)БО 8 «Нематеріальні активи», а також Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, строк корисного використання нематеріальних активів має бути не більше 20 років.
Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів і нематеріальних активів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання та наприкінці кожного фінансового року.
Нарахування амортизації починається з першого числа місяця, наступного за звітним, у якому об’єкт основних засобів і нематеріальних активів став придатним для корисного використання, і припиняється, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів і нематеріальних активів.
Амортизація об’єкта основних засобів і нематеріальних активів нараховується виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.
Нарахована сума амортизації необоротних активів відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:
• амортизація основних засобів: Дт 7423 «Амортизація»
Кт 4409 «Знос основних засобів»;
• амортизація нематеріальних активів: Дт 7423 «Амортизація»
Кт 4309 «Накопичена амортизація нематеріальних активів»;
• амортизація інших необоротних матеріальних активів: Дт 7423 «Амортизація»
Кт 4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів».
Необоротні активи, що повністю аморти30вані і використовуються банком у його діяльності, у бухгалтерському обліку відображаються за відповідними рахунками з обліку первісної (переоціненої) вартості активів та нарахованого зносу (накопиченої амортизації) до часу списання їх з балансу.
Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється відповідно до внутрішніх положень банку з обліку основних засобів і нематеріальних активів.
Амортизацію основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) банки нараховують із застосуванням таких методів:
• прямолінійного;
• зменшення залишкової вартості;
• прискореного зменшення залишкової вартості;
• кумулятивного;
• виробничого.
Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за прямолінійним або виробничим методом.
Прямолінійний метод — це метод, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів. В основі прямолінійного методу лежить припущення, що вигоди, отримані від необоротного активу впродовж терміну його експлуатації є однаковими в кожному році.
Метод зменшення залишкової вартості — це метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату, з якої починається нарахування амортизації, та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у процентах) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта в результаті ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.
Метод прискореного зменшення залишкової вартості — це метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної його вартості на дату, з якої починається нарахування амортизації, та річної норми амортизації, яка обчислюється залежно від строку корисного використання об’єкта, і подвоюється.
Кумулятивний метод — це метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діїенням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.
Зауважимо, що метод прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивний метод відносяться до прискорених методів амортизації, які доцільно застосовувати у випадках, коли економічні вигоди від необоротних активів в перші роки їх експлуатації є більшими, ніж в останні роки. Це дозволяє краще співставити амортизаційні витрати з отриманими доходами (принцип відповідності доходів та витрат). Окрім цього.
прискорені методи амортизації оправдують себе тоді, коли економічні вигоди від необоротних активів є приблизно однаковими упродовж терміну експлуатації, але витрати, що здійснюються для підтримання їх у робочому стані зростають в останні роки. У такому разі в перші роки експлуатації необоротних активів будуть мати місце більші амортизаційні витрати та невеликі витрати на ремонт, а в останні роки — менші амортизаційні витрати та більші витрати на підтримання об’єктів основних засобів у робочому стані.
Виробничий метод передбачає визначення місячної суми амортизації як добутку фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який банк очікує виробити (виконати) із використанням об’єкта основних засобів.
Банк має регулярно, наприкінці кожного фінансового року, переглядати методи нарахування амортизації основних засобів на відповідність економічним вигодам, що очікує отримати від їх застосування, та вносити відповідні зміни в облікову політику як зміни облікової оцінки. Норми амортизації відповідно до нового методу амортизації визначаються виходячи із залишкової вартості відповідного об’єкта.
Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватись у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 процентів його вартості, що амортизується, а решта 50 процентів вартості, що амортизується, — у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання їх активом або в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 процентів його вартості.
Метод амортизації основних засобів і нематеріальних активів обирається банком самостійно, залежно від умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо для нематеріальних активів ці умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.
У разі зміни методу нарахування амортизації новий метод застосовується, починаючи з місяця, наступного за тим, у якому відбулися зміни.
Нід час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім таких випадків:
• якщо є безвідмовне зобов’язання іншої особи щодо придбання цього об’єкта наприкінці строку його корисного використання;
• якщо ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації наявного активного ринку та очікується, що цей ринок функціонуватиме наприкінці строку корисного використання цього об’єкта.
Нарахування амортизації здійснюється щомісяця. Місячна сума амортизації визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12. Застосування різних методів нарахування амортизації розглянемо на прикладі 9.3.
Приклад 9.3.
Банк придбав легковий автомобіль, первісна вартість якого 150000 грн. Строк корисного використання автомобіля — 5 років, впродовж яких, очікується, що автомобіль проїде 240000 KM. Ліквідаційна вартість автомобіля — 50000 грн. Фактично у першому році експлуатації автомобіль проїхав: 1 місяць — 3500 км., 2 місяць — 4000 км., З місяць — 3000 км.,
4 місяць — 3800 км., 5 місяць — 4200 км., 6 місяць — 3600 км., 7місяць — 3300 км., 8 місяць — 4100 км., 9 місяць — 3900 км., 10 місяць — 3500, 11 місяць — 3100 км., 12 місяць — 3200 KM. У 2-у році - 47000 км., 3-у році - 45000 км., 4-у році - 42000, 5-у році -48000 км. 1. Нарахування амортизації прямолінійним методом:
Річна сума амортизації (РСА) розраховується за формулою:
де ВА — вартість, що амортизується;
п- кількість років експлуатації об’єкта амортизації.
Місячна сума амортизації = 20 000 грн.: 12 міс. = 1666,67грн. 2. Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості: Річна норма амортизації (РНА) обчислюється за формулою:
де ЛВ — ліквідаційна вартість; НВ — первісна вартість;
п- кількість років експлуатації об’єкта амортизації.
Розрахунок річної та місячної суми амортизації методом зменшення залишкової вартості наведено у табл. 9.1.
Таблиця 9.1. Розрахунок річної суми амортизації методом зменшення залишкової вартості
Рік | Балансова вартість основних засобів на початок року | Річна норма амортизації | Річна сума амортизації | Місячна сума амортизації | Балансова вартість основних засобів на кінець року |
19,73% | 2466,25 | ||||
19,73% | 1979,67 | ||||
19,73 %о | 1589,08 | ||||
19,73 %о | 1275,58 | ||||
19,73 %о | 12273* | 1022,75 | |||
Усього нараховано амортизації за 5років |
|
|
*Сума, необхідна, щоб зменшити балансову вартість до ліквідаційної вартості.
3. Нарахування амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості:
Річна норма амортизації (РНА) обчислюється за формулою:
РНА = 2х{і00%^п) (9.3)
де п — кількість років експлуатації об’єкта амортизації. РНА = 2х(100 %/5років) = 40 %.
Розрахунок річної суми амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості наведено у табл. 9.2.
Таблиця 9.2. Розрахунок річної суми амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості
Рік | Балансова вартість основних засобів на початок року | Річна норма амортизації | Річна сума амортизації | Місячна сума амортизації | Балансова вартість основних засобів на кінець року |
40% | |||||
40% | |||||
40% | 4000* | 333,33 | |||
- | |||||
- | |||||
Усього нараховано амортизації за 5років |
|
|
*Сума, необхідна, щоб зменшити балансову вартість до ліквідаційної вартості.
Дата добавления: 2015-09-30; просмотров: 17 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |